Рішення

від 20.11.2023 по справі 754/14386/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5682/23

Справа №754/14386/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 28 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 листопада 2022 року між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди квартири № 9 . Однак з травня 2023 року відповідач системно вчиняв порушення договірного зобов`язання зі сплати на користь позивача орендної плати. Станом на серпень 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 28 000,00 грн, у зв`язку з несплатою орендної плати за травень, червень, липень та серпень 2023 року. Оскільки відповідачем не було припинено боргові зобов`язання за договором, позивач був вимушений вимагати від відповідача звільнення орендованої за договором квартири. Станом на дату подання позову відповідачем не виконано грошове зобов`язання перед позивачем у розмірі 28 000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року (суддя Лісовська О.В.) відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.11.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з прийняттям 31.10.2023 Вищою радою правосуддя рішення № 1016/0/15-23 про звільнення судді Деснянського районного суду міста Києва Лісовської О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 справу передано на розгляд судді Гринчак О.І.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І. від 17 листопада 2023 року прийнято до провадження позовну заяву.

17.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

20.11.2023 представником позивача подано клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 20.11.2023 сторони не з`явились.

Відповідач до суду не з`явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_2 ), проте судова повістка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що повістку вручено відповідачеві та він є повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, який повідомлений належним чином та не повідомив суду причини своєї неявки.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Квартира АДРЕСА_3 належить Підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» на праві власності на підставі договору міни від 10.11.1998, зареєстрованого в реєстрі за № 1-3205.

18 листопада 2022 року між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір № 9 оренди квартири, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; кількість кімнат - 2; загальна площа 54 кв. м. Квартира надається для проживання (п. 1.1 та 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору термін оренди складає з 18.11.2022 по 18.05.2023.

Згідно з п. 3.3 договору після закінчення строку договору орендар має право на продовження його на новий строк. У цьому разі, якщо жодна сторона за місяць до закінчення даного договору не повідомляє про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін шість місяців.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір орендної плати за весь об`єкт оренди, що орендується, у цілому складає 7000 грн за місяць.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно готівкою або в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа кожного місяця.

Згідно з п. 7.1 договору після закінчення терміну оренди орендар зобов`язаний передати орендодавцю квартиру та майно, що орендується.

21 серпня 2023 року між сторонами було підписано акт про повернення об`єкта оренди, яким підтверджується факт повернення відповідачем позивачу орендованої квартири.

Також позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.08.2023, підписаний від імені позивача головним бухгалтером, згідно з яким заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором станом на 21.08.2023 становить 28 000,00 грн. Підпис відповідача у вказаному акті відсутній.

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Частиною першою статті 812 ЦК України визначено, що предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

Відповідно до ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 820 ЦК України визначено, що розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за найм житла не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За правилами ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вказувалось вище, 18.11.2022 між сторонами укладено договір оренди квартири. Об`єкт оренди відповідачем повернено позивачу 21.08.2023, що підтверджується актом підписаним між сторонами. Тобто договірні відносини щодо оренди квартири між сторонами існували з 18.11.2022 по 21.08.2023.

Позивач вказує, що відповідачем не в повній мірі виконано обов`язок щодо внесення орендних платежів, на підтвердження чого надає акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.08.2023.

З вказаного акту вбачається, що за період з 18.11.2022 по 21.08.2023 відповідач мав внести орендну плату в сумі 63 000,00 грн, однак ним сплачено лише 35 000,00 грн та з березня 2023 року орендні платежі ним не вносились у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 28 000,00 грн.

Оскільки доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд приймає до уваги положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження надання позивачу правничої допомоги в матеріалах справи міститься договір про надання правничої (правової) допомоги № 03/10/23-01 від 03.10.2023, укладений між позивачем і Адвокатським об`єднанням «Протекція права»; додаткова угода №1 до вказаного договору; ордер серії АА № 1360623 від 03.10.2023; акт приймання - передачі послуг від 06.10.2023, за яким позивачу були надані послуги на суму 10000,00 грн.

Суд вважає, що послуги на суму 10000,00 грн є співмірними, обґрунтованими та підтвердженими сторонами, у зв`язку з чим мають бути відшкодовані відповідачем, тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ» заборгованість за договором оренди квартири № 9 від 18.11.2022 у сумі 28 000,00 грн, витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КИУЛОНГ», код ЄДРПОУ: 14293230, адреса: м. Київ, вул. Закревського, 63, кв.1-2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, паспорт НОМЕР_1 , виданий Шаргоодським РВ УМВС України в вінницькій області, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 30.11.2023.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак