Рішення

від 01.12.2023 по справі 910/12382/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2023Справа № 910/12382/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "КОМПЛЕКСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШИРОКОПРОФІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРДОРРЕСУРС"

про стягнення 44235,37 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "КОМПЛЕКСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШИРОКОПРОФІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА-2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРДОРРЕСУРС" з позовом про стягнення 44235,37 грн заборгованості, з яких: 17290,00 грн - сума основного боргу, 7322,47 грн - компенсація за комунальні послуги, 4105,72 грн - інфляційні нарахування, 812,69 грн - 3% річних, 12975,49 грн - пеня, 1729,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди №407А/20 приміщень під офіс по вул. Тампере,13-Б від 30.12.2019.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12382/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

12.09.2023 від позивача надійшла довідка про стан заборгованості.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 17.08.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-Б № 407А/20 від 30.12.2019 не виконав взятих на себе зобов`язань та не сплатив орендну плату за лютий, травень-жовтень 2022, та відшкодування витрат за комунальні послуги за січень, березень - листопад 2022, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 17290,00 грн та заборгованість з компенсації за комунальні послуги у розмірі 7322,47 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав до матеріалів справи акти надання послуг з оренди та акти надання послуг з компенсації витрат на комунальні послуги у спірний період.

У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані 4105,72 грн - інфляційні нарахування, 812,69 грн - 3% річних, 12975,49 грн - пеня, 1729,00 грн - штраф.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "КОМПЛЕКСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШИРОКОПРОФІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА-2" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРДОРРЕСУРС" (далі - орендар) укладено договір оренди приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-Б № 407А/20 (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого на умовах та в порядку, встановленими цим договором оренди, орендодавець зобов`язується передати у строкове платне користування орендарю приміщення, а орендар зобов`язується прийняти приміщення в строкове платне користування (оренду) у відповідності з метою оренди, сплачувати орендодавцеві обмовлені в цьому договорі оренди платежі та належним чином виконувати інші умови цього договору оренди.

Згідно з розділом договору "Терміни та визначення": "будівля" - будівля, яка розташована за адресою: Україна, 02105, м. Київ, Дніпровський район, вул. Тампере, 13-Б (п. 1.1. договору); "приміщення" - нежитлове приміщення № 407А, що знаходиться на 4 поверсі, в будівлі, загальна площа якого станом на дату укладення цього договору становить 13,0 кв.м. та яке належить орендодавцю на праві приватної власності відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 1.2. договору).

У п. 2.4 договору сторони погодили, що за оренду приміщення орендар має сплачувати орендодавцю орендну плату та інші платежі відповідно до положень цього договору .

Орендар набуває право використовувати приміщення за цільовим призначенням з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення та перерахування платежів визначених даним договором (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 30.12.2021 строк оренди приміщення починає обчислюватись з моменту підписання сторонами Акту передачі-приймання приміщення або в день, коли орендар зобов`язаний прийняти приміщення та діє з 01.01.2020 по 30.11.2022 включно.

Згідно з п. 5.2 договору, за оренду приміщення орендар щомісячно сплачує плату у розмірі 2470,00 грн за місяць (без врахування вартості комунальних послуг та послуг з надання доступу до джерел електропостачання) в порядку та на умовах, визначених даним договором (орендна плата).

Орендна плата сплачується орендарем орендодавцю щомісячно, протягом всього строку оренди до моменту підписання сторонами акту зворотної передачі приміщення авансовими платежами, не пізніше 5 числа місяця, за який сплачується орендна плата. Якщо останній день платежу за цим договором оренди припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня (п. 5.4 договору).

У п. 5.11 договору сторони погодили, що крім орендної плати орендар компенсує орендодавцю вартість комунальних (обслуговуючих) послуг за кожний календарний місяць оренди.

Відповідно до п. 5.12 договору компенсація комунальних (обслуговуючих) платежів сплачується орендарем орендодавцю щомісячно протягом всього строку оренди до моменту підписання сторонами акту зворотної передачі приміщення, кожного місяця, наступного за місяцем, в якому надавались комунальні (обслуговуючі) послуги. Інформація стосовно суми компенсації комунальних (обслуговуючих) платежів фіксується у відповідному Акті.

Компенсація комунальних (обслуговуючих) платежів здійснюється протягом двох банківських днів з дня отримання відповідних Актів від орендодавця. Якщо останній день платежу за цим договором оренди припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня (п. 5.13 договору).

На виконання вимог договору оренди, 01.01.2020 між орендодавцем та орендарем підписаний акт приймання-передачі приміщення під офіс, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення № 407А під офіс, загальною площею 13,0 кв.м.

Згідно із наданими позивачем у матеріали справи Актами надання послуг: № 19 від 31.01.2022 , № 96 від 28.02.2022, № 799 від 31.05.2022, № 992 від 30.06.2022, № 1180 від 31.07.2022, № 1362 від 31.08.2022, № 1542 від 30.09.2022, № 1848 від 31.10.2022, № 20 від 30.11.2022 сума нарахованої орендної плати за період січень, лютий, травень-листопад 2022 становить 22230,00 грн.

За обґрунтуваннями позивача, за спірний період заборгованості відповідачем здійснено оплату орендної плати за січень 2022 19.07.2022. Крім того, внесений орендарем гарантований платіж було зараховано орендодавцем в якості оплати за останній місяць оренди - листопад 2022.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати становить 17290,00 грн (22230,00 грн - 4940 грн).

Крім того, згідно із наданими позивачем у матеріали справи Актами надання послуг: № 139 від 31.01.2022 на суму 1276,66 грн, № 742 від 31.03.2022 на суму 1033,11 грн, № 773 від 30.04.2022 на суму 414,56 грн, № 850 від 31.05.2022 на суму 397,16 грн, № 1160 від 30.06.2022 на суму 410,96 грн, № 1341 від 31.07.2022 на суму 290,17 грн, № 1521 від 31.08.2022 на суму 557,44 грн, № 1571 від 30.09.2022 на суму 660,69 грн, № 1877 від 31.10.2022 на суму 572,99 грн, № 2051 від 30.11.2022 на суму 559,24 грн, загальна сума компенсації комунальних послуг за період січень, березень-листопад 2022 становить 6172,98 грн.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача з компенсації комунальних послуг становить 7322,47 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заяви до стягнення 4105,72 грн інфляційних втрат, 812,69 грн 3% річних, 12975,49 грн пені та 1729,00 грн штрафу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із матеріалами справи правові відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору оренди приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-Б № 407А/20 від 30.12.2019.

Матеріалами справи підтверджується, що у спірний період (січень 2022 - листопад 2022) відповідач на підставі укладено між сторонами договору оренди користувався нежитловим приміщенням № 407А, площею 13 кв.м., що розташоване за адресою м. Київ, вул. Тампере, 13-Б.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Розмір щомісячної орендної плати погоджений сторонами у п. 5.2 договору та становить 2470,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.4 договору сторони дійшли згоди, що орендна плата сплачується не пізніше 5 числа місяця , за який сплачується орендна плата, авансовим платежем.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за період лютий, травень-жовтень 2022 становить 17290,00 грн.

Належних доказів у спростування заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 17290,00 грн відповідачем не надано.

Крім того, п. 5.13 договору сторони погодили, що компенсація комунальних (обслуговуючих) платежів здійснюється протягом двох банківських днів з дня отримання відповідних Актів від орендодавця.

За розрахунком позивача заборгованість з компенсації комунальних послуг становить 7322,47 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

На підтвердження заборгованості у вказаному розмірі позивачем долучені до матеріалів справи Акти надання послуг: № 139 від 31.01.2022 на суму 1276,66 грн, № 742 від 31.03.2022 на суму 1033,11 грн, № 773 від 30.04.2022 на суму 414,56 грн, № 850 від 31.05.2022 на суму 397,16 грн, № 1160 від 30.06.2022 на суму 410,96 грн, № 1341 від 31.07.2022 на суму 290,17 грн, № 1521 від 31.08.2022 на суму 557,44 грн, № 1571 від 30.09.2022 на суму 660,69 грн, № 1877 від 31.10.2022 на суму 572,99 грн, № 2051 від 30.11.2022 на суму 559,24 грн, які підтверджують, що заборгованість відповідача з компенсації комунальних послуг за період січень, березень-листопад 2022 становить 6172,98 грн, а не 7322,47 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості з компенсації комунальних послуг вбачається, що до суми заборгованості включено компенсацію комунальних послуг на суму 1149,49 грн, однак позивачем не надано жодних первинних документів, акту надання послуг, які б підтверджували споживання відповідачем комунальних послуг на вказану суму.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість з компенсації комунальних послуг за період січень, березень-листопад 2022 у розмірі 6172,98 грн, а не у розмірі 7322,47 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наданими позивачем у матеріали справи доказами та встановленими судом фактичними обставинами підтверджується заборгованість відповідача зі сплати орендної плати у розмірі 17290,00 грн та з компенсації комунальних послугу розмірі 6172,98 грн, з урахування чого суд задовольняє повністю позовні вимоги про стягнення орендної плати в сумі 17290,00 грн та частково - позовні вимоги про стягнення заборгованості з компенсації комунальних послуг, а саме у розмірі 6172,98 грн.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 812,69 грн та інфляційних втрат у сумі 4105,72 грн, суд зазначає таке.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрату у розмірі 2731,61 грн, що нараховані на суму заборгованості з орендної плати, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Розрахунок 3% річних, що нараховані на суму заборгованості з орендної плати є невірним, оскілки позивачем при здійсненні розрахунку не враховані умови п. 5.4 договору про те, що якщо останній день платежу за цим договором оренди припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що нараховані на суму основного боргу, становить 560,72 грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, що нараховані на суму заборгованості з компенсації комунальних послуг, судом встановлено, що вони є невірними, оскільки, по-перше, позивачем невірно визначено період прострочення, без урахуванням умов та строків, встановлених п. 5.13 договору, по-друге, позивачем здійснено також нарахування на суму компенсації комунальних послуг у розмірі 1149,49 грн, у задоволенні якої судом відмовлено.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що нараховані на суму заборгованості з компенсації комунальних послуг, становить 202,60 грн, розмір інфляційних втрат - 1044,84 грн.

Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача становить 3776,45 грн (2731,61 грн+1044,84 грн), розмір 3% річних - 763,32 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 12975,49 грн пені, з яких 9061,19 грн пеня за порушення строку сплати орендної плати та 3914,30 грн пеня за порушення строку сплати компенсації за комунальні послуги.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пунктів 10.2.2., 10.2.3, 10.2.5 договору у разі порушення орендарем:

- строку сплати орендної плати, що передбачений умовами цього договору оренди, орендар повинен сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України встановленої на день відповідного порушення за кожний календарний день прострочення платежу;

- строку сплати орендної плати, що передбачений умовами цього договору оренди понад 15 календарних днів, з моменту виникнення у нього такого обов`язку згідно умов цього договору оренди, орендар повинен сплатити орендодавцю також штраф у розмірі 10% від суми орендної плати за кожне порушення строків оплати;

- строку сплати компенсації комунальних (обслуговуючих) платежів що передбачений умовами цього договору оренди, орендар повинен сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України встановленої на день відповідного порушення за кожний календарний день прострочення платежу.

Оскільки прострочення сплати орендної плати перевищує 15 календарних днів, то позивач правомірно здійснив нарахування штрафу у розмірі 10%, що становить 1729,00 грн.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши розрахунок пені, що нарахована на суму заборгованості з компенсації комунальних послуг, судом встановлено, що здійснений без урахування приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.

В той же час, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) " від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року.

В період нарахування позивачем пені тривав карантин, який, зокрема, був продовжений згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 до 30 червня 2023 року.

Отже, дія Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX фактично надавала можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Таким чином, у даному випадку правомірним було нарахування пені по 30.06.2023 включно, враховуючи, що умовами договору сторони не погоджували іншого строку нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Здійснивши перерахунки пені за простроченні сплати компенсації за комунальні послуги за періоди: з 03.02.2022 по 30.06.2023 на суму 1276,66 грн, з 05.04.2022 по 30.06.2023 на суму 1033,11 грн, з 04.05.2022 по 30.06.2023 на суму 414,56 грн, з 03.06.2022 по 30.06.2023 на суму 397,16 грн, з 05.07.2022 по 30.06.2023 на суму 410,96 грн, з 03.08.2022 по 30.06.2023 на суму 290,17 грн, з 03.09.2022 по 30.06.2023 на суму 557,44 грн, з 05.10.2022 по 30.06.2023 на суму 660,69 грн, з 03.11.2022 по 30.06.2023 на суму 572,99 грн, з 03.12.2022 по 30.06.2023 на суму 559,24 грн, судом встановлено, що розмір пені за прострочення виконання зобов`язання з компенсації комунальних послуг становить 2962,40 грн, а тому вимоги в цій частині є частково обґрунтованими.

Також у позовній заяві зазначено, що пеня за порушення строку сплати орендної плати становить 9061,19 грн та вказано, що розрахунок пені за прострочення сплати орендної плати наведено в додатку № 11 до позовної заяви.

В той же час, додаток 11 та додаток 12 до позовної заяви - розрахунки пені за порушення строку сплати компенсації за комунальні послуги.

Розрахунку пені за порушення строку сплати орендної плати у розмірі 9061,19 грн позивачем суду не надано.

Суд враховує, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №911/19/19, від 16.12.2020 у справі №912/1433/16 від 16.12.2020, від 10.11.2020 у справі № 903/802/18.

Дослідивши Додаток 11 до позовної заяви, який позивачем вказано в якості розрахунку суми пені за прострочення сплати орендної плати, судом встановлено, що вказаний додаток не містить розрахунку пені за порушення строку сплати орендної плати у розмірі 9061,19 грн.

Оскільки позивачем не надано розрахунку пені розмірі 9061,19 грн, суд позбавлений можливості дослідити обґрунтованість такого розміру пені та перевірити відповідний розрахунок (період нарахування, суми на які здійснюється нарахування пені, тощо).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 13 ГПК України).

З огляну на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 9061,19 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивача що останній не позбавлений права та можливості звернутись до суду з позовом про стягнення пені, надавши обґрунтований розрахунок.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "КОМПЛЕКСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШИРОКОПРОФІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА-2", а саме в частині стягнення 17290,00 грн заборгованості з орендної плати, 6172,98 грн заборгованості з компенсації комунальних послугу, 3776,45 грн інфляційних втрат, 763,32 грн 3% річних, 1729,00 грн штрафу та 2962,40 грн пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРДОРРЕСУРС" (02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 39538685) на користь Приватного акціонерного товариства "КОМПЛЕКСНЕ ПІДПРИЄМСТВО ШИРОКОПРОФІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА-2" (02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 32306302) 17290,00 грн заборгованості з орендної плати, 6172,98 грн заборгованості з компенсації комунальних послугу, 3776,45 грн інфляційних втрат, 763,32 грн 3% річних, 1729,00 грн штрафу, 2962,40 грн пені та 1983,73 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.12.2023.

Суддя С.О. Турчин