Ухвала

від 11.09.2007 по справі к-26651/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД 

УКРАЇНИ

01010 м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11.09.2007

№ К-26651/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії

суддів:

Карася О.В. (головуючого), Бившевої Л.І., 

Брайка А.І.,  Голубєвої Г.К.,

Рибченка А.О.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників: ліквідатора позивача - Аюпової

Р.М. та

відповідача: Федоренка О.А., Сліденка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державної

податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову

Господарського суду Харківської області від 07.06.2006 та ухвалу Харківського

апеляційного господарського суду від 26.07.2006 по справі № АС-27/326-06

за позовом    Приватного підприємства «А.С.А.»

до                               Державної

податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними

податкових повідомлень-рішень від 17.02.2006 № 0000352320/0, відповідно до

якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у

сумі 5 490 855 грн., у тому числі основний платіж - 3 660 570 грн., штрафні

санкції -1 830 285 грн., від 17.02.2006 № 0000362320/0, відповідно до якого

позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку з доходів найманих

працівників у сумі 2 242 500 грн., у тому числі основний платіж - 747 500 грн.,

штрафні санкції -1 495 000 грн.,

Постановою Господарського суду Харківської області від

07.06.2006, залишеною без зміна ухвалою Харківського апеляційного

господарського суду від 26.07.2006 по справі № АС-27/326-06 - позов задоволено.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що

оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за

результатами планової комплексної документальної перевірки з питань дотримання

позивачем податкового законодавства за період з 10.06.2004 по 30.09.2005 на

підставі Акту від 08.02.2006 № 571/23-20/32951120, в якому зазначено про те, що

податок з доходів фізичних осіб з виплачених доходів позивачем не утримувався

та до бюджету не перераховувався, що є порушенням п.п.3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп.

4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.7.1 ст. 7 (п.22.3 ст.22) Закону

України від 22.05.2003 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами

та доповненнями.

Також в Акті перевірки зазначено про порушення

підприємством Закону України «Про податок на додану вартість» в частині

неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту перевіреного

періоду сум ПДВ згідно податкових накладних, які не відповідають вимогам пп.

7.2.1, пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7, пп. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на

додану вартість».

Розглянувши матеріали справи, суд послався на договір

позики №01/03 від 01.03.2005 в сумі 5 750 000 грн. та договір поручительства №

100 від 31.03.2005 позивача перед ТОВ "ДжоКорд", який був виконаний.

Також 31.03.2005 згідно Угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічної

однорідної вимоги (арк. справи 50), зобов'язання ОСОБА_1 за договором позики

№01/03 від 01.03.2005 були припинені повністю.

Щодо договору № 53 від 01.01.2005 терміном дії до

31.12.2005 судом було встановлено, що позивачем були отримані товари народного

споживання від ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899) за період з

01.01.2005 по 30.06.2005 і складає 52 396 826,92 грн., взаєморахунки було

проведено векселями на загальну суму 46 651 108,69 грн., та грошові кошти у

розмірі 5 750 000 грн. ДПІ вважає податкові накладні недійсними, оскільки ТОВ

"ДжоКорд" згідно рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2005

по справі № 23/308, було припинено юридичну особу суб'єкта підприємницької

діяльності - ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що

висновки відповідача стосовно донарахування позивачу податкового зобов'язання з

податку на доходи - є неправомірними, оскільки згідно ст. 1049 Цивільного

кодексу України позика підлягає поверненню, вона не вважається доходом

позичальника і, відповідно, протягом строку дії договору не є об'єктом

оподаткування.

А недоліки в заповненні податкової накладної не роблять

податкову накладну недійсною, не свідчать про її неналежність та недопустимість

як доказу.

При цьому судом враховано, що відповідачем не

представлено ніяких доказів того, що зазначене рішення суду було виконано і ТОВ

"ДжоКорд" було ліквідовано відповідно ст. 59, 60 Господарського

кодексу України, ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців".

А тому керуючись п. 7 ст. 59 Господарського кодексу

України оскільки в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій

України не внесено до державного реєстру запису про припинення ТОВ

"ДжоКорд" судом також задоволено позовні вимоги в частині визнання

податкового повідомлення-рішення про нарахування ПДВ.

Колегія суддів апеляційного господарського суду підтримуючи

позицію господарського суду першої інстанції пришла до висновку про правомірне

винесення судового рішення.

Не погодившись із постановою Господарського суду

Харківської області від 07.06.2006 та ухвалою Харківського апеляційного

господарського суду від 26.07.2006 по справі № АС-27/326-0 відповідач (далі -

ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та

прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в

судовому засіданні проти скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити

без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому ліквідатором позивача

надані матеріали, що підтверджують проведену процедуру ліквідації Приватного

підприємства «А.С.А.» в судовому порядку (постанова Господарського суду

Харківської області від 06.03.2007 та ухвала Господарського суду Харківської

області від 17.05.2007 по справі № Б-48/22-07) та надано витяг з Єдиного

державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) від 23.05.2007 №

5538/12-07 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Перевіривши правильність застосування судами першої та

апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної

оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, та пояснення представників

сторін, колегія суддів вважає, що справа підлягає закриттю провадженням з

наступних підстав.

В силу ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства

України 1. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному

порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі

з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. 2. Суд касаційної

інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після

їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у

справі, та ці судові рішення ще не виконані.

А згідно п. 5 ст. 157 Кодексу адміністративного

судочинства України 1. Суд закриває провадження у справі: 5) у разі смерті або

оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у

справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або

ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Також враховуючи, що відповідно до п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України

суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного

реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після

затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, оскільки ліквідатором позивача надано

довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

(ЄДРПОУ) про внесення до державного реєстру запису про припинення Приватного підприємства

«А.С.А.» від 23.05.2007 № 5538/12-07 та постанову Господарського суду

Харківської області від 06.03.2007 по справі № Б-48/22-07 про визнання боржника

банкрутом та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.05.2007 по

справі № Б-48/22-07 про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного

балансу - тому провадження у справі підлягає закриттю.

Стосовно законності винесених судових рішень в частині

неправомірного донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на

доходи - судами вірно застосована норма матеріального права - ст. 1049

Цивільного кодексу України, за якою позика підлягає поверненню, вона не

вважається доходом позичальника і, відповідно, протягом строку дії договору не

є об'єктом оподаткування.

Також судами вірно визначено, що недоліки в заповненні

податкової накладної не роблять податкову накладну недійсною, не свідчать про

її неналежність та недопустимість як доказу.

При цьому судами враховано, керуючись п. 7 ст. 59

Господарського кодексу України, що оскільки в Єдиному державному реєстрі

підприємств та організацій України не внесено до державного реєстру запису про

припинення ТОВ "ДжоКорд", і тому позовні вимоги задоволено в частині

визнання податкового повідомлення-рішення про нарахування ПДВ також правомірно.

Таким шляхом суд касаційної інстанції погоджується із

обґрунтуванням своєї позиції судами першої та апеляційної інстанцій, які дійшли

вичерпних юридичних висновків і правильно застосували до спірних правовідносин

сторін норми матеріального права. Однак судові рішення підлягають визнанню

такими, що втратили законну силу, а провадження у справі підлягає закриттю у

зв'язку із ліквідацією юридичної особи - позивача та виключенням останнього із

ЄДРПОУ.

З огляду на викладене та керуючись п. 5 ст. 157, ст. ст.

160, 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати постанову Господарського

суду Харківської області від 07.06.2006 та ухвалу Харківського апеляційного

господарського суду від 26.07.2006 по справі № АС-27/326-06 такими, що втратили

законну силу.

Провадження по справі №

АС-27/326-06-  закрити.

Ухвала набирає законної сили з

моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в

порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В. Карась

Судді                                                                         Л.І.

Бившева

                                                                                  А.І.

Брайко

                                                                                  Г.К. Голубєва

                                                                                  А.О.

Рибченко