Рішення
від 20.11.2023 по справі 500/6662/23
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6662/23

20 листопада 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адем Інвест" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2023/000205/2 від 14 червня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Адем Інвест" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2023/000205/2 від 14 червня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації 23UA403020008877U0 від 12.06.2023р. та доданих до неї документів, відмовив у прийнятті митної декларації зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості товару від 14.06.2023р. № UA403020/2023/000205/2. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UA403020/2023/000376.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2,3 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Ухвалою суду від 20.10.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 16.11.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом надіслано лист від 13.06.2023 та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткові документи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 29.08.2022 № UA205170/2022/017256 на рівні 18700 EUR/ шт.».

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403020/2023/000205/2 від 14.06.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару № 1 згідно ЕМД від 29.08.2022 № UA205170/2022/017256 на рівні 18700 EUR/шт.

Таким чином, зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2023/000205/2 від 14.06.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

16.11.2023 представником відповідача надіслано через електронний суд клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні та про відмову у задоволенні відповідного клопотання.

17.11.2023 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

12 червня 2023 року ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "Адем Інвест" подано до митного оформлення електронну митну декларацію 23UA403020008877U0 до якої долучені наступні товаросупровідні документи: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 62049 від 04.04.2023р., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 13.01.2023р., Банківські платіжні документи, що стосуються товару 21 від 24.02.2023р. та 24 від 31.03.2023р., Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1990 від 24.05.2023р., Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 10022023S від 10.02.2023р., Договір про надання послуг митного брокера 136 від 04.04.2022р., Договір (контракт) про перевезення 21-20-09 від 20.09.2021р., Висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 12/06/2023/- 14V від 12.04.2023р., фото оголошень з продажу аналогічних ТЗ, Копія митної декларації країни відправлення 23NLLI1NCQA4U9WD54 від 24.05.2023р.

Заявлена митна вартість товару за 1 МВВ в сумі 13334,14 євро, з яких 13000 євро фактурна вартість напівпричіпа-контейнеровоза Renders-Has, FCCA08FY, 2020 р.в., шасі № НОМЕР_2 та 334.14 євро розраховані декларантом транспортні витрати.

Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації 23UA403020008877U0 від 12.06.2023р. та доданих до неї документів, відмовив у прийнятті митної декларації зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості товару від 14.06.2023р. № UA403020/2023/000205/2. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UA403020/2023/000376.

Відповідно до графи 33 Рішення про коригування митної вартості товару від 14.06.2023р. № UА403020/2023/000205/2, обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - витяги із європейських інтернет ресурсів,- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодом "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом надіслано лист від 13.06.2023 та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткові документи. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 29.08.2022 № UA205170/2022/017256 на рівні 18700 EUR/шт. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду».

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним, оскільки додані до ЕМД документи, підтверджують заявлену митну вартість, окрім того в ході консультацій відповідач не запитував обґрунтування калькуляції транспортних витрат чи не ставив запитань стосовно чим керувався декларант і яким чином він провів їх розрахунок.

З огляду на зазначене, позивач вважає такі дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. У зв`язку з наведеним, відповідачем безпідставно відмовлено в митному оформленні митної декларації 23UA403020008877U0.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митній декларації 23UA403020008877U0 від 12.06.2023р., визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), в разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, заявлену вартість товарів, оскільки подані документи містять відомості про продавця, його адресу. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують заявлену вартість товарів.

Наведене загалом і вцілому свідчить про недотримання відповідачем України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, Відповідачем при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості товарів.

Але ж відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.

Таким чином відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2-4, 16, 18, 22 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13 березня 2012 року) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» №2 від 13 березня 2017 року.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2)ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; Виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 та інших.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі№826/2312/16 та інших.

Позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту надано документи, що підтверджують заявлену митну вартість, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Позивачем подані необхідні документи, де зазначена вартість товару, які підтверджують однозначно числові значення складових митної вартості. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Будь-яких доказів того, що заявлена вартість товарів є недостовірною, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не навів.

У той же час, згідно частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2684,00 грн. згідно квитанції від 16.10.2023.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403020/2023/000205/2 від 14 червня 2023 року винесене Тернопільською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адем Інвест" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, відповідно до квитанції від 16.10.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 листопада 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Адем Інвест" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лук`яновича, 8,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44306049);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).

Головуючий суддяПодлісна І.М.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.11.2023
Оприлюднено04.12.2023
Номер документу115312831
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —500/6662/23

Ухвала від 27.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 23.02.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 15.01.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 27.12.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Рішення від 20.11.2023

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Подлісна Ірина Миколаївна

Ухвала від 20.10.2023

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Подлісна Ірина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні