Рішення

від 30.11.2023 по справі 140/26646/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/26646/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 для здійснення перерахунку призначеної 28.06.2023 пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі Закон №345-VI) періоду роботи та отриманих доходів (заробітної плати) з травня 2019 року по квітень 2021 року; зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 період роботи та отримані доходи (заробітну плату) з травня 2019 року по квітень 2021 року для здійснення перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу та зазначених доходів (заробітної плати) у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345-VI, з 28.06.2023 з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач упродовж своєї трудової діяльності працював на шахтах м. Нововолинська та з 28.06.2023 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Позивач зазначає, оскільки він більше 15 років пропрацював на посадах, передбачених Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно Закону №345-VI, 03.07.2023 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону №345-VI. Однак відповідь з органів Пенсійного фонду так і не отримав, лише усно працівники відповідача пояснили, що період роботи з травня 2019 року по квітень 2021 року не зараховано до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1, так як підприємством не сплачено страхові внески до Пенсійного фонду; також з аналогічних причин не враховано за вказані періоди заробітну плату для визначення розміру пенсії; до пільгового стажу по Списку №1 можливо зарахувати періоди пільгової роботи на підставі уточнюючих довідок та лише за умови підтвердження факту сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Позивач вважає дії відповідача щодо незарахування до пільгового стажу страхового стажу та отримані ним доходи за період роботи з травня 2019 року по квітень 2021 року для здійснення перерахунку пенсії на пільгових умовах протиправними, такими, що порушують його майнові права, оскільки призводять до нарахування пенсії у заниженому розмірі. При цьому зазначає, що з довідки про доходи, виданої страхувальником (роботодавцем) - ДП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» (далі - ДП «Шахта №9 «Нововолинська») за період роботи з травня 2019 року по квітень 2021 року вбачається, що останній щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із його заробітної плати та сплачував страхові внески за нього; довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.06.2023 за №235 підтверджено, що в період роботи з 14.05.2019 по 28.02.2023 на ДП «Шахта №9 «Нововолинська» він перебував на посаді гірник підземний та виконував роботи під землею (підземні роботи), які віднесені до Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016; згідно витягів з наказів по даній шахті №131 від 28.05.2015 та №128 від 27.05.2020 про результати проведення атестації робочих місць посада, яку позивач обіймав відноситься до Списку №1.

З урахуванням вище наведеного зазначає, що сам факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні до спеціального (пільгового) стажу період з травня 2019 року по квітень 2021 року, та не є підставою для відмови у зарахуванні зазначеного доходу для призначення чи перерахунку пенсії, так як він у вказані періоди був зайнятий повний робочий день на вищевказаних роботах. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків, то він не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону №1058-ІV з 29.05.2023; при призначенні пенсії розмір пенсії позивача визначено з врахуванням страхового стажу тривалістю 52 роки 10 місяців 10 днів, з них: 15 років 4 місяці 9 днів - пільговий стаж по Списку №1; 18 років 11 місяців 27 днів - додатковий стаж. При обчисленні коефіцієнта страхового стажу та середньомісячного заробітку при призначенні пенсії до пільгового стажу по Списку №1 не враховано періоди роботи за грудень 2010 року та з травня 2019 року по березень 2021 року (відомості щодо суми нарахованої заробітної плати за квітень 2021 року підприємством не подавались) у ДП «Шахта №9 «Нововолинська» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Також зазначає, що умовою виплати пенсії у розмірах, встановлених статтею 8 Закону №345-VI та абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV, є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах. Враховуючи персональні дані щодо страхового стажу та заробітку розмір пенсії за віком, від якого обчислюється розмір пенсії по III групі інвалідності складає 11775,75грн, у тому числі: 11419,94грн - розмір пенсії за віком (21615,17грн х 0,52833); 355,81грн доплата за 17 років понаднормативного стажу. Розмір пенсійної виплати позивача складає 8646,07грн: з них: 5887,88грн - розмір пенсії по інвалідності (11775,75грн х 50%); 2758,19грн - доплата до пенсії відповідно до норм Закону №345-VI (тобто 21615,17грн х 80% х 50%), що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 29.05.2023 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону № 1058-IV, з урахуванням норм Закону №345-VI; загальний страховий стаж для призначення пенсії становить 52 роки 10 місяців 10 днів, з них: 15 років 4 місяці 10 днів - пільговий стаж по Списку №1; 18 років 11 місяців 27 днів - додатковий стаж, що підтверджується рішенням про призначення пенсії від 28.06.2023 №032450006904 (а.с. 14).

03.07.2023 позивач направив поштовим зв`язком на адресу ГУ ПФУ у Волинській області заяву, в якій просив роз`яснити чому при призначенні пенсії та розрахунку її розміру та з яких причин не враховано до спеціального (пільгового) страхового стажу періоди роботи та отримані доходи (заробітну плату) з травня 2019 року по квітень 2021 року включно а.с. 15-16).

Листом від 18.08.2023 №27080-24492/Ф-02/8-0300/23 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що позивачу призначено пенсію з 29.05.2023 та її розмір обчислено з урахуванням Закону №345-VI. Згідно із статтею 33 Закону №1058-ІV пенсія по III групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 52 роки 10 місяців 10 днів, з них: 15 років 4 місяці 9 днів - пільговий стаж роботи та 18 років 11 місяців 27 днів - додатковий стаж (коефіцієнт страхового стажу - 0,52833). Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток 21615,17 грн., який взято за періоди роботи з 01.07.2000 по 28.02.2002, з 01.05.2002 по 31.10.2023, з 01.03.2004 по 31.08.2004, з 01.07.2007 по 30.11.2010, з 01.01.2011 по 30.04.2019 та з 01.05.2021 по 28.02.2023 відповідно до сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 12236,71грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,76642). Враховуючи персональні дані щодо страхового стажу та заробітку, розмір пенсії за віком, від якого обчислено розмір пенсії по III групі інвалідності, складає 11775,75грн, у тому числі: 11419,94грн розмір пенсії за віком (21615,17грн х 0,52833); 355,81грн доплата за 17 років понаднормативного стажу. На даний час розмір пенсійної виплати складає 8646,07 грн: з них: 5887,88 грн - розмір пенсії по інвалідності (11775,75грн х 50%); 2758,19грн - доплата до пенсії відповідно до норм Закону № 1058-IV (тобто 21615,17грн х 80% х 50%), що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства. При обчисленні коефіцієнта страхового стажу та середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсії не враховано дані за періоди роботи у грудні 2010 року та з травня 2019 року по березень 2021 року (відомості щодо суми нарахованої заробітної плати за квітень 2021 року підприємством не подавались) у ДП «Шахта №9 «Нововолинська» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Зарахування до страхового стажу згаданих періодів роботи можливе за умови повної сплати страхових внесків роботодавцем та відображення їх у системі персоніфікованого обліку (а.с. 42 зворот-43).

При вирішенні даного суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із преамбулою Закону № 1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, щов солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першоюстатті 40 Закону №1058-IVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини другоїстатті 40 вказаного законузаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

З позовної заяви слідує, що спір між сторонами виник, зокрема, щодо незарахування відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача при призначенні та визначенні розміру його пенсії періоду роботи та отримані доходи (заробітну плату) з травня 2019 року по квітень 2021 року включно у ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків.

З відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 судом щодо спірних періодів встановлено, що позивач з 14.05.2019 був прийнятий гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №9 «Нововолинська», яка з 01.05.2021 реорганізована у ДП «Шахта №9 «Нововолинська», звідки звільнений 28.02.2023 (а.с. 12). Довідкою ДП «Шахта №9 «Нововолинська» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.06.2023 №235 (а.с. 22) підтверджується, що позивач з 14.05.2019 по 28.02.2023 виконував підземні роботи в шахті за професією, посадою гірника підземного, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016. Витяги з наказів по ДП «Шахта №9 «Нововолинська» від 28.05.2015 №131 та від 27.05.2020 №128 засвідчують проведення атестації робочого місця на підприємстві (а.с. 23).

З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) від 03.07.2023 (а.с. 17-20), листа ГУ ПФУ у Волинській області від 18.08.2023 №27080-24492/Ф-02/8-0300/23 (а.с. 42 зворот-43), форми РС-право страхового стажу до рішення про призначення пенсії від 28.06.2023 №032450006904 (а.с. 34 зворот-35), розрахунку заробітку для обчислення пенсії (а.с. 35 зворот-38) вбачається, що період роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно у ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» (ідентифікаційний код 00176236) не зараховано до страхового стажу позивача при призначенні пенсії та обчисленні її розміру (не враховано заробітну плату (дохід) за вказаний період).

Разом з тим, у Реєстрі застрахованих осіб (а.с. 17-20) відображені відомості про нарахування ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ОСОБА_1 заробітної плати за період з травня 2019 року по березень 2021 року включно. Нарахування позивачу заробітної плати за цей період роботи та сплата єдиного внеску підтверджується також довідкою про доходи від 26.07.2023 №121, виданоюДП «Шахта №9 «Нововолинська» (а.с. 21).

Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що за період роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно у ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку, в свою чергу, нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказаний період роботи та отриманий за вказаний період дохід (заробітну плату) для обчислення розміру його пенсії.

Суд наголошує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства зі страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно на такому підприємстві.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно, та про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням вказаного стажу та отримуваного доходу за вказаний період, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Закон №1058-IV, яким запроваджено систему персоніфікованого обліку, набрав чинності з 01.01.2004.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) від 03.07.2023 (а.с. 17-20) вбачається, що відомості про нарахування ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» (ідентифікаційний код 00176236) ОСОБА_1 заробітної плати за квітень 2021 року у Реєстрі застрахованих осіб взагалі не відображені.

Відтак період роботи позивача у квітні 2021 року ні до страхового, ні до пільгового стажу не може бути зарахованим, оскільки такий не підтверджується відомостями персоніфікованого обліку.

Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно суд зазначає наступне.

З рішення від 28.06.2023 №032450006904 вбачається, що пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №1 становить 15 років 4 місяці 10 днів (а.с. 14).

В ході розгляду даної справи встановлено, що при призначенні пенсії позивачу до пільгового стажу за Списком №1 (15 років 4 місяці 10 днів) зараховано період роботи з 14.05.2019 по 31.03.2021 (1 рік 10 місяців 18 днів), про що свідчить довідка форми ОК-5 від 03.07.2023 у розділі відомості по спеціальному стажу (а.с. 19 зворот-20), форма РС-право пільгового стажу до рішення про призначення пенсії від 28.06.2023 №032450006904 (а.с. 33-34), таблиця «аналіз права на пенсію» (а.с. 45).

При цьому, суд зауважує що зі змісту листа та ГУ ПФУ у Волинській області від 18.08.2023 №27080-24492/Ф-02/8-0300/23 слідує, що позивачу періоди роботи з травня 2019 року по березень 2021 року не було враховано саме до страхового стажу та середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсії, а не до пільгового стражу.

Таким чином, враховуючи факт зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу за Списком №1 періоду роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно, тому позовні вимоги в цій частині заявлені безпідставно та до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345-VI, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні положення закріплені в абзаці третьому частини першої статті 28 (Мінімальний розмір пенсії за віком) Закону № 1058-IV, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 280/281/17). Державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №345/1985/17).

Тобто, приписами статті 8 Закону № 345-VI, абзацу третього частини першої статті 28 Закону № 1058-IV для шахтарів, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, визначено мінімальний розмір такого виду пенсії як пенсія за віком, та передбачена статтею 8 Закону № 345-VI додаткова соціальна гарантія отримання пенсійної виплати стосується вказаних осіб, яким призначено пенсію за віком.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV, з урахуванням норм Закону № 345-VI, а не пенсію за віком, про що свідчить рішення про призначення пенсії від 28.06.2023 №032450006904 (а.с. 14).

Відповідно до частини першої статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно достатей 27і28цього Закону.

Відтак, на думку суду, оскільки у позивача наявний стаж роботи на підземних роботах не менш як 15 років за Списком №1, тому при обчисленні його розміру пенсії по інвалідності підлягають застосуванню приписи статті 8 Закону №345-VI (щодо мінімального розміру пенсії за віком) та частини першої статті 33 Закону № 1058-IV (щодо розміру пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності, зокрема, особам з інвалідністю III групи пенсія призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком).

З огляду на встановлені у справі обставини та на підставі норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, суд, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо незарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно та отриманих доходів (заробітної плати) за вказаний період, зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 28.06.2023 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності з урахуванням норм Закону №345-VI, зарахувавши до страхового стажу період роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно та отримані доходи (заробітну плату) за цей період роботи та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений в сумі 1073,60 грн квитанцією від 01.09.2023 №30, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно у Відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля» та отриманих доходів (заробітної плати) за вказаний період.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 28 червня 2023 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності з урахуванням нормЗакону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до страхового стажу період роботи з травня 2019 року по березень 2021 року включно у Відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля» та отриманих доходів (заробітної плати) за вказаний період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко