Вирок

від 30.11.2023 по справі 465/1840/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1840/20

1-кп/465/585/23

Вирок

Іменем України

30.11.2023 м.Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові об`єднані кримінальні провадження №12020140080000373 від 22.02.2020, №12020140080000385 від 24.02.2020, №12021142370000369 від 23.10.2021 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою технічною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 в лютому 2020 року, перебуваючи у м. Суми, під час спілкування по мобільному телефону, вступив з невстановленою слідством особою в попередню змову на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами потерпілих.

В подальшому, діючи за попередньою змовою, узгоджено між собою, невстановлена досудовим розслідуванням особа 22.02.2020 року в період часу з 00:30 по 00:45 год., зателефонувала до потерпілої ОСОБА_5 на стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 та представившись її сином ОСОБА_6 та повідомила їй неправдиву інформацію про те, що він ніби то потрапив в ДТП здійснюючи перехід проїзної частини у невстановленому для цього місці, та йому потрібні грошові кошти у сумі 50000, 00 60000, 00 гривень.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману отримав від потерпілої ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 23000, 00 гривень, які необхідні нібито її сину, який потрапив у ДТП, а також прикрасу брошку (із металу жовтого кольору інкрустовану декоративними камінцями). Заволодівши вище вказаними грошовими коштами та прикрасою брошкою, шляхом обману, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 23000, 00 гривень.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 в лютому 2020 року перебуваючи у м. Суми, під час спілкування по мобільному телефону, вступив з невстановленою слідством особою в попередню змову на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами потерпілих.

В подальшому, діючи за попередньою змовою, узгоджено між собою, невстановлена досудовим розслідуванням особа 24.02.2020 року в період часу з 16:20 по 16:50 год., зателефонувала до потерпілої ОСОБА_7 на стаціонарний номер телефону НОМЕР_2 та представившись лікарем повідомила їй неправдиву інформацію про те, що її чоловік ОСОБА_7 ніби то потрапив в ДТП, здійснивши наїзд на пішохода та йому потрібні грошові кошти у сумі 10000,00 15000,00 гривень.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 шляхом обману отримав від потерпілої ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 15000, 00 гривень, які необхідні ніби то її чоловіку, який потрапив у ДТП здійснивши наїзд на пішохода. Заволодівши вказаними грошовими коштами, шляхом обману, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 15000, 00 гривень.

Крім цього, діючи за попередньою змовою, узгоджено між собою, невстановлена досудовим розслідуванням особа 24.02.2020 року близько 18:50 год., зателефонувала до потерпілої ОСОБА_9 на стаціонарний номер телефону НОМЕР_3 та представившись працівником поліції повідомила їй неправдиву інформацію про те, що її син ОСОБА_10 ніби то вчинив ДТП, здійснивши наїзд на особу жіночої статі, яка перебуває у реанімації та йому потрібні грошові кошти у сумі 10000, 00 доларів США, однак ОСОБА_9 зазначила, що грошових коштів у сумі 10000,00 доларів США у неї не має, наявна значно менша сума.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману та керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом обману отримав від потерпілої ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 88500, 00 гривень, які необхідні ніби то її сину, який вчинив ДТП здійснивши наїзд на особу жіночої статі. Заволодівши вказаними грошовими коштами, шляхом обману, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 88 500, 00 гривень.

Крім цього, 23.10.2021 року близько 12:45 години, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні торгового залу ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», що по вул. В. Великого, 58 у м. Львові, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами , викрав із торгового стелажу три дитячі фотоапарати «XOKOKVR 1500», загальною вартістю 4110,00 грн., які перебувають на балансі ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» заховавши у кишені куртки в яку був одягнений.

В подальшому, утримуючи при собі перелічене вище майно, не оплативши вартості викраденого майна, ОСОБА_4 , пройшов повз зону торгових кас та направився до виходу із магазину, але свій злочин не зміг довести до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 був затриманий працівником служби охорони магазину ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет». Даними протиправними діями ОСОБА_4 намагався заподіяти ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ 35442481) матеріальну шкоду на загальну суму 4110,00 грн.

Крім цього, 03.11.2021 року близько 14:20 год. ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні торгового залу ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», що по вул. В. Великого, 58 у м. Львові, таємно шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами, викрав із торгових стелажів дитячий фотоапарат «XOKOKVR 1500» вартістю 799, 20 грн., гейпад 2Е UWWGC-С04, вартістю 582,50 грн. та дві упаковки шоколадок «Снікерс Н-Р4», вартістю 72,50 грн., які перебувають на балансі ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» заховавши в кишені куртки та під куртку в яку був одягнений.

В подальшому, утримуючи при собі перелічене вище майно, не оплативши вартості викраденого майна, ОСОБА_4 , пройшов повз зону торгових кас та направився до виходу із магазину, але свій злочин не зміг довести до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 був затриманий працівником служби охорони магазину ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет». Даними протиправними діями ОСОБА_4 намагався заподіяти ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ 35442481) матеріальну шкоду на загальну суму 1454,20 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, надав детальні показання про мотиви та обставини вчинення злочинів, аналогічні викладеним у обвинувальних актах.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу та на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.

Оцінивши показанняобвинуваченого ОСОБА_4 ,які віннадав всудовому засіданнібез примусута тискута якіміж собоюузгоджуються,обвинувальним актамне суперечать,суд приходитьдо висновку,що йогодіїслід кваліфікувати за ч.2 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, як вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Відповідно дост.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог статтей50,65 КК Українищодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи , - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно дост. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно дост. 67 КК України- відсутні.

Суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які з урахуванням положень ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, мету вчинення суспільно небезпечних дій, зокрема бажання заволодіти чужим майном для особистого збагачення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом`якшуючих обставин, якими суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння ним у розкритті злочину, особу ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

В ході судового розгляду встановлено, що вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 вчинив до постановлення вироку Личаківського районного суду м. Львова від 20.03.2023 року, згідно з яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.190,ч.3ст.185КК України і призначено остаточне покарання з урахуванням ч.4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. В подальшому, ухвалою Львівського апеляційного від 22.08.2023 року вирок Личаківського районного суду м. Львова від 20.03.2023 року змінено, а саме виключено із резолютивної частини вироку посилання на поглинення менш суворого покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 06.11.2020 більш суворим при призначенні покарання за ч.2 ст.190 КК України, у решті вирок суду залишено без змін.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначаються покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Так як судом встановлено, що ОСОБА_4 винен у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які вчинені ним до постановлення попереднього вироку, тому слід застосувати положення ч. 4ст. 70 КК Українита призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання із застосуванням принципу часткового складання покарань.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.349,368-371,373,374,615 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винниму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.190,ч.2ст.15 ч.2ст.185КК Українита призначити йому покарання, а саме:

за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки;

за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ч 1ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Личаківського районного суду м. Львова від 20.03.2023 року, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.08.2023 року змінено та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з часу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 16 грудня 2021 року.

Речові докази:

- диск з відеозаписом залишити при матеріалах кримінального провадження;

- три дитячі фотоапарати «XOKO KVR 1500», дитячий фотоапарат «XOKO KVR 1500», гейпад 2Е- UWWGC-C04 та дві упаковки шоколадок «Снікерс Н-Р4» - залишити ОСОБА_11 , які повернуті йому згідно розписки від 04.11.2021 року;

- брошку прикрасу із металу жовтого кольору із наявними на ній камінцями жовтого та коричневого кольорів повернути ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбаченихст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1