Рішення

від 29.11.2023 по справі 149/2697/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2697/23

Провадження №2/149/667/23

Номер рядка звіту 41

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29.11.2023 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.

при секретарі Поліщук Л.А.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібзавод" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики

ВСТАНОВИВ:

21.08.2023 до суду надійшов вказаний позов, який мотивовано тим, що 39 березня 2021 року між ТОВ "Бердичівський хлібзавод" та ОСОБА_2 було укладено договір безвідсоткової позики коштів, який нотаріально посвідчено. Згідно вказаного договору позивач передав відповідачу у власність 300000 грн, а останній зобов"язався повернути кошти до 30 вересня 2021 року щомісячними платежами в сумі 50000 грн. Позивач умови договору виконав, однак відповідач у встановлений строк позику не повернув, тому позивачем 04.11.2021 року направлено на його адресу вимогу про повернення коштів, яка позичальником не виконана.

Згідно п. 9 Договору позики у разі не повернення позичальником коштів у встановлені строки, позикодавець має право , починаючи з наступного дня , нараховувати на заборговану суму за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним Банком України. Крім того, позичальник також зобов"язаний сплатити кошти у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України.

Враховуючи умови договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 300000 грн., 56826,13 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору, з яких пеня - 31615,07 грн; інфляційні збитки - 19716,54 грн; 3% річних - 5494,52 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5352,40 грн сплоченого ним судового збору та 13500 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

23.10.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити, посилаючись на обставини, що ним зазначені в позові, проти заочного розгляду справи не заперечує.

В судове засідання відповідач не з"явився, неодноразово повідомлявся про розгляд справи за адресою реєстрації місця його проживання, проте повістки повертались не врученими з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За наявності умов визначених ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.

29.03.2021 року між ТОВ "Бердичівський хлібзавод" та ОСОБА_2 укладено та нотаріально посвідчено договір безвідсоткової позики, за умовами якого товариство передає ОСОБА_2 у власність , а останній приймає грошові кошти в сумі 300000 грн., які позичальник зобов"язується повернути до 30.09.2021 року.(п.1,2 Договору) Позика має бути повернута щомісячними платежами (50000 грн) у термін до кінця останнього дня місяця, починаючи з квітня 2021. У разі не повернення коштів до вказаного строку, позикодавець має право , починаючи з наступного дня , нараховувати на заборговану суму за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ. Крім того. позичальник у випадку прострочення виконання зобов"язання зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми(п.6,9 Договору) (а.с. 6-7)

Згідно видаткових касових ОСОБА_3 видано кошти 01.04.2021 в сумі 49000 грн, 02.04.2021 - 49000 грн, 05.04.2021 - 49000 грн, 06.04.2021 - 49000 грн, 07.04.2021 - 49000 грн, 08.04.2021 - 49000 грн,09.04.2021 - 6000 грн (а.с. 8-14)

04.11.2021 ТОВ "Бердичівський хлібзавод" на адресу позичальника направив вимогу про повернення боргу та сплату штрафних санкцій у зв"язку з простроченням зобов"язання (а.с. 15-18)

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Крім того, судом досліджено оригінали договору позики та видаткових касових ордерів на підставі яких відповідачу перераховувались кошти. Договір позики приєднано до матеріалів судової справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документами, якими підтверджується як укладення договору, його умови, а також засвідчують отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 (на яку послався суд апеляційної інстанції), від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17, Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц (провадження № 61-5020св18), від 14 квітня 2020 року у справі № 628/3909/15 (провадження № 61-42915св18) та від 21 липня 2021 року у справі № 758/2418/17 (провадження № 61-9694св20).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

В судовому засіданні належними та допустимими доказами доведено, що між сторонами укладено договір позики на виконання якого позивач передав у власність відповідача, а останній прийняв грошові кошти в сумі 300 000 грн. У встановлений в договорі строк відповідач свої зобов"язання по поверненню грошових коштів не виконав. В зв"язку з простроченням зобов"язання позивач має право на стягнення з відповідача пені, індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Наданий позивачем розрахунок боргу відповідає вимогам законодавства. Відповідач контррозрахунку не надав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе позовні вимоги ТОВ "Бердичівський хлібзавод" задоволити та стягнути з ОСОБА_2 заборгованістьза договором позики в сумі 300000 грн., 56826,13 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору, з яких пеня - 31615,07 грн; інфляційні збитки - 19716,54 грн; 3% річних - 5494,52 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Тому слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Бердичівський хлібзавод" 5352,40 грн сплоченого ним судового збору.

Витрати на правничу допомогу підлягають до часткового задоволення, оскільки згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2023 вартість послуг адвоката за участь в трьох судових засіданнях оцінена в сумі 4500 грн (а.с. 29), проте, згідно журналу судового засідання адвокат приймав участь лише у двох судових засіданнях, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню 12000 грн понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 141,280, 288, 289, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібзавод" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позикизадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Бердичівський хлібзавод"(код ЄДРПОУ 33394612) заборгованість за договором позики від 29 березня 2021 року в сумі 300 000(триста тисяч ) грн. та 56826,13 (п"ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять шість )грн. 13 коп. штрафних санкцій за невиконання умов договору, з яких: пеня - 31615,07 (тридцять одна тис. шістьсот п"ятнадцять) грн 07 коп; інфляційні збитки - 19716,54 (дев"ятнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн 54 коп; 3% річних - 5494,52 (п"ять тисяч чотириста дев"яносто чотири) грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Бердичівський хлібзавод"(код ЄДРПОУ 33394612) витрати на правничу допомогу в сумі 12000 (дванадцять) тис грн

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Бердичівський хлібзавод"(код ЄДРПОУ 33394612) судовий збір в сумі 5352,40 (п"ять тисяч триста п"ятдесят дві ) грн.40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного тексту рішення - 01.12.2023

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Марина РОБАК