Постанова

від 26.05.2010 по справі 2-1/3784-2009

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

25 травня 2010 року Справа № 2-1/3784-2009

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Сотул а В.В.,

суддів Лисен ко В.А.,

Бор исової Ю.В.,

за участю представників ст орін:

представник позивача: н е з'явився, товариство з обмеж еною відповідальністю "Торго ва Гільдія";

представник відповідача: не з'явився, відкрите акціон ерне товариство "Криммеблі";

розглянувши апеляційну ск аргу товариства з обмежен ою відповідальністю "Торгова Гільдія" на рішення господар ського суду Автономної Респу бліки Крим (суддя Ковтун Л.О. ) від 16 березня 2010 року у справі № 2-1/3784-2009

за позовом товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Торгова Гільдія" (вул. Д имитрова, буд. 5, корп. 10-А, місто К иїв 150,03150)

до відкритого акціонерн ого товариства "Криммеблі" (ву л. Лінейна, 2, місто Сімферопол ь, 95006)

про стягнення 298 977,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю «Торгова Гільдія»звернулось до госпо дарського суду Автономної Ре спубліки Крим з позовом до ві дкритого акціонерного товар иства «Криммеблі»про стягне ння 298977,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежни м чином виконав свої зобов' язання в частині оплати отри маних послуг відповідно до д оговору № 2301 -1-К/АН від 23 січня 2006 р оку.

Відповідач позов не визнав , у відзиві на позовну заяву за значив, що за даними бухгалте рського обліку заборгованіс ть перед позивачем відсутня. Крім того, відповідач заявив клопотання про застосування судом наслідків спливу стро ків позовної давності.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2010 року у спр аві № 2-1/3784-2009 у задоволенні позов у відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з т ого, що підписаний сторонами 24 червня 2006 року акт прийому-пе редачі документації (концепц ії) за договором № 2301-1-К/АН від 23 с ічня 2006 року (а.с. 19) не відповіда є вимогам, встановленим Зако ном до первинних бухгалтерсь ких документів, у зв' язку з ч им не може бути прийнятий як н алежний доказ по справі.

Також суд дійшов висновку, щ о позивачем пропущений встан овлений статтею 257 Цивільного кодексу України строк, у межа х якого особа може звернутис я до суду з вимогою про захист свого цивільного права або і нтересу (строк позовної давн ості).

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Се вастопольського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить рішення суду скасувати, п озовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі заявн ик, посилаючись на умови пунк тів 4.4., 4.2.1., 4.2.3., 4.3.1., 4.3.3. укладеного між сторонами договору, а також н а правила частини 1 статті 261 Ци вільного кодексу України, за значає, що строк позовної дав ності закінчився лише 09 липня 2009 року, однак позовна заява бу ла ним подана 06 липня 2009 року, то бто в строк, передбачений зак онодавством.

Також, заявник скарги прос ить звернути увагу, що в матер іалах справи відсутня заява відповідача про застосуванн я строку позовної давності, а його застосування за власно ю ініціативою суду є неможли вим в силу частини 3 статті 267 Ци вільного кодексу України.

У доповненнях до апеляцій ної скарги, які надійшли до су ду апеляційної інстанції 17 тр авня 2010 року за вх. № 4534 (а.с. 140-144), зая вник заперечує проти висновк у суду першої інстанції щодо відсутності повноважень осо би, яка з боку відповідача під писала акт прийому-передачі концепції від 24 червня 2006 року.

Зокрема, позивач зазначає, щ о посилання суду першої інст анції на наявність на вказан ому акті приймання-передачі концепції від 24 червня 2006 року "нахиленої риси" перед підпис ом як на доказ того факту, що а кт підписано неуповноважено ю особою, є безпідставним та п омилковим, оскільки ця риса н е може вважатися належним до казом у розумінні статті 34 Гос подарського процесуального кодексу України, так як жодни м нормативним актом не встан овлено можливості такого зас тереження.

Письмові заперечення про ти апеляційної скарги у мате ріалах справи відсутні.

За розпорядженням заступн ика голови Севастопольськог о апеляційного господарсько го суду від 18 травня 2010 року у ск ладі судової колегії була пр оведена заміна судді Гоголя Ю.М. на суддю Борисову Ю.В.

У судовому засіданні, яке ві дбулось 18 травня 2010 року, предс тавник позивача апеляційну с каргу підтримав, представник відповідача проти скарги за перечував, просив залишити р ішення суду першої інстанції без змін. У судовому засіданн і було оголошено перерву для підготовки повного тексту п останови суду до 25 травня 2010 ро ку.

Розглянувши справу повтор но у порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, судова колегія в становила наступні обставин и.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 січня 2006 року між това риством з обмеженою відповід альністю «Торгова Гільдія»(в иконавець) і відкритим акціо нерним товариством «Криммеб лі»(замовник) укладено догов ір про надання послуг № 2301-1-К/АН (далі - договір) (а.с. 9-17).

Відповідно до підпункту 1.1. д оговору виконавець надає зам овнику інформаційно-консалт ингові послуги, які полягают ь у розробці і наданні в письм овому вигляді систематизова ної інформації, яка містить, д ослідження з аналізу та вибо ру більш ефективного комерці йного використання земельно ї ділянки (далі - аналіз) та сис тематизованої інформації, як а містить дослідження, форму лювання типа об'єкту комерці йної нерухомості (далі - ОКН), й ого форму, опис способу утвор ення, його окупність (далі - ко нцепція).

Сторони домовились, що інфо рмація з аналізу, що викладен а в письмовій формі, передаєт ься замовнику у вигляді підс умкового документа - звіту пр о аналіз та вибір найліпшого і найбільш ефективного коме рційного використання земел ьної ділянки (далі - звіт).

У відповідності з пунктами 4.2 та 4.3 договору передача звіт у та концепції відбувається з обов'язковим складанням ак тів приймання-передачі надан их послуг № 1, 2 відповідно.

Підпунктами 5.2.1., 5.2.2 договору с торони передбачили, що замов ник протягом п'яти банківськ их днів з моменту підписання договору, виплачує виконавц ю передоплату за розробку зв іту, що складає у валютному ек віваленті суму, рівну 10000,00 євро , яка підлягає сплаті в гривня х за курсом, який встановлено Національним банком України на день здійснення платежу і відповідно 20000,00 євро з моменту підписання акту приймання-п ередачі наданих послуг №1 за с творення Концепції.

Відповідно до підпункту 5.2.3. договору оплата залишкової ч астини винагороди за надані інформаційно-консалтингові послуги з розробці звіту та к онцепції в розмірі у валютно му еквіваленті 20000,00 євро, здійс нюється замовником не пізніш е п'яти банківських днів з мом енту підписання сторонами ак ту приймання-передачі надани х послуг №2.

Порушення відповідачем ум ов пункту 5.3.2. договору щодо зді йснення ним остаточного роз рахунку за отримані інформ аційно-консалтингові послуг и, явилось підставою для звер нення позивача до суду з позо вом про стягнення цієї забор гованості з урахуванням штра фних санкцій, 3 % річних та інфл яційних втрат.

Вивчивши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавників сторін, наданих у су довому засіданні 18 травня 2010 ро ку, обговоривши доводи апеля ційної скарги, перевіривши п равильність застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права та відповідність ви сновків суду обставинам спра ви, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що п ідлягає частковому задоволе нню, у зв' язку з наступним.

Як вбачається з матеріалі в справи, між сторонами виник ли правовідносини з надання послуг, які регулюються глав ою 63 Цивільного кодексу Украї ни, а також загальними положе ннями про зобов' язання (гла ва 47 зазначеного Кодексу).

Згідно з статтею 901 Цивільн ого кодексу України, за догов ором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'яз ується за завданням другої с торони (замовника) надати пос лугу, яка споживається в проц есі вчинення певної дії або з дійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оп латити виконавцеві зазначен у послугу, якщо інше не встано влено договором. Положення ц ієї глави можуть застосовува тися до всіх договорів про на дання послуг, якщо це не супер ечить суті зобов'язання.

Відповідно до статей 525, 526 Цив ільного кодексу України, зоб ов'язання має виконуватися н алежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, а за відсу тності таких умов та вимог - ві дповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться. Односторо ння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін ше не встановлено договором або законом. Аналогічне прав ило містить стаття 193 Господар ського кодексу України.

Матеріалами справи, зокрем а, підписаними сторонами акт ами прийому-передачі докумен тації (аналізу та концепції) з а договором № 2301-1-К/АН від 23 січн я 2006 року (а.с. 18, 19), підтверджуєть ся факт належного виконання позивачем своїх договірних о бов' язків, проте, доказів оп лати отриманих послуг відпов ідач суду не надав.

При цьому, судова колегія не погоджується з судом першої інстанції щодо неприйняття акту прийому-передачі докуме нтації (концепції) за договор ом № 2301-1-К/АН від 23 січня 2006 року, пі дписаного 24 червня 2006 року (а.с. 1 9), в якості належного доказу в иконання позивачем договірн их зобов' язань.

Як зазначив суд першої інст анції, нахилена риса перед пі дписом голови правління відк ритого акціонерного товарис тва "Криммеблі" ОСОБА_1 є за стереженням того, що акт підп исаний не головою правління, а іншою особою, повноваження якої позивач у встановленом у порядку не підтвердив. Отже , суд дійшов висновку, що зазна чений акт не відповідає вимо гам закону, пред' явленим до первинних бухгалтерських до кументів, зокрема, частині 2 ст атті 9 Закону України "Про бухг алтерський облік та фінансов у звітність в Україні", згідно з якою первинні документи по винні мати, в числі інших обов ' язкових реквізитів, посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність її оформле ння; особистий підпис або інш і дані, що дають змогу ідентиф ікувати особу, яка брала учас ть у здійсненні господарсько ї операції.

Між тим, підписи представни ків сторін на вказаному акті скріплені печатками товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Торгова Гільдія»та від критого акціонерного товари ства «Криммеблі».

З боку відповідача, як зазна чено в самому акті, концепцію прийняв директор відкритого акціонерного товариства «Кр иммеблі»Борисов В.С. На акті т ак само було поставлено підп ис зазначеної уповноваженої особи, який скріплено печатк ою відповідача.

Відомостей про те, що печатк а відповідача загублена, втр ачена чи вкрадена відкрите а кціонерне товариство «Кримм еблі»позивачу не надавало. Т ак само суду не надано доказі в втрати печатки. Більш того, в ідповідач навіть не пояснив суду, яка саме особа (якщо не д иректор) підписала цей акт.

Відповідно до пункту 42 пост анови Пленуму Верховного Суд у України «Про практику розг ляду судами корпоративних сп орів»від 24 жовтня 2008 року № 13 пр и вирішенні спорів щодо визн ання недійсними правочинів, укладених виконавчим органо м господарського товариства , рішення загальних зборів пр о обрання якого на посаду виз нано у судовому порядку неді йсним, судам необхідно керув атися частиною третьою статт і 92, статтею 241 Цивільного кодек су України. Зокрема, у відноси нах із третіми особами обмеж ення повноважень щодо предст авництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випа дків, коли юридична особа дов еде, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла н е знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабі льності майнового обороту і загальноприйнятим стандарт ом у світовій практиці, зокре ма, відповідно до Першої дире ктиви 68/151/ЄЕС Ради Європейськи х співтовариств від 9 березня 1968 року.

З матеріалів справи вбачає ться, що на відсутність повно важень у особи, яка підписала акт приймання-передачі конц епції від 24 червня 2006 року від і мені відкритого акціонерног о товариства «Криммеблі», по силався саме відповідач.

Згідно з статтею 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Відтак, хибним є висновок су ду першої інстанції, що наявн ість таких повноважень у пре дставника відповідача при пі дписанні акту повинен був до водити суду позивач.

Оскільки в процесі розгляд у даної справи відповідач не довів (не надав належних та до пустимих доказів), що позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутніс ть у особи, що підписала акт, п овноважень на це в момент вчи нення цієї дії, його посиланн я на складання акту неуповно важеною особою не могли прий матись судом до уваги у зв'язк у з необґрунтованістю.

Таким чином, доводи суду пер шої інстанції про недоведені сть позову є помилковими.

Іншою підставою для відмов и у позові суд вказав пропуск строку позовної давності.

Однак, пропуск строку позов ної давності може бути самос тійною підставою для відмови у позові лише у випадку довед еності позову (див. абзац 3 пун кту 11 Постанови Пленуму Верхо вного Суду України "Про судов е рішення у цивільній справі " № 14 від 18 грудня 2009 року).

Крім того, апеляційна інста нція вважає, що суд першої інс танції дійшов помилкового ви сновку щодо пропущення позив ачем строку позовної давност і.

Так, статтею 256 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о позовна давність - це стро к, у межах якого особа може зве рнутися до суду з вимогою про захист свого цивільного пра ва або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності по чинається від дня, коли особа довідалася або могла довіда тися про порушення свого пра ва або про особу, яка його пору шила.

Відповідно до пункту 4.3. дого вору, виконавець зобов' язан ий підготувати і передати за мовнику концепцію для розгля ду і затвердження не пізніше ніж через 40 календарних днів з моменту підписання замовни ком акту прийому-передачі на даних послуг № 1 і отримання ві д замовника передплати, в роз мірі, зазначеному в пункті 5.2.2. цього договору. Передача кон цепції здійснюється з обов' язковим складенням акту пере дачі концепції. Одночасно з п ередачею концепції, виконаве ць передає замовнику 2 екземп ляра акта прийому-передачі н аданих послуг. Такий акт був п ідписаний сторонами 24 червня 2006 року.

В силу пункту 4.3.1. договору, ві дповідач протягом десяти кал ендарних днів з моменту отри мання концепції, тобто до 03 ли пня 2006 року, був зобов' язаний розглянути надану концепцію , підписати акти прийому-пере дачі наданих послуг № 2, та пов ернути один примірник акту п озивачу.

До цього моменту, за умови в ідсутності відмови відповід ача від підписання акту прий ому-передачі наданих послуг № 2, послуги не вважаються нада ними, відтак - у позивача не в иникає права вимагати оплати відповідачем обумовленої в пункті 5.3.2. договору суми части ни винагороди, що залишилась .

За умовами пункту 4.4. договор у у випадку ненадання замовн иком у строки, зазначені в пун ктах 4.2.1. і 4.3.1. цього договору, під писаних екземплярів актів пр ийому-передачі наданих послу г № 1 і № 2 і відсутності мотивов аної письмової відмови замов ника від підписання актів пр ийому-передачі наданих послу г із зазначенням причин згід но з пунктами 4.2.3. і 4.3.3. цього дого вору, послуги, надані виконав цем, вважаються наданими нал ежним чином відповідно до ум ов цього договору і прийняти ми без претензій з боку замов ника.

Відповідно до підпункту 5.2.3. договору оплата залишков ої частини винагороди за н адані інформаційно-консалти нгові послуги з розробці зві ту та концепції в розмірі у ва лютному еквіваленті 20000,00 євро, здійснюється замовником не пізніше п'яти банківських днів з моменту підписання ст оронами акту приймання-перед ачі наданих послуг №2.

З огляду на те, що концепцію було надано відповідачу 24 чер вня 2006 року (а.с. 19) та, враховуючи відсутність підписаних відп овідачем актів прийому-перед ачі наданих послуг № 2 та відпо відних зауважень щодо надано ї концепції, останнім днем ос таточного розрахунку відпов ідача перед позивачем за над ані послуги згідно з пунктом 5.2.3. договору є 09 липня 2006 року. От же, відповідач вважається та ким, що прострочив виконання зобов' язання саме з 09 липня 2006 року (24.06.2006 + 10 днів на розгляд ко нцепції + 5 днів на оплату).

Матеріалами справи підтве рджено, що позивач звернувся до суду з цим позовом 06 липня 20 09 року (а.с. 31), тобто у строк, пере дбачений статтею 257 Цивільног о кодексу України.

Відповідно до частини 2 стат ті 533 Цивільного кодексу Украї ни, якщо у зобов'язанні виз начено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, ви значається за офіційним курс ом відповідної валюти на ден ь платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлен ий договором або законом чи і ншим нормативно-правовим акт ом.

Як було зазначено, у договор і сторони встановили грошови й еквівалент в іноземній вал юті (євро), зокрема: "5.2.3. Оплата з алишкової частини винагород и за надані інформаційно-кон салтингові послуги з розробл ення звіту і створення конце пції, яка складає у валютному еквіваленті суму, що дорівню є 20000,00 євро, яка підлягає сплаті в гривнях за курсом, встановл еним Національним банком Укр аїни на день здійснення плат ежу".

Наведені правила частини 2 с татті 533 Цивільного кодексу Ук раїни передбачають гарантію захисту майнових інтересів кредитора у випадку зміни ку рсу гривні до певної іноземн ої валюти.

Офіційний курс євро станом на 06 липня 2009 року (дата подачі п озовної заяви) становив 1069,9654 гр н за 100,00 євро. Отже, з відповідач а підлягає стягненню заборго ваність у сумі 213993,08 грн (20000,00 євро х 1069,9654 / 100).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Що ж до вимог позивача про стягнення збитків, заподіян их інфляцією, то апеляційна і нстанція відмовляє у їх задо воленні з огляду на те, що пози вач не довів установленими Г осподарським процесуальним кодексом України засобами д оказування факту знецінення євро, тобто валюти, в якій вир ажено грошове зобов'язання і за якою обраховується сума б оргу за договором. Офіційний індекс інфляції, що розрахов ується Державним комітетом с татистики України, визначає рівень знецінення національ ної грошової одиниці України , тобто зменшення купівельно ї спроможності гривні, а не ін оземної валюти (див. пункт 1 ог лядового листа Вищого господ арського суду України від 26 ли пня 2002 року № 01-8/870).

