Рішення

від 29.11.2023 по справі 380/17424/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 рокусправа № 380/17424/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про скасування довідки, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; надалі - Позивач) до Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) (вул. Личаківська, 107, м. Львів, 79014; код ЄДРПОУ 1432177; надалі - Відповідач) в якому просить суд:

скасувати довідку гарнізонної військово лікарської комісії № 1401 від 29.06.2023 року та направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд гарнізонної військово лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що протиправність висновку, викладеного в Довідці, полягає в тому, що під час проходження гарнізонної ВЛК № 1401 від 29.06.2023 року уповноваженими особами (лікарями) не було надано індивідуальну оцінку придатності до військової служби позивачу, а через істотні хронічні прогресуючі хвороби, позивач фізично не може проходити військову службу та потребує термінового більш професійного лікування у відповідних медичних закладах. При цьому, представник позивача посилався на вимоги Положення про військову - лікарську експертизу затверджену Наказом Міноборони № 402 від14.08.2008 року та зазначив, що медичний огляд проводився вкрай формально. Відповідачем під час проведення відповідного медичного огляду було протиправно проігноровано всі скарги та зауваження позивача відносно власного здоров`я.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Заперечуючи проти позову зазначив, що виключно до компетенції військово-лікарської комісії належать повноваження надавати оцінку стану здоров`я позивача, а також вирішувати питання про придатність останнього до військової служби. Вказує на те, що при прибутті у Центр на медичний огляд, позивачем було надано наступні документи: вищевказане направлення на медичний огляд; службову та медичну характеристики з місця проходження військової служби; довідку №1459 військоволікарської комісії Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області від 14.04.22р. №7751, де зазначено що Позивачу 14.04.22р. проведено медичний огляд ВЛК, за результатами якого він визнаний здоровим та придатним до військової служби; діагностичні заключення магнітно-резонансної томографії (далі МРТ) плечових, ліктьових, колінних суглобів, шийного, грудного та поперекового відділів хребта від 10.06.23р. При проведенні медичного огляду, діагнози ортопеда-травматолога та хірурга Центру щодо захворювань опорно-рухового апарату не суперечать, а в основному, по своїй суті співпадають з відповідними діагнозами, встановленими раніше стаціонарно в Центрі та Головному ВМКЦ ДПСУ (в тому числі корелюють з даними МРТ суглобів та хребта, проведених у клініці "HBMedical" м.Київ). Важливо також зазначити, що на кожному заключенні МРТ пацієнта є ремарка: «Увага! Цей висновок не є остаточним діагнозом, рекомендована консультація профільного лікаря»). Застосування пунктів а, б, в чи г статей залежить від ступеня порушень функцій. Об`єм рухів у хребті та суглобах у ОСОБА_1 - в межах норми (згідно з оглядами хірурга та травматолога). Діагноз терапевта, невропатолога, отоларинголога збігаються з відповідними діагнозами, встановленими у Головному ВМКЦ ДПСУ. Діагноз офтальмолога, встановлений під час стаціонарного лікування в Центрі у квітні 2023р. відповідає такому при проходженні гарнізонної ВЛК 28.06.23р. і є легким розладом зорових функцій ока, під дію статей не підпадає. 28.06.23р. оглянутий дерматологом, психіатром, стоматологом; діагноз: здоровий. Керуючись вимогами глави 12 розділу ІІІ Положення, встановлено причинний зв`язок захворювань: Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби, оскільки на момент призову на військову службу, згідно довідки №1459 військово - лікарської комісії Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.04.22р. №7751, Позивач був здоровим. На підставі вищевказаного, гарнізонною ВЛК Центру прийнято рішення, що, наявні у позивача захворювання під час медичного огляду станом на 29.06.23р., підпадають під дію статей 61«г» та 64«г» графи ІІ Розкладу хвороб Положення, при наявності об`єктивних даних не призводять до порушення функцій відповідних органів та відповідно винесено постанову: «Придатний до військової служби», яку оформлено довідкою від 29 червня 2023р №1401. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 01.08.2023 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 01.08.2023 року позивачем виконано повністю.

Ухвалою від 10.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

В період з 14.04.2023 року по 28.04.2023 року позивача було направлено на стаціонарне лікування у Львівський військово-медичний клінічний центр ЛВМКЦ ДПСУ у м. Львові (клінічний госпіталь) з діагнозом: Вертеброгенна тораколюмбалгія. Міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта. Спондильоз. Помірний спондилоартроз. Випинання дисків СЗ-С4. С4-С5, С5-С6, С6-С7 до 2 мм; протрузії Th4, Th7 - Th 12, 12, 15 хребців. Синдром латеральної гіперпресії наколінника обох колінних суглобів. Деформуючий артроз обох колінній суглобів 0-1 cm., дегенеративні зміни менісків. Кіста Бейкера лівого колінного суглоба. Міопія слабкого ступеня правого ока. Міопічний астигматизм лівого ока. Хронічний рипосипусит.

Після проходження стаціонарного лікування 28.04.2023 року позивач повторно пройшов ВЛК й отримав довідку № 515 ЛВМКЦ ДПСУ у м. Львові (клінічний госпіталь) м. Львів з висновком: потребує реабілітації (продовження лікування) в умовах санаторію ДПСУ «Прикордонник-Немирів» на 14 днів,- (дод.5).

З 29.04.2023 року по 22.05.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у санаторії «Прикордонник-Немирів» з діагнозом: Синдромом латеральної гіперпресії падколінників обох колінних суглобів. Деформуючий артроз обох колінних суглобів 0-1 cm. дегенеративні зміни менісків. Кіста Бейкера лівого колінного суглоба. Вертеброгенна тораколюмбалгія. ГРВІ.

З 07.06.2023 року по 22.06.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Головному військово-медичному клінічному центрі ГВМКЦ ДПСУ (центральний клінічний госпіталь) м. Київ з діагнозом: Остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Протрузії міжхребцевих дисків СЗ-С-7. Th-4, Th-10, 12-14. L5-S1. Хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія з больовим та м`язево-тонічним спидромами Дегенеративні зміни суглобових губ обох плечових, обох ключично-акроміальних суглобів. Латеральний епікондиліт правого ліктьового суглоба медіальний епікондиліт лівого ліктьового суглоба. Дегенеративні зміни медіальних менісків обох колінних суглобів. Артроз обох колінних суглобів 1 ст. Теплиніт сухожилля довгої голівки біцепса лівого плеча. Хронічний гастродуоденіт, стадія п/ремісії. Стеатоз печінки. Хронічний вазомоторний риніт, алергічна форма. Конгестивний простатит ситуативно обумовлений.

Виписка з ГВМКЦ ДПСУ м. Київ №2113/150 від 22.06.2023 та окремо зібрані позивачем заключення проблем з ліктьовими суглобами з приватної клініки НВ Medical ЄДРПОУ 43547512 м.Київ, вул.О.Довженка, 3) № MR 15127 та № MR 15128 від 10.06.2023, було долучено до матеріалів справи.

Згідно поданих представником відповідача документів судом встановлено, що позивач відповідно до направлення на медичний огляд до військово-лікарської комісії Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 27.06.2023р №477 за підписом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, 28 червня 2023р прибув до Центру та протягом 28-29 червня 2023р., проходив медичний огляд гарнізонною ВЛК Центру. На момент огляду позивач проходив дійсну військову службу у Державній прикордонній службі України перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

29.06.2023 позивачу проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК Львівського військово медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (29.06.2023) діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), бурсит піддзьобовидної синовіальної сумки обох плечових суглобів, латеральний епіковдиліт правої плечової кістки, медіальний епікондиліт лівої плечової кістки; пателло-феморальний синдром обох колінних суглобів, дегенеративні пошкодження медіальних менісків обох колінних суглобів без ознак нестабільності, - за наявності об`єктивних даних без порушень функцій. Поширений міжхребцевий остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків СЗ-С7, Th4-Thl0, L2-L4, L5-S1 хребців, за наявності об`єктивних даних без порушень функцій. Хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія, стадія нестійкої ремісії. Хронічний гастродуодешт, фаза ремісії. Стеатогепатоз, Хронічний вазомоторний риніт, стадія нестійкої ремісії. Зниження гостроти зору правого ока до 0,9, лівого ока до 0,7 з корекцією 1,0/1,б внаслідок міопії в 1,0дптр правого ока, простого містичного астигматизму в 1,5днтр лівого ока.

У довідці гарнізонної військово лікарської комісії від 29.06.2023 № 1401 зазначено, що травма позивача "Так" пов`язана із проходженням військової служби.

В результаті зазначеного огляду позивача визнано придатним до військової служби.

Не погоджуючись із даним висновком гарнізонної військово-лікарської комісії позивач звернувся до суду.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до вимог ст.ст. 6, 10, 27, 28 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні, є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. 6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно- пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

У системі Державної прикордонної служби України є також навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", органами забезпечення Державної прикордонної служби України є підприємства, установи, а також підрозділи технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення її діяльності, які функціонують як самостійно, так і в складі відповідно центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, його територіальних органів, Морської охорони, інших органів охорони державного кордону, навчальних закладів Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду громадян призовного віку, військовозобов`язаних та жінок, які приймаються на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах (далі - ВВНЗ), військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України, працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності, працівників суден забезпечення плавскладу та працівників льотного складу Держприкордонслужби з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям, визначений Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 570/16586, (далі Положення).

Пунктом 2 розділу І Положення визначається, що терміни вживаються в таких значеннях: медичний огляд - огляд, який проводять військово-лікарські комісії, включає вивчення та оцінку стану здоров`я та фізичного розвитку особи на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за відповідним рівнем освіти та військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмової постанови.

Відповідно до п.2 глави 3 розділу ІІ Положення для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК).

Відповідно до п.2 глави 3 розділу ІІ Положення, ЦВЛК та ВЛК(ЛЛК) приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (далі - довідка ВЛК) (додаток 2), протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (додаток 3). Строк оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня огляду.

До постійно діючих військово-лікарських комісій відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються: госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, за клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК; гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби. Організація проведення медичного огляду госпітальної (гарнізонної) ВЛК в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби покладається на начальника закладу. ( п.1 глави 4 розділу ІІ Положення).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Положення Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України (далі - ЦВЛК) є органом медичного забезпечення Держприкордонслужби, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки та штампи. Формування структури та штату ЦВЛК здійснюється відповідно до профілю її діяльності, покладених на неї завдань, кваліфікаційних вимог до персоналу. ЦВЛК є органом вищого рівня із проведення медичного огляду ВЛК в Держприкордонслужбі і здійснює методичне керівництво діяльністю ВЛК Держприкордонслужби з питань проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення.

Пунктом 7 розділу ІІ Положення визначено коло завдань, зокрема на ЦВЛК покладаються: організація проведення у Держприкордонслужбі ВЛК (ЛЛК) медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; розроблення спільно з медичними спеціалістами Адміністрації Держприкордонслужби проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань проведення медичного огляду ВЛК; розроблення спільно з МОЗ медичних показань для військово-професійного призначення кандидатів для проходження військової служби за контрактом за військовими спеціальностями; розроблення науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби; контроль за правильністю надання ВЛК (ЛЛК) до ЦВЛК медичної документації з питань проведення медичного огляду; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК завдань; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи ВЛК (ЛЛК); проведення аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, розробка пропозицій для поліпшення проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК); організація та проведення нарад і зборів з питань проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК); контроль, розгляд, затвердження, незатвердження постанов постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК); здійснення контролю за роботою ЛЛК в авіаційних частинах Держприкордонслужби; прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх військовослужбовців з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи; організація та проведення медичного огляду ВЛК плавскладу Держприкордонслужби.

Відповідно до п.8 розділу ІІ Положення ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати та скасовувати, затверджувати (не затверджувати), а також контролювати постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК), строк розгляду свідоцтв про хворобу становить не більше 5 робочих днів з дня їх отримання ЦВЛК.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Положення Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до направлення начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 477 від 27.06.2023 року старшого солдата інспектора прикордонної служби, направлено для проведення медичного огляду до військово лікарської комісії Львівський військово медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) м. Львів.

Згідно постанови ВЛК, яка оформлена довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії № 1401 від 29.06.2023 року старший солдат ОСОБА_1 , визнаний придатним до військової служби.

Разом з тим, звертаючись до суду позивачем наводились аргументи з приводу того, що під час проходження військово - лікарської комісії, останнім надавались пояснення членам комісії щодо стану здоров`я. Однак, комісією не було не взято до уваги, не здійснено медичний огляд та відповідні обстеження, що свідчить про формальний підхід до стану здоров`я останнього, а тому позивач вважає, що спірна постанова про визнання позивача придатним до військової служби є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Поряд з цим, обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, позивач вказує, що відповідачем не взято до уваги те, що позивач протягом тривалого часу хворіє тяжкими хворобами, що робить його непридатним до військової служби.

Суд відхиляє наведені аргументам позивача, з огляду на те, що останнім до матеріалів справи не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що під час проходження ВЛК він надав лікарям комісії наявні у нього відомості на підтвердження того, що його стан здоров`я незадовільний, що в свою чергу викликало б сумніви щодо придатності позивача до військової служби в особливий період та слугувало підставою для прийняття ВЛК відповідного рішення (постанови ВЛК).

Надаючи правову оцінку твердженням представника позивача про невідповідність висновків відповідача, вказаних у Довідці від 29.06.2023 №1401, відповідно до якої позивача визнано придатним до військової служби, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Суд наголошує на тому, що представник позивач у позовній заяві не посилається на порушення процедури прийняття оскарженого рішення ВЛК та жодних доказів, які б підтверджували такі обставини, суду не подав.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зі змісту спірної довідки, за наслідками проведеного медичного обстеження позивача судом встановлено, що комісією ВЛК надано оцінку стану здоров`я позивача, враховано та досліджено медичні обстеження останнього та зроблено висновок про придатність позивача до несення військової служби.

Так, зокрема, за результатами проведеного медичного огляду позивача складено оскаржувану довідку придатність останнього до військової служби.

Отже, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.

Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, суду надано не було.

Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний чи не придатний (обмежено придатний) до військової служби.

Також, суд відхиляє посилання позивача на вимоги норм права, яким унормовано процедуру медичного огляду призовників, оскільки такі не підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин, так як позивач є військовослужбовцем, а не призовником у розумінні Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, зважаючи на правову позицію Верховного Суду у цій категорії справ, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) (вул. Личаківська, 107, м. Львів, 79014; код ЄДРПОУ 14321771) про скасування довідки , - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна