Рішення

від 30.11.2023 по справі 496/2079/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2079/23

Провадження № 2/496/1151/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Геращенко К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шиєнков Я.Є., звернулась до суду з позовом та, 09.06.2023 року зменшивши позовні вимоги, просить стягнути з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 42178123) на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 05.03.2022 року по 08.03.2023 року (включно) у розмірі 225196,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року, ухваленим по цивільній справі №496/2748/21 за її позовом до КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, заявлені нею позовні вимоги було задоволено частково та, зокрема, скасовано наказ КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області «Про звільнення» №40 П/Тр від 31.05.2021 року, відповідно до якого її було звільнено з посади головного бухгалтера з 31.05.2021 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України; поновлено її на посаді головного бухгалтера в КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області; стягнуто з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на її користь заробітну плату за період вимушеного прогулу з 01.06.2021 року по 04.03.2022 року включно, із розрахунку середньої місячної заробітної плати (посадового окладу згідно штатного розпису) у розмірі 170227,2 грн без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору; стягнуто з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн; ухвалено допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі в КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на посаді головного бухгалтера та виплати середнього заробітку за один місяць у розмірі 17732 грн без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Однак, зазначене судове рішення в частині поновлення її на роботі було виконано відповідачем тільки 08.03.2023 року, а тому вона вважає, що КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області має сплатити їй середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 05.03.2022 року по 08.03.2023 року, розмір якого визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100. Для здійснення розрахунку за вказаний період застосовується розмір середньоденної заробітної плати в сумі 886,60 грн/день, який встановлений рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року у справі №496/2748/21. Таким чином, стягненню з відповідача на її користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу завдяки затримки відповідачем виконання рішення суду за період з 05.03.2022 року по 08.03.2023 року у розмірі 225196,40 грн.

В свою чергу, від директора КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області Поплавського І. до суду надійшов відзив з доповненням на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області середнього заробітку за час затримки виконання рішення за 08.03.2023 року відмовити, а також відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 05.03.2022 року по 07.03.2023 року у розмірі на різницю надмірно нарахованих позивачкою коштів (з урахуванням податків і зборів).

Відзив обґрунтовано тим, що визначений позивачкою період стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 05.03.2022 року по 08.03.2023 року (включно) є помилковим та таким, що не підлягає застосуванню, оскільки за 08.03.2023 року позивачці вже було виплачено заробітну плату під час звільнення, за згодою сторін, на підставі її ж заяви. Так, відповідно до наказу, виданого директором КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області 08.03.2023 року №04-П/тр «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 », окрім іншого, позивачку було поновлено на посаді головного бухгалтера (позаштатна одиниця) з 08.03.2023 року. 09.03.2023 року від позивачки до КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області надійшла заява з проханням звільнити її з 09.03.2023 року за згодою сторін, з виплатою компенсації за невикористану відпустку та інших гарантованих виплат згідно законодавства. Згідно із табелем обліку використання робочого часу на КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області за березень 2023 року позивачці зараховано відпрацьованих 16 годин робочого часу, з яких 8 годин за 8 березня 2023 року (у день поновлення) та 6 годин за 9 березня 2023 року (у день звільнення), що, у свою чергу, було підставою для нарахування позивачці заробітної плати та інших виплат. Відповідно до відомості заробітної плати за І половину березня 2023 року КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області загальна сума нарахування позивачці за два відпрацьованих дні (8 та 9 березня 2023 року) склала 37617,65 грн, з якої їй виплачено 24821,48 грн. Відтак, підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання по 08.03.2023 року включно відсутні, оскільки 8 березня рішення вже було виконане шляхом поновлення на роботі працівника, нарахування та виплати заробітної плати за день поновлення та звільнення. КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області не погоджується із заявленою сумою стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, з наступних підстав. Так, час затримки виконання рішення суду за фактом є з 05.03.2022 року по 07.03.2023 року, оскільки, як зазначалось вище, 08.03.2023 року позивачка вже була поновлена на роботі. Відповідно до довідки про розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 сума нарахування з 05.03.2022 року по 07.03.2023 року включно усього склала 218709,57 грн, з яких: 39367,72 грн ПДФО 18%; 3280,64 грн військовий збір, сума до виплати 176061,20 грн. Отже, загальна сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення складає 218709,57 грн, замість 225196,40 грн, як стверджує позивачка. Водночас, позивачкою сума заявлених позовних вимог не обґрунтована, відповідних розрахунків на заявлену суму стягнення не надано, окрім того, розмір позовних вимог не містить й інформації про податки та обов`язкові платежі, які підлягають сплаті за працівника роботодавцем, а тому, на думку відповідача, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, але від її представника ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій він просив справу розглянути у його відсутність та відсутність позивачки, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача директор КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області Поплавський І. в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій вказав, що просить справу розглянути у його відсутність з урахуванням пояснень, викладених у відзиві на позовну заяву.

Приймаючи до уваги заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року по цивільній справі №496/2748/21 за позовом ОСОБА_1 до КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження наказу КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №14-ОД від 21.04.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було оголошено догану з занесенням в особову справу у зв`язку з відмовою у формуванні та подачі «Є-звітності» до органів Управління Казначейської служби України у Біляївському районі, Управління Державної служби статистики та Державної податкової служби за 1-й квартал 2021 року; скасовано наказ КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №14-ОД від 21.04.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було оголошено догану з занесенням в особову справу у зв`язку з відмовою у формуванні та подачі «Є-звітності» до органів Управління Казначейської служби України у Біляївському районі, Управління Державної служби статистики та Державної податкової служби за 1-й квартал 2021 року; скасовано наказ КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №37-П/тр від 20.05.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було оголошено догану з занесенням в особову справу за порушення трудової дисципліни, а саме: відмови виконувати розпорядження директора КП «Благоустрій» Ошкіна О.В., щодо надання документів за ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29.04.2021 року справа №496/1862/21 співробітнику національної поліції України; скасовано наказ КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області «Про звільнення» №40 П/Тр від 31.05.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з посади головного бухгалтера з 31.05.2021 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України; поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера в КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області; стягнуто з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період вимушеного прогулу з 01.06.2021 року по 04.03.2022 року включно, із розрахунку середньої місячної заробітної плати (посадового окладу згідно штатного розпису) у розмірі 170227,2 грн без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору; стягнуто з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн; стягнуто з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 567 грн 50 коп.; стягнуто з КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області в дохід держави судовий збір у розмірі 5671,87 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Ухвалено допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на посаді головного бухгалтера та виплати середнього заробітку за один місяць у розмірі 17732 грн без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору (а.с.5-17).

Постановою Одеського апеляційного суду від 21.12.2022 року апеляційну скаргу КП «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області залишено без задоволення, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року без змін (а.с.18-25).

Відповідно до чч. 2 та 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічні положення містяться і в ст. 129-1 Конституції України.

01.03.2023 року КП «Благоустрій» на виконання виконавчого провадження 71138710 від 24.02.2023 року було видано наказ №14-ОД «Про виплати ОСОБА_2 », яким перераховано кошти Біляївському районному відділу державної виконавчої служби в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 : заробітну плату за період вимушеного прогулу з 01.06.2021 року по 04.03.2022 року включно, із розрахунку середньої місячної заробітної плати у розмірі 170227,2 грн без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору; моральну шкоду у розмірі 5000 грн; судовий збір у розмірі 567,50 грн. Крім того, перераховано кошти Біляївському районному відділу державної виконавчої служби в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: мінімальні витрати виконавчого провадження у сумі 269,00 грн; винагорода приватного виконавця 17579,47 грн (а.с.27).

08.03.2023 року КП «Благоустрій» на виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року було видано наказ №04-П/тр «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 », яким скасовано наказ від 31.05.2021 року №40-П/тр «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера (позаштатна одиниця) з 08.03.2023 року, виплачено кошти згідно наказів №17/1-ОД від 01.07.2022 року та №14-ОД від 01.03.2023 року (а.с.26).

09.03.2023 року від позивачки на ім`я директора КП «Благоустрій» ОСОБА_4 надійшла заява про звільнення її з посади головного бухгалтера з 09.03.2023 року за згодою сторін з виплатою компенсацій за невикористану щорічну основну відпустку та інших гарантованих виплат згідно законодавства (а.с.28).

Цього ж дня, КП «Благоустрій» на підставі зазначеної заяви позивачки, згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, було видано наказ №06-П/тр «Про припинення трудового договору (контракту)», яким головного бухгалтера ОСОБА_1 звільнено 09.03.2023 року з виплатою компенсації за 42 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки та за 7 календарних дні невикористаної щорічної додаткової відпустки (а.с.29).

Відповідно до бухгалтерської довідки-розрахунку КП «Благоустрій» розмір компенсації головному бухгалтеру ОСОБА_1 за невикористану відпустку при звільненні за період з 01.06.2021 року по 09.03.2023 року, яка становить 49 календарних днів, склав 29255,01 грн, з яких утримано ПДФО 5265,90 грн, військовий збір 438,83 грн, до перерахування 23550,29 грн.

Із платіжної інструкції №4600916 від 13.03.2023 року вбачається, що КП «Благоустрій» було виплачено позивачці грошові кошти у розмірі 24821,48 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем своєчасно та добровільно не було виконано рішення суду від 04.03.2022 року в частині негайного поновлення позивачки на роботі в КП «Благоустрій» на посаді головного бухгалтера. Вказані обставини відповідачем не спростовуються, а отже згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України.

Так, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка» (синонім - зволікання), за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (див. постанову Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі №6-435цс15).

У постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №702/725/17 (провадження №61-12857св18) вказано, що КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Невчинення роботодавцем усіх дій, які включають у себе виконання рішення суду про поновлення на роботі, є підставою для покладення на нього відповідальності, визначеної статтею 236 КЗпП України. Застосування цієї норми до правовідносин, які виникають у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідає їх змісту та фактичним обставинам, оскільки підстави для нарахування формально поновленому працівнику заробітної плати як винагороди за виконану роботу немає, проте його вина у невиконанні посадових обов`язків і неприступленні до роботи також відсутня.

Аналогічного по суті висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 червня 2020 року у справі №521/1892/18 (провадження №61-39740св18).

Судом встановлено та відповідачем не оспорюється, що саме з вини останнього відбулася затримка виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року по справі №496/2748/21, зокрема, в частині негайного поновлення позивачки на посаді головного бухгалтера КП «Благоустрій», що відповідно до статті 236 КЗпП України є підставою для стягнення з КП «Благоустрій» на користь позивачки середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

При обчисленні середнього заробітку слід керуватися ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, згідно з якими середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому, відповідно до п. 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно із абз. 1 п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Відповідно доабз.3п.32постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 06.11.1992року «Пропрактику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Аналізуючи зміст рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року по цивільній справі №496/2748/21, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21.12.2022 року, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці роботи, що передували звільненню, складає 886,60 грн, що обраховано судом відповідно до Порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із агресією Російської Федерації проти України на території України із 05 год 30 хв 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан строком на 30 діб, який в наступному Указами Президента України неодноразово продовжувався і діє до сих пір.

Згідно із п. 6 ч. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексузаконів пропрацю Українита частинидругої статті5Закону України«Про відпустки»,що встановлюють,зокрема, святкові і неробочі дні, які скасовуються.

Таким чином, судом встановлено, що затримка виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.03.2022 року по цивільній справі №496/2748/21, зокрема, в частині поновлення позивачки на посаді головного бухгалтера за період з 05.03.2022 року по 07.03.2023 року (включно) становить 262 робочих дня: з 05.03.2022 року по 31.03.2022 року було 19 робочих днів, в квітні 2022 року був 21 робочий день, в травні 2022 року було 22 робочих дня, в червні 2022 року було 22 робочих дня, в липні 2022 року був 21 робочий день, в серпні 2022 року було 23 робочих дня, в вересні 2022 року було 22 робочих дня, в жовтні 2022 року був 21 робочий день, в листопаді 2022 року було 22 робочих дня, в грудні 2022 року було 22 робочих дня, в січні 2023 року було 22 робочих дня, в лютому 2023 року було 20 робочих днів, у період з 01.03.2023 року по 07.03.2023 року (включно) було 5 робочих днів.

При цьому, суд погоджується з доводами представника відповідача, викладеними в доповненні до відзиву на позовну заяву, та не враховує у вказаний період 08.03.2023 року, оскільки цього дня судове рішення було виконане, а позивачка поновлена на роботі із нарахуванням їй заробітної плати, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу.

Водночас, суд не може погодитися з розрахунком середнього заробітку позивачки, наведеним відповідачем у довідці про розрахунок заробітної плати №01-01/50 від 07.04.2023 року, оскільки такий не відповідає вказаному вище Порядку.

Відтак, враховуючи кількість робочих днів за період з 05.03.2022 року по 07.03.2023 року (включно), що становить 262 робочих дня, розмір середнього заробітку за час невиконання рішення суду складає 886,60 х 262 = 232289,20 грн.

Підпунктами 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець податковий агент зобов`язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.

Таким чином стягнутий середній заробіток є об`єктом оподаткування доходу ОСОБА_1 , як платника податку, та з нього слід утримувати податки та збори.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивачки в межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 225196,40 грн.

Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2251,96 грн

Керуючись ст. 236 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення задовольнити.

Стягнути зКомунального підприємства«Благоустрій» Нерубайськоїсільської радиОдеського районуОдеської області(кодЄДРПОУ 42178123,юридична адреса:вул.Зелена,буд.7,с.Нерубайське Одеськогорайону Одеськоїобласті)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 )середній заробітокза часзатримки виконаннярішення заперіод з05.03.2022року по07.03.2023року (включно)у розмірі225196,40грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій» Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 42178123, юридична адреса: вул. Зелена, буд. 7, с. Нерубайське Одеського району Одеської області) на користь держави судовий збір у розмірі 2251,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 30.11.2023 року.

Суддя Л.О. Пендюра