Рішення

від 30.11.2023 по справі 369/5177/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5177/22

Провадження № 2/369/1555/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Житар А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Аверс» про встановлення факту відсутності трудових і цивільно-правових відносин, про зобов`язання виправлення податкової звітності і кадрових документів та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Аверс» (далі ТОВ «Кларікс Аверс») про встановлення факту відсутності трудових і цивільно-правових відносин, про зобов`язання виправлення податкової звітності і кадрових документів та стягнення моральної шкоди.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він з метою отримання податкової пільги при оплаті навчання своєї дитини у вищому навчальному закладі у стравні 2022 року звернувся з заявою до Оржицької державної податкової інспекції ГУ ДПС у Полтавській області. Однак йому було відмовлено у наданні вказаної пільги у зв`язку з тим, що він не повністю задекларував свої доходи.

Як вказав позивач, таким чином було порушено його право на отримання податкової соціальної пільги.

В подальшому, звернувшись до податкової інспекції щодо отримання відомостей про доходи, ОСОБА_1 отримав відомості, що він нібито в 2021 році працював в ТОВ «Кларікс Аверс» (код ЄДРПОУ 43522215, адреса: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Вітянська, 1А) та отримував на вказаному підприємстві доходи.

Позивач зазначив, що ніколи не працював на вказаному підприємстві, не писав заяви про прийом на роботу, не отримував заробітної плати на ньому.

При тому вказав, що з 2004 року він працює суддею Оржицького районного суду Полтавської області, а неправомірне зазначення про отримання заробітної плати у ТОВ «Кларікс Аверс» може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, адже згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям заборонено роботу за сумісництвом на робітничих посадах.

Також, ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок незаконних дій відповідача в нього виникли негативні психоемоційні зміни в тому числі переживання та спогади, насторога, тривога, важкість виконання повсякденних сімейних та службових обов`язків, фіксування уваги на проблемі доведення незаконності дій відповідача. Також виник знижений та нестійкий настрій, порушився сон, виникли неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я, внаслідок його погіршення та побоювання щодо звільнення з роботи.

У зв`язку з чим, враховуючи тяжкість вимушених змін у його життєвих і службових стосунках, ступінь зниження престижу та ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, позивач вважав за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінив в 100000 грн.

Також просив суд встановити факт відсутності в 2021 році трудових відносин та цивільно-правових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «Кларікс Аверс» та зобов`язати відповідача в термін не більше десяти робочих днів, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, внести зміни в податкові та кадрові документи з яких виключити його з числа працівників даного підприємства за 2021 рік та особи, яка отримувала доходи на вказаному підприємстві за 2021 рік, зокрема подати відповідній податковій інспекції уточнений звіт по податках та єдиному соціальному внеску за вказаний період.

28.06.2022 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

20.03.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було витребувано у ТОВ «Кларікс Аверс» всі кадрові та бухгалтерські документи, що стосуються ОСОБА_1 на підприємстві за 2021 рік (заяви про прийняття на роботу, табелі виходу на роботу, бухгалтерські документи про оплату праці, заяви про звільнення з роботи, банківські документи про перерахування заробітної плати, податкову звітність по податках та єдиному соціальному внеску).

11.05.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання 14.09.2023 позивач не з`явився, у позовній заяві не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи товариство повідомлялось у передбачений законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі.

На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву, ухвалу суду про витребування доказів не виконав. Документи, що послугували підставою для внесення даних до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків суду не надані.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 05.04.2022 ОСОБА_1 в 2021 році здійснювалось нарахування заробітної плати від ТОВ «Кларікс Аверс».

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що ніколи не працював на вищезазначеному підприємстві, не писав заяв про прийом на роботу та не отримував заробітної плати від ТОВ «Кларікс Аверс».

Більш того, згідно Довідки № 05-16/03/22 від 08.06.2022, виданої Оржицьким районним судом Полтавської області, ОСОБА_1 працює на посаді судді (призначений відповідно до Указу Президента України № 539/2004 від 13.05.2004 року) з 02.06.2004 по даний час.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи (ч. 2 ст. 24 КЗпП України).

