Ухвала

від 21.11.2023 по справі 757/40368/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6234/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/40368/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2023 року, -

за участі:

представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.09.2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт у кримінальному провадженні №42022000000001477 від 24.10.2022 року, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 258 кв.м.;

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 136,9 кв.м., із забороною їх відчуження, а також забороною будь-яким іншим чином розпоряджатися таким майном, у тому числі, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше.

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 149 500 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США (упаковано в сейфпакет ДБР № В 2025138);

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, а саме 108 банкнот по 500 гривень, 100 банкнот по 200 гривень та 26 банкнот, номіналом 1000 гривень (упаковано в сейфпакет ДБР № S2036417);

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 155 000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) Євро, а саме 22 пачки банкнотами по 50 Євро (по сто банкнот в кожній), 4 пачки по 100 Євро (по сто банкнот в кожній), 1 пачка з 18 банкнотами по 50 Євро, 49 банкнот по 100 Євро, 16 банкнот по 200 Євро, 2 банкноти по 500 Євро (упаковано в сейфпакет ДБР № М 1000784).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.09.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого.

Зазначає, що розгляд клопотання про накладення арешту відбувся без виклику сторін, копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.09.2023 року власнику майна ОСОБА_6 не направлялася, лише 20.09.2023 року представник зміг отримати копію оскаржуваної ухвали, про що міститься відповідна розписка в матеріалах справи.

Мотивуючи апеляційні вимоги представник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановленою з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства України та такою, що підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що на момент накладення арешту були відсутні підстави, які б давали вважати, що суд може призначити підозрюваному у вказаному кримінальному провадженні покарання у вигляді конфіскації майна.

Крім того, слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна, порушено принцип змагальності сторін, розгляд відбувся без участі власника майна ОСОБА_6 , чим позбавило останнього надати відповідні пояснення та заперечення на вказане клопотання.

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що грошові кошти на які накладено арешт були отримані від реалізації нерухомого майна. Крім того, старшим слідчим ОСОБА_10 26.07.2023 року було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_11 про повернення вищевказаних коштів, однак сторона обвинувачення відмовляється повертати вилучені кошти.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022 року, за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) проводить роботи з видобування залізних кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр розташованого на території Кременчуцького району Полтавської області в межах спецдозволу на користування надрами №102 від 29 липня 1997 року. За результатами дроблення та збагачення видобутих залізних кварцитів отримуються відходи сухої магнітної сепарації, право на реалізацію яких у ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» відсутнє.

Водночас, вказане підприємство упродовж 2019-2022 років здійснило реалізацію відходів сухої магнітної сепарації отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів більше 2 млн. тон на суму більше 64 мільйона гривень підконтрольним суб`єктам господарювання.

Для реалізації протиправного механізму керівництво ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» було залучено підконтрольне ТОВ «Геомакс» (код ЄДРПОУ 32137080), за допомогою якого відходи сухої магнітної сепарації реалізовувались по мінімальній ціні від 11-30 грн. за тонну в рамках договорів поставки під виглядом «нефракційного відсіву». Так, упродовж 2019 - 2021 років ТОВ «Геомакс» закупило в ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» 2 224 212 тон вказаних відходів на загальну суму 64 700 787 грн.

У подальшому ТОВ «Геомакс» реалізовувало відходи сухої магнітної сепарації під виглядом «щебень із щільних гірських порід фракцій 0-40 мм, 5-40 мм, 5-20 мм, 0-70 мм» та «піщано-щебенева суміш» по різній ціні за тону для визначених СГД, а саме: ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) за ціною 54 грн. за тону, в об`ємі 76060 тон на загальну суму 4298240 грн., у період з січня по вересень 2022 року; Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» (ЄДРПОУ 26579227) в середньому за ціною 250 грн. за тону, в об`ємі 434804,29 тон на загальну суму 103307272,1 грн. з березня по грудень 2021 року; ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ 32851616) за ціною 91,65 грн. за тону, в об`ємі 97257,43 на загальну суму 8913643,47 грн. з квітня по листопад 2021 року; ПАТ «ШВДЕНЄПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» (ЄДРПОУ 4827073), середня ціна 320 грн. за тону, в об`ємі 24567,96576 на загальну суму 7589154,28 грн. у період з квітня по грудень 2021 року; ПП «БУДТРАНЄ-ГРУП», в середньому 400 грн. за тону в об`ємі 6699 тон загальною вартістю 2484376,35 гривень у період з вересня по грудень 2021 року; ПП «ВМ-ТРАНЄСЕРВІЄ» (ЄДРПОУ 40671895) в середньому 120 грн. за тону в об`ємі 2961 тон на загальну суму 336416,63 гривень у період з березня по вересень 2021 року; ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «РЕПОН-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 37659773) в середньому 240 грн. за тону в об`ємі 19993 тон на загальну суму 4949245,25 гривень у період з січня по вересень 2021 року; ТОВ «БІЛАГРО» (ЄДРПОУ 32353457) за ціною 120,83 грн. за тону в об`ємі 4333,82165 тон на загальну суму 523655,67 у період з квітня по грудень 2021 року; ТОВ «ЕКЄПЕРТБУД-ПЛЮЄ» (ЄДРПОУ 43051412) в середньому за ціною 100 грн. за тону в об`ємі 10810,0186 тон на загальну суму 1178931,12 гривень з червня по липень 2021 року; ТОВ «КБ ПОСТАЧ» (ЄДРПОУ 43598292) за ціною 91,67 грн. за тону в об`ємі 18036 тон на загальну суму 1874101,32 гривень за період вересня 2021 року; ТОВ «АЗОВ АБЗ» (ЄДРПОУ 42922824) середня ціна 600 грн. за тону, в об`ємі 11263,4 тон на загальну суму 7080301,97 гривень у період з січня по лютий 2022 року; ТОВ «АКВАІЗОЛ» (ЄДРПОУ 32137080) середня ціна 490 грн. за тону, в об`ємі 6530,39351 тон на загальну суму 1860400,5 гривень у період з березня 2021 року по вересень 2022 року; ТОВ «КАРАВАН 2020» (ЄДРПОУ 43498958), за ціною 120,85 грн. за тону в об`ємі 5810 тон на загальну суму 704013,35 гривень у період з лютого 2021 року по вересень 2022 року; ТОВ «ЄКВО» ( ЄДРПОУ 31982116), в середньому за ціною 120,83 грн. за тону в об`ємі 36235,65839 тон, на загальну суму 4193925,58 у період з травня по серпень 2021 року; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛАВСНАБ» (ЄДРПОУ 41149348), в середньому за ціною 645,83 грн. за тону в об`ємі 12435,02 на загальну суму 7146292,93 гривень у період з вересня 2021 року по січень 2022 року; ТОВ «ТРЕЙДІНГОВА КОМПАНІЯ «НАФТОРЕСУРС» (ЄДРПОУ 42447918), за ціною 120,83 грн. за тону в об`ємі 16634 тон на загальну суму 2009752,16 гривень у період з серпня по жовтень 2021 року; ТОВ «РЕСУРС» (ЄДРПОУ 30429974), в середньому за ціною 500 грн. за тону в об`ємі 1489,79 тон на загальну суму 643337,66 гривень у період з квітня по грудень 2021 року; ФОП ОСОБА_17 , ІПН НОМЕР_1 , в середньому за ціною 208 грн. за тону в об`ємі 3899 тон на загальну суму 823582,16 гривень за період з квітня по листопад 2021 року.

Загалом ТОВ «Геомакс» упродовж 2019 - 2021 років реалізував вищезазначеним суб`єктам господарювання відходи сухої магнітної сепарації під виглядом 2 091 433,79 тон на загальну суму 390 345 740,30 грн. Отримані внаслідок реалізації кошти були виведені з обігу, розподілені та привласнені між учасниками протиправної схеми.

Крім цього, у ході проведення планової перевірки Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, актом перевірки від 13.07.2021 №74/1012-П були виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме, в рамках спецдозволу на користування надрами №1012 від 29.07.1997 ПрАТ «Полтавський ГЗК» підтверджено реалізацію відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини суб`єктам господарювання, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою спеціального дозволу на користування надрами.

У зв`язку з чим, головою Правління Товариства ОСОБА_12 винесено наказ № 3170 від 29.09.2021 про виконання припису Державної служби геології та надр України, яким зупинено реалізацію відходів сухої магнітної сепарації.

Відповідно до листа № 394/02-1/2-23 від 26.01.2023 Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, встановлено, що згідно з пунктом 3.5. Інструкції із застосуванню Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18.10.2002 № 155, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 11.11.2002 № 881/7169 (далі - Інструкція), видобувні запаси руд чорних металів - частина загальних запасів чорних металів, видобування й перероблення якої в товарну продукцію гірничого підприємства є економічно доцільним за умови раціонального використання сучасних технічних засобів і технологій та виконання вимог щодо охорони надр і довкілля. Видобувні запаси чорних металів визначаються згідно з прийнятою оптимальною системою розроблення родовища й ураховують втрати й збіднення при видобуванні й переробленні руд чорних металів у товарну продукцію гірничо-металургійного виробництва.

В пункті 4.1.3. Інструкції вказано, що крім наведених геолого-промислових типів родовищ, виділяється техногенний тип родовищ, що пов`язаний з відходами збагачення природних руд і їхнього металургійного перероблення (доменні й сталеплавильні шлаки, агломераційні, доменні, мартенівські й конверторні шлами, колошниковий пил, окалина прокатного виробництва), а також звалищами металобрухту, відвалами кар`єрів.

В пункті 4.1.8. Інструкції зазначено, що залізні руди в ряді випадків містять супутні корисні компоненти, що переходять у чавун і сталь або у шлаки, звідки їх слід вилучати. В підпункті 2.16. пункту 2 Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 17.08.2004 № 412, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 19.08.2004 № 1027/9626 (далі - Положення) зазначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Не належать до відходів виробництва гірничодобувних підприємств: некондиційна мінеральна сировина, яка складується в межах та за межами гірничого відводу; розкривні породи, шлами та хвости збагачення, інші нетоксичні утворення, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар`єри, у попередньо створені ділянки діючих кар`єрів при поетапній розробці родовищ корисних копалин або використовуються для технологічних потреб, для будівництва та виконання технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель.

В пункті 2.10. Положення зазначено, що некондиційна мінеральна сировина - мінеральна сировина, яка при існуючих технологіях не залучається до технологічного процесу, але в перспективі, при створенні ефективних технологій, може бути залучена до переробки. В пункті 2.17. Положення зазначено, що хвости збагачення - залишки корисних копалин, які утворюються в процесі збагачення, з низьким умістом тих корисних компонентів, що зосереджені в концентраті.

Згідно з статтею 5 КУпН родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Відповідно до пункту 3 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 3 від 05.05.1997 № 432 до балансових запасів відносяться «... запаси корисних копалин ділянки надр, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр».

У разі, якщо мінеральна сировина (відходи видобутку, збагачення та переробки) за якістю або недостатньою кількістю непридатна для промислового застосування вона не може розглядатись у якості корисної копалини і підлягає використанню для гірничотехнічної рекультивації, будівництва перевантажувальних майданчиків і шляхів в кар`єрах, гідротехнічних споруд.

У разі, якщо мінеральна сировина (відходи видобутку, збагачення та переробки) за якістю придатна для застосування, має достатню кількість для її економічно ефективної реалізації з метою промислового використання, вона може розглядатись як корисна копалина. Оцінка якості і кількості запасів цих корисних копалин може виконуватись в місцях їх накопичення (складування) з метою подальшої реалізації споживачам.

Враховуючи зазначене повідомляємо, що користувач надр, який планує продавати мінеральну сировину (відходи видобутку, збагачення та переробки) зобов`язаний здійснити геолого-економічну оцінку цих порід та затвердити їх запаси в ДКЗ України, з включенням таких запасів корисних копалин до обліку, як балансових, що включаються до об`єкту оподаткування.

Згідно з пунктом 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (зі змінами) надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акту про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Відповідно до статті 34 КУпН розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами аукціону. У разі надання дозволу без проведення аукціону справляється збір, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Початкова ціна продажу дозволу на аукціоні розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виходячи з вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам та організаціям надаються у володіння, 4 користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. У Кодексі України про надра існує положення стосовно щодо видів користування надрами (стаття 14), надання спеціальних дозволів на користування надрами (стаття 16) і справляння плати за останнє (стаття 34).

Виходячи з аналізу ознак спеціального природокористування можна погодитися з тим, що воно має місце в КУпН та притаманне надрокористуванню. Це підтверджується тим, що тут функціонують лише спеціальні суб`єкти й застосовуються спеціальні процедури вирішення питання про надання надр з метою експлуатації певним особам. Це право не передбачає вільного користування корисним копалинами і простором надр і не є загальнодоступним.

Таким чином, ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в порушення вимог статей 19, 24 Кодексу України про надра здійснює реалізацію мінеральної сировини (відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр) в якості щебеневої сировини не маючи при цьому дозвільного документу - спеціального дозволу на користування надрами, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.

Відповідно до висновку комісійної судової ґрунтознавчої експертизи № 4841/23-34/7771/23-34 від 20.03.2023 встановлено, що щебінь отриманий з відходів сухої магнітної сепарації залізистих кварцитів - гірська порода осадового або вулканогенно-осадового походження, складається переважно з кварцитів (93%) і незначної кількості сланців (7%), які у свою чергу відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Також 24.03.2023 року отримано висновок аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України № 173/99-00-08-02-01-20/00191282 господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК» (ГІН 00191282). За результатами проведеного аналітичного дослідження вбачається: заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 48 614 550, 86 грн.; заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» доходу від реалізації товарів (піску) на суму 360 837 597,6 грн., та у свою чергу податку на прибуток на суму 64 950 767,6 грн.; легалізація ПрАТ «Полтавський ГЗК» активу у вигляді товару «нефракційний відсів» на загальну суму 360 837 597,6 грн., який у подальшому був реалізований ТОВ «Геомакс» (ПН 32137080) та ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (ПН 35713283) під виглядом щебня та пісочно-щебеневої суміші по значно вищій ціні.

Висновком комісійної судової-економічної експертизи № 10599/10600/23- 71/17270-17282/23-71 від 25.05.2023 року зазначено наступне:

- заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 46 696 529,6 грн.;

- заниження ПрАТ «Полтавський ГЗК» доходу від реалізації товару «нефракційний відсів» в сумі 388 718 094 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 69 969 256, 92 грн.;

- ПрАТ «Полтавський ГЗК» у період з 01.01.2019 по 31.12.2021 реалізувало товару «нефракційний відсів» в кількості 2 553 837, 00 тон в адресу ТОВ «Геомакс» та ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», який в подальшому реалізований як «щебінь із щільних гірських порід фракцій 0-40 мм, 5-40 мм, 5-20 мм, 0-70 мм» та «піщано-щебенева суміш». Сума доходу становить 474 972 612, 47 грн.

Отже, зазначено, що у період часу з 02.01.2019 по 31.12.2021 голова Правління «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_12 , попередньо зорганізувавшись із заступником голови Правління з комерційних питань ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 , головним бухгалтером ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_16 , начальником відділу збуту ПрАТ «Полтавський гірничо- збагачувальний комбінат» ОСОБА_14 , бенефіціарним власником ТОВ «Геомакс» ОСОБА_18 , заступником директора ТОВ «Геомакс» ОСОБА_13 , директором ТОВ «Геомакс» ОСОБА_15 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, зловживаючи службовим становищем, діючи у складі організованої групи, достовірно знаючи про відсутність спеціального дозволу на користування надрами, будучи службовою особою, маючи злочинний умисел на заволодіння корисними копалинами загальнодержавного значення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог статей 19, 24 Кодексу України про надра, заволодів корисними копалинами загальнодержавного значення, а саме мінеральною сировиною - відходами сухої магнітної сепарації, отриманими в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр під виглядом «нефракційного відсіву», відповідно до висновку комісійної судової-економічної експертизи № 10599/10600/23-71/17270-17282/23-71 від 25.05.2023 в кількості 2 553 837, 00 тон на суму 474 972 612, 47 грн., що відповідно п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Окрім цього, зазначено, що у період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2021 рік, знаходячись в межах адміністративно-територіальних кордонів Полтавської області, голова Правління «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_12 , попередньо зорганізувавшись із заступником голови Правління з комерційних питань ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 , головним бухгалтером ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_16 , начальником відділу збуту ПрАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_14 , бенефіціарним власником ТОВ «Геомакс» ОСОБА_18 , заступником директора ТОВ «Геомакс» ОСОБА_13 , директором ТОВ «Геомакс» ОСОБА_15 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи у складі організованої групи, достовірно знаючи про відсутність спеціального дозволу на користування надрами, реалізували в адресу підконтрольної юридичної особи чуже майно - корисні копалини загальнодержавного значення під виглядом «нефракційного відсіву», яким попередньо заволоділи шляхом зловживання службовим становищем, чим вчинили правочини з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

Згідно додатку № 7 висновку комісійної судової-економічної експертизи № 10599/10600/23-71/17270-17282/23-71 від 25.05.2023 ТОВ «Геомакс» на користь покупців реалізовано щебінь із щільних гірських порід та щебенево-піщану суміш у кількості 2 091 443,79 тон на загальну суму 390 345 740,30 грн., що відповідно п. 2 примітки до ст. 209 КК України є особливо великим розміром.

Вищезазначене підтверджується інформацією першого управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України, показами свідків, актом перевірки №74/1012-П від 13.07.2021, приписом, висновками аналітичного дослідження ДПС України, висновком комісійної судової ґрунтознавчої експертизи № 4841/23-34/7771/23- 34 від 20.03.2023, висновком комісійної судової-економічної експертизи № 10599/10600/23-71/17270-^17282/23-71 від 25.05.2023 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

29.06.2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також у вчиненні правочинів з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненого організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів: за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та за ч. 5 ст. 209 Кримінального кодексу України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тобто наразі є достатні підстави вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 10.01.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_19 від 22.12.2022 року у справі №463/9033/22, у період часу з 07 год. 25 хв. до 15 год. 25 хв. проведено обшук приміщені за місцем проживання заступника голови правління ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час проведення зазначеного обшуку виявлено і вилучено грошові кошти, які частково не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а саме:

- 149 500 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США (упаковано в сейфпакет ДБР № В 2025138);

- в особистому портфелі ОСОБА_6 виявлено грошові кошти в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, а саме 108 банкнот по 500 гривень, 100 банкнот по 200 гривень та 26 банкнот, номіналом 1000 гривень (упаковано в сейфпакет ДБР № S2036417);

- в особистому сейфі ОСОБА_6 виявлено пакет з грошовими коштами у сумі 155 000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) Євро, а саме 22 пачки банкнотами по 50 Євро (по сто банкнот в кожній), 4 пачки по 100 Євро (по сто банкнот в кожній), 1 пачка з 18 банкнотами по 50 Євро, 49 банкнот по 100 Євро, 16 банкнот по 200 Євро, 2 банкноти по 500 Євро (упаковано в сейфпакет ДБР М 1000784).

Окрім цього, за даними Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить на праві власності:

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 258 кв.м.;

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 136.9 кв.м.

12.09.2023 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні №42022000000001477 від 24.10.2022 року, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 258 кв.м.;

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 136,9 кв.м., із забороною їх відчуження, а також забороною будь-яким іншим чином розпоряджатися таким майном, у тому числі, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше.

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 149 500 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США (упаковано в сейфпакет ДБР № В 2025138);

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, а саме 108 банкнот по 500 гривень, 100 банкнот по 200 гривень та 26 банкнот, номіналом 1000 гривень (упаковано в сейфпакет ДБР № S2036417);

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 155 000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) Євро, а саме 22 пачки банкнотами по 50 Євро (по сто банкнот в кожній), 4 пачки по 100 Євро (по сто банкнот в кожній), 1 пачка з 18 банкнотами по 50 Євро, 49 банкнот по 100 Євро, 16 банкнот по 200 Євро, 2 банкноти по 500 Євро (упаковано в сейфпакет ДБР № М 1000784).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.09.2023 року зазначене клопотання прокурора задоволено.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя виходив з наявності передбачених законом підстав для задоволення такого клопотання з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання та запобігання можливості його відчуження.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001477 від 24.10.2022 року, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з`ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Так, зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що однією з обов`язкових умов для задоволення клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є наявність обґрунтованої підозри за статтею, санкція якої передбачає конфіскацію майна як виду покарання.

Згідно клопотання про арешт майна та матеріалів, наданих стороною обвинувачення на його обґрунтування вбачається, що ця обов`язкова умова органом досудового розслідування та слідчим суддею дотримана.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132, 170, 172, 173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст. ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самих злочинів, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу, як накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на квартиру та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, зокрема, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно підозрюваного, з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна.

З огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно ОСОБА_6 , діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, оскільки незастосування арешту на вищевказане майно може призвести до подальшого незаконного його відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна, у зв`язку з чим, посилання апелянта на незаконність ухвали слідчого судді слід визнати безпідставними.

За таких обставин доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна, з внесеними доповненнями, - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт у кримінальному провадженні №42022000000001477 від 24.10.2022 року, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 258 кв.м.;

- об`єкт житлової нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 136,9 кв.м., із забороною їх відчуження, а також забороною будь-яким іншим чином розпоряджатися таким майном, у тому числі, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше.

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 149 500 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США (упаковано в сейфпакет ДБР № В 2025138);

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, а саме 108 банкнот по 500 гривень, 100 банкнот по 200 гривень та 26 банкнот, номіналом 1000 гривень (упаковано в сейфпакет ДБР № S2036417);

- грошові кошти вилучені 10.01.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 155 000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) Євро, а саме 22 пачки банкнотами по 50 Євро (по сто банкнот в кожній), 4 пачки по 100 Євро (по сто банкнот в кожній), 1 пачка з 18 банкнотами по 50 Євро, 49 банкнот по 100 Євро, 16 банкнот по 200 Євро, 2 банкноти по 500 Євро (упаковано в сейфпакет ДБР № М 1000784), - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4