Ухвала

від 30.11.2023 по справі 440/7892/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 440/7892/21

адміністративне провадження № К/990/37779/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі №440/7892/21 за позовом Державного підприємства «Агентство місцевих автомобільних доріг Полтавської області» до Державної аудиторської служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансміст» про визнання протиправним та скасування висновку,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Полтавської області» звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок від 23 червня 2021 року про результати моніторингу закупівлі за унікальним номером оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу №UА-2021-03-15-003176-а.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року апеляційну скаргу Держаудитслужби задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11 травня 2023 року задоволено частково касаційну скаргу ТОВ Укртрансміст. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року апеляційну скаргу Держаудитслужби залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року залишено без змін.

Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.

10 листопада 2023 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Державної аудиторської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі №440/7892/21. Заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник знову зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, повторно посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 02 листопада 2022 року у справі №120/14951/21-а та від 17 серпня 2022 року у справі №520/14902/2020 щодо застосування статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд касаційної інстанції повторно звертає увагу заявника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі цього пункту є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

При цьому, Суд зазначає, що формальне посилання скаржника на постанови Верховного Суду (зокрема, і цитування окремих абзаців постанов) не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд звертає увагу заявника, що ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відхилені посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 02 листопада 2022 року у справі №120/14951/21-а та від 17 серпня 2022 року у справі № 520/14902/2020. Зокрема, щодо постанови від 17 серпня 2022 року у справі № 520/14902/2020, Суд зазначив, що правова позиція у зазначеній справі не підлягає до застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, оскільки правовідносини в цих справах не є подібними. Щодо посилання відповідача на правові висновки, викладені у постанові від 02 листопада 2022 року по справі № 120/14951/21-а, Судом відхилені у зв`язку з відсутністю обґрунтування подібності правовідносин у зазначеній справі до правовідносин цієї справи.

Верховний Суд, перевіряючи доводи, наведені заявником у повторно поданій касаційній скарзі, приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відповідачем повторно не обґрунтовано подібність правовідносин у справі № 120/14951/21-а до правовідносин цієї справи, а лише зазначено уривок з цієї постанови.

З огляду на викладене, заявником належним чином не обґрунтовано посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що заявник, звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, не врахував роз`яснення Верховного Суду, які були зазначені в ухвалі від 19 жовтня 2023 року щодо невідповідності касаційної скарги вимогам процесуального закону, недоліки якої стали підставою для її повернення.

Зазначене свідчить, що відповідач формально підійшов до оформлення касаційної скарги та проігнорував роз`яснення Верховного Суду щодо необхідності дотримання законодавчих вимог до змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судового рішення.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі №440/7892/21 за позовом Державного підприємства «Агентство місцевих автомобільних доріг Полтавської області» до Державної аудиторської служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансміст» про визнання протиправним та скасування висновку повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Білак