Рішення

від 29.11.2023 по справі 380/25713/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/25713/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства Львівський ліхтар до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нікос Львів про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Львівське комунальне підприємство Львівський ліхтар (адреса місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Героїв УПА, 78; ЄДРПОУ: 20807029) звернулось до суду із позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8; ЄДРПОУ: 35009269), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.10.2023 Костів О.І. про накладення штрафу в розмірі 5100,00 (п`ять тисяч сто) грн. у виконавчому провадження №69181952.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що постанова державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.10.2023 у виконавчому провадженні №69181952 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду є протиправною, оскільки при її винесенні державним виконавцем належним чином не перевірено факт виконання судового рішення Львівським комунальним підприємством Львівський ліхтар. Позивач зазначає, що до 06.10.2023 наявна документація, а саме оригінали або належним чином завірені копії відповідних документів у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах, по будинку №22 на вул.Єфремова у м.Львові ОСББ «Нікос-Львів» передана, а наказ Господарського суду Львівської області виконано, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача про закриття виконавчого провадження та надав підтверджуючі документи, Позивач також описує, які заходи ним вживалися для виконання рішення суду, причини, які були підставою тривалого виконання рішення суду та несвоєчасне отримання вимог виконавця, а тому вважає, що підстави для застосування до нього штрафу за невиконання рішення суду відсутні.

Ухвалою суду від 07.11.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі згідно із особливостями, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нікос Львів (адреса місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Єфремова, 22; ЄДРПОУ: 41689479), зобов`язано відповідача надати суду завірені копії матеріалів виконавчого провадження №69181952 щодо примусового виконання судового наказу №914/73/21 від 27.05.2021, виданого Господарським судом Львівської області у визначений судом строк. Судове засідання призначено на 15.11.2023.

13.11.2023 на адресу суду надійшли матеріали виконавчого провадження №69181952.

На виконання ухвали суду 15.11.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву разом з належним чином завіреними копіями матеріалів виконавчого провадження № 69181952. Відзив обгрунтований тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на момент її винесення станом на 06.10.2023 доказів про виконання рішення суду боржником подано не було. Відповідач зазначає, що вказаний закон чітко визначає дії, які повинен вчинити державний виконавець у випадку невиконання рішення суду, зокрема, єдиним заходом примусового виконання рішення зобов`язального характеру є застосування штрафу до боржника. Відповідач зазначає, що позивач зобов`язаний в десятиденний строк з дати відкриття виконавчого провадження виконати рішення суду. Вказує, що боржником надано відповідь щодо часткового виконання рішення суду, однак часткове виконання рішення суду не зупиняє вчинення виконавчих дій. Вважає, що державний виконавець діяв згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для задоволення позову відсутні.

15.11.2023 за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено до 29.11.2023 для надання можливості ознайомитися з поданим відзивом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково звернула увагу на те, що підставою для накладення штрафу є невиконання рішення без поважних причин, а в спірному випадку позивачем вживалися заходи для виконання рішення суду, а тривалий процес його виконання пов`язаний з багатьма чинниками, в тому числі відсутністю фінансування позивача та вартісним виготовленням документів, які мають бути передані на виконання рішення суду. Також вказала на отримання позивачем вимог державного виконавця після накладення спірного штрафу. Просила позов задовольнити.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися, причин неявки не повідомили, а тому враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії спору суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі.

З врахуванням думки представника позивача суд відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в письмове провадження.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

На підставі заяви стягувача від 06.06.2022 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Нікос Львів, 16.06.2022 старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69181952 з примусового виконання наказу №914/73/21, виданого 27.05.2021 Господарським судом Львівської області, про зобов`язання Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів» наступну документацію (оригінали або належним чином завірені копії відповідних документів у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах):

1)плани інженерних мереж житлового (багатоквартирного) будинку на вулиці Єфремова, 22 у м. Львові;

2)проектно-кошторисну документацію на будинок на вулиці Єфремова, 22 у м. Львові;

3)схеми влаштування внутрішньо-будинкових мереж централізованого водопостачання, водовідведення, газо-, електропостачання;

4)акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію чи інший документ, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію;

5)кошториси, описи робіт про поточний і капітальний ремонт будинку;

6)акт технічного стану будинку на момент його приймання - передачі від ЛКП «Львівський ліхтар»;

7)акти технічних оглядів будинку;

8)протоколи вимірювань опору ізоляції електромереж;

10)звіт про обстеження інженерних систем будинку;

11)план земельної ділянки з будинком та спорудами, що на ній розташовані (на АДРЕСА_2 ) виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998р. №56 (20393-98), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998р. за №393/2833;

12)паспорт будинку на АДРЕСА_1 ;

13)паспорт земельної ділянки, на якій розташований будинок та прибудинкової території;

14)планові заходи за попередній та на поточний роки, необхідні для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єктів;

15)акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку;

16)документи бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом (багатоквартирним будинком).

Сторонами у виконавчому провадженні є: боржник Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» (79013, Львівська область, м.Львів, вул.Коновальця, буд.27; ідентифікаційний код: 20807029) та стягувач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів» (79013, Львівська область, м.Львів, вул.Академіка Єфремова, буд.22; ідентифікаційний код: 41689479).

Відповідно до наявного в матеріалах виконавчого провадження акту прийому-передачі технічної документації, підписаного Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» в особі Шпака Ігоря Михайловича та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів», на виконання наказу №914/73/21, виданого 27.05.2021 Господарським судом Львівської області, передано документи згідно наведеного переліку в таблиці, зокрема:

акти технічного огляду жилого будинку, розташованого за адресою вул. Єфремова, 22 м. Львів від 14.05.2019 та від 29.05.2020;

акт технічного стану будинку жилого будинку, розташованого за адресою вул. Єфремова, 22 від 21.07.2020;

звіт про обстеження інженерних систем будинку, розташованого за адресою вул. Єфремова, 22 від 29.05.2020;

документи бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності (баланси, звіти про фінансовий стан).

19.10.2022 старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено акт про передачу Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів» документів: протоколи вимірювання опору ізоляції електромереж, план земельної ділянки у масштабі 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), паспорт будинку на вулиці Єфремова, 22 у м. Львові та акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

22.08.2023 старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено акт про передачу Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів» документів: п.5 (кошториси, описи робіт про поточний і капітальний ремонт будинку), п.13 (паспорт земельної ділянки, на якій розташований будинок та прибудинкової території), п.14 (планові заходи за попередній та на поточний роки, необхідні для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єктів) та п.16 (документи бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом (багатоквартирним будинком). Також вказано, що не передано документи п.3, п.1 і п.11, окрім масштабу 1:500.

03.10.2023 старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виписано виклик Львівському комунальному підприємству «Львівський ліхтар», яким зобов`язано керівника Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» з`явитись до виконання 06.10.2023 14.00 за адресою 79044 м.Львів, вул.Конотопська,6/8 щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, а також зобов`язано надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, рахунків у банках, надати докази виконання виконавчого документа.

06.10.2023 старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено акт про те, що на виклик державного виконавця керівник Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» 06.10.2023 не з`явився. Станом на 06.10.2023 рішення суду в повному обсязі не виконано.

06.10.2023 за невиконання рішення суду в повному обсязі державним виконавцем у порядку ст.ст.63 та 75 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, та зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Вважаючи постанову від 06.10.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №69181952 у розмірі 5100,00 грн протиправною, позивач звернувся до суду.

Судом також встановлено, що 13.11.2023 старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено акт про передачу Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар» Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів» документів: п.11 (план земельної ділянки з будинком та спорудами, що на ній розташовані (на вул.Єфремова,22) виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000. Станом на 13.11.2023 не передано п.11 план земельної ділянки з будинком та спорудами, що на ній розташовані (на вул.Єфремова,22) виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:2000, 1:1000, п.3 та п.1.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або з принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 5 №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 6, 10, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого:

проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Приписами статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З системного аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VIII слідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

За встановленими у справі обставинами на примусовому виконанні державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває наказ №914/73/21 від 27.05.2021 Господарського суду Львівської області, про зобов`язання Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів» визначену наказом документацію (оригінали або належним чином завірені копії відповідних документів у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах).

Підставою накладення штрафу на боржника Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» у розмірі 5100,00 грн, та зобов`язання виконати рішення суду відповідно до постанови від 06.10.2023 державним виконавцем зазначено невиконання рішення суду в повному обсязі у порядку ст.ст.63 та 75 Закону України Про виконавче провадження.

Суд зазначає, що для застосування положень частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язковою є умова щодо зобов`язання судовим рішення саме боржника на вчинення певних дій або утримання від їх вчинення. Тобто, для застосування положень статті 63 Закону №1404 виконання судового рішення має бути нерозривно пов`язане з особою боржника та має унеможливлювати виконання цього рішення без його участі. В протилежному випадку, судове рішення про передачу предметів (доказів) може бути виконано шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, зокрема передбачених статтею 60 Закону №1404. Схожої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.14 постанови від 16.11.2022 у справі №910/7310/20.

Аналіз змісту виконавчого документа - наказу №914/73/21 від 27.05.2021 Господарського суду Львівської області свідчить про те, що ним зобов`язано саме Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Нікос-Львів» визначену в ньому документацію (оригінали або належним чином завірені копії відповідних документів у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах):

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України.

Отже, в спірному випадку судовим рішенням зобов`язано боржника - Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» особисто вчинити певні дії, що за вимогами частини першої статті 63 Закону №1404 зобов`язує виконавця перевіряти виконання рішення боржником, якого за рішенням зобов`язано особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17, від 07.11.2019 по справі №420/70/19 та від 20.05.2021 по справі №420/5465/18 та відповідно до ч. 5 с.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Отже, на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України Про виконавче провадження можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Крім цього, встановлення таких обставин як: - невиконання судового рішення; - наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 по справі № 640/9234/19 суд дійшов висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, останню винесено лише у зв`язку з фактичним невиконанням судового рішення в повному обсязі та без з`ясування і оцінки причин цього невиконання, якщо таке судом встановлено.

Будь-яких заходів щодо з`ясування та оцінки причин невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Водночас судом встановлено, що позивачем вживалися заходи для виконання рішення суду, а саме: 29.06.2022, 28.07.2022, 03.08.2023 ЛКП «Львівський ліхтар» на виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.05.2021 направив запити (рекомендованими листами) про надання копій документів, згідно переліку (16 пунктів), у нижченаведені підприємства:

ДП ДІПМ «Містопроект» №304 від 29.06.2022,

Державний архів Львівської області №305 від 29.06.2022,

ПрАТ «Львівобленерго» №306 від 29.06.2022,

Енергопостачальна компанія ТОВ «Львівеиергозбут» № 307 від 29.06.2022,

ПАТ «Львівгаз» №308 від 29.06.2022,

ТОВ «Львівгаз збут» №309 від 29.06.2022,

ЛМКП «Львівводоканал»№ 311 від 29.06.2022,

ОКПЛОР «БТІ та ЕО» №311 від 29.06.2022р„

ДП «НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» № 524 від 03.08.2022,

ГУ Держгеокадастру у Львівській області №303 від 29.06.2022,

Управління земельних ресурсів ЛМР №302 від 29.06.2022,

ЛКП «Інститут просторового розвитку» ЛМР № 501 від 28.07.2022.

За змістом отриманих відповідей ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ЛМКП «Львівводоканал», ДП ДТПМ «Містопроект», Управління земельних ресурсів ЛМР, ПАТ «Львівгаз» вбачається, що документи, згідно переліку до Наказу Господарського суду Львівської області у них відсутні.

Державний архів Львівської області, після відповідної оплати, надав належно завірену копію плану будинку №22 по вул.Єфремова у м.Львові із інженерними мережами (п.1), які 05.10.2023 були надіслані з описом вкладення на адресу ОСББ. Інші документи по даному будинку в архіві відсутні.

Крім того, ЛКП звернулося до заступника директора департаменту- начальника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування ЛМР, головного архітектора міста щодо надання копій документів планів земельної ділянки та у відповідь отримало копії топографічно-геодезичних матеріалів по даній адресі в масштабах 1:500 та 1:2000 (п.11), які також 05.10.2023 з описом вкладення були надіслані на адресу ОСББ.

Як встановлено судом вище, 07.07.2022 Актом прийому-передачі були передані ОСББ документи, а саме згідно п.6, п.10, п.7, п. 16, ЛКП був виготовлений план земельної ділянки (п. 11) в масштабі 1:500, який надісланий на адресу ОСББ 31.08.2022. Також, ОСББ були передані документи у відповідності до Актів державного виконавця від 19.10.2022 - п.8, п.11, п.12, п.15 та 22.08.2023 - п.5, п.13, п.14, п.16.

Надаючи оцінку вжитих позивачем заходів щодо виконання рішення суду судом не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення суду у цій справі з боку позивача.

Більше того, як з`ясовано судом виписаний 03.10.2023 старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виклик Львівському комунальному підприємству «Львівський ліхтар» про явку керівника Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» до виконання 06.10.2023 та подання підтверджуючих документів, позивач отримав лише 12.10.2023, тобто після прийняття оскаржуваної постанови, доказів зворотнього відповідачем не подано.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» штрафу за невиконання судового рішення, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що вказане не виключає існування принципу обов`язковості виконання судового рішення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 287, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.10.2023 у виконавчому провадженні №69181952 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 (п`ять тисяч сто) грн.

Стягнути на користь Львівського комунального підприємства Львівський ліхтар (адреса місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Героїв УПА, 78; ЄДРПОУ: 20807029) за рахунок бюджетних асигнувань Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8; ЄДРПОУ: 35009269) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Чаплик І.Д.