Ухвала

від 30.11.2023 по справі 734/5611/23

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-з/734/19/23 Справа № 734/5611/23

У Х В А Л А

30 листопада 2023 рокусмт Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О. А., розглянувши заяву в. о. керівника Козелецької окружної прокуратури про забезпечення позову,

встановив:

до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшла заява в. о. керівника Козелецької окружної прокуратури про забезпечення позову в справі за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури, поданим в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Чернігівської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, державне підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,6 га, кадастровий номер 7422083900:21:309:0006.

У заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, яку первісний власник вже відчужив на користю третіх осіб, може створювати перешкоди у забезпеченні здійснення судочинства, оскільки повторна зміна власника у подальшому зобов`язуватиме змінювати відповідачів у справі, що має безумовним наслідком повторно розпочинати судовий процес з початку. А відчуження спірної земельної ділянки у власність юридичної особи матиме наслідок у вигляді зміни підсудності спору. Крім того, не накладення арешту на спірну земельну ділянку надаватиме відповідачам можливість вжиття інших заходів, спрямованих на перешкоджання здійснення судового процесу, шляхом поділу спірної земельної ділянки чи об`єднання її із суміжними, внаслідок чого взагалі змінюватиметься предмет спору. Ураховуючи, що у даному випадку вже наявна ситуація, коли первинний власник ОСОБА_2 , набувши у власність спірну земельну ділянку у травні 2021 року, менше ніж за рік відчужила її на користь ОСОБА_3 , а останній потім її відчужив ОСОБА_1 протягом трохи більше року наявні підстави для твердження, що відповідачами у цій справі і в подальшому будуть вживатися заходи, спрямовані на створення штучних передумов у затягуванні судового процесу та перешкоджанні здійснення судочинства.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом спору по даній справі є земельна ділянка площею 1,6 га, кадастровий номер 7422083900:21:309:0013.

Пленум Верховного Суду України у Постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

ОСОБА_2 зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 1,6 га, кадастровий номер 7422083900:21:309:0006, 24 травня 2021 року, а 04 лютого 2022 року було укладено договір дарування ОСОБА_3 № 159 вказаної земельної ділянки.

У подальшому ОСОБА_3 замовив виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та виділу окремих земельних ділянок площею 0,15 га, 0,25 га, 075 га та 0,45 га. За заявою ОСОБА_3 19.01.2023 здійснено поділ земельної ділянки 7422083900:21:309:0006 на чотири, яким було присвоєно кадастрові номери 7422083900:21:309:0013 (0,45 га), 7422083900:21:309:0014 (0,15 га), 7422083900:21:309:0015 (0,25 га) та 7422083900:21:309:0016 (0,75 га).

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 16 березня 2023 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки 7422083900:21:309:0013 площею 0,45 га.

Забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є співмірним із заявленими позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути її державі.

При цьому, вжиття зазначених заходів не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК, суд

постановив:

Заяву в. о. керівника Козелецької окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,45 га, кадастровий номер 7422083900:21:309:0013, призначена для ведення особистого селянського господарства на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, право власності на яку за ним зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 16 березня 2023 року.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Олена БУЗУНКО