Ухвала

від 27.11.2023 по справі 138/2781/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/2781/23

Провадження №11-кп/801/1281/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.11.2023, якою відмовлено в задоволенні клопотання начальника Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та голови Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и в:

Начальник Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та голова Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації звернулись до суду першої інстанції з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі. Вказують, що засуджений ОСОБА_8 відбув 3/4 строку покарання та довів своє виправлення.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.11.2023 відмовлено в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 . Своє рішення суд мотивував тим, що клопотання є передчасним, засуджений лише на даний час став на шлях виправлення, не довів своє виправлення, як того вимагає ст. 81 КК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання начальника Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та голови Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації та звільнити умовно-достроково від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_8 .

Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Переконаний, що на даний час призначене ОСОБА_8 покарання повною мірою досягло мети його призначення та призвело до достатніх позитивних змін в його особистості, останній довів своє виправлення, а тому підлягає звільнення від відбування покарання. Судом безпідставно враховано не визнання вини засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, та тяжкість вчиненого правопорушення.

В судове засідання адвокат ОСОБА_7 не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Засуджений ОСОБА_8 , будучи повідомленим про розгляд справи, не виявив бажання бути присутнім в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 1, п. 17 постанови Пленуму Верховного суду № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.

Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід з`ясовувати ставлення засудженого до вчинення злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування умовно-дострокового звільнення щодо засудженого ОСОБА_8 .

Як вбачається з матеріалів справи, наразі засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання, призначене вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області за ч. 4 ст. 187 КК України, у виді 8 років позбавлення волі в державній установі «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)». Засуджений відбув більше ніж 3/4 строку призначеного покарання.

Згідно характеристики, наданої адміністрацією установою, засуджений ОСОБА_8 під час утримання у Чернівецькому СІЗО характеризувався позитивно, один раз заохочувався за виконання обов`язків, заходи стягнення не застосовувались. З 07.05.2021 відбуває покарання в ДУ «Могилів-Подільська ВК (№114)», в установі виконує роботу по благоустрою. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. За час відбування покарання двічі притягався до дисциплінарної відповідальності, шість раз заохочувався за виконання покладених на нього обов`язків та додержання правил поведінки. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, завжди адекватно реагує. Має позитивні плани на майбутнє, активно проваджує їх в життя. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Фізкультура і спорт», «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення».

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_8 не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволені клопотання начальника установи, суд зазначив в ухвалі, що засуджений не довів свого виправлення.

Проте такі відомості суперечать наявним у справі доказам, з яких вбачається, що ОСОБА_8 працює, поставлені завдання виконує, неодноразово заохочувався за виконання покладених обов`язків та додержання прави поведінки, дисциплінарні стягнення погашені.

Зазначені обставини свідчать про сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженого ОСОБА_8 .

Саме представник установи виконання покарань звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого від відбування покарання умовно-дострокового внаслідок його виправлення.

Висновки суду про те, що ОСОБА_8 не довів свою сумлінну поведінку під час відбування покарання на матеріалах справи не ґрунтується. Не може бути підставою для відмови у застосування вимог ст. 81 КК України тяжкість вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, так як зазначена обставина врахована законодавством шляхом визначення терміну, по закінченню якого такі особи мають право на умовно-дострокове звільнення від покарання.

Також не може враховуватися під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення та обставина, що ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, так як вона не є оцінкою поведінки і ставлення до праці засудженого під час відбування покарання.

У засудженого ОСОБА_8 виникло право на умовно-дострокове звільнення 26.07.2023, дані, надані установою, свідчать про наявність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення останнього на період, який йому залишився до кінця строку покарання.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 за вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області за ч. 4 ст. 187 КК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 411 КПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.11.2023, якою відмовлено в задоволенні клопотання начальника Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та голови Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , скасувати.

Задовольнити клопотання начальника Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та голови Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації.

Звільнити засудженого ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21.02.2020 за ч. 4 ст.187 КК України, умовно-достроково.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4