Рішення

від 21.11.2023 по справі 355/645/23

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/645/23

Провадження № 2/355/422/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіТроценко Т. А.

за участю секретаряЛіберацької Ю. В.

представника позивача адвоката Єсика В. О.

представника відповідача адвоката Костюченка П. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду через представника адвоката Єсика В. О. із позовною заявою, у якій вказав, що являється власником земельних ділянок площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0679, та площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0680.

01.01.2011 р. ОСОБА_2 , його спадкодавець, уклала з ТОВ «Баришівська зернова компанія» два договори оренди на вищевказані земельні ділянки.

Після оформлення своїх спадкових прав на земельні ділянки, 10.02.2015 р. між ним та відповідачем було укладені договори про внесення змін до договорів оренди від 01.01.2011 р. щодо вищевказаних земельних ділянок та проведено відповідну державну реєстрацію змін.

Пунктами 9-11 вищевказаних договорів передбачено, що відповідач зобов`язаний до 31 грудня звітного року сплачувати орендну плату позивачу в розмірі 5 866,36 грн. з урахуванням індексації.

Проте відповідач свої обов`язки по сплаті орендної плати не виконує, зокрема, орендна плата сплачувалась не в повному обсязі, систематично не виконує взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати у повному обсязі.

Вважає, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції у більшому розмірі.

Формула тапорядок обчисленнярозміру орендноїплати,з урахуванняміндексації задоговорами орендиземлі законодавствомне передбачені,а томуслід керуватисяПостановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, якою затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу.

Так, пунктом 13 вказаної Методики передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Крім того, порядок нарахування інфляції, визначений в даній Методиці, співпадає із загальним поняттям інфляції, визначеним Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

При обчисленні інфляційних збитків за наступний період до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

Вказав, що відповідачем було сплачено орендну плату за 2020 р. в розмірі по 5666,91грн., за 2021 р. в розмірі по 5 666,91 грн. та за 2022 рік в розмірі 5 666,91 грн., що свідчить про систематичне, тобто мінімум 2 рази, невиконання зобов`язань по сплаті орендної плати.

На момент звернення до суду заборгованість відповідача по орендній сплаті перед позивачем за користування земельними ділянками становить:

За 2020 p.: 12 346,74 грн. - 5 666,91 грн. = 6 679,83 грн. по кожному договору оренди.

За 2021 p.: 12 964,08 грн. - 5 666,91 грн. = 7 297,17 грн. по кожному договору оренди.

За 2022 p.: 14 260,48 грн. - 5 666,91 грн. = 8 593,57 грн. по кожному договору оренди.

Загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати по двом договорам оренди становить: 7297,17 грн. + 6679,83 грн. + 8 593,57 = 22 570,57 грн.*2 = 45 141,14 грн.

Вважає, що за порушення строків внесення орендної плати, яке розпочалося з 01.01.2021 р., відповідач зобов`язаний сплатити на його користь також і пеню в розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 14 договору оренди) в розмірі 1 990,96 грн.

Крім того, відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2020-2022 роки, які встановлені договором оренди, тобто, боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, тому він має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат на підставі ст. 256 ЦК України в розмірі 3% річних по двом договорам оренди становить 818,20*2 = 1 636,40 грн.

Загальний розмір збитків від інфляції по двом договорам оренди становить 5 387,04 грн.*2 = 10 774,08 грн.

Вважає, що оскаржувані договори оренди землі підлягають розірванню з підстав не повної та систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

Просить розірвати договір оренди землі б/н від 01.01.2011 р. (зі змінами від 10.02.2015 р.) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120686900:03:001:0679 з одночасним припиненням права оренди відповідача щодо даної земельної ділянки; розірвати договір оренди землі б/н від 01.01.2011 р. (зі змінами від 10.02.2015 р.) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120686900:03:001:0680 з одночасним припиненням права оренди відповідача щодо даної земельної ділянки, та стягнути з відповідача на його користь 59 542,58 грн., з яких заборгованість по сплаті орендної плати - 45 141,14 грн., збитки від інфляції - 10 774,08 грн., З % річних - 1 636,40 грн., пеня - 1 990,96 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просить задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав відзив на позов, у якому вказав, що ТОВ «Баришівська зернова компанія» не визнає позов, вважає його необгрунтованим, оскільки відсутні підстави для застосування Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, для індексації орендної плати виплаченої позивачу.

До об`єктів індексації даного Порядку 1078 не відносяться доходи громадян від здачу в оренду майна, отже доходи позивача від здачі в оренду його майна -земельних ділянок не підлягають індексації.

Товариство нараховувало та сплачувало проіндексовану на індекс інфляції орендну плату ОСОБА_1 відповідно до умов договорів оренди землі та чинного законодавства з переплатою по кожному договору по 868,91 грн., одержання цих сум позивачем не заперечується.

Договорами про внесення змін до договору оренди землі від 01.01.2011 року, які укладено між позивачем та відповідачем 10.02.2015 року не визначено правил обчислення орендної плати з індексом інфляції, зокрема і того, що при обчисленні розміру орендної плати враховується сукупний індекс інфляції з 2014 року.

Вказав,що умовамивищевказаних договорівпередбачено періодздійснення орендноїплати з01січня по31грудня кожногороку, та зміниу письмовійформі вдані договорищодо орендноїплати позивачемта відповідачемне вносилися,отже Товариствоправильно нарахувало оренднуплату зурахуванням коефіцієнтуінфляції щообчислюється якдобуток індексівінфляції за 12 календарних місяців року, в якому виплачується орендна плата. За 2020 рік такий індекс інфляції становив - 1,050, у 2021 році - 1,100, у 2022 році- 1,266.

За періодз 2017по 2022рік різницяу виглядіміж фактичнонарахованою орендноюплатою таорендною платою(зурахуванням індексації)за договорамипро внесення зміндо договоруоренди землівід 01.01.2011року,які укладеноміж позивачемта відповідачем 10.02.2015 року становить 29 730,75 гривень по кожному із договорів, що свідчить про оплату орендної плати наперед.

За період з 2020-2022 років є переплата в сумі 868,91 грн. по кожному із договорів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав, позицію, викладену у відзиві на позов та просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі за їх безпідставністю.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01. 01. 2011 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» укладено договори б/н оренди земельних ділянок площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0679 та площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0680, що підтверджується копіями договорів з Актами визначення меж земельної ділянки на місцевості та Актами приймання передачі земельних ділянок.

Згідно свідоцтва про справо на спадщину за заповітом від 27. 06. 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О. В., спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельних ділянок площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0679 та площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0680.

10 лютого 2015 року до Договору оренди землі від 01. 01. 2011 року внесено зміни, згідно яким орендодавцем зазначених вище земельних ділянок являється ОСОБА_1 .

Як вбачається зі змісту Договору, пунктами 9-11 визначено розмір та порядок здійснення орендної плати, а саме: річна орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 5,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 5866,36 грн., обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, орендна плата сплачується щорічно не пізніше 31 грудня кожного звітного року.

Згідно п. 14 Договору у разі не внесення орендної плати у строки, визначені п. 11 Договору, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочки.

Посилаючись на два і більше разів порушення відповідачем умов договорів оренди землі в частині неповної сплати орендної плати, та несплату орендної плати, позивач просить розірвати договори б/н оренди земельних ділянок площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0679 та площею 2,7229 га з кадастровим номером 7120686900:03:001:0680 кожний зі змінами від 10. 02. 2015 року, та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 45141,14 грн., збитки від інфляції 10774,08 грн., 3 % річних 1636,40 грн., пеню 1990,96 грн.

При цьому позивач зазначає, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції у більшому розмірі згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04. 10. 1995 року № 786 про затвердження Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу.

