Рішення

від 27.11.2023 по справі 497/2378/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.11.2023

Справа № 497/2378/23

Провадження № 2/497/784/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2023 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області та просять визнати за ними право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на завершення процедури приватизації та одержання у власність земельної ділянки площею 1,4000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та одержання відповідного правовстановлюючого документу про права власності на вказану земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням VІ сесії VІІІ скликання Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 15 квітня 2021 року №168-VІІІ ОСОБА_3 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,4000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області. На підставі цього рішення ОСОБА_3 заказала та виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4000 га у власність. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10 грудня 2022 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 2 січня 2022 року в реєстрі зареєстрована земельна ділянка площею 1,4000 га, кадастровий номер 5121487000:01:007:0876. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно. Вони, позивачі, є її спадкоємцями за законом першої черги та прийняли спадщину у встановленому законом порядку. Позивачі, звернулися до нотаріальних органів з заявою для оформлення належним чином свого права, втім приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І. їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю реєстрації вказаної земельної ділянки за померлою ОСОБА_3 , тому вони змушені звернутися до суду.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, надали 27.11.2023 року до суду дві окремі заяви, в яких просятьрозглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, секретар ради Арабаджи М., який також є т.в.о.голови сільської ради, до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням шостої сесії восьмого скликання Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області №168-VІІІ від 15 квітня 2021 року, було розглянуто заяву громадянки України ОСОБА_3 від 26.03.2021 року про реалізацію її права на безоплатну приватизацію земельної ділянки як громадянки України (а.с.16) та вирішено надати їй дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність площею 1,4000 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 01.03), яка розташована на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту) (а.с.18-19).

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 почала оформлювати свої права на земельну ділянку, замовивши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який був виготовлений та 07.03.2022 року складений акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого межі земельної ділянки за кадастровим номером 5121487000:01:007:0876, яка знаходиться на території Кубейської сільської ради (за межами населеного пункту с.Кубей), площею 1,4000 га наданої ОСОБА_3 закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками, який підписаний власником ОСОБА_3 , виконавцем робіт Кіпішиновим Ц.С., представником сільської ради Заїм Т.П. та власниками суміжних земельних ділянок (а.с.20-23).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100751132022, сформованого 10.12.2022 року, вбачається, що 21.01.2022 року в державному реєстрі відділом у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 13.09.2021 року внесені відомості про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5121487000:01:007:0876,яка знаходиться на території Кубейської сільської ради (за межами населеного пункту с.Кубей), площею 1,4000 га, вид цільового призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, форма власності комунальна (а.с.24).

Не встигши оформити за собою право приватної власності на свою земельну ділянку, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 03 січня 2023 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.12).

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на право на завершення приватизації земельної ділянки, яка вже виділена в натурі на місцевості.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 за законом першої черги є її чоловік ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , яке видане 14.10.1970 року Червоноармійським бюро ЗАГС Болградського району Одеської області на підставі актового запису №48 (а.с.14) та син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3 , яке видане 03.10.1975 року Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №118 (а.с.15), тобто обидва позивача. Вони прийняли спадщину після смерті дружини та матері фактом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України, що підтверджується довідкою Кубейської сільської ради №292 від 19.09.2023 року (а.с.26) та матеріалами спадкової справи №228/2023, заведеною приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. 21.09.2023 року, з якої також вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звернулися тільки позивачі по справі.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоби його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення від 10 грудня 1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) (рішення від 16 серпня 2013 року у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine).

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідно до статті 1216 ЦК України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої ст. 152 ЗК України.

Разом із тим, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Так, зокрема, статтею 118 ЗК України (у редакції серпень 2003 року) визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спадкодавець розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до законодавства України, проте не завершила її у зв`язку зі смертю, а тому право на завершення приватизації мають її спадкоємці.

21.09.2023 року Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. за № 603/02.31 позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,4000 га після смерті ОСОБА_3 , через відсутність правовстановлюючого документу на цю земельну ділянку виданого на ім`я спадкодавця (а.с.28).

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельну ділянку у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , яка за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, то вважається, що позивачі набули права на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали ОСОБА_3 на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України, а тому до позивачів по справі, переходить право на отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,82,200,263-265 ЦПК України, ст.125, 126 ЗК України, ст.ст. 328,392,1222,1261,1268,1270 ЦК України суд , -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , та за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення процедури приватизації та одержання у власність земельної ділянки площею 1,4000 га (кадастровий номер 5121487000:01:007:0876) для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та одержання відповідного правовстановлюючого документу про право власності на вказану земельну ділянку в рівних частках.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца