Ухвала

від 21.11.2023 по справі 757/25441/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6830/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/25441/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гармонія» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року, -

за участю:

представника ТОВ«Медичний центр «Гармонія» - адвоката ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено у кримінальному провадженні № 62021000000000288 від 15.04.2021 року арешт на майно, яке вилучено 13.06.2023 року під час проведення обшуку у нежилому приміщенні АДРЕСА_1, за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код ЄДРПОУ 43881461) та визнано речовими доказами, а саме на грошові кошти, які належать ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461) у сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень, загорнуті у договори-доручення (14 згортків) із забороною відчуження, розпорядження та користування ними ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в інтересах ТОВ «Медичний центр «Гармонія», в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строків на апеляційне оскарження представник вказує, що розгляд клопотання в суді першої інстанції відбувся без участі власника майна та його представника, з матеріалами справи і копією оскаржуваної ухвали була надана можливість ознайомитися тільки 19.10.2023 року, про що міститься відповідна розписка в матеріалах справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала була прийнята з порушеннями норм КПК України та з неповним з`ясуванням судом всіх фактичних обставин справи.

Вказує, що прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 не виконавши ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про усунення недоліків від 19.06.2023 року по справі № 757/24794/23-к, 20.06.2023 року знову до того ж суду подав теж саме клопотання про накладення арешту, ввівши суд в оману, що нібито дане клопотання з цих же підстав подається вперше, до того ж посприявши проведенню засідання вже без виклику представника ТОВ «МЦ «Гармонія» як учасника.

Посилається апелянт і на те, що ухвалою на проведення обшуку суд не надавав дозвіл на позбавлення ТОВ «МЦ «Гармонія» будь-якого права, тим більше не було надано дозволу на вилучення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним слідчим управлінням Державного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000288 від 15.04.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 359, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 182, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307, ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. ч. 1, 2 ст. 319, ч. ч. 1, 2 ст. 320, ч. 2 ст. 306 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_8 та інші учасники злочинної організації створили і використовують ТОВ «УКРАЇНСЬКА КЛІНІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ» (код за ЄДРПОУ 43646285), ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ГАРМОНІЯ» (код за ЄДРПОУ 43881461), «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ШАНС» (код за ЄДРПОУ 43998962), ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АНОН» (код за ЄДРПОУ 44045907, колишня назва ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «МОЖЛИВІСТЬ»), ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ» (код за ЄДРПОУ 44231068), ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» (код за ЄДРПОУ 44168405), у яких під виглядом медичної практики та замісної підтримувальної терапії здійснюється діяльність, пов`язана із незаконною видачою рецептів.

ОСОБА_8 , службові особи та працівники вищезазначених суб`єктів господарської діяльності, діючи у змові з іншими особами, працівниками правоохоронних органів, у тому числі Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, всупереч вимогам наказу МОЗ України № 200 від 27.03.2012 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», наказу МОЗ № 2555 від 09.11.2020 «Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів», під виглядом здійснення медичної практики організували схему із незаконної видачі та продажу рецептів на право придбання наркотичних засобів на спеціальному рецептурному бланку № 3 (ф-3) наркозалежним особам, що дозволяє останнім безперешкодно придбати їх у мережі аптек, зокрема підконтрольній учасникам злочинної організації ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ АПТЕЧНИЙ СКЛАД» (код за ЄДРПОУ 44428394) та інших.

13.06.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 08.06.2023 у справі № 757/23418/23-к з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень проведено обшук у нежилому приміщенні АДРЕСА_1, за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461).

У ході обшуку вилучено речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу - грошові кошти належні ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461) у сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень, загорнуті у договори-доручення (14 згортків), які складені від імені пацієнтів закладу.

До Печерського районного суду м. Києва у встановлені КПК України строки подано клопотання про арешт майна, яке ухвалою від 19.06.2023 року повернуто прокурору для усунення недоліків.

Враховуючи місце знаходження цих коштів - за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461), вид їх упакування, вказані грошові кошти походять від діяльності, пов`язаної із незаконною видачею рецептів на право придбання наркотичних засобів наркозалежним особам.

Зокрема, згідно з ст. 28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» видача рецептів на наркотичні засоби або психотропні речовини без відповідних медичних показань або з порушенням встановлених правил оформлення забороняється.

Відповідно до п. 11 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом МОЗ № 200 від 27.03.2012 року, рішення про видачу препаратів пацієнтам за рецептом або безпосередньо з місця надання ЗПТ для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, приймається лікуючим лікарем щодо кожного пацієнта індивідуально (за виключенням пацієнтів ЗПТ, які відбувають покарання в установах виконання покарань, а також осіб, взятих під варту, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України) у разі, якщо пацієнт:

- отримує ЗПТ не менше 6 місяців;

- дотримується правил участі у ЗПТ;

- не вживає наркотичних засобів протягом останніх 6 місяців, крім тих, які призначені лікарем, що підтверджується результатами щомісячних тестів.

У випадку підтвердження стабільності пацієнта (про що свідчить працевлаштування, стабільне соціальне середовище та стабільний психоемоційний стан пацієнта), територіальній віддаленості проживання пацієнта від місця щоденного отримання препаратів ЗПТ, лікуючим лікарем може бути прийнято рішення щодо скорочення вимоги стосовно мінімального строку лікування із використанням препаратів ЗПТ, що необхідний для прийняття рішення щодо отримання препаратів для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, до 3 місяців.

Разом з цим, рецепти на право придбання наркотичних засобів видаються ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461) незаконно, без відповідних медичних показань, особам які отримують ЗПТ менше 3 місяці, вживають наркотичні засоби, з порушенням вимог Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом МОЗ № 200 від 27.03.2012, стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів», затверджених наказом МОЗ № 2555 від 09.11.2020, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів.

При цьому, проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів не може здійснюватися без ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, яка у ТОВ «Медичний центр «Гармонія» відсутня.

З огляду на викладене, вилучені грошові кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому постановою слідчого від 14.06.2023 року визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

21.06.2023 року (клопотання датоване 20.06.2023 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 13.06.2023 року під час проведення обшуку у нежилому приміщенні АДРЕСА_1, за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код ЄДРПОУ 43881461) та визнано речовими доказами, а саме на грошові кошти, які належать ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461) у сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень, загорнуті у договори-доручення (14 згортків) із забороною відчуження, розпорядження та користування ними ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461).

Мотивуючи його тим, що є вагомі підстави вважати, що вищевказане майно є доказом у даному кримінальному провадженні, про що вказує в тому числі постанова про визнання речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2023 року зазначене клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказані грошові кошти, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на грошові кошти.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінальних правопорушень та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.

Вищевказані грошові кошти в рамках досудового розслідування можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Що стосується доводів представника стосовно того, що прокурор не виконавши ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про усунення недоліків від 19.06.2023 року по справі № 757/24794/23-к, 20.06.2023 року знову до того ж суду подав теж саме клопотання про накладення арешту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів провадження, обшук у нежилому приміщенні АДРЕСА_1 , за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461), було проведено 13.06.2023 року. З клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно прокурор звернувся до Печерського районного суду міста Києва у встановлені КПК України строки, однак ухвалою слідчого судді від 19.06.2023 року йому було повернуто клопотання для усунення недоліків. 20.06.2023 року після усунення всіх недоліків, з відповідністю до вимог ст. 171 КПК України, прокурор знову звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту, дата зазначається на клопотанні прокурора, до суду воно надійшло 21.06.2023 року, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції Печерського районного суду міста Києва № 82255 від 21.06.2023 року.

Вказані відомості, що містяться у матеріалах провадження, засвідчують факт дотримання стороною обвинувачення вимог ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про усунення недоліків та вчасного звернення визначеного законом строків для подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, а отже спростовують доводи представника в цій частині, які в свою чергу не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання представника на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно на яке накладено арешт в даному кримінальному проваджені відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено у кримінальному провадженні № 62021000000000288 від 15.04.2021 року арешт на майно, яке вилучено 13.06.2023 року під час проведення обшуку у нежилому приміщенні АДРЕСА_1, за місцем здійснення діяльності ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код ЄДРПОУ 43881461) та визнано речовими доказами, а саме на грошові кошти, які належать ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461) у сумі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень, загорнуті у договори-доручення (14 згортків) із забороною відчуження, розпорядження та користування ними ТОВ «Медичний центр «Гармонія» (код за ЄДРПОУ 43881461), - залишити без змін, а апеляційну скаргупредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гармонія» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4