Загальна сума процентів ві д простроченої суми, виходяч и з періоду стягнення, заявле ного позивачем (з 03 липня 2008 рок у по 03 липня 2009 року), складає 6395,47 грн, а саме:

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочен ня Розмір процентів річних Загальна сума процентів

212600 03.07.2008 - 03.07.2009 366 3 % 6395,47

За правилами статей 546, 549 Ци вільного кодексу України вик онання зобов'язань може забе зпечуватися згідно закону чи договору неустойкою (штрафо м, пенею), заставою та поручите льством. Неустойкою (штрафом , пенею) визнається визначена законом чи договором грошов а сума, яку боржник повинен уп латити кредитору у випадку н евиконання або неналежного в иконання зобов'язання.

Відповідно до статей 1, 3 Зако ну України "Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов'язань" платн ики грошових коштів сплачуют ь на користь одержувачів цих коштів за прострочку платеж у пеню в розмірі, що встановлю ється за згодою сторін, але ро змір пені, передбачений ста ттею 1 цього Закону, обчислює ться від суми простроченого платежу та не може перевищув ати подвійної облікової став ки Національного банку Укра їни, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6 статті 232 Г осподарського кодексу Украї ни нарахування штрафних санк цій за прострочення виконанн я зобов'язання, якщо інше не вс тановлено законом або догово ром, припиняється через шіст ь місяців від дня, коли зобов'я зання мало бути виконано.

В пункті 6.3. договору №2301-1-К/АН в ід 23 січня 2006 року сторони пере дбачили, що у випадку простро чення оплати, замовник сплач ує виконавцю пеню в розмірі п одвійної облікової ставки На ціонального банку України ві д вартості прострочених посл уг за кожен день простроченн я.

Між тим, згідно з частиною 2 с татті 258 Цивільного кодексу Ук раїни до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) засто совується позовна давність в один рік.

Сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у справі, є підставо ю для відмови в позові (пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судово ю колегією, початком перебіг у строку позовної давності д ля позивача у цій справі є 09 ли пня 2006 року, тобто ця дата є нач алом строку позовної давност і до вимог про стягнення неус тойки і цей строк сплив 09 липн я 2007 року.

Однак, з вимогою про стягнен ня пені товариство з обмежен ою відповідальністю «Торгов а Гільдія»звернулося до суду лише 06 липня 2009 року (а.с. 31).

Виходячи з цього, суд відмов ляє в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені.

Враховуючи викладене, апел яційний господарський суд ді йшов висновку про часткове з адоволення апеляційної скар ги, скасування рішення суду п ершої інстанції як такого, що прийнято при невідповідност і висновків, викладених в ріш енні суду, обставинам справи , неповному з'ясуванні обстав ин справи та порушенні норм м атеріального права та прийма є нове рішення про часткове з адоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 101, 103 (пунк т 2), 104 (частина 1, пункт 1, 3, 4), 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу т овариство з обмеженою відпов ідальністю «Торгова Гільдія »задовольнити частково.

2. Рішення господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 16 березня 2010 року у справ і № 2-1/3784-2009 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов товариства з обмеже ною відповідальністю «Торго ва Гільдія»задовольнити час тково.

5. Стягнути з відкритого акц іонерного товариства "Кримме блі" (вул. Лінейна, 2, місто Сімфе рополь, 95006, ідентифікаційний к од 00275398, р/р 26009302320256 в КЦО "ПИБ", МФО 324430, І ПН 002753901091) на користь товариства з обмеженою відповідальніст ю "Торгова Гільдія" (вул. Димит рова, буд. 5, корп. 10-А, місто Київ 150, 03150, ідентифікаційний код 31864949, р/р 26003434270001 в КРУ КБ "ПриватБанк" г. Киев, МФО 321842, ІПН 318649426540) заборгова ність у сумі 213993,08 грн, 3 % річних у сумі 6395,47 грн, державне мито в с умі 2203,86 грн та витрати на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу в сумі 236,00 грн.

6. В іншій частині позову від мовити.

7. Господарському суду Автон омної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.В.Сотул а

Судді В.А. Л исенко

Ю.В. Борисо ва