Ухвала

від 27.11.2023 по справі 201/10595/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10595/19

Провадження № 2-зз/201/107/23

УХВАЛА

27 листопада 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 21 листопада 2023 року надійшла заява ОСОБА_1 про скасування арешту квартири по АДРЕСА_1 , а також скасування всіх інших засобів забезпечення позову, які були застосовані судом.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що 29 жовтня 2020 року в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни було відкрито виконавче провадження №63450493 на підставі виконавчого напису №556 від 26 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 100 000 грн. 23 листопада 2020 року в межах реалізації майна боржника, було проведено електронні торги, що підтверджуються протоколом №512834. 17 грудня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. посвідчено, що ОСОБА_1 , належить на праві власності майно, що складається з: квартира житлового площею 39,3 кв.м., загальна площею 47,6 кв.м., що знаходиться в будинку номер АДРЕСА_1 . Тобто, з 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 є власником вказаної квартири, на яку було накладено арешт ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2019 року.

Від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі заявника, заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Так, у вересні 2019 року АТ «АКБ «Конкорд» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2019 року в межах позовних вимог у розмірі 8000000 грн. було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке знаходиться у нього або в інших осіб; накладено арешт на квартиру, яка належить відповідачеві і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; накладено арешт на частку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що становить 13100 грн. у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Інтер-Газ» (і.к. 33473649, адреса: м. Дніпро, пр. Карла Маркса, буд. 7, кв. 23); накладено арешт на частку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що становить 100000 грн. у статутному капіталі приватного підприємства «Укрімпорт 1991» (і.к. 03595637, адреса: АДРЕСА_1 ); накладено арешт на частку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що становить 13875 грн. у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (і.к. 30334940, адреса: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Красна, буд. 86-Б); заборонено органам реєстрації та державним реєстраторам, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам і іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо часток відповідача у статутному капіталі цих підприємств ТОВ «Торгівельний Дім Інтер-Газ» (і.к. 33473649, адреса: м. Дніпро, пр. Карла Маркса, буд. 7, кв. 23), ПП «Укрімпорт 1991» (і.к. 03595637, адреса: АДРЕСА_1 ), ТОВ «Агросвіт» (і.к. 30334940, адреса: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Красна, буд. 86-Б) (реєстрацію прав власності, скасування права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, будь-якого іншого обтяження та інше).

У подальшому заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» заборгованість в розмірі 11105496 (одинадцять мільйонів сто п`ять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 70 коп. На даний час вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст.4,49ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Підстави забезпечення позову у цивільному процесі визначеніст. 149 ЦПК України, а саме суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до свідоцтва, виданого 17 грудня 2020 року приватним нотаріусом ДМНО Кулініч С.А. відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», ст. Закону України «Про іпотеку» та підставі акта про проведенні електронні торги, ОСОБА_1 належить на праві власності майно, а саме квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч. 1ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4ст. 158 ЦПК Україниза результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Статтею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей14,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини третьоїстатті 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людиникожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19).

Обґрунтовуючи заяву про скасування ухвали суду про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилається на те, що вжитими заходами забезпечення позову порушено його право на вільне розпорядження квартирою.

Частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно достатті 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому за змістомстатті 158 ЦПК Україниіз клопотанням про скасування заходів забезпечення позову може звернутися лише учасник справи, зокрема особа, щодо якої вжито такі заходи, а не інша особа, яка вважає себе власником обтяженого майна.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вже було відмовлено в скасуванні заходів забезпечення, про що свідчить ухвала суду від 25 лютого 2021 року.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що дана заява про скасування заходів забезпечення подана не стороною по справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

В свою чергу суд роз`яснює, що у даному випадку заявник має звернутися до суду з позовом про скасування арешту як власник відповідного майна, а не із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова