Рішення

від 28.11.2023 по справі 925/1276/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року м.Черкаси справа № 925/1276/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул.Острів Коцюбинського,4

до фізичної особи-підприємця Короля Богдана Олександровича, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с.Листвина

про розірвання договору оренди майна та стягнення заборгованості у сумі 84900,33 грн орендної плати,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Трюхан В.Г. адвокат за ордером;

від відповідача: участі не брав.

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Короля Богдана Олександровича з вимогами про:

розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності від 10.06.2010 №1, укладеного між фізичною особою-підприємцем Королем Богданом Олександровичем та Корсунь-Шевченківським державним історико-культурним заповідником;

зобов`язання повернути Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику приміщення загальною площею 174,8 кв.м, розташоване за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, м.Корсунь-Шевченківський, вул.Острів Коцюбинського,4;

стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності від 10.06.2010 №1 в сумі 84900,33 грн, в тому числі:

54914,72 грн основної заборгованості,

1512,04 грн 3% річних,

24884,33 грн пені,

3589,24 грн інфляційних втрат;

а також про стягнення судових витрат в сумі 16368,00 грн (зокрема 5368,00 грн судового збору та орієнтовно 11000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Сторони належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі та про відкладення судового засідання отримані відповідачем, про що свідчать розписки відповідача в поштових повідомленнях. Відзив не подано, вимоги ухвали суду відповідачем не виконані. Пропозицій по врегулюванню спору не направлено.

В судовому засіданні 28.11.2023:

Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити повністю. Позивачем подано оригінали документів позову для огляду судом, а також договір про надання правової допомоги та докази понесених витрат позивачем на правову допомогу.

За результатами судового розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

На підставі письмового договору №1 від 10.06.2010 Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник (орендодавець, кредитор, позивач, стягувач) передав у строкове оплатне тимчасове користування приватному підприємцю Король Богдану Олександровичу (орендар, боржник, відповідач) об`єкту нерухомості обласної комунальної власності підвальне приміщення площею 174,8 м2 під правою добудовою до башти в`їзних воріт на території заповідника в м.Корсунь, острів Коцюбинського, 4. Вартість майна згідно експертної оцінки становить 125856 грн (з ПДВ). Строк оренди комунального майна визначений в 25 років, до 10.06.2035. Розмір орендної плати визначено в договорі в сумі 1572 грн (з ПДВ) щомісячно, або 18864 грн (з ПДВ) в рік (п.3.1. договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Майно передано в користування згідно двостороннього акту приймання-передачі від 10.06.2010 (а.с.27).

Відповідач з жовтня 2022 року перестав виконувати взяті на себе зобов`язання з використання майна за призначенням та систематичного внесення орендної плати згідно з договором оренди майна. Останній орендний платіж внесено відповідачем 18.10.2022 в сумі 4712 грн за вересень 2022 (а.с.43), що стало причиною звернення позивача в суд за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості і повернення майна.

Оскільки майно з оренди орендодавцеві не повернуто, а господарську діяльність відповідач в орендованих приміщеннях не здійснює з жовтня 2022 року, Позивач комісійно перевірив стан орендованих приміщень, про що складено відповідний акт від 09.06.2023 (а.с.44).

На направлену претензію від 16.06.2023 (а.с.45) орендар повідомив письмово 20.07.2023 про настання для відповідача обставин непереборної сили з лютого 2022 року з моменту військової агресії російської федерації проти України та запропонував розірвати договір оренди майна. У відповіді на претензію орендар посилається на необхідність застосування законодавства російської федерації на території суверенної самостійної держави Україна.

Доказів погашення боргу з орендної плати, повернення майна орендодавцеві по акту учасниками спору до суду не подано.

Інших доказів та документів у справу не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Сторони за договором оренди нерухомого майна комунальної власності є суб`єктами господарювання та їх реєстраційні дані внесені в державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.33-39, 41).

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Застосування норм права до спірних відносин:

Відповідно до приписів Господарського кодексу України:

ч.3 ст.5. Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства;

ч.1 ст.173. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку;

ч.1 ст.174. Господарські зобов`язання можуть виникати: /.../ з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з Цивільним кодексом України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.2 ст.13. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб /.../.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатного строкового використання нерухомого майна комунальної власності на підставі чинного двостороннього оплатного строкового, консенсуального договору оренди нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності №1 від 10.06.2010 (а.с.13-22), що охоплюється вимогами гл.58 ЦК України "Найм (оренда)". Договір нотаріально посвідчений. Правочин внесений в Державний реєстр правочинів 27.08.2010, №4090915 (а.с.32). Договір не визнаний судом недійсним та є чинним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 ЦК України). Договірні відносини між сторонами врегульовані нормами Цивільного, Господарського кодексів України, ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1 ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ч.1 ст.526. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ч.1 ст.626. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

ч.1 ст.627. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

ч.1 ст.628. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ч.3 ст.631. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Позивач вказує про повне виконання позивачем умов договору передачу відповідачу в оплатне строкове користування об`єкту нерухомості підвального приміщення площею 174,8 м2 під правою добудовою до башти в`їзних воріт на території заповідника в м.Корсунь, острів Коцюбинського, 4. Вартість майна згідно експертної оцінки становить 125856 грн (з ПДВ). Строк оренди комунального майна визначений в 25 років, до 10.06.2035. Розмір орендної плати визначено в договорі в сумі 1572 грн (з ПДВ) щомісячно, або 18864 грн (з ПДВ) в рік (п.3.1. договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Майно передано в користування згідно акту від 10.06.2010 (а.с.27).

Разом з тим, відповідач взятих на себе зобов`язань своєчасно та в повному обсязі згідно з договором оренди майна - не виконав. Останній орендний платіж внесено відповідачем 18.10.2022 в сумі 4712 грн за вересень 2022 (а.с.43).

Позивач вказує, що майно з оренди орендодавцеві не повернуто, господарську діяльність відповідач в орендованих приміщеннях не здійснює з жовтня 2022 року. Позивач комісійно перевірив стан орендованих приміщень, про що складено відповідний акт від 09.06.2023 (а.с.44).

На направлену претензію від 16.06.2023 (а.с.45) орендар повідомив письмово 20.07.2023 про настання обставин непереборної сили з лютого 2022 року з моменту військової агресії російської федерації проти України та запропонував розірвати договорі оренди майна. У відповіді на претензію орендар посилається на необхідність застосування законодавства російської федерації.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 31.08.2023 року (з жовтня 2022 року по серпень 2023 року) по оренді майна становить 54914,72 грн з урахуванням індексу інфляції за відповідні періоди. Доказів сплати основного боргу з орендної плати з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 54914,72 грн відповідачем не надано.

На думку суду розрахунок боргу по орендній платі позивачем виконаний некоректно, оскільки індекс інфляційних втрат в липні та серпні 2023 року має негативне значення, тому розмір стягнення щомісячної орендної плати не може бути нижчим за 5121,88 грн. Натомість позивачем розраховано розмір орендної плати за липень і серпень 2023 року по 5091,15 грн та 5019,87 грн відповідно, коли індекс інфляції був менше 100%. Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 54914,72 грн орендної плати з відповідача, що не перевищує гранично можливої суми стягнення орендної плати за відповідний період з урахуванням індексів інфляції. Суд не може виходити за межі заявлених позивачем вимог та сум до стягнення.

Стосовно вимоги про стягнення інфляційних втрат:

Позивач з посиланням на норми ст.625 ЦК України нараховує відповідачеві до сплати 1512,04 грн - 3% річних з простроченої суми за період з 01.10.2022 по 31.08.2023, та додатково 3589,24 грн інфляційних втрат за грошовим зобов`язанням за спірний період (а.с.6-7).

Суд критично оцінює доводи та окремий розрахунок інфляційний втрат позивача, оскільки інфляційні втрати вже закладені орендодавцем в розмір індексації орендної плати щомісячно, а подвійне стягнення боргу (як покладення подвійної відповідальності) не допускається згідно чинного законодавства України. В задоволенні даної вимоги належить відмовити за необґрунтованістю, безпідставністю, недоведеністю та за ознаками суперечливої поведінки орендодавця в частині здійсненого подвійного нарахування відповідачеві та стягнення обтяження (інфляційних втрат) на суму боргу.

Стосовно стягнення 3% річних за користування грошовими коштами:

Позивачем виконано розрахунок вимоги 3% річних за грошовим зобов`язанням з загальної суми боргу 54914,72 грн за весь період прострочення з 01.10.2022 по 31.08.2023 та нараховано до стягнення 1512,04 грн плати за користування чужими грошовими коштами (335 днів прострочення, а.с.6).

Суд критично оцінює поданий позивачем розрахунок заборгованості 3% річних до стягнення, оскільки відповідно до п.3.5 договору орендна плата має бути перерахована позивачеві не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Розрахунок здійснюється за формулою:

сума стягнення = сума боргу x 3% x кількість днів : 365 : 100.

Отже порушення права позивача на справедливий розрахунок і право вимоги у позивача по орендній платі за жовтень 2022 року виникло з 13.11.2022 з суми 4829,70 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 115,91 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за листопад 2022 року виникло з 13.12.2022 з суми 4863,51 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 104,73 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за грудень 2022 року виникло з 13.01.2023 з суми 4897,55 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 92,99 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за січень 2023 року виникло з 13.02.2023 з суми 4936,73 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 81,15 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за лютий 2023 року виникло з 13.03.2023 з суми 4971,29 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 70,28 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за березень 2023 року виникло з 13.04.2023 з суми 5045,86 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 58,48 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за квітень 2023 року виникло з 13.05.2023 з суми 5055,95 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 46,13 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за травень 2023 року виникло з 13.06.2023 з суми 5081,23 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 33,41 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за червень 2023 року виникло з 13.07.2023 з суми 5121,88 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 21,05 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за липень 2023 виникло з 13.08.2023 з суми 5091,15 грн по 31.08.2023, що з урахуванням 3% річних становить 7,95 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за серпень 2023 року виникло лише з 13.09.2023 з суми 5019,87 грн, але не охоплюється періодом стягнення та вимогами позивача, тому судом не розглядається.

Загальна сума стягнення 3% річних з відповідача на користь позивача становить 632,08 грн та підлягає до задоволення. В решті вимог належить відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю.

Стосовно стягнення пені:

Позивач з посиланням на п.3.7 договору та ст.ст.546, 549 ЦК України нараховує відповідачеві до сплати 24884,33 грн пені за період прострочення оплати орендної плати з 01.10.2022 по 31.08.2023 (335 днів прострочення), з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у відповідних періодах.

Суд критично оцінює поданий позивачем розрахунок пені до стягнення, оскільки відповідно до п.3.5 договору орендна плата має бути перерахована позивачеві не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Суд враховує обмеження нарахування пені шестимісячним строком в господарських зобов`язаннях відповідно до вимог ст.232 ГК України, тобто до 31.03.2023.

Розрахунок суми пені здійснено судом за формулою:

пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Отже порушення права позивача на справедливий розрахунок і право вимоги у позивача по орендній платі за жовтень 2022 року виникло з 13.11.2022 з суми 4829,70 грн по 31.03.2023, що з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 919,63 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за листопад 2022 року виникло з 13.12.2022 з суми 4863,51 грн по 31.03.2023, що з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 726,20 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за грудень 2022 року виникло з 13.01.2023 з суми 4897,55 грн по 31.03.2023, що з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 523,30 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за січень 2023 року виникло з 13.02.2023 з суми 4936,73 грн по 31.03.2023, що з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 317,84 грн;

Право вимоги у позивача по орендній платі за лютий 2023 року виникло з 13.03.2023 з суми 4971,29 грн по 31.03.2023, що з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 129,39 грн.

Загальна сума пені за спірний період становить 2616,36 грн та підлягає до задоволення на користь позивача. В решті вимог належить відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідачем заперечень щодо правильності розрахунку позовних вимог до суду не подано.

Суд вважає, що строк проведення відповідачем розрахунку за орендними платежами у період з жовтня 2022 року до серпня 2023 року за договором оренди майна комунальної власності є таким, що настав.

Щодо доводів відповідача про розірвання договору оренди майна з моменту надання відповіді на претензію (а.с.46) позивача суд вказує на таке: відповідно до умов договору зміни, доповнення чи розірвання договору допускаються лише за взаємною згодою сторін п.11.3 договору. Відповідно до п.11.4 договору Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, за ініціативою однієї із сторін (а.с.20). Взаємної згоди між сторонами на розірвання договору не досягнуто, орендна плата не сплачена (не внесена), тому позивача (орендодавець) правомірно звернувся в суд з відповідним позовом про розірвання договору за рішенням суду.

Відповідно до п.11.4 договору останній розривається в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, що не суперечить положенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Стаття 782 ЦК України передбачає право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 24 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" передбачено право розірвання договору оренди за рішенням суду внаслідок систематичного невиконання орендарем умов договору, в т.ч. із підстав систематичної несплати орендної плати.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України:

ст.526. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ч.2 ст.651. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналізуючи вище вказані норми права, суд дійшов висновку, що систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, є підставою для розірвання такого договору за рішенням суду. Наведені правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов договору від 10.06.2010 орендна плата не сплачується з жовтня 2022 року, що є істотним порушенням умов вказаного договору і підставою для звернення позивача в суд за захистом порушеного права та відновлення порушеного права в запропонований спосіб.

Суд дійшов висновку про доведеність факту порушення зобов`язання з боку відповідача. За вказаних обставин вимога позивача про розірвання договору оренди майна комунальної власності №1 від 10.06.2010 підлягає задоволенню.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди майна визначені ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою у разі припинення або розірвання договору оренди майна орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно протягом трьох робочих днів з моменту припинення договору.

Стаття 785 ЦК України передбачає обов`язок орендаря негайно повернути майно орендодавцеві.

Орендар не має права утримувати орендоване майно для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи, що вказане орендоване майно підвального приміщення музейного комплексу заповідника підлягають поверненню позивачеві;

відповідач не вчинив ніяких дій по поверненню орендованого комунального майна по акту приймання-передачі;

спірний договір оренди комунального майна може бути розірваний на майбутнє, суд приходить до висновку про необхідність розірвання спірного договору оренди комунального майна №1 від 10.06.2010 з моменту набрання рішенням суду законної сили, не враховуючи вимоги відповідача про визнання договору розірваним з моменту направлення ним відповіді на претензію від 2007.2023 (а.с.46).

Стосовно покладення зобов`язання на ФОП Короля Б.О. по поверненню майна:

Суд не вбачає обставин непереборної сили для відповідача при виконанні ним умов спірного договору №1 оренди нерухомого майна комунальної власності. Черкаська область не є фронтовою, бойові дії на території області у зв`язку з неспровокованою військовою агресією російської федерації проти України не велись. Відповідач не підтвердив наявність обставин непереборної сили належними та допустимими доказами. Натомість суд підтверджує триваюче (наявне) умисне невиконання відповідачем умов договору №1 від 10.06.2010.

З урахуванням відносин, що склалися між сторонами та ухилення відповідача від повернення орендованого майна орендодавцеві суд вважає за необхідне відкоригувати вимогу позивача з метою реального виконання рішення суду, застосувавши до відповідача ФОП Короля Б.О. процедуру примусового вилучення з користування останнього спірного орендованого майна підвального приміщення загальною площею 174,8 м2 Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, м.Корсунь-Шевченківський, вул.острів Коцюбинського, 4 відповідно до предмету договору №1 від 10.06.2010, з подальшою передачею цього майна орендодавцеві.

Коригування вимоги позову судом не є зміною предмету чи підстави позову, а направлене виключно на реальне виконання рішення суду.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідачем доводів позивача в належний спосіб та належними доказами не спростовано, доказів належного виконання умов договору оренди майна комунальної власності - відповідачем не надано.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права відповідно до приписів ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України. Порушене право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Враховуючи вище викладене, позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю за мінімальною ставкою (5368 грн).

Стосовно витрат на послуги адвоката.

Позивачем при зверненні з позовом заявлено про необхідність стягнення понесених витрат на правову допомогу орієнтовно 11000 грн. В судове засідання представником позивача подані докази про понесені витрати на правову допомогу в сумі 8500,00 грн платіжна інструкція 0.0.3328552042.1 від 27.11.2023, разом з актом виконаних робіт.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем додано:

Договір №5 про надання правничої допомоги від 01.08.2023 з розрахунку витрат 500 грн гонорар згідно акту виконаних робіт та 2000 грн за виконання доручень, передбачених п.п.2,3,4,5,6,7 п.2.1 договору. Договір включає опис послуг, що надаються замовнику адвокатом;

Акт виконаних робіт від 20.11.2023 на суму 8500 грн;

Платіжна інструкція від 27.11.2023 про перерахування Корсунь-Шевченківським ДІКЗ на користь адвоката Трюхана В.Г. 8500 грн за надану правову допомогу у справі №925/1276/23;

Ордер адвоката серія СА №1064655 від 19.09.2023 на представництво інтересів Корсунь-Шевченківського ДІКЗ в господарському суді Черкаської області;

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.11.2011 №442.

Судом встановлено, що 01.08.2023 між Корсунь-Шевченківським державним історико-культурним заповідником, в особі директора Степенькіної Прасковії Яківни, що діє на підставі положення (далі клієнт) та Трюханом Володимиром Григоровичем, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №442 від 07.11.2011, виданого Черкаською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (далі адвокат) укладено договір №5 про надання правничої допомоги (а.с.68-69) за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1); клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в судах всіх рівнів по справі за позовом Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника до Приватного підприємця Короля Богдана Олександровича про розірвання договору оренди №1 від 10.06.2012 року та стягнення заборгованості. При виконанні доручення адвокат виконує наступні функції: 1) ознайомлюється з документами наданими клієнтом, надає аналіз та висновок; 2) готує та особисто подає чи направляє поштовою кореспонденцією листи, адвокатські запити, заяви та інші документи до установ, організацій та підприємств; 3) отримує необхідні документи в установах, організаціях та підприємствах з виїздом поза робоче місце адвоката чи поштою; 4) готує та особисто подає чи направляє процесуальні документи (заяви, позовні заяви, клопотання, заперечення, відзиви, апеляційні скарги і т.п.) по справі; 5) представляє інтереси клієнта в судах всіх рівнів по справі; 6) проводить зустрічі з Клієнтом на його вимогу за місцем роботи чи з виїздом поза робоче місце для узгодження правової позиції та вирішення інших питань, пов`язаних з розглядом вищезазначеної справи; 7) вчиняє інші дії необхідні для виконання доручень (п.2.1.); за виконання доручень клієнт за даним договором сплачує адвокату гонорар згідно акту виконаних робіт в розмірі 500,00 грн (п`ятсот гривень 00 коп) за 1 годину фактично затраченого часу на виконання доручень, передбачених п.п.1, п.2.1. договору, та в розмірі 2000,000 (дві тисячі гривень 00 коп)) за виконання доручень, передбачених п.п.2,3,4,5,6,7, п.2.1. договору (п.4.1); даний договір укладений на строк до дати набрання законної сили рішення по вищезазначеній справі (п.5.1); цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взятих на себе зобов`язань до їх повного виконання (п.5.2).

Відповідно до акту виконаних робіт від 20.11.2023 (а.с.70) адвокат Трюхан Володимир Григорович, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №442 від 07.11.2011, виданого Черкаською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (далі виконавець) надав, а Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, в особі директора Степенькіної Прасковії Яківни, що діє на підставі положення (далі замовник) прийняв правничу допомогу в консультуванні, підготовці та направленні до Господарського суду Черкаської області позовної за позовом Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника до Приватного підприємця Король Богдана Олександровича про розірвання договору оренди №1 від 10.06.2012 та стягнення заборгованості.

В акті зазначений перелік наданої правничої допомоги виконавцем станом на 20.11.2023, а саме: 1) ознайомлення з документами наданими клієнтом, аналіз та висновок по договору оренди нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності, від 10.06.2010 №1-1 год.; 2) підготовка претензії по договору оренди нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності, від 10.06.2010 №1-1 год.; 3) підготовка та направлення позовної заяви за позовом Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника до Приватного підприємця Король Богдана Олександровича про розірвання договору оренди №1 від 10.06.2012 та стягнення заборгованості до суду - 3 год.

Загалом на виконання правничої допомоги виконавцем затрачено 5 год. Сторони досягли угоди про сплату правничої допомоги відповідно до договору №5 від 01.08.2023 станом на 20.11.2023 року складає 8500,00 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 коп). Виконавець своїм підписом на акті виконаних робіт засвідчив про оплату замовником всієї суми коштів за надану правничу допомогу, а замовник підтвердив факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданої виконавцем правничої допомоги.

27.11.2023 замовник послуг правової допомоги Корсунь Шевченківський ДІКЗ оплатив послуги з правової (правничої) допомоги в сумі 8500,00 грн адвокату Трюхан В.Г., що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3328552042.1 з призначенням платежу: "сплата за правову допомогу в суді за позовом про розірвання договору оренди з ПП Коваль БО по справі 925/1276/23".

Обсяг виконаних робіт відповідає потребам клієнта, претензій з приводу обсягу та якості робіт клієнтом не заявлено.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України:

ч.1 ст.3. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

ч.1 і 2 ст.4. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

ч.1-4 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

ст.16. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

ч.1 ст.58. Представником у суді може бути адвокат або законний представник;

ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;

ст.126. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

ч.4-8 ст.129. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись; якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку; якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (…).

Згідно із положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

п.4 і 9 ч.1 ст.1. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

ч.3 ст.4. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності);

ч.1 ст.26. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (…);

ст.30. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час;

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України:

ч.1, 3 ст.237. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із поданою позивачем заявою від 27.11.2023 попередній (орієнтовний) розмір витрат, які останній поніс на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами, становить 8500,00 грн.

У судовому засіданні 27.11.2023 до виходу суду у нарадчу кімнату представником позивача зроблено заяву про понесені останнім судові витрати на професійну правничу допомогу у фіксованій сумі 8500,00 грн та про стягнення її з відповідача.

Перелік, обсяг та зміст наданих позивачу адвокатом Трюхан В.Г. послуг, а також вартість роботи останнього (8500,00 грн), відповідають критеріям, погодженим сторонами у договорі №5 про надання професійної правничої допомоги від 01.08.2023.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем такої заяви до суду не подано.

Одночасно суд враховує часткове задоволенні позовних вимог, тому з критеріїв розумності, пропорційності та обґрунтованої достатності суд вважає за необхідне зменшити розмір правничої допомоги, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 6000 грн. Решта витрат в сумі 2500 грн. покладається на витрати позивача у справі та відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з фізичної особипідприємця Короля Богдана Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1 , від 11.05.2010, зареєстрований Звенигородський район, с.Листвина, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; номер рахунку в банку невідомий

на користь Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника (Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул. острів Коцюбинського, 4, код ЄДРПОУ 02226346; р/р НОМЕР_3 в ДКСУ)

54914,72 грн заборгованості за договором оренди майна з урахуванням інфляційних втрат, 632,08 грн 3% річних, 2616,36 грн пені, 5368 грн судового збору та 6000 грн витрат на правову допомогу.

1.2. Розірвати з моменту набрання рішенням суду законної сили договір оренди нерухомого майна, що належить до обласної комунальної власності №1 від 10.06.2010, що укладений між Корсунь-Шевченківським державним історико-культурним заповідником, (Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул. острів Коцюбинського, 4, код ЄДРПОУ 02226346)

та фізичною особоюпідприємцем Король Богданом Олександровичем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1 , від 11.05.2010, зареєстрований Звенигородський район, с.Листвина, ідентифікаційний код ЄДРПОУ

НОМЕР_4 . Вилучити з користування фізичної особипідприємця Король Богданом Олександровичем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1 , від 11.05.2010, зареєстрований Звенигородський район, с.Листвина, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_2

орендоване майно підвального приміщення загальною площею 174,8 м2 Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, що розташоване в м. Корсунь-Шевченківський, вул. острів Коцюбинського, 4, з подальшою передачею цього майна орендодавцеві - Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику (Черкаська область, м.Корсунь-Шевченківський, вул. острів Коцюбинського, 4, код ЄДРПОУ 02226346).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 29.11.2023.

Суддя Г.М.Скиба