Рішення

від 22.11.2023 по справі 395/791/23

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/791/23 Провадження № 2/395/231/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Володимира Орендовського,

при секретарі - Наталії Піддубній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівникаНовоукраїнської окружноїпрокуратури АртемаБреуса вінтересах державиуповноваженим органомякої виступаєГоловне управлінняДержгеокадастру уКіровоградській областідо ОСОБА_1 ,третя особабез правасамостійної вимогина предметспору настороні відповідачаприватне підприємство«АЙ ЕНДЮ ГРУПАГРО» проконфіскацію земельноїділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області звернувся заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з позовом, в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку з кадастровим номером 3523810000:02:001:0402, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.11.2020 року, виданого Атласовою Н.П., приватним нотаріусом Новомиргородського районного нотаріального округу Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за № 346, набув право власності на земельну ділянку, площею 3,0286 га, кадастровий номер 3523810000:02:001:0402, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська ОТГ. Право власностіна зазначенуземельну ділянкузареєстроване за ОСОБА_1 уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно. Відповідач не є громадянином України, питання про набуття громадянства України не порушував. Враховуючи, що відповідач є громадянином іноземної держави, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення спірну земельну ділянку не відчужував, тому наявні правові підстави для її конфіскації у власність держави. Порушення інтересів держави полягає в тому, що ведення воєнних дій призвело до нестачі земель сільськогосподарського призначення, зниження урожайності, що впливає на продовольчу безпеку, що тягне за собою невідкладне вжиття заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб, у першу чергу, громадян України. В той же час відповідач в порушення вимогиКонституціїУкраїни та земельного законодавства продовжує володіти земельною ділянкою, яку повинен був відчужити. Відновлення законності у суспільно значимому питанні відповідає правомірності та вимогам пропорційності втручання у право власності і переслідує законну мету, тому прокурор звернувся з даним позовом.

Прокурор Любченко В.В. в судовому засіданні позовну заяву підтримала повністю та просила її задовольнити.

Позивач ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, проте представник позивача направив заяву з проханням розглянути справу без її участі, позов підтримує повністю та просила його задовольнити.

Згідно до ст. 128 ч.11 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи чотири рази повідомлений у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Правом надання заперечень (відзиву) відповідач не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Третя особаПП «АЙ ЕНД Ю ГРУП АГРО» повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, проте у судове засідання представник третьої особи не з`явився, будь-яких заяв до суду не направляв.

Заслухавши прокурора Любченко В.В., дослідивши та проаналізувавши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новомиргород, Кіровоградської області у віці 92 роки помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.02.2019 року Новомиргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 19 (а.с.133 т.1).

При житті ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 3,03 га, кадастровий номер 3523810000:02:001:0402, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомиргородської міської ради, Новоукраїнського (Новомиргородського району), Кіровоградської області, що належала покійному ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 006316 (а.с.180 т.1).

За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 24 січня 2014 року державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпським В.О., зареєстрований у реєстрі за № 86, згідно з яким він заповів усе своє майно ОСОБА_3 (а.с. 177 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Новомиргород, Кіровоградської області у віці 83 роки померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 28.01.2020 року Новомиргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 17 (а.с.128 т.1).

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 26 травня 2014 року приватним нотаріусом Новомиргородського районного нотаріального округу Кіровоградської області Атласовою Н.П., зареєстрований у реєстрі за № 261, згідно з яким вона заповіла усе своє майно ОСОБА_1 (а.с. 130 т.1).

14березня 2020року ОСОБА_1 звернувся доприватного нотаріусаНовомиргородського районногонотаріального округуКіровоградської областіАтласової Н.П. з заявою про прийняття спадщини, в якій зазначив, що ОСОБА_3 прийняла, але не оформила спадкових прав на майно після смерті чоловіка ОСОБА_2 , так як проживала та була зареєстрована разом з ним з 26 червня 1987 року по день його смерті (а.с.124 т.1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.11.2020 року, виданого приватним нотаріусомНовомиргородського районногонотаріального округуКіровоградської областіАтласовою Н.П., зареєстрованого в реєстрі за № 346, на земельну ділянку, площею 3,0286 га, кадастровий номер 3523810000:02:001:0402, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомиргородської міськоїради,Новоукраїнського (Новомиргородськогорайону),Кіровоградської області,яке належалоспадкодавцю ОСОБА_2 на підставіДержавного актуна правоприватної власностіна землюсерії І-КР№ 006316,спадкоємцем якогобула йогодружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, успадкував громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 (а.с.26 т.1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3500894312022 від 27.12.2022 року, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523810000:02:001:0402 здійснено 06.02.2014 року. (а.с.14 т.1).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 331863922 від 10.05.2023 року право приватної власності на земельну ділянки з кадастровим номером 3523810000:02:001:0402, цільове призначення якоїдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано за ОСОБА_1 15.11.2020 року (а.с.19-25 т.1).

Згідно відповіді начальника Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області № 53/03-3334ВИХ-23 від 08.06.2023 року, наданої на запит заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, за обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Кіровоградській області місце проживання ОСОБА_1 , зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться. ОСОБА_1 клопотання щодо оформлення набуття громадянства України, втрати громадянства України на території Кіровоградської області не порушував, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон та посвідкою на тимчасове/постійне проживанняне документувався (а.с.33 т.1).

З відповіді начальникаГоловного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 10-11-0.61-1595/2-23 від 12.05.2023 року вбачається, що зазначений державний орган в межах своїх повноважень має право звертатись до суду з позовом про конфіскацію земельних ділянок у випадках, визначених законом, проте на рахунках Головного управління відсутні кошти для сплати судового збору, що унеможливлює здійснення представництва інтересів держави шляхом подання відповідних позовів (а.с.12-13 т.1).

Імперативними приписами ст. ст.13,14 Конституції Українивизначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно зі ст.19Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст.80Земельного кодексуУкраїни визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексуУкраїни суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2ст.81ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки не сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки не сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.38закону України«Про міжнароднеприватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст.39закону України«Про міжнароднеприватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належать до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.

Згідно із ч.3ст.81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5ст.22 ЗК Українинабуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4ст.81ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4ст.145 ЗК України, а саме така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч.1ст.346 Цивільного кодексу Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5ст. 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та державної реєстрації такого права власності (з 06.02.2014 року) по даний час не відчужив її, тому є підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області надіслано запит від 30.05.2023 року № 53/03-3088вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку (а.с.29 т.1).

Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито та повідомлено окружну прокуратуру причини неможливості здійснення представництва інтересів держави шляхом подання позову з одночасним повідомленням про відсутність заперечень щодо здійснення процесуальних дій прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), зокрема, в агропромисловому комплексі, в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Враховуючи зазначені положення законодавства, саме Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідач порушив визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145ЗК України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужив її упродовж року після набуття права власності. На даний час правові підстави продовження перебування у власності відповідача спірної земельної ділянкивідсутні.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб, у першу чергу громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземним громадянином ОСОБА_1 , земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який не відчужив її упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч.4 ст. 81 ЗК України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

Належних, допустимих та достовірних доказів неможливості здійснити дії по відчуженню спірної земельної ділянки у визначений законом строк через обставини, що не залежали від відповідача, останнім суду не надано.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 29 червня 2016 року у справі № 6-1376цс16, до спірних правовідносин про витребування земельних ділянок із володіння набувачів та повернення їх у власність держави підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.11.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

В даному випадку втручання в право особи ОСОБА_1 є законним, оскільки таке втручання передбачено національним законодавством, а саме п.(г) ч.5 ст.84, ч.3 ст.130 п.(д) ч.1 ст.140, п.(в) ч.1 ст.143, ст.145, ст.148 ЗК України, підстави для їх застосування встановлені судом і вищенаведені норми законодавства не змінювались з часу передання у власність відповідачу спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Правовідносини, пов`язані з поверненням у власність держави земель сільськогосподарського призначення, становлять значний суспільний та публічний інтерес, а продовження перебування такої землі у приватній власності іноземного громадянина, який свідомо зволікає з її відчуженням, такому суспільному інтересу не відповідає.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

З огляду на це, а також на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення, в цьому полягає легітимна мета втручання у сферу майнового права відповідача.

Враховуючи, що відповідач, будучи громадянином Російської Федерації, упродовж року після прийняття спадщини і державної реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужив її, суд вважає, що наявні достатні правові підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в сукупному розмірі 10561,61 грн., що складається із: 9219,61 грн. - за подання позовної заяви та 1342,00 грн.за подання заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд вважає необхідним після набрання рішенням законної сили, слід скасувати арешт (заборону відчуження), накладений на спірну земельну ділянку ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21.07.2023 року у даній справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача приватне підприємство «АЙ ЕНД Ю ГРУП АГРО» про конфіскацію земельної ділянки задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), із кадастровим номером 3523810000:02:001:0402, площею 3,0286 га, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Новомиргородська ОТГ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 10 561 (десять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 61 копійка.

Після набрання рішенням законної сили скасувати арешт (заборону відчуження), накладений на земельну ділянку площею 3,0286 га з кадастровим номером 3523810000:02:001:0402, ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21.07.2023 року у даній справі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текстрішення виготовлений01 грудня 2023 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області Володимир Орендовський