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 24 КЗпП України).

Таким чином, для встановлення факту трудових відносин між працівником та роботодавцем необхідними умовами є наявність письмового трудового договору або контракту, а у разі їх відсутності наказ, розпорядження роботодавця про прийняття/зарахування фізичної особи на роботу або фактичне допущення працівника до роботи.

Аналізуючи вищезазначені правові норми, можна дійти до висновку, що трудові відносини характеризуються низкою ознак, наявність яких є підставою для поширення на такі відносини положень трудового законодавства.Такими ознаками є наступні: 1) виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи; 2) здійснення регулювання процесу праці, що має постійний характер та не передбачає встановлення особі конкретного визначеного результату за певний період; 3) встановлення особою, в інтересах якої виконуються роботи, тривалості робочого часу та часу відпочинку; 4) виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконуються роботи, робочому місці з дотриманням встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку; 5) організація умов праці, зокрема надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця, особою, в інтересах якої виконуються роботи; 6) систематична виплата винагороди особі, яка виконує роботу.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кларікс Аверс», був працевлаштований у передбачений законодавством спосіб, виконував роботу для товариства та отримував за це заробітну плату.

Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (вимога щодо не сумісності).

Порушення вищезазначеної вимоги може тягнути за собою притягнення судді до відповідальності.

Враховуючи відсутність жодних доказів щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Кларікс Аверс», ігнорування відповідачем ухвали суду про витребування доказів, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про встановлення факту відсутності в 2021 році трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «Кларікс Аверс» та зобов`язання відповідача в термін не більше десяти робочих днів, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, внести зміни в податкові та кадрові документи з яких виключити його з числа працівників даного підприємства за 2021 рік та особи, яка отримувала доходи на вказаному підприємстві за 2021 рік, зокрема подати відповідній податковій інспекції уточнений звіт по податках та єдиному соціальному внеску за вказаний період, враховуючи, що задоволення такої вимоги необхідне для усунення інформації про заробітну плату з офіційних джерел.

Відносно вимоги про встановлення факту відсутності цивільно-правових відносин між сторонами, суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Так, під цивільно-правовими відносинами можна розуміти врегульовані нормами цивільного права майнові і особисті немайнові відносини, що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Тобто, цивільно-правові відносини є більш ширшою категорією ніж трудові відносини, чи відносини, які ґрунтуються на цивільно-правовій угоді про виконання робіт чи надання послуг. Зокрема цивільно-правові відносини можуть стосувався купівлі-продажу товару у відповідача, передачі речі в оренду, надання саме відповідачем позивачу будь-яких послуг і т.д. Наявність/відсутність всіх цивільно-правовідносин між сторонами, без конкретизації їх видів, не були предметом розгляду у даній справі, доказів на відсутність всіх цивільно-правових відносин між учасниками процесу позивач не надавав.

Стосовно вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»визначено, що позивачем має бути зазначено у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до положень п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12та81 ЦПК України.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц вказала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяної йому моральної шкоди, не вказано в чому саме проявились душевні страждання та не обґрунтовано її розмір саме у 100000 грн., у зв`язку з чим така вимога не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору та часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (за дві немайнові вимоги на час подання позову).

На підставі вищевикладеного, ст. 23 Цивільного кодексу, ст. ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Аверс» про встановлення факту відсутності трудових і цивільно-правових відносин, про зобов`язання виправлення податкової звітності і кадрових документів та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Встановити факт відсутності в 2021 році трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кларікс Аверс».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларікс Аверс» в термін не більше десяти робочих днів, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, внести зміни в податкові та кадрові документи з яких виключити ОСОБА_1 з числа працівників даного підприємства за 2021 рік та особи, яка отримувала доходи на вказаному підприємстві за 2021 рік, зокрема подати відповідній податковій інспекції уточнений звіт по податках та єдиному соціальному внеску за вказаний період.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Аверс» на користь держави судовий збір у розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларікс Аверс» (код ЄДРПОУ 43522215, адреса: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Вітянська, 1-А).

Суддя Тетяна ДУБАС