Ухвала

від 29.11.2023 по справі 320/4166/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2023 року м. Київ № 320/4166/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » СВ ЗСУ про визнання протиправним зняття коштів по дисциплінарному стягненню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » СВ ЗСУ, в якому просить суд:

- визнати рішення Військової частини НОМЕР_1 про зняття коштів додаткової винагороди згідно ПКМУ №168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн та недорахованих 3088,05 грн протиправним та скасувати його,

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити безпідставно стягнуту додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та недорахованих 3088,05 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/4166/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Кочанову П.В.

Станом на момент передачі справи новому складу суду, недоліки встановленні ухвалою від 4 травня 2023 року не усунуті.

Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161,172 КАС України з огляду на наступне.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

У той же час, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд визнати рішення Військової частини НОМЕР_1 про зняття коштів додаткової винагороди згідно ПКМУ №168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн та недорахованих 3088,05 грн протиправним та скасувати його, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити безпідставно стягнуту додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та недорахованих 3088,05 грн.

При цьому, позивачем у позовній заяві визначено відповідачем Військову частини НОМЕР_1 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » СВ ЗСУ, вимога ж зобов`язального характеру спрямована до двох відповідачів - Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином позивачу необхідно визначитися з відповідним колом відповідачів у даній справі.

При цьому, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 про зняття коштів додаткової винагороди згідно ПКМУ №168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн та недорахованих 3088,05 грн, не зазначаючи водночас ані дату цього рішення, ані період, за який відбулося зняття коштів та їх недорахування.

Таким чином позивачу необхідно визначитися зі змістом позовних вимог.

Окрім того, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 073,60 грн.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію ПриватБанк про сплату судового збору у розмірі 993,00 грн.

Водночас, як вбачається з відмітки Укрпошта, позовна заява направлена до Київського окружного адміністративного суду 11.01.2023 року.

Враховуючи приписи частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 80,60 грн.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви, в якій уточнити суб`єктний склад відповідачів та зміст позовних вимог, а також оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 80,60 грн.

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Прийняти до провадження справу №640/4166/23.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ОК «Захід» СВ ЗСУ про визнання протиправним зняття коштів по дисциплінарному стягненню - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду позовної заяви, в якій уточнити суб`єктний склад відповідачів та зміст позовних вимог, а також оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 80,60 грн.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кочанова П.В.