Постанова

від 30.11.2023 по справі 280/3206/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 280/3206/20

адміністративне провадження № К/990/6196/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/3206/20

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про стягнення пені,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду (головуючий суддя: О. В. Конишева) від 31 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: А. А. Щербак, Н. П. Баранник, Н. І. Малиш) від 18 січня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (далі - ТОВ «Запоріжалюмінторг», позивач, скаржник) звернулось до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, у якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 5 536 677,85 грн. за період з 18 жовтня 2018 року по 26 березень 2020 року.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що за результатами судового розгляду постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 280/4453/18 стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року, а також стягнуто пеню за порушення строків відшкодування ПДВ за період з 24 червня 2015 року по 17 жовтня 2018 року. Позивач фактично отримав бюджетне відшкодування за грудень 2008 року 26 березня 2020 року, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача пеню відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за період з 18 жовтня 2018 року по день погашення.

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, позовні вимоги ТОВ «Запоріжалюмінторг» задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 5 536 677,85 грн.

Стягнуто на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 020,00 грн

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати такі рішення та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

5. Постановою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 280/3206/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

6. За результатами нового розгляду справи, враховуючи висновки Верхового Суду від 10 серпня 2022 року, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, позов задоволено частково.

Суд вирішив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 3 003 691,67 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволені позову, 21 лютого 2023 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року в частині відмови у задоволені позову у справі № 280/3206/20, а саме в частині відмови у стягненні пені за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 2 532 986,18 грн., та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог.

8. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

9. 10 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог залишити без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Запоріжалюмінторг» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просив:

зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані щодо відшкодування ТОВ «Запоріжалюмінторг» суми податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 10 692 526 грн.;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 12 771 270 грн. 20 коп. за період з 24 червня 2015 року по 17 жовтня 2018 року.

12. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 280/4453/18 позов задоволено частково.

13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 280/4453/18 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 280/4453/18 скасовано. Позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо повернення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Запоріжалюмінторг» за грудень 2008 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 10 692 526 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 24 червня 2015 року по 17 жовтня 2018 року в сумі 7 408 006,52 грн.

У решті позову відмовлено.

14. Зокрема, суд першої інстанції відзначив, що рух справи № 280/4453/18 детально та неодноразова описувався при попередньому розгляді даної справи.

15. 26 березня 2020 року Державна казначейська служба України перерахувала позивачу кошти в сумі 10 692 526, 00 грн на виконання виконавчого листа суду у справі № 280/4453/18 та висновку від 26 березня 2020 року № 41 щодо відшкодування сум податку на додану вартість, та в сумі 7 408 006, 52 грн на виконання виконавчого листа суду у справі № 280/4453/18 та висновку від 26 березня 2020 року № 42 щодо відшкодування сум пені.

16. Крім того, незважаючи на вирішення вказаного спору, порушення прав позивача продовжилось, і припинилось лише 26 березня 2020 року з фактичним погашенням такої заборгованості, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення пені за період з 18 жовтня 2018 року по 26 березня 2020 року.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Вирішуючи справу по суті, після нового розгляду, на виконання вимог постанови Верховного Суду від 10 серпня 2022 року по цій справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що пеня має розраховуватись, виходячи із облікової ставки НБУ протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки НБУ за відповідний період.

18. За висновками суду першої інстанції, які були підтримані судом апеляційної інстанції, оскільки було встановлено, що облікова ставка НБУ за період з 18 жовтня 2018 року по 23 червня 2020 року змінювалася неодноразово, а саме: 18% (за період з 18 жовтня 2018 року по 25 квітня 2019 року); 17,50% (за період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року); 17% (за період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року); 16,50% (за період з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року); 15,50% (за період з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року); 13,50% (за період з 13 грудня 2019 року по 30 січня 2020 року); 11% (за період з 31 січня 2020 року по 12 березня 2020 року); 10% (за період з 13 березня 2020 року по 26 березня 2020 року), то стягненню підлягає сума за розрахунком: 1 202 250,05 грн (10 692 526 грн х 18% (за період з 18 жовтня 2018 року по 25 квітня 2019 року) х 120% : 365 х 190) + 516 756,60 грн (10 692 526 грн х 17,50% (за період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року) х 120% : 365 х 84) + 292 828,74 грн (10 692 526 грн х 17% (за період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року) х 120% : 365 х 49) + 284 216,13 грн (10 692 526 грн х 16,50% (за період з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року) х 120% : 365 х 49) + 266 990,91 грн. (10 692 526 грн х 15,50% (за період з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року) х 120% : 365 х 49) + 232 540,47 грн (10 692 526 грн х 13,50% (за період з 13 грудня 2019 року по 30 січня 2020 року) х 120% : 365 х 49) + 162 409,22 грн (10 692 526 грн х 11% (за період з 31 січня 2020 року по 12 березня 2020 року) х 120% : 365 х 42) + 45 699,56 грн (10 692 526 грн х 10% (за період з 13 березня 2020 року по 26 березня 2020 року) х 120% : 365 х 13 = 3 003 691,67 грн.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволені позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

20. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

21. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували норми матеріального права, а саме, пункт 200.23 статті 200 ПК України при розрахунку розміру пені, без врахування висновків Верховного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 808/660/16, від 03 квітня 2020 року у справі № 2а-1870/9166/12, від 10 листопада 2020 року у справі № 818/1980/17.

22. Позивач, не погоджуючись з проведеним судами попередніх інстанцій розрахунком розміру пені зазначає, що при обчисленні пені має враховуватись облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої заборгованості, включаючи день погашення. Облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміним при обчисленні не враховуються. Законодавством не визначено можливість зміни облікової ставки протягом строку дії бюджетної заборгованості, включаючи день погашення.

23. З урахуванням викладеного, позивач у касаційній скарзі наводить свій розрахунок пені, що повинен, на його думку, стягуватися, де її розмір визначений на рівні 5 536 677,85 грн.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд касаційної інстанції встановив, що в межах визначеної скаржником підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України спірним питанням є правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме, пункту 200.23 статті 200 ПК України, і дотримання ними норм процесуального права з питань правильності розрахунку пені в частині облікової ставки НБУ, яка має бути застосована при її обчисленні.

26. Оскільки у задоволеній частині позовних вимог особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, враховуючи окреслені статтею 341 КАС України межі касаційного перегляду, підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів попередніх інстанцій у межах даного касаційного провадження відсутні.

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

28. Надаючи оцінку обґрунтуванням касаційної скарги колегія суддів зазначає, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

28. Так, пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що пеня нараховується на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

29. Аналіз вказаної норми свідчить, що конкретний розмір облікової ставки Національного банку України застосовується для розрахунку пені виключно протягом дії такої ставки, при зміні розміру облікової ставки в період нарахування пені, обрахунок останньої має проводитись з урахуванням відповідних змін.

30. Позивач просить стягнути пеню в сумі 5 536 677,85 грн за період з 18 жовтня 2018 року по 23 червня 2020 року (не є спірним у цій справі), що становить 565 днів, обраховану на рівні 120% облікової ставки Національного банку України станом на момент виникнення пені 30%. Обчислення пені здійснено таким чином: 10 692 526 грн (сума заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ) х 30% х 120% : 365 х 525 = 5 536 677,85 грн.

31. Натомість, повертаючи цю справу на новий розгляд Верховний Суд звертав увагу на правові позиції, які викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 червня 2019 року у справі № 820/1750/18, від 25 березня 2020 року у справі № 808/481/16, від 02 лютого 2021 року у справі № 810/1506/17, від 02 червня 2021 року у справі № 1.380.2019.004395 та від 16 грудня 2021 року у справі № 816/3945/15, відповідно до яких пеня має розраховуватись, виходячи із облікової ставки НБУ протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки НБУ за відповідний період. Зокрема Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не встановили обставини щодо розміру облікової ставки НБУ та її зміну протягом періоду за який нараховувалася пеня на суму простроченої бюджетної заборгованості.

32. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень у цій справі, на вимогу постанови Верховного Суду від 10 серпня 2022 року, судами при прийняті рішень встановлено, що облікова ставка НБУ за період з 18 жовтня 2018 року по 23 червня 2020 року, з урахуванням відповідних рішень правління Національного банку України, змінювалася неодноразово, а саме: (за період з 18 жовтня 2018 року по 25 квітня 2019 року); 17,50% (за період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року); 17% (за період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року); 16,50% (за період з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року); 15,50% (за період з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року); 13,50% (за період з 13 грудня 2019 року по 30 січня 2020 року); 11% (за період з 31 січня 2020 року по 12 березня 2020 року); 10% (за період з 13 березня 2020 року по 26 березня 2020 року).

33. Вирішуючи даний спір, судами попередніх інстанцій при обчисленні розміру належної до відшкодування пені, з урахуванням вищенаведених змін ставок Національного банку України, здійснили такий розрахунок за формулою: (сума бюджетної заборгованості) х (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120 % : 365 днів х (кількість днів прострочення), а саме:

1 202 250,05 грн (10 692 526 грн х 18% (за період з 18 жовтня 2018 року по 25 квітня 2019 року) х 120% : 365 х 190) + 516 756,60 грн (10 692 526 грн х 17,50% (за період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року) х 120% : 365 х 84) + 292 828,74 грн (10 692 526 грн х 17% (за період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року) х 120% : 365 х 49) + 284 216,13 грн (10 692 526 грн х 16,50% (за період з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року) х 120% : 365 х 49) + 266 990,91 грн. (10 692 526 грн х 15,50% (за період з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року) х 120% : 365 х 49) + 232 540,47 грн (10 692 526 грн х 13,50% (за період з 13 грудня 2019 року по 30 січня 2020 року) х 120% : 365 х 49) + 162 409,22 грн (10 692 526 грн х 11% (за період з 31 січня 2020 року по 12 березня 2020 року) х 120% : 365 х 42) + 45 699,56 грн (10 692 526 грн х 10% (за період з 13 березня 2020 року по 26 березня 2020 року) х 120% : 365 х 13 = 3 003 691,67 грн.

34. З урахуванням зазначеного судами обґрунтовано зроблено висновок про наявність у позивача права на стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за період з 18 жовтня 2018 року по 23 червня 2020 року у загальному розмірі 3 003 691,67 грн.,

35. Відтак, колегія суддів погоджується з правильністю розрахунків пені судами попередніх інстанцій, виходячи із облікової ставки НБУ протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки НБУ за відповідний період, оскільки таке правозастосування пункту 200.23 ПК України цілком відповідає правовим позиціям, послідовно викладеним у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2014 року у справі № 21-131а14 та постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 червня 2019 року у справі № 820/1750/18, від 25 березня 2020 року у справі № 808/481/16, а також, з огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, Суд враховує саме останню правову позицію викладену у більш пізніших постановах Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 810/1506/17, від 02 червня 2021 року у справі № 1.380.2019.004395 та від 16 грудня 2021 року у справі № 816/3945/15, від 29 листопада 2021 року по справі № 420/4252/19, від 17 серпня 2022 року по справі № 320/5852/18.

36. На підставі викладеного, посилання позивача на постанови Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі № 808/660/16, від 03 квітня 2020 року у справі № 2а-1870/9166/12, від 10 листопада 2020 року у справі № 818/1980/17 судом касаційної інстанції не беруться до уваги.

37. Водночас, мотивованих обґрунтувань щодо відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вищевказаних постановах Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішень скаржником не зазначено.

38. Таким чином, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій у частині відмови у задоволені позову не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування, а тому касаційну скаргу ТОВ «Запоріжалюмінторг» слід залишити без задоволення.

39. Додаткового Суд звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, з врахуванням висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також з належним та повним виконанням вказівок Верховного Суду, наданих у постанові від 10 серпня 2022 року у цій справі, якою справу було направлено на новий розгляд.

40. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

41. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 280/3206/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов