Рішення

від 28.11.2023 по справі 905/1066/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.2023 Справа №905/1066/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до відповідача: Релігійна організація «Релегійнагромана Церкви Божої «Ісуса Христа», м.Краматорська Донецька область

про стягнення 114 104,75грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ звернулося до Релігійної організації «Релегійна громана Церкви Божої «Ісуса Христа», м. Краматорська Донецька область про стягнення 114104,75грн., з яких: 70903,63грн. - сума основного боргу, 21408,45грн. - пеня, 3205,33грн. - 3%річних, 18587,34грн - інфляція.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору постачання природного газу №5059/21-РО-Т від 29.10.2021 в частинні повної оплати поставленого газу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1066/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 15.09.2022 для подання через канцелярію суду відзиву на позов.

24.11.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 58903,63грн, пеню у розмірі 21408,45грн, 3% річних у розмірі 3965,98грн, інфляційні втрати у розмірі 17906,11грн.

Заява обґрунтована тим, що після відкриття провадження у справі відповідачем були здійсненні часткові оплати за договором, у зв`язку з чим позивачем був здійснений оновлений розрахунок заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням всіх оплат відповідача станом на 31.10.2023.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Докази направлення заяви про зменшення розміру позовних вимог іншому учаснику справи до заяви не додані, водночас суд відзначає наступне.

З 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX.

Так, відповідно до ч.6 ст. 6 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 29.06.2023 №3200-IX), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За приписами ч. 6, 7 ст. 42 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 29.06.2023 №3200-IX) процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Враховуючи подання заяви про зменшення розміру позовних вимог за допомогою системи «Електронний суд», позивач в силу вимог процесуального законодавства звільняється від обов`язку її надсилання відповідачу, який відповідно до ч.6. ст.6 ГПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відомості про те, що реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) суперечить релігійним переконанням відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи викладене, заява позивача розцінюються судом наступним чином: в частині стягнення відсоток річних - як заява про збільшення позовних вимог, що пов`язано із збільшенням періодів нарахування відповідно до викладеного у заяві розрахунків вимог в цій частині; в частині стягнення суми основного боргу та інфляції - як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.2 ст.114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, справа розглянута судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що суд при розгляді справи вийшов за межі строку її розгляду, водночас подання заяви про зменшення розміру позовних вимог обумовлено в тому числі здійсненими відповідачем вже під час розгляду частковими оплатами заявленої суми основного боргу, суд вирішив прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, отже підлягають розгляду остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 58903,63грн - сума основного боргу, 21408,45грн - пеня, 3965,98грн - 3% річних у розмірі, 17906,11грн інфляційні втрати (всього 102184,17грн).

Станом на 28.11.2023 від відповідача заяви по суті спору, клопотання з процесуальних питань не надходили.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо повідомлення Релігійна організація «Релегійна громана Церкви Божої «Ісуса Христа», м. Краматорська Донецька область про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Релігійна організація «Релегійнагромана Церкви Божої «Ісуса Христа» (код ЄДРПОУ 23176865) значиться за наступною адресою: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 54.

Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

У виконання вимог процесуального законодавства, копія ухвала про відкриття провадження у справі від 11.08.2023 була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку на вказану вище офіційну юридичну адресу, однак поштове відправлення було повернуто оператором поштового зв`язку Укрпошта на адресу суду з довідкою за формою Ф20 про причини повернення "за закінченням терміну зберігання", скріпленою печаткою від 19.09.2023».

У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конверту з відміткою "за закінченням терміну зберігання" свідчить, що рішення (ухвала) не вручені з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом Донецької області.

У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача офіційної електронної адреси, водночас є інформація про засоби телефонного зв`язку - 0626455347.

У позовній заяві позивачем, як і у договорі постачання природного газу №5059/21-РО-Т, який підписаний відповідачем та скріплений його печаткою, містяться відомості про наявність у відповідача електронної поштової скриньки - pazv@ukr.net та контактний номер телефонного зв`язку 0662966140.

Якщо юридична особа вказала у договорі електронну адресу, то слід припустити, що особа принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для здійснення з нею зв`язку; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Так, ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.08.2023 надсилалася відповідачу на вказану вище електронну адресу, відповідно до сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» довідки, ухвала доставлена до електронної скриньки відповідача 16.08.2023.

Судом вчинялися додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограми від 16.08.2023 за номерами телефонного зв`язку, вказаними в Єдиному держаному реєстрі та у договорі постачання природного газу №5059/21-РО-Т, однак керівник релігійної організації відмовився приймати телефонограму.

Судом також повідомлено відповідача про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1066/23.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач, постачальник) та Релігійна організація «Релегійнагромана Церкви Божої «Ісуса Христа» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання природного газу №5059/21-РО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач - прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 16,2 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди):

Листопад 2021 - замовлений обсяг 2,000 тис.куб.м.;

Грудень 2021 - замовлений обсяг 2,000 тис.куб.м.

Січень 2022 - замовлений обсяг 2,200тис.куб.м.

Лютий 2022 - замовлений обсяг 2,200 тис.куб.м

Березень 2022 - замовлений обсяг 1,800тис.куб.м.

Жовтень 2022 - замовлений обсяг 2,000 тис.куб.м

Листопад 2022 - замовлений обсяг 2,000 тис.куб.м

Грудень 2022 - замовлений обсяг 2,000 тис.куб.м

Відповідно до п.п 1 п.2.1 договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.

У п. 2.4 договору сторони дійшли згоди, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природнього газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним цим договором обсягом природного газу.

Режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в т.ч. добове використання) споживач визначає самостійно в залежності від своїх власних потреб ( п.2.5 договору)

За приписами п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог кодексу ГТС/кодексу ГРМ (п. 3.5.1. договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2 договору).

За змістом п.3.5.3 договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.3.5.4 договору).

Відповідно до умов п.3.6 договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

У п.4.1 договору передбачено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13658,42грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього коефіцієнтом - 136,576грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89грн. за 1000куб.м. Всього ціна газу за 1000куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00грн.

Загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.3 договору)

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно п.5.2 договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

За приписами п.5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору .

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Відповідно до п.5.4. договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.

Відповідно до 5.5 договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.

За приписами п.6.2 споживач зобов`язаний зокрема приймати газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачений договором.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1. договору).

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За умовами п.13.1 даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Як встановлено судом, договір підписаний обома сторонами без зауважень.

Судом встановлено, що на виконання умов договору протягом періоду листопад 2021 - березень 2022 позивач поставив відповідачу природній газ наступним чином:

- акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021 від 30.11.2021 на суму 29481,02грн;

- акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021 від 31.12.2021 на суму 47308,01грн;

- акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 від 31.01.2022 на суму 52093,76грн.;

- акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 від 28.02.2022 на суму 42050,46грн;

- акт приймання-передачі природного газу за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 30787,12грн, водночас за актом приймання-передачі природного газу від 25.04.2023 сума з урахуванням коригування за березень 2022 складає 30759,41грн.

Таким чином, загальна сума поставленого відповідачу газу становить 201692,66грн.

Вказані акти підписані в тому числі відповідачем без будь-яких зауважень, тим самим відповідач підтвердив факт споживання газу у вказаних в актах об`ємі.

Сторонами підписаний двосторонній акт звіряння розрахунків за період з 01.11.2021 по 30.06.2023, відповідно до якого заборгованість за договором станом на 30.06.2023 становить 70903,63грн.

Як стверджує позивач і підтверджується матеріалами справи, відповідачем здійснювалися часткові оплати поставленого природного газу (в тому числі після 30.06.2023) у загальному розмірі 142789,03грн.

Відтак, залишок заборгованості складає розмір 58903,63грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо строків оплати поставленого газу стало підставою для звернення позивача до суду с даним позовом про стягнення основного боргу у сумі 58903,63грн., пені у сумі 21408,45грн, 3% річних у сумі 3965,98грн, інфляційних втрат у розмірі 17906,11грн. (враховуючи остаточні вимоги позивача).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Аналіз умов укладеного між сторонами договору №5059/21-РО-Т постачання природного газу від 29.10.2021 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже встановлено судом, позивач за період листопад 2021 - березень 2022 поставив відповідачу природній газ загальною вартістю 201692,66грн.

Акти приймання-передачі природного газу підписані зі сторони відповідача без будь-яких заперечень, відтак спір щодо обсягу спожитого газу між сторонами відсутній.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, сторони у п. 5.1 договору дійшли згоди, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Враховуючи викладене, обов`язок я з оплати отриманого за спірний період газу вже настав.

За актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами, який підписаний керівником та скріплено печаткою Релігійної організації «Релегійнагромана Церкви Божої «Ісуса Христа», заборгованість відповідача станом на 30.06.2023 за спірним договором становить 70903,63грн.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №916/1727/17 підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки, після 30.06.2023 відповідачем здійснювались часткові оплати на загальну суму 12000грн.

Оскільки сума заборгованості за спожитий у листопаді 2021-березні2022 природний газ була оплачена відповідачем у загальному розмірі 142789,03грн, залишилась не сплаченою заборгованість у розмірі 58903,63грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, остаточно заявлена сума боргу обліковується за лютий 2022 у розмірі 28144,22грн та березень у розмірі 30759,41грн (разом 58903,63грн.)

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт споживання відповідачем природного газу за спірний період, відсутність доказів здійснення повної оплати спожитого газу, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 58903,63грн такими, що підлягають задоволенню.

Несвоєчасна оплата вартості отриманого газу стала підставою для нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Відповідно до п.6.2 договору в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем у зв`язку з простроченням здійснення оплати за періоди січень 2022, лютий 2022 та березень 2022 нарахована пеня у загальному розмірі 21408,45грн.

Дослідивши приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині, суд встановив, що нарахування здійснено в межах правомірно обраного періоду та з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок пені в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, відтак вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 3965,98грн суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Дослідивши приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині суд встановив, що нарахування здійснено в межах правомірного періоду.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок вимог в цій частині, встановив, що розрахунок є арифметично вірним, відтак вимоги в цій частині є правомірними.

Розглянувши також заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 17906,11грн, суд зазначає наступне.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі №910/13071/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині, встановив, що розрахунок не суперечить викладеним висновкам та є арифметично вірним, відтак вимоги в цій частині є правомірними.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Релігійної організації «Релегійна громада Церкви Божої «Ісуса Христа» м. Краматорська Донецької області (84331, Донецька обл., місто Красматорськ, вул. Двірцева, 54; код ЄДРПОУ 23176865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" (04116, місто Київ., вул. Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 42399676) суму боргу у розмірі 58903,63грн, пеню у розмірі 21408,45грн, 3% річних у розмірі 3965,98грн, інфляційні витрати у розмірі 17906,11грн та судовий збір у розмірі 2684,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2023.

Суддя Ю.В. Макарова