Рішення

від 21.11.2023 по справі 910/916/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023Справа № 910/916/23Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж"

про визнання недійсним рішення в частині

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Пащенко М.В.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення в частині.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України №45-р/тк від 03.11.2022 є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним зазначене рішення в частині пунктів 1 та 3, що стосується позивача.

19.01.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 позовну заяву залишено без руху.

30.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 07.03.2023; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж".

Також, до позовної заяви позивачем було додано заяву, у якій позивач просив суд зупинити дію рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 45-р/тк від 03.11.2022 щодо ТОВ "Спецбудстроймонтаж".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" про зупинення дії рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 45-р/тк від 03.11.2022 у справі № 910/916/23 повернуто заявнику без розгляду, з підстав зазначених в ухвалі.

24.02.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

06.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж".

У підготовче засідання 07.03.2023 прибули представники сторін, представники третьої особи не прибули.

Представник позивача просив зняти з розгляду клопотання про залучення третьої особи, зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж" вже залучено до участі у справі ухвалою суду від 06.02.2023 та заявив клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні з метою ознайомлення з відзивом.

Представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 07.03.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а також, задоволено клопотання сторін та оголошено перерву до 11.04.2023.

08.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

11.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву з додатками третій особі.

У підготовче засідання 11.04.2023 прибули представники сторін та третьої особи.

Представник відповідача підтримав клопотання про розгляд справи № 910/916/23 в закритому судовому засіданні, представники позивача та третьої особи проти задоволення зазначеного клопотання заперечили.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи № 910/916/23 в закритому судовому засіданні, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна чи службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Статтею 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що таємна інформація це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 ст. 6 Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Відповідно до ч.ч. 8 та 9 ГПК України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Відповідно до статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону.

Водночас, суд зазначає, що клопотання відповідача не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності здійснення розгляду справи № 910/916/23 (повністю або в частині) в закритому судовому засіданні, з огляду на що, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Також, у підготовчому засіданні 11.04.2023 представники позивача та третьої особи підтримали клопотання про призначення судової експертизи, представник відповідача проти клопотання про призначення експертизи заперечив.

Відповідно до ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/916/23 призначено комплексну судову експертизу, з мотивів викладених в ухвалі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 постановлено: задовольнити апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №910/916/23; ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №910/916/23 скасувати; справу №910/916/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

25.07.2023 матеріали справи №910/916/23 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 суд ухвалив: поновити провадження у справі № 910/916/23; підготовче засідання призначити на 12.09.2023.

12.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 12.09.2023 прибув представник відповідача. Представники позивача та третьої особи в підготовче засідання не прибули.

За наслідками розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судом відмовлено в його задоволенні, оскільки, позивачем не наведено підстав та не надано відповідних доказів, наявність яких в силу приписів норм чинного процесуального законодавства є підставами для відкладення розгляду справи.

Разом з тим, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.10.2023.

03.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 03.10.2023 прибули представники позивача та відповідача. Представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.10.2023.

17.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 17.10.2023 прибули представники позивача та відповідача. Представники третьої особи в підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.10.2023.

20.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

24.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 24.10.2023 прибув представник відповідача. Представники озивача та третьої особи в підготовче засідання не прибули.

За наслідками розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судом відмовлено в його задоволенні, оскільки, позивачем не наведено підстав та не надано відповідних доказів, наявність яких в силу приписів норм чинного процесуального законодавства є підставами для відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 24.10.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2023.

21.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 21.11.2023 прибув представник відповідача, який заперечив проти задоволення позовних вимог. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не прибули.

За наслідками розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судом відмовлено в його задоволенні, оскільки, позивачем не наведено підстав та не надано відповідних доказів, наявність яких в силу приписів норм чинного процесуального законодавства є підставами для відкладення розгляду справи.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 21.11.2023 за відсутності представників відповідача та третьої особи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 21.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці. Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Суд зазначає, що вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

За змістом ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.

У розгляді справ зі спорів, пов`язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), суд враховує, що відсутність у певного суб`єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб`єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб`єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов`язується виключно з тим, чи займає певний суб`єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

З урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:

свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;

спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Зокрема, суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.

Судом встановлено, що 03.11.2022 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, відповідач) прийнято рішення № 45-р/тк у справі № 72/42-20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), яким:

1) визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський Будмонтаж» та товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудстроймонтаж» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт: «Будівництво системи каналізації смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області» (код ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), проведених Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької обл. (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro -UA2020-03-10-003079-a);

2) за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський Будмонтаж» у розмірі 825 690 (вісімсот двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто) гривень;

3) за вчинення порушення, зазначеного в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудстроймонтаж» у розмірі 8 351 745 (вісім мільйонів триста п`ятдесят одна тисяча сімсот сорок п`ять) гривень.

Встановлюючи антиконкурентні узгоджені дії, у Рішенні Комітетом встановлено наступне: пов`язаність Відповідачів у справі № 72/42-20; однакова адреса перебування, місце реєстрації Відповідачів до проведення Торгів та фактичне місцезнаходження після; спільні працівники та їх перехід між Відповідачами; наявність господарських відносин між Відповідачами; комунікація між Відповідачами через здійснення телефонних дзвінків; використання Відповідачами одних і тих же засобів зв`язку під час здійснення господарської діяльності; використання одних і тих же ІР-адрес; спільні характеристики електронних файлів; синхронність дій Відповідачів під час подання тендерної пропозиції; наявність ідентичного дефекту на документах, поданих Відповідачами на Торги.

За наведених обставин Комітет дійшов висновків, що встановленими у справі № 72/42-20 обставинами в їх сукупності доведено, що ТОВ «Подільський Будмонтаж» та ТОВ «Спецбудстроймонтаж» під час підготовки й участі в Торгах вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України № 45-р/тк від 03.11.2022 є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, позивач зазначає наступне:

- оренда приміщень в одній і тій же будівлі, навіть на одному поверсі, враховуючи, що ТОВ «Спецбудстроймонтаж» та ТОВ «Подільський Будмонтаж» мають свої відокремлені приміщення, не є підтвердженням узгодженості дій, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

- подання учасниками торгів тендерних пропозицій з однакових ІР-адрес в один день, використання однакових ІР-адрес під час господарської діяльності може відбуватися автоматично у декількох користувачів, при цьому адреси місця розташування та підключення кожного такого користувача можуть бути різними, а користувачі не можуть знати інших користувачів та про їх поєднання під однією публічною ІР-адресою;

- синхронність дій позивача та третьої особи в часі не має і не може мати ознак антиконкурентних узгоджених дій, оскільки не свідчить, що між учасниками могла існувати будь-яка змова;

- з огляду на широке застосування у діловому електронному обороті формату PDF та використанням, при цьому, невеликого типового набору програм, ідентичність програми створювача PDF та версії PDF не може свідчити про узгоджені дії учасників Торгів, оскільки, відповідні комп`ютерні програми перебувають у вільному доступі в мережі Інтернет. При цьому, версії програм періодично оновлюються автоматично, що не потребує виконання будь-яких дій зі сторони користувача програми;

- враховуючи специфічний ринок діяльності, а також те, що позивач є передовою компанією, а третя особа є компанією, що розвивається на означеному ринку послуг, наявність господарських відносин між ними зумовлюється саме об`єктивними факторами та не свідчить про єдність інтересів та відсутність конкуренції. Так, зокрема, надання фінансової допомоги між суб`єктами господарювання, які мають договірні відносини зумовлюється перш за все зацікавленістю у можливості виконання контрагентом своїх зобов`язань за договорами у майбутньому;

- телефонні розмови між позивачем та ТОВ «Подільський Будмонтаж» могли стосуватися їх господарської та фінансової діяльності, а не підготовки та участі у Торгах;

- Комітетом не вказано яким чином факт зазначення ОСОБА_1 свого особистого номеру телефону та/або особистої поштової адреси вплинуло на підготовку тендерних пропозицій позивача та третьої особи, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не брала участі у підготовці тендерної пропозиції;

- за своїми функціональними обов`язками колишні представники ТОВ «Спецбудстроймонтаж» не були наділені жодним впливом та можливістю приймати рішення щодо господарської діяльності підприємства, не брали участі у підготовці тендерної документації та не мали доступу до інформації про організацію тендерних процесів ТОВ «Спецбудстроймонтаж», а тому після свого звільнення вони не могли сприяти узгодженості дій юридичних осіб під час торгів, які є предметом розгляду;

- незниження позивачем та третьою особою цін протягом трьох етапів не свідчить про обізнаність учасників про участь один одного у Торгах, оскільки, під час формування цінової пропозиції учасник торгів діє виключно у власних інтересах та з метою отримання економічної вигоди.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що в матеріалах справи наведені докази та встановленні факти порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а тому прийняте Рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Так, судом встановлено, що Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької обл. (далі - Замовник) проведено процедуру відкритих торгів UA-2020-03-10-003079-a щодо закупівлі робіт «Будівництво системи каналізації смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (код ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» (далі - Торги).

Згідно з оголошенням про проведення Торгів кінцевий термін подання тендерних пропозицій був встановлений до 18.16 год 26.03.2020.

Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі, який оголошений Замовником, становить 30 672 638,00 грн.

Розмір мінімального кроку пониження ціни: 153 000,00 грн.

Відповідно до Реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в Торгах свої пропозиції подали ТОВ «Спецбудстроймонтаж», ТОВ «Подільський Будмонтаж» та ПП «АКТИВ-СТРОЙ».

Аукціон Торгів завершився 27.03.2020 о 14.09.

Згідно зі звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-03-10-003079-a від 21.04.2020 тендерні пропозиції ПП «АКТИВ-СТРОЙ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» були відхилені, оскільки не відповідали вимогам тендерної документації.

Згідно з Протоколом засідання тендерного комітету Стрижавської селищної ради від 03.04.2020 № 5 тендерна пропозиція ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» із ціновою пропозицією 30 542 227,61 грн була прийнята, як найбільш економічно вигідна та яка відповідала технічним вимогам, визначеним у тендерній документації.

Замовником було укладено з ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» договір про закупівлю товару від 21.04.2020 № 104 на суму 30 542 227,61 грн з ПДВ.

При цьому, як стверджує Комітет, за результатами аналізу інформації та матеріалів, отриманих під час розгляду Справи, було встановлено, що ТОВ «Спецбудстроймонтаж» та ТОВ «Подільський Будмонтаж» узгоджували між собою умови участі в Торгах.

Так, щодо пов`язаності ТОВ «Спецбудстроймонтаж» та ТОВ «Подільський Будмонтаж», суд зазначає наступне.

У Рішенні Комітетом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статуту ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» ОСОБА_1 з 07.03.2019 є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» зі 100 відсотками частки статутного капіталу.

Окрім цього, Управління Служби безпеки України у Вінницькій області листом від 26.01.2021 № 53/8/52-457ві (вх. № 72-01/215 від 26.01.2021) повідомило, що в ході допиту ОСОБА_1 повідомила, що з 01.07.2018 по теперішній час обіймає посаду головного бухгалтера ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» і, водночас, є засновником ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» (згідно з протоколом допиту свідка від 27.10.2020).

Зазначене підтверджується також листом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.06.2020 № 13070/9/02-3202-01.52-02/750 (вх. № 52-01/525 від 02.06.2020).

При цьому ОСОБА_1 є підписантом нової редакції Статуту ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» від 12.02.2020, завантаженого серед документів, поданих ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» для участі в Торгах. Вона на підставі довіреності від 27.07.2018 № 924 має право представляти інтереси одного із засновників ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» - ОСОБА_2 .

Комітет у Рішенні зазначає, що надання повноважень підписанта від імені ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» засновнику іншого учасника Торгів свідчить про наявність тісних відносин між засновниками Відповідачів, які сприяють координації поведінки між Відповідачами.

Встановлені Комітетом обставини позивачем спростовані не були.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком Комітету про те, що обставина того, що у період проведення Торгів ОСОБА_1 була єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» та представником засновника і головним бухгалтером ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ», що разом з іншими встановленими Комітетом обставинами, обумовило спільну поведінку позивача та третьої особи під час їхньої участі в Торгах.

Щодо однакової адреси перебування, місця реєстрації позивача та третьої особи до проведення Торгів та фактичне місцезнаходження після, суд звертає увагу на наступне.

У Рішенні Комітетом встановлено, що до проведення Торгів позивач та третя особа були зареєстровані за однією адресою - АДРЕСА_1 .

Поряд з цим, Служба безпеки України у Вінницькій області листом від 12.04.2021 № 53/6/7-776к повідомила, що у ході проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42018000000001896 від 03.08.2018 за фактичною адресою офісного приміщення ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» м. Вінниця вул. Р. Скалецького, 17, у службовому кабінеті головного бухгалтера ОСОБА_1 виявлено печатку і штамп ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ».

Також, згідно з даними Статуту, завантаженого ТОВ «Подільський Будмонтаж» для участі у Торгах, рішенням учасника ОСОБА_1 19.02.2020 (за 20 днів до оголошення Торгів) змінено адресу місцезнаходження на АДРЕСА_2 .

Листом від 13.01.2021 № 4 ТОВ «Подільський Будмонтаж» повідомило, що його фактична адреса в період проведення Торгів була АДРЕСА_2 , окрім того, працівники виконували роботу дистанційно.

Згідно з договором оренди від 17.02.2020 № 17022020/1 ТОВ «Подільський Будмонтаж» орендує за адресою АДРЕСА_2 складські та нежитлові приміщення в ПП «СервісТрансПлюс» загальною площею 444,95 м2.

Згідно з договором оренди від 01.04.2020 № 01-04-20/4 ТОВ «Спецбудстроймонтаж» теж розпочало оренду складських та нежитлових приміщень в ПП «СервісТрансПлюс» по АДРЕСА_2 загальною площею 603,75 м2 (у період проведення Торгів).

У результаті аналізу переліків нерухомого майна, що було передано ПП «СервісТрансПлюс» в оренду позивачу та третій особі, Комітетом було встановлено, що Учасники разом використовували складські (приміщення виробничого будинку матеріального складу) та нежитлові (приміщення виробничого будинку адміністративного корпусу) по АДРЕСА_2 в одних і тих же будівлях, на одних і тих же поверхах поруч один з одним.

Окрім цього, Управління Служби безпеки України у Вінницькій області листом від 26.01.2021 № 53/8/52-457ві повідомило, що ТОВ «Подільський Будмонтаж» зареєстроване та фактично здійснює господарську діяльність за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 8, на другому поверсі адміністративної будівлі, де також знаходяться робочі кабінети службових осіб ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ». При цьому, робочі місця бухгалтерів Уасників знаходяться в одному кабінеті.

Вказана інформація підтверджена в ході проведення відповідних процесуальних дій в рамках досудового розслідування, у т.ч. під час допиту головного бухгалтера ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» ОСОБА_1 .

Листом від 06.01.2021 № 1-В/2703 ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» повідомило, що фактична адреса місцезнаходження у період проведення Торгів була: м. Вінниця вул. Грушевського, 21 .

З огляду на сукупність встановлених Комітетом обставин, суд погоджується з доводами відповідача про те, що знаходження Учасників за одними і тими ж адресами як до проведення Торгів, так і після їх завершення, свідчить про спільне ведення господарської діяльності та узгоджену поведінку, у тому числі і під час участі у Торгах.

Щодо спільних працівників та їх перехід між позивачем та третьою особою, суд зазначає наступне.

Так, як вбачається з наявних у матеріалах Справи доказів, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 19.04.2021 № 0200-0604-6/24663 (вх. № 72-01/1167 від 21.04.2021) надало інформацію про фізичних осіб, які в період 2019-2020 років працювали у позивача та третьої особи.

За результатами аналізу зазначеної вище інформації Комітет встановив, що до створення ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ», частина його працівників перебували у трудових відносинах із ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ», а потім перейшли в ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» (до проведення Торгів), а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Листом від 13.01.2021 № 4 (вх. № 72-02/95 від 15.01.2021) ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» надало перелік осіб, які залучались до підготовки документів, що були подані у складі пропозицій для участі в Торгах, серед яких ОСОБА_3 (директор), ним готувалися кваліфікаційні документи для тендерної документації.

Крім того, Комітетом було встановлено, що позивач та третя особа мали спільного працівника в період до та під час проведення ОСОБА_9 .

Листом від 13.01.2021 № 4 (вх. № 72-02/95 від 15.01.2021) ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» надало перелік осіб, які залучались до підготовки документів, що були подані у складі пропозицій для участі в Торгах, серед яких - ОСОБА_10 , головний бухгалтер, яка готувала кваліфікаційні документи для тендерної пропозиції.

Суд зазначає, що трудові відносини, які виникають між працівниками та роботодавцем, зобов`язують працівника виконувати певну роботу у визначений строк з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. У свою чергу, одночасне перебування працівників у трудових відносинах з різними суб`єктами господарювання передбачає необхідність погодження між суб`єктами господарювання, в яких працюють відповідні працівники, графіка чи черговості виконуваної роботи.

Такий погоджений розподіл роботи між суб`єктами господарювання можливий за умови, що вони не конкурують між собою, а господарську діяльність ведуть скоординовано з метою досягнення спільних результатів.

Слід зауважити, що в умовах справжньої конкуренції суб`єкти господарювання, які позиціонують себе як конкуренти по відношенню один до одного, будуть уникати ситуацій щодо наявності спільних працівників, оскільки такі працівники за матеріальні або інші вигоди можуть вдатись до збирання інформації, у тому числі комерційної таємниці, розголошення, якої завдасть шкоди суб`єкту господарювання або надасть неправомірні переваги в конкуренції суб`єкту господарювання, в інтересах якого ця інформація збиралась.

Відтак, суд погоджується з висновком Комітету, що одночасне перебування ОСОБА_10 у трудових відносинах із позивачем та третьою особою свідчить про спільне здійснення ними господарської діяльності, спільні інтереси та про їх взаємодію через спільного працівника.

Зазначене вище та синхронний перехід працівників від ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» до ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» свідчить про координацію господарської діяльності позивача і третьої особи та те, що вони не могли бути не обізнані з діяльністю один одного, мали можливість як доступу до інформації один одного, так і обміну інформацією між собою щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо участі в Торгах.

Щодо наявності господарських відносин між ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ», суд зазначає наступне.

З Рішення вбачається, що під час збору та аналізу доказів у Справі комітетом встановлено, що між позивачем та третьою особою існували сталі господарські відносини як до проведення Торгів, так і під час та після їх проведення.

Підтвердженням наявності спільних господарських відносин між ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» є інформація, яка міститься в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі 9 контрагентів (Д5), наданій листом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.06.2020 № 13070/9/02-3202-01.52-02/750 (вх. № 52-01/525 від 02.06.2020).

У розділах «Податкові зобов`язання» та «Податковий кредит» зафіксовані факти здійснення господарських операцій між позивачем та третьою особою.

Крім того, згідно з інформацією, наданою листом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 13.07.2020 № 5-223/01/377/2020 (вх. № 72-01/923 кі від 14.07.2020) та від 22.02.2021 № 5-233/01/109/2021 (вх. № 72-01/131 кі від 24.02.2021), Комітетом встановлено, що між ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» та ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» існували сталі господарські відносини, як до проведення Торгів так і під час їх проведення у період з 03.01.2020 по 24.11.2020, зокрема, у вигляді взаємних розрахунків.

Також, ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» листом від 06.01.2021 № 1-В/2703 (вх. № 72-01/56 від 11.01.2021) надало копії договорів, укладених з ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ»: договір поставки товарів від 08.01.2020 № 08012020/1; договір про надання ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» послуг транспортними засобами від 15.01.2020 № 1501-19/АП (термін дії - до 31.12.2020).

На замовлення ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ», ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» виступало як субпідрядник згідно з: договором підряду від 08.04.2020 № 04/Р-С, об`єкт «Реконструкція мережі зовнішнього освітлення по вул. Айвазовського, 8 м. Вінниця», ціна 117938,14 грн, термін виконання робіт - до 30.04.2020; договором підряду від 22.04.2020 № 1/554-С, об`єкт Капітальний ремонт асфальтобетонного покриття прибудинкової території по вул. Келецька, 115 в м. Вінниці (коригування) в частині ремонту зовнішнього освітлення, строк - до 30.04.2020; договором субпідряду від 07.05.2020 № 1/110, об`єкт «Реконструкція мережі теплопостачання до житлових будинків по просп. Космонавтів, 26, 28, вул. В. Порика 11, 13, 15 в м. Вінниці» (торги UA-2020-03-27-001982-a), ціна 2 454 623,27 грн.

Зазначене вище, на переконання Комітету, свідчить про єдність економічних інтересів позивача та третьої особи, спільне ведення господарської діяльності та свідчать про наявність умов для обміну інформацією, у тому числі й щодо спільної участі в Торгах, з чим, також, погоджується суд.

Щодо комунікації між ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» та ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» через здійснення телефонних дзвінків та використання ними одних і тих же засобів зв`язку, суд, зокрема, звертає увагу на таке.

За результатом аналізу інформації Служби безпеки України у Вінницькій області та інформації про з`єднання між номерами телефонів ОСОБА_11 (директор ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ»), ОСОБА_12 (заступник директора ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ»), ОСОБА_1 (головний бухгалтер ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ») та ОСОБА_3 (директор ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ») Комітетом було встановлено, що між ними протягом першого півріччя 2020 року відбувалися багаторазові контакти, у тому числі під час проведення Торгів.

У рішенні Комітет зазначає, що у день оголошення Торгів 10.03.2020 директори ОСОБА_11 та ОСОБА_3 протягом дня вели переговори, після оголошення Торгів 11.03.2020 головний бухгалтер ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» ОСОБА_1 теж вела переговори із ОСОБА_3 .

Також, 27.03.2020, у день проведення Торгів, о 17:26 відбулася телефонна розмова між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Такі розмови між вказаними вище посадовими особами також продовжувалися як у період проведення Торгів, так і після.

З викладеного вбачається, що посадові особи позивача та третьої особи, відповідальні за підготовку та участь у Торгах, були знайомі один з одним і спілкувалися між собою за допомогою мобільного зв`язку в період проведення Торгів.

Відтак, єдність інтересів позивача та третьої особи та регулярні телефонні з`єднання між їхніми посадовими особами можуть свідчити про обізнаність із діяльністю один одного та можливість обміну інформацією щодо господарської та фінансової діяльності цих суб`єктів господарювання, у тому числі і щодо участі в Торгах.

Крім того, з матеріалів наданих Вінницькою обласною дирекцією АБ «Укргазбанк» листами від 09.08.2021 № 5-223/01/499/2021 (вх. № 72-01/595 кі від 10.08.2021), від 23.09.2021 № 5-223/01/601/2021 (вх. № 72-01/2540 від 24.09.2021), АТ КБ «Приватбанк» (лист від 05.08.2021 № 20.1.0.0.0/7-210803/4271) (вх. № 72-01/597кі від 11.08.2021), ПрАТ «Київстар» (лист від 07.12.2020 № 30391/02) (вх. № 72-01/354кі від 14.12.2020), ТОВ «Укрнет» (лист від 25.08.2021 № 490/01/01-08) (вх. № 72-01/644кі від 01.09.2021) Комітетом було встановлено, що в період проведення Торгів позивач та третя особа у своїй господарській діяльності використовували спільну адресу електронної пошти та номер телефону ОСОБА_1 - головного бухгалтера ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та засновника ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ», що в свою чергу свідчить про спільне здійснення позивачем та третьою особою господарської діяльності, доступ до інформації про господарську діяльність один одного, а також про сприяння в обміні інформацією між ними під час підготовки та подання тендерних пропозицій для участі в Торгах.

Щодо подання позивачем та третьою особою у складі тендерних пропозицій у Торгах електронних файлів з однаковими параметрами, синхронності дій ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» у часі під час подання тендерної пропозиції та наявності ідентичного дефекту на документах, поданих на Торги, суд зазначає наступне.

У Рішенні вказано, що за результатами аналізу властивостей файлів (документів) позивача та третьої особи під час участі в Торгах, які були завантажені до електронної системи закупівель Prozorro встановлено, що всі файли ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» та частина файлів ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» створенні з використанням однієї програми HP Scan, виробник HP Scan Extended Application, «Версія PDF»: « 1.7 (Acrobat 8.x)».

Також, Комітетом було встановлено, що відповідно до оголошення 10.03.2020 про проведення Торгів кінцевий термін подання тендерних пропозицій був встановлений по 26.03.2020 до 18.16 год.

При цьому, подання позивачем та третьою особою тендерних пропозицій до електронної системи закупівель зазначених торгів, відбулося в один день та майже в один період часу, з різницею лише в 2 год 35 хв.

Комітет зазначає, що, оскільки позивач та третя особа не були обмежені у часі щодо подання своїх пропозицій від дати оприлюднення Замовником оголошення до кінцевої дати подання пропозицій, завантаження ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» своїх пропозицій з одного майданчика в останній день подання пропозицій, не може бути простим співпадінням.

Крім того, Комітет стверджує, що ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» діяли синхронно і під час створення та завантаження електронних файлів.

Зазначене вище, на переконання Комітету, підтверджує синхронність дій у часі, яка не може вважатись випадковим збігом обставин, оскільки позивач та третя особа подавали тендерні пропозиції для участі в Торгах майже одночасно, в останній день подання пропозицій.

Також, за результатами порівняльного аналізу документів тендерних пропозицій позивача та третьої особи, що були надані для участі в Торгах, виявлено однакові дефекти зображення на аналогічних документах (опис, виписка, пропозиція, технічне завдання, проект договору, витяг), а саме: сірі плями, розташовані на відстані 3,5 см від лівого нижнього краю аркуша та сірі вертикальні смуги на відстані 2,5 см від лівого краю аркуша.

Окрім цього, сірі плями, розташовані на відстані 3,5 см від лівого нижнього краю аркуша були виявлені на документах ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ», наданих як переможця Торгів 06.04.2020, а саме файли: «Супровідний лист», «Довідка п4 ч1 ст17», «Довідка п2 ч1 ст17».

Суд погоджується з висновками Комітету про те, що вказані обставини наявності дефектів зображення на аналогічних документах позивача та третьої особи, а саме: сірі плями та вертикальні смуги, свідчать, зокрема, про використання ними одного й того ж технічного обладнання (пристрою) для виготовлення електронних копій документів.

Більше того, з наявних у матеріалах Справи доказів вбачається, що Управління Служби безпеки України у Вінницькій області листом від 26.01.2021 № 53/8/52-457ві (вх. № 72-01/215 від 26.01.2021) повідомило, що 16.10.2020 за місцезнаходженням позивача та третьої особи: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 8, під час огляду ноутбука, що використовується ОСОБА_12 , встановлено факт листування та завантаження документації для участі в тендерних закупівлях від імені ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ».

ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» листом від 06.01.2021 № 1-В/2703 (вх. № 72-01/56 від 11.01.2021) вказало, що ОСОБА_12 працює на посаді заступника директора з питань охорони праці, один з функціональних обов`язків - тендерна робота.

На фото екрану ноутбука ОСОБА_12 , наданих Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області, зображено вхід в особистий кабінет ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» Бабенка Дмитра (уповноваженої особи з проведення Торгів) на майданчику SmartTender.

Зазначене вище у сукупності підтверджує практику подачі документів ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» для участі в публічних закупівлях з комп`ютера ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» і після проведення Торгів.

Щодо використання ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» та ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» одних і тих же ІР-адреси під час участі в Торгах, для подання звітності до ДПС, входження до системи клієнт-банк, замовлення витягу з ЄДР, суд зазначає наступне.

Так, у Рішенні Комітетом зазначено, що відповідно до інформації, наданої листом ТОВ «Смарттендер» від 28.07.2020 № 621 (вх. № 72-01/1034 від 29.07.2020), ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» під час завантаження документів (тендерних пропозицій) для участі в Торгах використовували одну IP-адресу: НОМЕР_2.

Також, ДП «Прозорро» повідомило Комітету, що учасники процедури під час участі в Торгах використовували таку IP-адресу: НОМЕР_2.

Крім того, з інформації, отриманої від державного підприємства «Національні інформаційні системи» (лист від 10.03.2021 № 1315/19.2-09, вх. № 72-01/176кі від 10.03.2021) встановлено, що ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» 20.02.2020 о 10.44 замовляло витяг № 1006363692 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань, використовуючи ІР-адресу НОМЕР_2.

Згідно з інформацією, наданою листом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 13.07.2020 № 5-223/01/377/2020 (вх. № 72-01/923 кі від 14.07.2020), протягом лютого-червня 2020 року ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ» та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» в одні дні та в близький час (у період до, під час та після проведення Торгів) використовували IP-адреси НОМЕР_2 та НОМЕР_1 для входження до електронного кабінету для здійснення операцій.

За результатами аналізу інформації ТОВ «Смарттендер» (лист від 28.07.2020 № 621; вх. № 72-01/1034 від 29.07.2020), ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (листи від 13.07.2020 № 5-223/01/377/2020 (вх. № 72-01/923 кі від 14.07.2020) та від 22.02.2021 № 5-223/01/109/2021 (вх. № 72-01/131кі від 24.02.2021), Комітетом було встановлено IP-адресу входження до системи клієнт-банк для перерахування коштів позивачем та третьою особою для участі в Торгах, в саме: НОМЕР_1 .

Здійснивши аналіз інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Вінницькій області, наданої листом від 01.06.2020 № 13070/9/02-3202-01.52-02/750 (вх. № 52-01/525 від 02.06.2020), Комітетом було встановлено, що при наданні ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ», ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» податкової звітності та інших документів використовували IP-адреси НОМЕР_2 та НОМЕР_3 в одні дні та в близький час (у період до, під час та після проведення Торгів).

Зазначені вище IP-адреси використовувалися позивачем та третьою особою для входження до електронного кабінету для здійснення операцій (лист АТ КБ «ПриватБанк» від 16.07.2020 № 20.1.0.0.0/7-200710/7051 (вх. № 72-01/117 кі від 17.07.2020).

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЮАПЕЙ» листом від 11.05.2021 № 05/2021-05к (вх. № 72-01/1318 від 11.05.2021) повідомило Комітет, що при оплаті за отримання відомостей з ЄДР щодо ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ», для завантаження для участі в Торгах, зазначалась електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1.

ТОВ «МЕТА ЮЕЙ» листом від 25.05.2021 № 25/05-1 (вх. № 72-01/1457 від 27.05.2021) вказало реєстраційні дані електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та IP-адреси, які використовувалися для входу: НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Комітетом встановлено, що особа з прізвищем та ім`ям ОСОБА_13 працювала бухгалтером в позивача і третьої особи, для участі в Торгах готувала документи ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» та надавала згоду на збір та обробку персональних даних від ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ».

Отже, ІР-адреси НОМЕР_2 та НОМЕР_3 також використовувалися для входу до електронної пошти, яка була зазначена ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» під час оплати за отримання відомостей з ЄДР.

З огляду на викладене, Комітет у Рішенні зазначив, що той факт, що ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» та ТОВ «СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ», які виступали конкурентами в Торгах, використовували однакові IP-адреси для надання пропозицій та участі в аукціоні Торгів, подачі документів до органів Державної податкової інспекції, здійснення платежів у банківських установах, замовлення ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» витягу з ЄДР для участі у Торгах, свідчить про те, що у період підготовки та участі у процедурах закупівлі позивач та третя особа були пов`язані між собою, діяли спільно та узгоджували власні дії під час участі у Торгах.

У свою чергу, позивачем, з метою спростування обставин, викладених у Рішенні Комітетом, була подана заява до експертної організації ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» з проханням провести експертне дослідження.

16.10.2023 позивачем було отримано від ТОВ «Лаборататорія комп?ютерної криміналістики» Консультативний висновок від 11.10.2023 щодо питань стосовно можливості ідентифікації обладнання, з якого відбувалося завантаження документів з IP-адрес позивача та ТОВ «ПОДІЛЬСЬКИЙ БУДМОНТАЖ» за однаковими IP адресами.

За результатами проведеного дослідження, експерт Т.В. Заікіна прийшла до наступних висновків: «1. За ІР-адресою НОМЕР_2, НОМЕР_3 та 79.143.45.202, ідентифікувати обладнання, з якої відбувалось завантаження документів, неможливо; 2. Одна ІР-адреса може бути спільно використана для завантаження файлів (документів) різними пристроями чи користувачами, через різні технології і мережеві послуги; 3. За інформацією, що стосується ІР-адреси НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , можливо визначити місцезнаходження Інтернет-провайдера, але визначення точного місцезнаходження конкретного обладнання або користувача, є неможливим».

Крім цього, позивач подав до суду Висновок експерта за результатами проведення комп?ютерно-технічної експертизи № 23/4КТ-55 від 16.10.2023 (далі - Висновок експерта).

Відповідно до Висновку експерта, метадані файлів, які були завантажені ТОВ «Подільський Будмонтаж» до електронного майданчику Prozorro, зокрема «Опис.pdf», «Виписка.pdf», «Форма пропозиції.pdf», «Технічне завдання.pdf», «Проект договору.pdf», «Витяг.pdf», а також метадані файлів «Копія опису.pdf», «Копія Виписки.pdf», «Пропозиція.pdf», «Технічне завдання.pdf», «Проект договору.pdf», «Копія Витягу ЄДРПОУ.pdf», які були завантажені позивачем до електронного майданчику Prozorro, не можуть бути підтвердженням використання обома суб?єками господарювання одного й того ж комп?ютерного обладнання. Так, метадані вказаних файлів не мають в собі інформації щодо моделі обладнання, серійного номеру, а також іншої інформації, яка б могла ідентифікувати комп?ютерне обладнання та підтвердити факт використання одного й того ж пристрою позивачем та ТОВ «Подільський Будмонтаж».

Крім цього, з Висновку експерта вбачається, що IP-адреси, про які йдеться в спірному Рішенні Відповідача, а саме НОМЕР_2, НОМЕР_3, 79.143.45.202, належать інтернет провайдеру ТК «Вінтелепорт», місцезнаходження якого - Україна, місто Вінниця.

Позивач стверджує, що зважаючи на наведені вище докази, подання учасниками торгів тендерних пропозицій з однакових IP-адрес в один день, а також використання однакових IP-адрес під час господарської діяльності викликано там, що ІР-адреси є динамічними та призначалися провайдерами автоматично, при цьому адреси місця розташування та підключення кожного такого користувача можуть бути різними, а користувачі не можуть знати інших користувачів та про їх поєднання під однією публічною IP-адресою, що на думку позивача, спростовує висновки Комітету, викладені в Рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

З огляду на те, що підставою пропуску строку на подачу висновку експерта та консультативного висновку була об`єктивна неможливість їх отримання до подачі позову, зважаючи що вказані висновки датовані 16.10.2023 та 11.10.2023 відповідно, суд приймає до розгляду подані позивачем висновки.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до приписів ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу та сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, 3 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, Верховний Суд конкретизував правові висновки, викладені у постановах від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, зазначивши таке. За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.94 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.98 № 169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.94 за № 90/299 (далі - Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що Рішення АМК має містити усі докази, якими обґрунтовуються його висновки.

Водночас положення статті 40 Закону № 2210 та пункту 16 названих Правил стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі (зокрема, щодо наведення доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, суд зазначає, що вказані вище висновки оцінюються судом за правилами оцінки доказів, що встановлені ст. 86 ГПК України, поряд з іншими доказами, що наявні в матеріалах справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відтак, проаналізувавши встановлені Комітетом обставини та наявні в матеріалах справи № 910/916/23 докази, суд прийшов до висновку, що характер та кількість виявлених співпадінь в рамках даної справи виключають можливість того, що пропозиції конкурсних Торгів готувалися окремо і без обміну інформацією між позивачем та третьою особою.

Більше того, надані позивачем висновки не спростовують встановлених Комітетом обставин.

З огляду на зібрані Комітетом докази та встановлену сукупність обставин, враховуючи, що наданими позивачем доказами не спростовано висновків Комітету, що містяться в Рішенні, суд приходить до висновку, що Комітет належним чином встановив та довів узгодженість дій позивача та третьої особи під час підготовки та участі у торгах.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, що при прийнятті Рішення Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у Рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими, поряд з цим позивачем належними та допустимими доказами такі обставини спростовані не були, відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Рішення в частині, що стосується позивача, задоволенню не підлягають.

При цьому, суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача з огляду на відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.12.2023

Суддя Ю.В. Картавцева