Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/14463/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/14463/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лехаім"

про стягнення 179 651,00 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лехаїм" про стягнення 179651,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/14463/23 та призначено засідання на 20.10.2023.

В судове засіданні 20.10.2023 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення по суті спору.

В судове засіданні 20.10.2023 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 відкладено розгляд справи на 20.11.2023.

07.11.2023 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.

В судове засідання 20.11.2023 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 20.11.2023 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 20.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Між Позивачем та Відповідачем було підписано Договір поворотної фінансової допомоги № 03 від 30.10.2019 (надалі - Договір), згідно якого Позивач в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, надає Відповідачеві поворотну фінансову допомогу (надалі іменується «допомога»), а Відповідач зобов`язується повернути допомогу Позивачеві у визначений цим Договором термін.

Згідно п. З Договору допомогою за цим Договором є грошові кошти у розмірі: 110 000,00 грн. (Сто десять тисяч гривень 00 копійок). Допомога перераховується Позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 30.10.2019 року № 2879 Позивач перерахував Відповідачеві поворотну фінансову допомогу у розмірі 110 000,00 грн. 30.10.2019 року.

Відповідно до п. 4 Договору термін повернення допомоги Відповідачем: 31 березня 2020 року.

Відповідно до п. 6 Договору після настання терміну, визначеного в п. 4 цього Договору, Відповідач зобов`язується протягом останнього дня користування повернути допомогу Позивачеві.

Відповідно до п. 7 Договору допомога повертається у безготівковому порядку на підставі платіжного доручення шляхом переведення відповідних коштів на поточний рахунок Позивача.

01.08.2023 року Позивач направив Відповідачу Лист-вимогу № 154 від 28.07.2023 року, в якому вимагав негайно повернути надану поворотну фінансову допомогу у розмірі 110 000,00 грн. згідно Договору до 15.08.2023 року у повному обсязі.

Лист-вимогу Позивач направив цінним листом з описом № 0912900077431 на адресу: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 23/8, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача.

Відповіді на вказані листи-вимоги Позивач станом на день слухання справи не отримав. Коштів Відповідач не перерахував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повернення коштів, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення коштів у розмірі 110 000грн., заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості позивач також просить суд стягнути із відповідача 3% річних в розмірі 11274,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 58377,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми , суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 11274,00 грн. - 3% річних та 58377,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 ,331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лехаім» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 23/8, ідентифікаційний код 38092302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач» (09129, Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Хмельницького Богдана, буд. 33, ідентифікаційний код 35784726) основну заборгованість в розмірі 110 000 (сто десять тисяч) грн., інфляційні втрати в розмірі 58377 (п`ятдесят вісім тисяч триста сімдесят сім) грн., 3 % річних в розмірі 11274 (одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн., судовий збір в розмірі 2694 (дві тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн. 77 коп.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.11.2023.

Суддя В.І. Мельник