Так, відповідач сплатив орендну плату за 2020 рік в розмірі 5666,91 грн., за 2021 рік 5,666,91 грн., за 2022 рік 5666,91 грн., проте згідно Методики позивач повинен був отримати у 2020 році 12346,74 грн., у 2021 році 12964,08 грн., у 202 році 14260,48 грн., таким чином загальна сума заборгованості складає 45141,14 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 10 Податкового кодексу України податок на майно належить до місцевих податків. Довідково: Надходження плати за землю до бюджетів територіальних громад у 2021 р. склали понад 35 млрд грн, що становить 10% у структурі доходів загального фонду (без трансфертів) місцевих бюджетів, у 2022 р. тільки 7,5%. Плата за землю складається із власне земельного податку, який сплачують постійні користувачі та власники земельних ділянок, та орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що є одним із найважливіших джерел наповнення місцевих бюджетів. Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі`орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотними умовами договору оренди землі, що укладається між місцевою радою як орендодавцем та орендарями (фізичними чи юридичними особами).

Основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав місцевої ради як орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

За договором оренди землі місцеві ради як орендодавці зобов`язані за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та земельного законодавства, а також вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати і обов`язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

За правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною першою статті 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі № 905/21/19, та справі № 915/2095/19 від 24. 09. 2020 року, а саме: при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року.

Згідно абзацу 2 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХП від 03.07.1991 року, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.

Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року).

Проте суд вважає слушними доводи відповідача про те, що пункт 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 містить прямий припис про те, що до об`єктів індексації даного Порядку 1078 не відносяться доходи громадян від здачу в оренду майна, а правові позиції, сформульовані у Постановах Верховного Суду 26.06.2020 року у справі № 905/21/19 та у справі № 915/2095/19 від 24. 09. 2020 року є нерелевантними для спору у цій цивільній справі, оскільки у вищезгаданих справах спір виникав між суб`єктами господарювання , і індексація доходів громадян не була підставою позовних вимог.

Таким чином, вказані правові висновки не можуть бути враховані для правовідносин, що мають місце у позові ОСОБА_1 .

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи ТОВ «Баришівськазернова компанія»нараховувало тасплачувало проіндексовануна індексінфляції орендні плат Єсику С. О. відповідно до умов договорів оренди землі та чинного законодавства.

Відповідачем надано розрахунок сплати орендної плати позивачу по кожному з договорів оренди з урахуванням індексу інфляції, і по кожному договору мається переплата в розмірі 868,91 грн., отримання цих сум позивачем не заперечується.

При цьому відповідач правильно здійснив нарахування орендної плати з урахуванням коефіцієнту інфляції що обчислюється як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців року, в якому виплачується орендна плата. За 2020 рік такий індекс інфляції становив - 1,050, у 2021 році - 1,100, у 2022 році- 1,266.

Аналізуючи обставини справи, суд вважає, що підстави для розірвання договорів оренди в даному випадку відсутні, оскільки позивач помилково застосовує Постанову Кабінету Міністрів України від 04. 10. 1995 року № 786 Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, оскільки вона втратила чинність, та взагалі не регулювала відносини щодо оренди земельних ділянок чи найму майна приватної форми власності.

Відповідач зазначив,що заперіод з2017по 2022рік різницяу виглядіміж фактичнонарахованою орендноюплатою таорендною платою(зурахуванням індексації)за договорамипро внесення зміндо договоруоренди землівід 01.01.2011року,які укладеноміж позивачемта відповідачем 10.02.2015 року становить 29 730,75 гривень по кожному із договорів, що свідчить про оплату орендної плати наперед.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для розірвання договорів оренди землі внаслідок порушення орендарем строків та обсягів орендної плати, а відтак, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій згідно ст. 625 ЦК України та пеню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають внаслідок їх необгрунтованості.

Керуючись ст. ст. 24,32 ЗУ «Про оренду землі», ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, ст. ст. 12,13, 258-263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01. 12. 2023 року.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко