Постанова

від 29.11.2023 по справі 580/4966/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4966/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Багва" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2023 року позивач - ТОВ "Багва" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26 травня 2023 року №4636/23-00-07-08-01.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норм матеріального права, неповно з`ясовано обставин справи, не надано оцінки всім доказам та аргументам учасників справи.

Апелянт звернув увагу суду на ту обставинними, що сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин при виконання контракту від 21 грудня 2021 року №08 у зв`язку з воєнними діями на території України позивачем під час перевірки надано не було.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відбулось у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Крім того Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності по договору.

Також наголосив, що наявність підтверджених Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин відповідно до пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" звільняють його від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 353207,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 16 березня 2023 року №504-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Багва" з питань дотримання вимог валютного законодавства та складено акт від 02 травня 2023 року №4273/23-00-07-08-01/31561146, яким встановлено порушення ч.ч 1, 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" стосовно граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за імпортним контрактом від 21 грудня 2021 року №08, укладеним з Markus Sigg GmbH (Швейцарія) у розмірі 44 500,00 швейцарських франків на 67 днів.

На підставі висновків акта від 02 травня 2023 року №4273/23-00-07-08-01/31561146 Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2023 року №4636/23-00-07-08-01, яким до позивача за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосовано пеню у сумі 353207,57 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті Торгово-промислова палата України було розміщено 28 лютого 2022 року загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Таким чином наявність підтверджених Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин - військової агресії Російської Федерації проти України, що стадо підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", звільняють товариство з обмеженою відповідальністю "Багва" від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року №2473-VIII та нарахування пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 353207,57 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з пп. "б" пп. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Отже, законодавцем передбачено право контролюючого органу у період дії правового режиму воєнного стану на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про валюту і валютні операції" питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

За правилами ч. ч, 4, 6 ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також ч. 1 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Викладене свідчить, що Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання закріплених у законі повноважень Національний банк України п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, встановив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Нормами ч.ч. 6-8 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національний банком України, є обов`язковим для суб`єктів господарювання. Порушення таких строків має своїм наслідком нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Виключенням з цього правила є випадки, закріплені у згаданих вище нормах ч.ч. 6-7 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а також у ч. 4 вказаної статті.

Як встановлено судом між ТОВ "Багва" (покупець) та Markus Sigg GmbH (Швейцарія) (продавець) укладено контракт купівлі-продажу від 21 грудня 2021 року №08 за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах поставки згідно Інкотермс 2010 СРТ техніку згідно з Специфікацією.

Згідно з параграфом 2 контракту від 21 грудня 2021 року №08 загальна вартість контракту становить 44500,00 швейцарських франків.

Відповідно до параграфу 3 контракту від 21 грудня 2021 року №08 покупець здійснює оплату після підписання контракту в розмірі 100% вартості товару до 31 грудня 2021 року.

Поставка товару здійснюється до 30 червня 2022 року (параграф 4).

Згідно з додатком від 20 лютого 2023 року до контракту поставка товару здійснюється до 31 березня 2023 року.

Згідно з параграфом 11 контракту від 21 грудня 2021 року №08 доказом моменту настання обставин та їх тривалість має слугувати довідка, видана відповідно Торгово-промисловою палатою покупця чи постачальника.

Згідно з платіжним дорученням від 23 грудня 2021 року № 6 позивачем здійснена попередня оплата 44500,00 швейцарських франків, яка не була забезпечена поставкою сільськогосподарського обладнання та техніки від Markus Sigg GmbH (Швейцарія) до позивача у строк до 22 грудня 2022 року.

За висновками ата перевірки від 02 травня 2023 року №4273/23-00-07-08-01/31561146 граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлений Національним банком України становить 22 грудня 2022 року, водночас товари від Markus Sigg GmbH (Швейцарія) отримано на суму 44500,00 швейцарських франків згідно з ввізних митних декларацій (типу ІМ40ДЕ) від 01 березня 2023 року №23UA401060003968U8, №23UA401060003969U7, №23UA401060003970U8, №23UA401060003971U8 тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлених Національним банком України на 69 днів. Товар надійшов на митну територію України 27 лютого 2023 року (згідно з відмітки Львівської митниці), тобто з порушенням граничних строків на 67 днів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що виконання контракту від 21 грудня 2021 року №08 було зупинене у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме: військової агресії Російської Федерації проти України, що стадо підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Крім того, Торгово-промислова палата України ухвалила рішення про спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено 28 лютого 2022 року загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин чим підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Надаючи оцінку згаданим посиланням позивача та наданим на їх обґрунтування документам, суд виходить з того, що за вимогами Закону України "Про валюту і валютні операції" підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22.

Разом з тим, суд підкреслює, що під час перевіри позивачем не було надано копії документів уповноваженої установи, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору. Крім того, через призму згаданих вище умов зовнішньоекономічного контракту суд зазначає, що указані документи повинні були бути у розпорядженні сторони договору, щодо якої виникли обставини непереборної сили, ще на етапі укладення додатку до контракту від 20 лютого 2023 року щодо продовження строку поставки товару.

Отже враховуючи встановлені обставини, висновки суду першої інстанції про те, що листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року підтверджено форс-мажорні обставини у зв`язку з чим пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 ПК України та п. 6 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" звільняють ТОВ "Багва" від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 353207,57 грн. є помилковими.

Колегія суддів звертає увагу, що саме по собі продовження додатками до контракту (додатковими угодами) строків поставки товару не звільняє особу від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, оскільки за правилами ч. 4 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" такі строки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Разом з тим, висновку Мінекономіки щодо досліджуваних у межах цієї справи операцій позивачем не надано.

З урахуванням наведеного вище у своїй сукупності суд приходить до висновку, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується позиція контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку розрахунку в іноземній валюті, що має своїм наслідком нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), що свідчить про обґрунтованість прийнятого та оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Багва" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку