Постанова

від 30.11.2023 по справі 295/3918/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 295/3918/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чішман Л.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

30 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Держмитслужби про скасування постанов у справах про порушення митних правил та закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

22.02.2023 з Рівненського міського суду Рівненської області до Богунського районного суду м.Житомира для розгляду за підсудністю надійшла вказана адміністративна справа.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати тринадцять постанов про порушення митних правил, а саме: №0245/101000/22 від 20.10.2022 року, №0246/101000/22 від 21.10.2022 року, №0247/101000/22 від 24.10.2022 року, №0248/101000/22 від 25.10.2022 року, №0370/101000/22 від 28.11.2022 року, №0371/101000/22 від 29.11.2022 року, №0372/101000/22 від 30.11.2022 року, №0373/101000/22 від 01.12.2022 року, №0374/101000/22 від 02.12.2022 року, №0375/101000/22 від 05.12.2022 року, №0383/101000/22 від 06.12.2022 року, №0384/101000/22 від 07.12.2022 року, №0385/101000/22 від 08.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.03.2023 року по справі відкрито провадження та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги про скасування постанов у справах про порушення митних правил у справі №569/1125/23, виділивши в окремі провадження позовні вимоги щодо кожної з тринадцяти спірних постанов.

Так, після роз`єднання в окремі провадження позовних вимог про скасування постанов у справах про порушення митних правил, у даній справі виділено в окреме провадження позовну вимогу щодо постанови №0375/101000/22 від 05.12.2022 року.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що постановою в справі про порушення митних правил №0375/101000/22 від 05.12.2022 на позивача необґрунтовано накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 462 723,96 грн, оскільки під час розгляду справи про порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, уповноважена особа відповідача не встановила і не довела належними доказами наявності в діях позивача складу зазначеного порушення і наявності його вини.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, апелянт наполягає на тому, що у відповідності до вимог п.8 ч.1 ст.247 КАС України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту. Крім того, на переконання апелянта його було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі норми ст.485 МК України, яка суперечить Конституції України.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 14.08.2019 здійснення митного оформлення товару: "вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 ", в митному режимі "імпорт" до м/п "Житомир центральний" Житомирської митниці ДФС декларантом ФОП ОСОБА_2 було подано електронне типу ІМ40ДЕUA101070/2019/047297 разом з товаросупровідними документами, а саме: інвойс №130819-1 від 13.08.2019 про реєстрацію транспортного засобу № 664.743.935 від 14.03.2017 видане компетентними органами Швейцарської Конфедерації, контракт №12062019 від 12.06.2019, договір про надання послуг митного брокера №18/06/2019 від 18.06.2019.

Відповідно до поданих документів, відправником (подавцем) товару є компанія "LABISTYLE PARTNERS LP.", Suite 5, 21 Botanic Avenue, Belfast, BT71JJ, Nothem Ireland, Великобританія, одержувачем покупцем.1 TOB "КАРС PB" (Рівненська обл., с.Біла Криниця, вул.Біта, 53. код ЄДРПОУ 42840553), декларант - ФОП ОСОБА_2 .

Фактурна вартість товару - 6700 євро (згідно курсу НБУ станом на дату митного оформлення 14.08.2019 становить 189067,44 гривень), митна вартість товару за вищезазначеною митною декларацією заявлена декларантом із застосуванням резервного методу на рівні 264581,54 грн (або еквівалент 9376 евро на дату проведення митного оформлення транспортного засобу), загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 48407,05 гривень, а саме: ввізне мито - 26458,15 гривень, акциз на транспортні засоби - 3117,47 гривень, податок на додану вартість - 58831,43 гривень.

Зі змісту листа Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 30.09.2022 №26/26-04/7.19/1559, яким надіслано відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччина від 08.09.2022 №Z 4663-2022.UA.800058-DVIII.A.22 на запит про надання адміністративної допомоги в митних справах стосовно перевірки автентичності документів, що надавалися при ввезенні на митну територію України та митному оформленні вантажного автомобіля марки МERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 вбачається, що за результатом опрацювання інформації та копій документів, наданих митними органами Федеративної Республіки Німеччина, встановлено, що вантажний автомобіль марки вантажний автомобіль MERCEDES-BENZ ATEGO, тип: 970.23, номер шасі НОМЕР_1 , рік виробництва 2012, дата першої реєстрації - 06.09.2012, вага нетто-5930 кг, умови поставки - EXW Hamburg, сума рахунку-фактури - 9600 євро, статистичне значення в евро - 10300, код товару - 87042299, придбано у експортера "Naser Sedighi" Moorfleeter Str. 43 22113 Hamburg DE, "Rayduga Ltd." _ Baki Abdul, Naukova 13/43, 79060 Lviv, UA згідно митної декларації MRN 19DE460511759414E1 від 12.08.2019.

12.08.2019 митницею в м.Гамбург (Hamburg - AG 40, номер офісу митниці - DE004605) Федеративної Республіки Німеччина було почато митну процедуру - експорт, яка оформлена митною декларацією MRN 19DE460511759414Е1.

Відповідно до експортної декларації для вивезення транспортного засобу вказано код митного офісу на кордоні "Медика" "MEDYKA ОС", (код - PL401030), Республіка Польща. Одержувачем товару у вказаній митній декларації заявлено ТОВ "Райдуга", м.Львів (код СДРПОУ 23968483) ("Rayduga Ltd.") на умовах поставки - EXW Гамбург (Hamburg).

У відповідності із митною декларацією MRN 19DE460511759414Е1, вартість товару: вантажного автомобіля марки MERCEDES-BENZ ATEGO, тип: 970.23, номер шасі НОМЕР_1 , становить 9600 євро, статистичне значення в євро - 10300 (що з урахуванням курсу НБУ на дату митного оформлення 14.08.2019 транспортного засобу, у національній валюті становить 270902,60 гривень та 290655,92 гривень). В той же час для пропуску товару на митну територію України, надано документи: комерційний інвойс (invoice) № 130819-1 від 13.08.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 14.03.2017 видане компетентними органами Швейцарської Конфедерації для декларування товару: "автомобіль вантажний марки "Mercedes-Benz", модель "970.23" рік виготовлення 2014, дата введення в експлуатацію 2014, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів 4249 см3, тип двигуна - дизельний, тип кузова - пластиковий фургон, в кількості 1 шт.".

На підставі митної декларації типу ІМ 40 EE UA101000/2019/909364 від 13.08.2019 транспортний засіб відповідно до комерційного інвойсу № 130819-1 від 13.08.2019 слідував на адресу ТОВ "КАРС PB" (код СДРПОУ 42840553), за ціною 6700 євро.

Відповідно до інформації наявної в АСМО "Інспектор", митним органом встановлено, що 3 серпня 2019 року громадянин України ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_4 ) за дорученням директора ТОВ "КАРС PB" Омельчука В.О. від 13.08.2019 року через пункт пропуску "Шегині-Медика" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС, ввіз на митну територію України товар, а саме: "вантажний автомобіль марки MERCEDES- BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ", що підтверджується відповіддю митних органів Республіки Польща від 04.02.20.22 №0201-IGM.541,14 24 Z022.4.BM, шо надіслана листом Державної митної служби України (лист Державної митної служби України від №08-3/26-04/7.19/2526, вх. митниці від 17.05.2022 №3042/4-20) "вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 ", 13.08.2019 перетнув кордон в напрямку виїзду з митної території Республіки Польща в пункті пропуску "Медика-Шегині" у відповідності до експортних процедур митної декларації MRN 19DE460511759414Е1 від 12.08.2019.

Згідно відповіді правоохоронних органів Швейцарії, згідно з базою даних у Швейцарії, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 ніколи не був зареєстрований і не перебував у розшуку на території Швейцарії.

Таким чином була встановлена відмінна вартість вказаного транспортного засобу за товаросупровідними документами поданими до митного оформлення в розмірі 6700 Євро від тих, що були надіслані митними органами Федеративної Республіки Німеччини розмірі 9600 евро та календарного року виготовлення (реєстрації) транспортного засобу.

Відповідно до листа управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Житомирської митниці від 19.10.2022 №7.19-15/585, враховуючи вищевикладене, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу, а саме вантажного автомобіля марки MERCEDES- BENZ ATEGO, номер шасі НОМЕР_1 , з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами Федеративної Республіки Німеччина, станом на дату здійснення митного оформлення становить 242648,37 грн., а саме: ввізне мито - 29065,59 тон., акцизний податок 124698,73 грн., податок на додану вартість - 88884,05 гривні.

Враховуючи викладене, несплачена сума митних платежів складає 154241,32 грн., а саме: ввізне мито - 2607,44 грн., акцизний податок 21581,26 грн., податок на додану вартість - 30052,62 гривні.

Постановою начальника Житомирської митниці Ільїнської О.А. від 05.12.2022 року №0375/101000/22 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 462723, 96 грн (а.с. 21-27).

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до суду для її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що громадянин України ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ "КАРС РВ", з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів організував подання до митного органу комерційного інвойсу, що містить неправдиві відомості щодо продавця (відправника), покупця (одержувача) товару, умов поставки товару, його митної вартості, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що містить неправдиві відомості про дату першої реєстрації, рік виробництва, що в свою чергу призвело до зменшення розміру митних платежів. Відтак, постанова про порушення митних правил №0375/101000/22 від 30.11.2022 року, у відношенні позивача за ст.485 МК України винесена законно та обґрунтовано, з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відповідно до ст.531 МК України відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

У відповідності до вимог ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

За приписами ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.2 ст.264 МК України митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно зі ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації..

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Положеннями ст.485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Диспозиція ст.485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в цьому випадку, з урахуванням вимог п. 8 частини першої статті 4 та частини восьмої статті 264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа. Таким чином, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки.

Згідно із п.3 ч.1 ст.266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Порядок переміщення транспортних засобів через митний контроль врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом Державної митної служби України 17.11.2005 № 1118 (далі - Правила № 1118).

Положеннями п.7 Правил № 1118 передбачено, що власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає серед інших документів оригінали та ксерокопії: документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційні (технічних) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

Відповідно до ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

Так, положеннями ст.498 Митного кодексу України визначені права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, в тому числі і заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування і заперечення, оскаржувати постанови митного органу. Особа яка притягається до адміністративної відповідальності зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час розгляду справи по суті в митному органі так і при поданні адміністративного позову позивачем не зазначались та не надавались жодні відомості, щодо наявності підстав які виключають провадження у справі про порушення митних правил, а саме наявності повідомлення про підозру позивачу у кримінальному провадженні по даному факту.

Більше того, оскаржувану постанову начальника Житомирської митниці Ільїнської О.А. №0375/101000/22 винесено 05.12.2022. Натомість, як слідує з долучених представником позивача документів, кримінальне провадження за №62022000000000713 порушене 13.09.2022, а кінцеву підозру ОСОБА_1 оголошено 24.07.2023, тобто через вісім місяців від дати прийняття оскаржуваної постанови.

Зважаючи на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що на момент прийняття рішення митним органом у справі про порушення митних правил №0375/101000/22 від 05 грудня 2022 року Житомирською митницею правомірно притягнено позивача до відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, оскільки обставини, передбачені п.8 ч.1 ст.247 КУпАП не існували.

Стосовно доводів апелянта про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі норми, яка суперечить Конституції України, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотню силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Частинами 1 ст.ст.458 та 487 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 у справі № 3-321/2019(7780/19, 91/21) ухвалено:

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України.

2. Абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим статті 485 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

4. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Так, Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів" №2760-IX від 16.11.2022 (далі - Закон №№2760-IX) внесено до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) такі зміни:

1. Статтю 485 викласти в такій редакції:

"Стаття 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

1. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів".

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень даний Закон набирає чинності з 15 грудня 2022 року.

Тобто, попри визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України та прийняття Закону №2760-IX, зазначені положення набули чинності лише із 15 грудня 2022 року, в той час як оскаржувана постанова №0375/101000/22 винесена 05 грудня 2022 року.

З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано редакцію ст.485 Митного кодексу України, яка була чинною на момент розгляду справи про порушення митних правил та при прийнятті оскаржуваної постанови, що вказує на безпідставність доводів апеляційна з даного приводу.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції здійснено належну перевірку правомірності прийняття оскаржуваної постанови про порушення митних правил з підстав, які заявлялися у позовній заяві ОСОБА_4 , з огляду на наступне.

Щодо заперечень позивача, а саме використання митним органом листів іноземних держав, без проведення окремого порядку легалізації, слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.10 Протоколу № II про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (від 21.03.2014) сторони можуть використовувати в своїх протоколах представлення доказів, звітах і свідченнях, а також у судових розглядах і представленні обвинувачення в судах інформацію, які вони отримали, і документи, з якими вони були ознайомлені відповідно до положень цього Протоколу, як докази. Відповідні документи не потребують окремого порядку легалізації.

Стосовно відсутності на думку позивача належних та допустимих доказів підробки наданих декларантом ФОП ОСОБА_2 документів, суд враховує абзац 2 пункту 5 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), "підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації...". При цьому, згідно з абз. 4 цього пункту Постанови: "Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності".

Щодо наявності прямого умислу.

Згідно із п.43 ч.1 ст.4 Митного кодексу України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і виріціує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами (ч.5 ст.65 Господарського кодексу України).

Для притягнення до відповідальності в даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 06.06.2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17 для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК необхідна сукупність наступних умов: особа повинна заявити в декларації неправдиві відомості, щодо ваги товару та його митної вартості або надати митному органу документи, що містять такі неправдиві відомості; такі дії особа вчиняє умисно, оскільки усвідомлює, що заявляє неправдиві відомості чи подає неправдиві документи; такі дії особа вчиняє з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

ТОВ "КАРС РВ" в особі керівника ОСОБА_1 зобов`язаний був надати всі необхідні документи та необхідну інформацію для митного оформлення товару. Відповідно до чинного законодавства, саме ОСОБА_1 , як керівник несе відповідальність за достовірність даних що заявлені у наданих документах. Документи долучені до митної декларації містять недостовірні відомості. Доказів про те, що ОСОБА_1 направляв пояснення щодо ввезення та митного оформлення транспортного засобу до митного органу, суду не надано.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ "КАРС РВ", з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів організував подання до митного органу комерційного інвойсу, що містить неправдиві відомості щодо продавця (відправника), покупця (одержувача) товару, умов поставки товару, його митної вартості, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що містить неправдиві відомості про дату першої реєстрації, рік виробництва, що в свою чергу призвело до зменшення розміру митних платежів.

Враховуючи вищевказане, а також зважаючи на доводи апеляційної скарги, яким надану оцінку в ході апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до переконання, що постанова про порушення митних правил №0375/101000/22 від 30.11.2022 року, у відношенні позивача за ст.485 МК України винесена законно та обґрунтовано, з додержанням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.