Рішення

від 30.11.2023 по справі 320/14719/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року № 320/14719/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши за правилами загального провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 25 січня 2023 року №175/Ж10/31-00-04-03-06-15 та податкове повідомлення - рішення від 19 квітня 2023 року №747/Ж10/31-00-04-03-06.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки підприємства з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від?ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року. Вважає, що виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

Вказує на те, що за результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарські операції з контрагентами фактично не відбувалися, оскільки у податкового органу наявна негативна інформація.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Зауважив, що правомірно формував податковий кредит за господарськими операціями із контрагентом, реальність яких підтверджується первинними документами, наданими під час проведення перевірки; відповідач не встановив недоліків у оформленні таких документів; ці документи дають можливість встановити зміст відповідної господарської операції та дають право на формування податкового кредиту і відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Стверджує, що перевіряючі дійшли висновку, що діяльність зазначених в Акті перевірки підприємств по ланцюгу постачання спрямована виключно на здійснення операцій для надання податкової вигоди третім особам, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, та які не мають реального товарного характеру.

У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечив. Вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними, просив у задоволенні позову відмовити.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 29.05.2023.

29.05.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив перенести судове засідання для надання додаткових пояснень по справі на 29.06.2023 о 15:00.

29.06.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив перенести судове засідання для надання додаткових пояснень по справі на 27.07.2023 о 14:00.

27.07.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив закінчити підготовче судове засідання та перейти до розгляду справи по суті на 11.09.2023 о 15:30.

11.09.2023 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив перенести судове засідання для надання додаткових пояснень по справі на 12.10.2023 о 14:00.

12.10.2023 у судове засідання прибули сторони.

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження. Суд на місці ухвалив, подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків в порядку пл.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.8, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, на підставі направлень від 22.11.2022 №431, №432, №433, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Акціонерного товариства «КИЇВМЕДПРЕПАРАТ» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від?ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року (від 19.10.2022 №9214307196) з урахуванням періодів розрахунків, за результатами якої складено Акт №1576/Ж5/31-00-04-03-06/00480862 від 29.12.2022.

В Акті перевірки №1576Ж5/31-00-04-03-06/00480862 від 29.12.2022 вказується на порушення АТ «Київмедпрепарат» вимог п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 (ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, п.200.7 ст.200, з урахуванням пп.14.1.36, пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, абз.3 пп.4 п.5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого: відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за вересень 2022 року у розмірі 6 021 552 грн.; завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 26 069 919 грн.

Однак, з висновками, зазначеними в Акті АТ «Київмедпрепарат» не погодилось та подало у встановленому порядку заперечення.

02.02.2023 АТ «Київмедпрепарат» отримало відповідь на заперечення до акту від 29.12.2022 №1576/5/31-00-04-03-06/00480862, згідно якої Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення залишити висновки акту від 29.12.2022 №1576/Ж5/31-00-04-03-06/00480862 документальної позапланової виїзної перевірки з з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від?ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року без змін.

Зазначені обставини обумовили прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 25 січня 2023 року №175/10/31-00-04-03-06-15 про зменшення розміру від?ємного значення суми податку на додану вартість на 26 069 919 грн. та податкового повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 25 січня 2023 року №174/Ж10/31-00-04-03-06-15 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року у розмірі 6 021 552,30 грн.

З даними рішеннями АТ «Київмедпрепарат» не погодилось і подало скаргу до Державної податкової служби України.

19.04.2023 на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги від 14.04.2023, яким податкове повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 25 січня 2023 року №174/Ж10/31-00-04-03-06-15 в частині завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, що призвело до відмови в бюджетному відшкодуванні суми ПДВ за вересень 2022 року на суму 5 977 612,70 грн. скасовано, в іншій частині зазначене ППР та ППР Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 25 січня 2023 року №175/Ж10/31-00-04-03-06-15 залишено без змін.

Зазначені обставини обумовили прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19 квітня 2023 року №747/Ж10/31-00-04-03-06 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року у розмірі 43 939,60 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовані нормами Податкового кодексу України.

За змістом п. п. 14.1.178. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно із п. п. 14.1.181. п.14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В силу положень пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд також бере до уваги, що пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону, бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7, 200.8 статті 200 цього Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

VI. Оцінка суду

Аналізуючи наведені вище норми, можна дійти висновку, що господарські операції для цілей визначення податку на прибуток та податкового кредиту, формування від`ємного значення мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку, в той же час, відсутність реально вчиненої господарської операції, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, не дозволяє формувати витрати та податковий кредит, від`ємне значення, а, відповідно, і податок на прибуток.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру (мети).

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не обмежується встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу, у тому числі і досліджує також фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевіряє дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановлює зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарських операцій та господарської діяльності.

Довести правовірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість (ч. 1 ст. 77 наведеного Кодексу).

Аналогічний правовий висновок узгоджується із висновком, який було викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2020 р. у цій справі №804/6781/16, а також у постанові від 09.02.2023 у справі №160/12019/21, який є подібним до даних правовідносин, а відповідно, обов`язковим до застосування адміністративними судами згідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «Київмедпрепарат» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від?ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року (від 19.10.2022 №9214307196) з урахуванням періодів декларування від?ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 29.12.2022 №1576/Ж5/31-00-04-03-06/00480862.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4, п.200.7 ст.200, з урахуванням пп.14.1.36, пп. 14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), абз.3 пп. 4 п.5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого: відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника банку (р.20.2.1) за вересень 2022 року у розмірі 6 021 552 грн.; завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, наступного звітного періоду на суму 26 069 919 грн.

На підставі висновків акта перевірки Центральним МУ ДПС прийняло наступні податкові повідомлення-рішення від 25.01.2023 №174/Ж10/31-00-04-03-06-15, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2022 року у розмірі 6 021 552 грн.; від 25.01.2023 №175/Ж10/31-00-04-03-06-15, яким зменшено розмір від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 26 069 919 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 14.04.2023 №9185/6/99-00-06-01-02-06 скаргу АТ «Київмедпрепарат» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 25.01.2023 №174/Ж 10/31-00-04-03-06-15 в частині завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, що призвело до відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2022 року у розмірі 5 977 612,70 грн., а в іншій частині зазначене ППР та ППР Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 25.01.2023 №175/Ж10/31-00-04-03-06-15 залишено без змін.

На виконання рішення ДПС від 14.04.2023 №9185/6/99-00-06-01-02-06, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №747/Ж10/31-00-04-03-06, як відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2022 року у розмірі 43 939,30 грн.

Щодо правомірності винесених податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2023 року №175/Ж10/31-00-04-03-06-15 та від 19 квітня 2023 року №747/Ж10/31-00-04-03-06, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач оформляв взаємовідносини з Корпорацією «АРТЕРТУМ».

Згідно Договору про надання маркетингових послуг від 28.12.2020 №012021-МД/КМП-АРТ укладеного між АТ «Київмедпрепарат» (замовник) та Корпорацією «АРТЕРІУМ» (виконавець), виконавець надає замовнику маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності Замовника у сфері стимулювання та просування збуту товарів у каналах дистрибутної, організації та управління рухом номенклатури товарів до споживача з метою досягнення відповідних економічних показників замовника та виконання плану продажу, а Замовник приймає такі послуги та сплачує відповідну вартість послуг

Перелік товарів Замовника, щодо яких здійснюється надання маркетингових послуг виконавцем визначено в додатку №1 «Перелік товарів замовника».

Пунктом 2.2 договору визначено, що до маркетингових послуг, що надаються виконавцем за цим договором, зокрема належать послуги, що забезпечують виконавцем функціонування діяльності замовника у сфері симулювання та просування збуту товарів у каналах дистрибуції, організації та управління рухом номенклатури товарів до споживача з метою досягнення встановлених економічних показників замовника та виконання плану продажу згідно з додатком №2 «Умови (критерії) розрахунку вартості наданих послуг» до договору.

Додатковими угодами від 05.03.2021 №01/032021, від 01.04.2021 №01/042021, від 21.05.2021 №01/052021, від 02.08.2021 №01/082021, від 27.08.2021 №02/082021, від 24.12.2021 №01/122021, сторонами договору було внесено зміни та доповнення до Переліку товарів замовника у додатку №1 до договору.

Крім того, додатковою угодою від 01.07.2021 №01/072021 внесено зміни до розрахунку суми винагороди за досягнення критерію та визначено розрахунок в розмірі 3% від загальної суми закупівлі, розрахунку річного критерію/суми для нарахування вартості маркетингових послуг від суми придбання товару в розмірі 2,5 % від загальної суми закупівлі.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних Корпорацією «АРТЕРІУМ» виписано та зареєстровано податкову накладну від 31.03.2022 №767 на суму 40 524 275,84 грн. (в т.ч. ПДВ 6 754 045,97 грн.).

За результатами перевірки первинних документів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 68541 «Розрахунки з контрагентами» встановлено, що в бухгалтерському обліку АТ «Київмедпрепарат» обліковується кредиторська заборгованість за отриманими маркетинговими послугами від Корпорації «АРТЕРІУМ» за договором про надання маркетингових послуг від 28.12.2020 №012021-МД/КМП-АРТ в загальній сумі 124 226 314,55 грн. (в т.ч. ПДВ 20 704 385,76 грн.), за договором від 28.12.2021 №012022-МД/КМП-АРТ на загальну суму 40 524 275,84 грн. (в т.ч. ПДВ 6 754 045,97 грн.).

Крім того, в ході проведення перевірки також встановлено, що між АТ «Київмедпрепарат» та Корпорацією «АРТЕРІУМ» було укладено договори від 21.12.2018 №EXP-513/18, від 15.04.2021 №КМП/01-2021, від 15.04.2022 №КМП/01-2022 на поставку Корпорації «АРТЕРІУМ» (покупець) лікарських засобів, дієтичних добавок та виробів медичного призначення відповідно до переліків товарів визначених в додатках до зазначених договорів.

Відповідно до зазначених договорів асортимент та кількість товару, що є погодженими між сторонами договорів, вказуються в товарних накладних (у випадку відстрочки платежу) та у рахунках-фактурах (у випадку попередньої оплати).

Загальна сума на поставку лікарських засобів, дієтичних добавок та виробів медичного призначення: за договором від 21.12.2018 №EXP-513/18 складає 305 657 300,00 грн.; за договором від 15.04.2021 №KMII/01-2021 складає 3 700 000 000,00 грн.; за договором від 15.04.2022 №КМП/01-2022 складає 500 000 000,00 грн.

Конкретна сума за укладеними договорами визначається сумою поставленого товару, що підтверджується товарними накладними, за вирахуванням сум товарних накладних, підписаних сторонами на повернення товару.

Згідно умов договорів щодо порядку поставки товару, товар поставляється AT «Київмедпрепарат» (продавець) окремими партіями на підставі замовлень Корпорації «АРТЕРІУМ» (покупець) або на підставі рекомендованого замовлення, що надсилається продавцем на погодження покупцю.

Враховуючи умови зазначених договорів про надання маркетингових послуг, Корпорація «АРТЕРІУМ» забезпечує функціонування діяльності АТ «Київмедпрепарат» у сфері стимулювання та просування збуту товарів у каналах дистрибуції, організації та управління рухом номенклатури товарів до споживача з метою досягнення встановлених економічних показників та виконання плану продажу, зокрема, але не виключно, шляхом просування на ринку товару, формування зручної політики збуту, вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту (визначення обсягів продажів товарів, визначення залишків продукції, визначення відносної динаміки продажів товарів), збір та розповсюдження інформації про лікарські засоби (в межах норм чинного законодавства України).

Вартість послуг розраховується відповідно до умов (критеріїв) визначення економічних, показників та виконання плану продажів АТ «Київмедпрепарат».

Натомість, згідно змісту та умов укладених АТ «Київмедпрепарат» договорів на поставку лікарських засобів, дієтичних добавок та виробів медичного призначення Корпорації «АРТЕРІУМ» асортимент та кількість товару є погодженим сторонами договору; загальна сума на поставку товарів (лікарських засобів, дієтичних добавок та виробів медичного призначення); АТ «Київмедпрепарат» зобов?язується забезпечувати виконання замовлень Корпорації «АРТЕРІУМ», а Корпорація «АРТЕРІУМ» зобов?язується здійснювати замовлення товару; поставка здійснюється окремими партіями на підставі замовлень Корпорації «АРТЕРІУМ», в яких вказується кількість, умови поставки та пропозиції щодо оплати.

Згідно наданих в ході перевірки первинних документів, договорів з додатками, додатковими угодами, оборотно-сальдових відомостей, товарних накладних, актів приймання-передачі наданих маркетингових послуг, звітів про закупівлю товарів, встановлено відсутність факту надання Корпорацією «АРТЕРІУМ» маркетингових послуг, які визначені договорами про надання маркетингових послуг, оскільки складені звіти про закупівлю продукції та акти приймання-передачі послуг підтверджують визначений умовами договорів на поставку продукції загальний обсяг закупівлі товарів на підставі замовлень Корпорації «АРТЕРІУМ» та товарних накладних на поставку (п.2.4 договору).

Відповідно до змісту договорів на поставку, Корпорація «АРТЕРІУМ» здійснюючи замовлення товарів, самостійно визначає обсяг (кількість) та асортимент лікарських засобів на придбання таких товарів.

Обсяги продажу Корпорації «АРТЕРІУМ» на підставі яких здійснюється розрахунок сум винагороди (вартість послуг) відповідно до умов договорів про надання маркетингових послуг відповідають обсягам поставки товарів згідно договорів на поставку лікарських засобів, дієтичних добавок та виробів медичного призначення, що підтверджується товарними накладними та відповідно виписаними податковими накладними АТ «Київмедпрепарат» та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Маркетингові послуги, як і послуги з мерчандайзинга (просування товарів) належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Для формування податкового кредиту за операціями з отримання таких послуг необхідною умовою, яка надає таке право суб`єкту господарювання є доведення безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю платника податків та підтвердження їх (операцій) належними первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.

Підтвердженням зв`язку маркетингових послуг, послуги з мерчандайзинга з господарською діяльністю суб`єкта господарювання можуть бути договір про надання відповідних послуг, із зазначенням конкретних видів послуг, строків їх виконання, місця виконання, мету їх надання, план заходів щодо розповсюдження певного виду продукції, тощо. У підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення (надання) маркетингових послуг, послуг з мерчандайзинга, у якому мають бути викладені результати відповідних видів послуг, тощо. Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про надані маркетингові послуги, послуги з мерчандайзинга. Крім того, в актах виконаних робіт має бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, у чому виражено їх результат.

Отже, позивачем вищевказані вимоги Закону не дотримано, оскільки зміст актів приймання-передачі та звітів про закупівлю, не містять детальну інформацію про надані маркетингові послуги (досягнення економічних показників, дослідження та аналіз споживчого попиту та ін.), здійснення просування товарів, які поставляються Корпорації «АРТЕРІУМ», їх обсяги та вартість, як це передбачено Розділом 3 «Порядок надання послуг» договору про надання маркетингових послуг.

Також, судом враховується і те, що зі змісту проаналізованих судом договорів вбачається, що умови договору не містять його ціни, тобто, ціна договору сторонами не погоджена, що суперечить приписам п.180.3, п. 180.5 ст.180 ПК України, оскільки за наведеними нормами ціна договору віднесена до його істотних умов.

Окрім того, зазначений договір і не містить мету зазначених маркетингових досліджень у розумінні п. п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Отже, надані АТ «Київмедпрепарат» первинні документи за отриманими маркетинговими послугами від Корпорації «АРТЕРІУМ» не підтверджують зміст та умови укладених договорів про надання маркетингових послуг, оскільки складені звіти про закупівлю продукції та акти приймання-передачі послуг підтверджують визначений умовами договорів на поставку продукції загальний обсяг закупівлі товарів на підставі замовлень Корпорації «АРТЕРІУМ» та товарних накладних на поставку (п.2.4 Договору).

Суд звертає увагу, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням наведеного, суд висновує, що акт приймання робіт не є достатнім первинним документом, який відображає реальність надання маркетингових послуг.

Будь яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження надання маркетингових послуг позивачем в ході розгляду справи не надано.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу судів на вимогах до актів приймання - передачі маркетингових послуг, а саме деталізації змісту наданих маркетингових послуг, доцільності отримання маркетингових послуг, зв`язку витрат понесених на маркетингові послуги, використання маркетингових послуг в господарській діяльності з урахуванням факту збільшення ринків збуту товару, кількості покупців, збільшення попиту/пропозиції на товар, тощо.

Зокрема, акти наданих послуг мають розкривати зміст та обсяг наданої послуги (давати можливість ідентифікувати яка саме послуга надавалась, дозволяти перевірити правильність формування цін за послуги, одиниці їх виміру", а не лише містити загальну назву послуги; в акті здачі - прийняття робіт має міститись визначений перелік обов`язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, а caмe: обсяг виконаних робіт, зокрема скільки чоловіка/годин в переліченому періоді виконували роботу, вказівку на виконання якого договору він складений; ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Наведені висновки Верховного Суду містять постанови від 24.09.2019 у справі №826/22352/15; від 02.07.2019 по справі №826/7836/17; від 10.05.20218 у справі №820/1763/16; від 10.04.2020 у справі №816/4409/15.

Отже суд доходить висновку, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження того, що відомості, в наданих позивачем для перевірки документах повні, достовірні та (або) несуперечливі. Також позивачем не спростовано доводи відповідача щодо можливої фіктивності його контрагента, тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2022 року в сумі 24 664 545,95 грн. відсутні.

Щодо достовірності і правильності визначення податкового кредиту по отриманим послугам з маркетингового дослідження від ТОВ «Шалені Фарм», суд зазначає таке.

Згідно договору про надання маркетингових послуг від 01.07.2021 №KMP-1 укладеного між АТ «Київмедпрепарат» (замовник) та ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» (виконавець), з метою досягнення замовником цілей власної господарської діяльності, що неможливо без дослідження фармацевтичного ринку, для планування діяльності замовника щодо формування товарних запасів, для підвищення рівня реалізації товарів, для просування на ринку асортименту товарів замовника, з метою спрямування діяльності сторін на повне задоволення попиту покупців та кінцевих споживачів і відповідність сучасній ринковій ситуації, підтримання конкурентних позицій товарів замовника, на принципах рівноправності, законності, справедливості та за взаємною згодою без нав?язування умов договору жодною із сторін, виконавець в межах даного договору зобов`язується за відповідною заявкою замовника надати за певну плату, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити замовлені ним послуги.

Відповідно до додаткової угоди від 02.08.2021 №1 до договору про надання маркетингових послуг №KMP-1 від 01.07.2021, послуги - визначення практики призначень представниками цільової аудиторії пацієнтам препарату замовника та препаратів-конкурентів.

Міжнародна непатентована назва діючої речовини: Меропенем (далі-МНН).

Під час дослідження проводиться збір необхідних даних методом персональних інтерв?ю з лікарями (алергологи, анестезіологи, гастроентерологи, кардіологи та ін.) та анкетування.

Виконавець розробляє анкету (опитувальний лист) та узгоджує перелік питань та можливих відповідей, формат анкети.

Задачі завдання: визначення потенціалу лікарів по цільовим пацієнтам за місяць, з?ясування схеми лікування пацієнтів препаратами, встановлення портрету пацієнта, якому призначають препарати.

Строк проведення проекту: з 02 серпня 2021 року по 30 вересня 2021 року.

Вартість послуг визначається згідно калькуляції та в рамках проекту разом становить 4 224 360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 704 060,00 грн.).

Додаткова угода від 02.08.2021 №2 до договору про надання маркетингових послуг №KMP-1 від 01.07.2021, послуги - визначення практики призначень представниками цільової аудиторії пацієнтам препарату замовника та препаратів-конкурентів.

Міжнародна непатентована назва діючої речовини: Целекоксиб (далі-МНН).

Під час дослідження проводиться збір необхідних даних методом персональних інтерв?ю з лікарями (алергологи, анестезіологи, гастроентерологи, кардіологи та ін.) та анкетування.

Виконавець розробляє анкету (опитувальний лист) та узгоджує перелік питань та можливих відповідей, формат анкети.

Задачі завдання: визначення потенціалу лікарів по цільовим пацієнтам за місяць, з?ясування схеми лікування пацієнтів препаратами, встановлення портрету пацієнта, якому призначають препарати.

Строк проведення проекту: з 02 серпня 2021 року по 30 вересня 2021 року.

Вартість послуг визначається згідно калькуляції та в рамках проекту разом становить 4 207 877,57 грн. (в т.ч. ПДВ 701 312,93 грн.).

АТ «Київмедпрепарат» в ході перевірки надано акт виконаних робіт 2-КМР-1 від 30 вересня 2021 року на загальну суму 4 207 877,57 грн. (в т.ч. ПДВ 701 312,93 грн.) та звіт про маркетингове дослідження «Визначення портрету пацієнт, якому були призначені препарати Целекоксиб» за послуги з маркетингового дослідження/визначення практики призначень представниками цільової аудиторії пацієнтам препарату замовника та препаратів-конкурентів з діючою речовиною

Целекоксиб згідно додаткової угоди №2 від 02.08.2021 до договору про надання маркетингових послуг №KMP-1 від 01.07.2021 за період з 02.08.2021-30.09.2021.

АТ «Київмедпрепарат» здійснено оплату ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» за отримані маркетингові послуги згідно договору від 01.07.2021 №KMP-1 платіжними дорученнями: від 22.09.2021 №27327 на суму 1 262 363,27 грн. (в т.ч. ПДВ 210 393,88 грн.), від 23.09.2021 №27383 на суму 2 103 938,78 грн. (в т.ч. ПДВ 350 656,46 грн.), від 01.10.2021 №027752 на суму 841 575,52 грн. (в т.ч. ПДВ 140 262,59 грн.)

АТ «Київмедпрепарат» в ході перевірки надано акт виконаних робіт 1-КМР-1 від 30 вересня 2021 року на загальну суму 4 224 360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 704 060, 00 грн.) та Звіт про маркетингове дослідження «Визначення портрету пацієнт, якому були призначені препарати з МНН Меропенем» за послуги з маркетингового дослідження/визначення практики призначень представниками цільової аудиторії пацієнтам препарату замовника та препаратів-конкурентів з діючою речовиною Мерпропенем згідно додаткової угоди №1 від 02.08.2021 до договору про надання маркетингових послуг №КМР-1 від 01.07.2021 за період з 02.08.2021-30.09.2021.

АТ «Київмедпрепарат» здійснено оплату ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» за отримані маркетингові послуги згідно договору від 01.07.2021 №KMP-1 платіжними дорученнями: від 22.09.2021 №27326 на суму 1 267 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 211 218,00 грн.), від 22.09.2021 №27376 на суму 2 112 180,00 грн. (в т.ч. ПДВ 352 030,00 грн.), від 30.09.2021 №27700 на суму 844 872,00 грн. (в т.ч. ПДВ 140 812,00 грн.)

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» виписано та зареєстровано податкові накладні: від 22.09.2021 №5 на суму 1 267 308,00 грн. (в т.ч. ПДВ 211 218,00 грн.), від 22.09.2021 №6 на суму 2 112 180,00 грн. (в т.ч. ПДВ 352 030,00 грн.), від 30.09.2021 №14 на суму 844 872,00 грн. (в т.ч. ПДВ 140 812,00 грн.).

Так, абзацами «г» та «з» підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів, а також інші витрати, пов`язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з підпунктами 14.1.108 пунктами. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Суд приймає до уваги, що правова позиція Державної податкової служби України зі спірного питання була викладена в Узагальнюючій податковій консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 №123, в якій вказано, що до маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб`ютора торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Методом просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб`ютори)).

Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб`юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут.

Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), то вони можуть бути віднесені до маркетингових послуг.

Якщо в договорі поставки або в договорі комісії між виробником (імпортером) або власником торгової марки та продавцем (дистриб`ютором або роздрібним торгівцем) передбачена оплата рекламних, маркетингових послуг, у тому числі мотиваційних виплат, до складу витрат виробника (імпортера) або власника торгової марки, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються витрати, понесені виробником (імпортером) або власником торгової марки на оплату таких послуг та виплат на користь дистриб`юторів або роздрібних торгівців, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 139.1.13 пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Як зазначає позивач, при віднесенні сум податку, сплачених за надання покупцями послуг з розширення ринків та обсягів постачання товару, а також стимулювання придбання товару до витрат, позивач керувався, в т.ч рекомендаціями Узагальнюючої податкової консультації №123 від 15.02.2012.

Відповідно до пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації.

Однак, ознайомившись зі змістом вищезазначених договорів та додаткових угод до них, суд встановив, що отримання ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» аналогічних послуг з маркетингового дослідження в вересні 2021 року на загальну суму 8 432 237,59 грн. (в т.ч. ПДВ 1 405 372,94 грн.) від контрагента ТОВ «БЕТАЛІНК ЛТД» (код ЄДРПОУ 42800788) з номенклатурою, яка відповідає номенклатурі АТ «Київмедпрепарат» та містить ідентичні номери договорів на отримання послуг.

Отже, судом встановлено відсутність можливості надання ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» послуг з маркетингового дослідження/визначення практики призначень представниками цільової аудиторії пацієнтам препарату замовника та препаратів конкурентів з діючою речовиною Меропенем та Цекоксиб, оскільки ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» було залучено до надання таких послуг ТОВ «БЕТАЛІНК ЛТД» за аналогічними послугами, які надавались на підставі договору від 01.07.2021 №КМР-1 та додаткових угод (зазначений договір не було укладено між АТ «Київмедпрепарат» та ТОВ «БЕТАЛІНК ЛІД», оскільки було укладено договір з ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ»).

Суд також звертає окремо увагу, що сумнівною видається можливість надання маркетингових послуг на суму понад 8 млн. грн всього за місяць.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вище встановлені обставини справи підтверджують, що надані послуги не є маркетинговими послугами у розумінні підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки вище досліджені судом первинні бухгалтерські документи не встановлюють зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарських операцій за наведеним договором та господарською діяльністю позивача, а складені формально, тому такі документи не можуть слугувати належними підставами для формування даних податкового обліку.

Також, суд окремо зазначає, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, відносно ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».

Відповідно до абз.2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов?язань і фінансових результатів.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов?язані з рухом активів, зміною зобов?язань чи власного капіталу платника податків.

Отже, суд доходить висновку, що вчинення господарських операцій між АТ «Київмедпрепарат» та ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, оскільки встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», суд дійшов висновку про сумнівність реалізації послуг з АТ «Київмедпрепарат».

Також суд акцентує увагу на тому, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини «Булвес АД проти Болгарії», де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, «обачний» платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової «добросовісності» за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

В ході розгляду справи позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у його контрагента ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, що унеможливлює реалізацію товарів в обсягах, які відповідають задекларованим показникам.

Таким чином, за сукупністю викладених фактів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій АТ «Київмедпрепарат» із ТОВ «ШАЛЕНІ ФАРМ» за вересень 2021 року та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов?язані з рухом активів, зміною зобов?язань чи власного капіталу платника податків.

Суд враховує, що відповідач приймав рішення в межах своєї компетенції та виключно на основі наданих позивачем документів, які є суперечливими, оскільки позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг та розрахункових документів стосовно наданих ним маркетингових послуг.

Відтак, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 1 405 372,94 грн. відсутні.

Згідно з п.185.1 ст. 185 Кодексу передбачено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об?єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, ще передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об?єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Згідно з п.198.1 ст. 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

Згідно з п.198.3 ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв?язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв?язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Також судом встановлено, що АТ «Київмедпрепарат» відповідно до митної декларації №UA100040/2021/343012 (дозвіл від 10.12.2021) ввезено на митну територію України фармацевтичну субстанцію для виробництва нестерильних лікарських форм, органічну хімічну сполуку - Фуразидин (Виробник Menadiona S.L., Іспанія) та оприбутковано (прибутковий ордер від 10.12.2021 №KM/SM18/03S/2021/831) на склад SM18/03S в кількості 150 кг за ціною 4 187,45 грн. (загальна сума 628 117,72 грн.).

АТ «Київмедпрепарат» здійснено відбір на пробу ввезеної продукції (акт відбору від 21.12.2021 в кількості 0,0557 кг, 08.02.2022 в кількості 0,042 кг).

Після проведеного аналізу на відбір, відповідно до митної декларації №UA100040/2021/343012 АТ «Київмедпрепарат» здійснено повернення виробнику Menadiona S.L. (Іспанія) фармацевтичної субстанції для виробництва нестерильних лікарських форм, органічну хімічну сполуку - Фуразидин з вказанням причини - повернення бракованої продукції (вага нетто: 149,9023 кг), що підтверджується товарною накладною від 22.06.2022 №023818-1-1-1-UA100040/2021/343012 на повернення товару постачальнику на підставі ВМД від 10.12.2021 №UA100040/2021/343012 на суму 20 461,66 євро. (еквівалентно 627 708,61 грн.).

АТ «Київмедпрепарат» було нараховано податкові зобов?язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст.198 ПК України на товари, які були придбані та невикористані в господарській діяльності, та відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних АТ «Київмедпрепарат» виписано та зареєстровано податкову накладну від 30.06.2022 №439 на суму 671 648,21 грн. (в т.ч. ПДВ 43 939,60 грн.).

Отже, сума сформованого податкового кредиту з ПДВ за операціями з імпорту продукції, яка повернута постачальнику (виробнику) та на яку АТ «Київмедпрепарат» нараховано податкові зобов?язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, свідчить про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що призвело до відмови у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2022 року на суму 43 939,60 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 Податкового кодексу.

Згідно з п.200.1 ст.200 Кодексу, суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов?язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від?ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.1. ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов?язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищевикладене, АТ «Київмедпрепарат» в порушення п.200.1, п.200.4, п.200.7 ст.200 ПК України, з урахуванням абз.3 п.л.4 п.5 Розділу V Порядку №21, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що призвело до відмови у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2022 року на суму 43 939,60 грн.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто регламентована частиною другою наведеної норми презумпція винуватості відповідача не є абсолютною і позивач також повинен довести ті обставини, на які він посилається.

Втім у цьому випадку, як відзначалося вище, позивач такий обов`язок не виконав.

Натомість податковий орган надав достатні докази, що підтверджують правомірність винесення ним оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 30.11.2023