Рішення

від 29.11.2023 по справі 440/14013/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/14013/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо рішення № 121630004902 від 24.05.2023 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно Закону Україну "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно Закону України "Про державну службу";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за заявою від 17.05.2023 здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-ХІІ та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3733-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 17.05.2023 за № 03-26/20230517-5 та № 03-26/20230517- 6, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату його пенсії з 17.05.2023, з урахуванням вже виплачених сум.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а 17.05.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зі заявою про його переведення на пенсію за віком, на умовах Закону України "Про державну службу". Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано було відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, з посиланням на те, що станом на 01.05.2016 позивач не має необхідного стажу для призначення пенсії за Законом України "Про державну службу". Відповідач відмовив у зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи з 25.12.1998 по 07.12.2021 на посадах в органах місцевого самоврядування та органах місцевої влади. Позивач вважає, що він має право на зарахування періоду з 25.12.1998 по 07.12.2021 до стажу державної служби, а оскільки позивач має стаж державної служби понад 10 років та необхідний страховий стаж, то відповідно має право на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу". Просить задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 11.10.2023, представник ГУПФУ в Полтавській області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що за даними трудової книжки встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 мав стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби 3 роки 5 місяців 10 днів.

Оскільки позивач станом на дату набрання чинності Закону №889, тобто на 01.05.2016, має менш 10 років роботи на посадах, віднесених до відповідної категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу", то стажу роботи на посаді державного службовця недостатньо для призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу".

Також, відповідач вказав на те, що робота на посадах в органах місцевого самоврядування не належить до посад державної служби, передбачених статтею 25 Закону №3723, а тому період роботи в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби не включається.

26.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Однак ця заява по суті справи до уваги судом не береться, адже згідно частини третьої статті 263 КАС України, заявами по суті у цій категорії справ є лише позов та відзив.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

17.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі заявою про перехід з пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком як державному службовцю згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 - XII.

За результатом розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву ОСОБА_1 та доданих до неї документів і прийнято рішення про відмову у переході на пенсію за віком як державному службовцю згідно з Законом України "Про державну службу", що оформлено рішенням від 24.05.2023 №121630004902.

Рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 права на призначення пенсії по Закону України "Про державну службу" не має, оскільки не набув права на призначення пенсії згідно правил Закону України "Про державну службу", зокрема в зв`язку з відсутністю на 01.05.2016 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" №889-VIII (далі Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу"№3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Висновки щодо правозастосування

Згідно пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З матеріалів справи встановлено, що єдиною підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію, відповідно до положень Закону України "Про державну службу", стало те, що на думку відповідача, позивач має лише 3 роки 51 місяців та 10 днів стажу на посадах державної служби з мінімально необхідних 10 років.

При цьому, спірним між сторонами у даній справі є питання зарахування до стажу на посадах державної служби періоду роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та органах державної влади.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ та управлінні НБУ) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, згідно пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

В свою чергу, відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

п`ята категорія - посади заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Як виявлено з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 з:

25.12.1998 позивачем складена присяга державного службовця, ОСОБА_1 присвоєно 13 ранг державного службовця;

04.07.2001 ОСОБА_1 присвоєно 13 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, 05.07.2001 складено присягу посадової особи органу місцевого самоврядування;

23.10.2002 ОСОБА_1 присвоєно 12 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування;

29.12.2003 ОСОБА_1 присвоєно 11 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування;

03.03.2014 ОСОБА_1 присвоєно 10 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування;

01.05.2016 ОСОБА_1 присвоєно 6 ранг державного службовця;

01.03.2019 ОСОБА_1 присвоєно 5 ранг державного службовця.

Пунктом 6 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) здійснюється згідно Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Таким чином, в даному випадку до застосування підлягають норми Порядку №283, а саме пункту 2 вказаного порядку - до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування періодів роботи з 25.12.1998 по 28.04.2015 та з 01.03.2016 по 07.12.2021 на посадах державної служби та посадах органів місцевого самоврядування до стажу державної служби.

Водночас, твердження позивача, що він має право на зарахування періоду роботи з 25.12.1998 по 07.12.2021 до стажу державної служби, є необґрунтованим в частині періоду з 29.04.2015 по 01.06.2015, оскільки згідно записів трудової книжки у період з 29.04.2015 по 01.06.2015 позивач не був працевлаштований.

За таких обставин, оскільки позивач з урахуванням періодів роботи на посадах в органах місцевого самоврядування має понад 20 років стажу державної служби, то відповідно має право на переведення його на пенсію за умовами Закону України "Про державну службу".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ в Полтавській області від 24.05.2023 №121630004902 щодо відмови ОСОБА_1 у переході на пенсію за Законом України "Про державну службу".

Позивач для здійснення розрахунку пенсії надав відповідачу довідки Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 17.05.2023 за №03-26/20230517-5 та №03-26/20230517-6 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Відповідачем не зазначено жодних зауважень щодо змісту чи форми довідок Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 17.05.2023 за № 03-26/20230517-5 та № 03-26/20230517-6, отже ці довідки мають бути взяті при обрахунку розміру пенсії.

З урахуванням викладеного, у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 17.05.2023 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XIІ з урахуванням довідок Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 17.05.2023 за №03-26/20230517-5 та №03-26/20230517-6 про складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії державного службовця.

Після переведення на пенсію державного службовця у територіального органу Пенсійного фонду, на обліку в якому перебуває позивач, виникне обов`язок здійснити відповідні виплати.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Оскільки за результатами розгляду справи позовні вимоги до відповідача задоволено, суд вважає за необхідне присудити до стягнення судовий збір у розмірі 1073,60 грн з відповідача у справі.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.05.2023 №121630004902 щодо відмови ОСОБА_1 у переході на пенсію за Законом України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з 17.05.2023 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XIІ з урахуванням довідок Департаменту комунальної власності, земельних, майнових відносин, екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації від 17.05.2023 за №03-26/20230517-5 та №03-26/20230517-6 про складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії державного службовця.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков