Постанова

від 30.11.2023 по справі 240/24001/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24001/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

30 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач - ТОВ "ВИСОКЕ-АГРО" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ "ВИСОКЕ-АГРО" №108 від 18.07.2022 та №109 від 19.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність складення податкової накладної.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в таких реєстраціях №7123568/43441901 від 28.07.2022 та №7204951/43441901 від 15.08.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні подані товариством з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" №108 від 18.07.2022 та №109 від 19.07.2022 днями їх надходження.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" судові витрати в сумі 4481 грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ-АГРО" судові витрати в сумі 4481 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Так, апелянт вказав на те, що позивачем на розгляд Комісії не надано повний пакет відповідних документів, що підтверджують здійснення господарської операції, а саме відсутня статистична звітність с/г виробника, що не враховано судом першої інстанції при вирішенні спору.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції нормматеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду -без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Високе-Агро" 18.07.2022 було сформовано податкову накладну №108, 19.07.2022 було сформовано податкову накладну №109 та засобами телекомунікаційного зв`язку подано їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних .

За результатами їх обробки реєстрацію податкової накладної було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України із зазначенням того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0103 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подано пояснення та наступний пакет копій документів до податкової накладної №108 від 18.07.2022:

- повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3від 27.07.2022;

- пояснення платника податків від 25.07.2022 №25/07/22;

- остання сторінка договору;

- ПН від 18.07.2022 №108;

- лист платника на ГУС у Житомирській області від 18.02.2022 №18/02/22;

- квитанція про реєстрацію ПН від 22.07.2022;

- договір поставки свиней у живій вазі від 15.02.2021 №15;

- рахунок на оплату від 18.07.2022 №44;

- відповідь від ГУС у Житомирській області від 21.02.2022 №03.1-03/37-22;

- платіжне доручення від 18.07.2022 №1130.

До податкової накладної №109 від 19.07.2022:

- повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №4 від 12.08.2022;

- ТТН №7 від 19.07.2022;

- договір поставки свиней у живій вазі від 15.02.2021 №15;

- договір поставки свиней у живій вазі від 02.03.2020 №02;

- акт здачі-прийняття робіт від 18.02.2022 №ОУ-0000086;

- видаткова накладна від 19.07.2022 №62;

- ПН від 19.07.2022 №109;

- ветеринарне свідоцтво від 11.04.2022;

- пояснення платника податків від 12.08.2022 №12/08/22;

- квитанція про реєстрацію ПН від 10.08.2022;

- відомість зважування тварин від 19.07.2022;

- ПН від 18.07.2022 №108;

- договір на перевезення вантажів від 10.08.2021 №01/08;

- ветеринарне свідоцтво від 18.02.2022;

- остання сторінка договору;

- видаткова накладна від 11.04.2022 №13;

- остання сторінка договору;

- акт здачі-прийняття робіт від 11.04.2022 №ОУ-0000175;

- видаткова накладна від 18.02.2022 №8;

- ТТН від 18.02.2022;

- відповідь від ГУС у Житомирській області від 21.02.2022 №03.1-03/37-22;

- остання сторінка договору;

- лист платника на ГУС у Житомирській області від 18.02.2022 №18/02/22;

- відомість приплід і приріст на 19.07.2022;

- ТТН від 11.04.2022;

- рахунок на оплату від 18.07.2022 №44;

- платіжне доручення від 18.07.2022 №1130.

Комісія Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши подані пояснення та копії документів, прийняла рішення №7123568/43441901 від 28.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №108 від 18.07.2022 у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів (послуг), зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що відсутній акт звірки.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7204951/43441901 від 15.08.2022 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 19.07.2022 № 109 у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів (послуг), зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що відсутня статистична звітність с/г виробника.

Позивач подав до Державної податкової служби України скарги на рішення комісії №7123568/43441901 від 28.07.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.07.2022 № 108 в Єдиному реєстрі податкових накладних, надавши пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення операції.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 12.08.2022 № 31254/43441901/2 було залишено скаргу без задоволення.

Позивач подав до Державної податкової служби України скарги на рішення комісії №7204951/43441901 від 15.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.07.2022 № 109 в Єдиному реєстрі податкових накладних, надавши пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення операції.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 06.09.2022 № 38524/43441901/2 було залишено скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з таким діями відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і судом першої інстанції за результатами розгляду цієї справи не зроблено висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінено наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. За таких обставин, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI у редакції, що була чинною на момент їх виникнення (далі - ПК України).

Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, пунктом 1 цього додатку таким критерієм визнано відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Житомирській області застосовано наведену підставу для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної від 18.07.2022 № 108. Як вбачається зі змісту додатку №1 до протоколу комісії ГУ ДПС від 28.07.2022 № 81/06-30-18-02-17, фактичною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено те, що платником не надано повного пакету документів, а саме: відсутні ветеринарні свідоцтва та статистична звітність с/г виробника.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області застосовано наведену підставу для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної від 19.07.2022 № 109. Як вбачається зі змісту додатку №1 до протоколу комісії ГУ ДПС від 15.08.2022 № 93/06-30-18-02-17, фактичною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено те, що платником не надано повного пакету документів, а саме: відсутній акт звірки.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, які наведенні на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення, колегія суддів зважає на таке.

Так, що для підтвердження реальності господарської операції, за результатом якої сформовано податкову накладну від 27.01.2022 № 7, товариством з обмеженою відповідальністю "Високе-Агро" на розгляд комісії надано: лист-пояснення від 15.02.2022; договір поставки свиней у живій вазі № 27/1/22 від 27.01.2022; рахунок на оплату № 7 від 27.01.2022; платіжні доручення № 514 та № 515 від 27.01.2022; податкову накладну № 7 від 27.01.2022; квитанцію 1 № 9023529766 від 10.02.2022.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Високе-Агро" та ТОВ "Західноукраїнська м`ясопереробна компанія" було укладено договір №15 на поставку свиней у живій вазі.

Товар передано покупцю на підставі видаткових накладних від 19.07.2022 №61 та №62, товарно-транспортної накладної від 19.07.2022 № 7. За умовами договору ТОВ "Високе-Агро" надано рахунок №44 від 18.07.2022 на попередню оплату за свині в сумі 934 960 грн. ТОВ "Західноукраїнська м`ясопереробна компанія" перераховано кошти на рахунок ТОВ "Високе-Агро" згідно платіжного доручення №1130 від 18.07.2022 на суму 448 320 грн., як попередня оплата за свині. Решту суми покупець оплатив після відвантаження продукції.

Натомість, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Тобто, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано.

Водночас, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Так, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З наданих позивачем документів встановлено, що правочин між позивачем та його контрагентом був належним чином задокументований, оформлений з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальним, товарним, оплатним та таким що відбувся в дійсності.

Дослідивши подані позивачем документи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що зазначені документи були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.

Слід також зазначити, що у випадку не конкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховано при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Одночасно, слід звернути особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Крім того, з урахуванням умов договору та правових норм п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата отримання коштів, на підтвердження чого ТОВ "Високе-Агро" надало контролюючому органу всі необхідні первинні документи, які надавали останньому можливість встановити наявність підстав для складення податкової накладної та господарської операції, за якою вона складалась.

Стосовно ненадання контролюючому органу документів, вказаних у протоколі комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 28.07.2022 № 81/06-30-18-02-17 та від 15.08.2022 № 93/06-30-18-02-17 та , а саме: ветеринарних свідоцтв та статистичної звітності с/г виробника та акту звірки, то колегія суддів приймає до уваги, що судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначені документи не відносяться до первинної документації, що може підтверджувати здійснення конкретної господарської операції, оскільки не містить такої інформації, а також не включені до документів, які визначені у п.5 Порядку №520, як такі, що можуть бути подані для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію і відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення ГУ ДПС у Житомирській області №7123568/43441901 від 28.07.2022 та №7204951/43441901 від 15.08.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають.

Відповідно до вимог п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Відповідно до вимог п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому, згідно із нормами п.п.19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Так, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Обставин, які б унеможливлювали проведення такої реєстрації судом не встановлено.

З огляду на викладене, з метою відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, судом першої інстанції вірно зобов`язано Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні від 18.07.2022 №108 та від 19.07.2022 №109.

Стосовно доводів апеляційної скарги про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір про надання юридичних послуг від 27.09.2022, акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 27.09.2022 згідно з яким адвокатом надано такі послуги: попередня консультація з вивченням письмових матеріалів - 500 грн. без ПДВ; підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7123568/43441901 від 28.07.2022р. про відмову в реєстрації Податкової накладної ТОВ «ВИСОКЕ-АГРО» №108 від 18.07.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7204951/43441901 від 15.08.2022р. про відмову в реєстрації Податкової накладної ТОВ «ВИСОКЕ-АГРО» №109 від 19.07.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання вчинити дії та формування пакету документів становить 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот гривень) грн. без ПДВ., платіжне доручення №1636 від 29.09.2022 про оплату коштів у сумі 10000,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції надано оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України та враховано, що дана справа відноситься до незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін; позов носить немайновий характер.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 4000,00 грн, з чим також погоджується і колегія суддів.

При цьому, в апеляційній скарзі не наведено ґрунтовних аргументів того, у чому полягає неспівмірність вартості послуг адвоката у сумі 4000,00 грн до складності даної справи, так само як не наведено розрахунків того, які б витрати на професійну правничу допоможу у межах даної справи були б обґрунтованими, що вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги у цій частині.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.