Рішення

від 01.12.2023 по справі 753/10147/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10147/22

провадження № 2/753/995/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача завдану майнову шкоду внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 110 399,00 грн.; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду внаслідок залиття квартири у розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що розташована над квартирою позивача. 27 січня 2022 року комісією в складі Голови правління ОСББ Драгоманова 4а та його заступника, слюсаря-сантехніка та електрика було проведено обстеження квартири позивача з метою виявлення причин і розміру заподіяної їй шкоди, про що складено акт, згідно з яким причиною залиття став прорив фільтру бойлера у квартирі АДРЕСА_4 . В результаті комісійного обстеження квартири позивачеві було завдано збитки, а саме: пошкодження по усій поверхні стелі великого санвузла; кількість місць 1, загальною площею 5,5 м. кв., а також вбудованого в нього обладнання (електродвигуна витяжки, електропроводки освітлення); пошкодження і деформація настінних панелей в спальній кімнаті, виготовлених з цінних порід деревини; кількість панелей 35, загальною площею 8,9 м.кв.; пошкодження, деформація, опорної плити кухонного столу, виготовленої з комбінованих дерево-металів.

З метою визначення вартості відновлюваного ремонту квартири позивач звернулась до ТОВ «Експерт ІН», яке надало висновок експертного дослідження вартості матеріальних збитків, згідно з яким розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири становить 110 399,00 грн.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 110 399,00 грн завданої матеріальної шкоди, 9 500,00 грн витрат на проведення експертизи, а також компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 вересня 2022 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року у справі № 753/10147/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17 січня 2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідача не було запрошено на підписання акту, що є порушенням Додатку № 4 до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, яким передбачено, що при складанні акту присутність зацікавлених сторін від потерпілої сторони та з боку винної сторони є обов`язковою.

Також відповідач вказує, що в акті не зазначена завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту квартири, речей, їх орієнтовна вартість), відсутня фотофіксація завданої шкоди. Фото квартири, посилання на які є в експертному висновку від 25 липня 2022 року, зроблені станом на дату проведення дослідження, тобто через 5 місяців, а фото пошкодженої опори плити кухонного столу взагалі відсутні. З огляду на викладене відповідач просить критично поставитися до фотоматеріалів, оскільки на погіршення майна позивача могли впливати інші чинники.

Відповідач також вважає неналежним доказом наданий позивачем локальний кошторис на загальнобудівельні роботи № 02-001, так як він складений у спеціалізованій програмі (типу «Експерт кошторис»), яка надає можливості для маніпуляцій з даними, він зроблений станом на 25 липня 2022 року, тобто через п`ять місяців після події залиття.

Окремо відповідач зазначає, що сторони дійшли усної домовленості про відшкодування понесених матеріальних збитків, однак внаслідок збройної агресії російської федерації відповідач була вимушена виїхати за межі м. Києва і сторони дійшли згоди про відшкодування завданої шкоди після нормалізації ситуації в країні. Наголошує, що первинний кошторис, який надсилався відповідачу, складав загальну суму 59 094,60, а долучений до матеріалів справи кошторис складає 125 988,00 грн, що більш ніж на 100% перевищує первинний.

Відповідач також заперечує щодо стягнення моральної шкоди, оскільки факт її заподіяння жодними доказами не підтверджується.

До відзиву відповідачем також було долучено клопотання про проведення повторної судової експертизи, обґрунтоване тим, що у відповідача існують сумніви в правильності проведеного на замовлення позивача дослідження.

06 лютого 2023 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та вказав, що відповідач була запрошена на підписання акту, її неприбуття було лише її волевиявленням, про що і зазначено у акті, а відсутність винної особи на підписанні акту не свідчить про його незаконність. Також представник позивача вказав, що наданий висновок експертного дослідження ТОВ «Експерт ІН» відповідає критеріям, передбаченим статтею 102 ЦПК України та є належним доказом матеріальної шкоди, а клопотання про призначення експертизи є необґрунтованим.

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Я передбачено частинами 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено частиною 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Клопотання про проведення повторної судової експертизи відповідач мотивує тим, що локальний кошторис на загальнобудівельні роботи № 02-001 був складений у спеціалізованій програмі (типу «Експерт кошторис»), яка надає можливості для маніпуляцій з даними, він зроблений станом на 25 липня 2022 року, тобто через п`ять місяців після події залиття, розмір відновлювального ремонту у наданому кошторисі на думку відповідача є надто завищеним і не відповідає ринковим цінам ні щодо вартості матеріалів, ні щодо вартості робіт. При цьому відповідач вказує, що з огляду на обмежений час на написання відзиву він не мав можливості провести експертне дослідження наданого кошторису.

Оцінюючи вказані доводи відповідача суд виходить з того, що відповідач жодним чином не довів ті обставини, на які він посилався як на підстави заперечень проти звіту, а саме: маніпулювання даними у програмі (типу «Експерт кошторис») і в чому конкретно воно полягало у наданому позивачем Звіті та невідповідність розміру відновлювального ремонту у наданому кошторисі ринковим цінам на аналогічні матеріали і роботи.

Суд зауважує, що особи, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, можуть вимагати проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). За змістом статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідач не звертався за проведенням рецензування поданого позивачем Звіту, не надав суду такої рецензії у підтвердження своїх доводів щодо неповноти та неправильності звіту ТОВ «Експерт ІН».

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на неможливість провести експертне дослідження кошторису з огляду на обмежений час для написання відзиву, оскільки у випадку неможливості подати певний доказ у встановлений законом строк учасник справи може скористатися процесуальним механізмом, передбаченим частинами 4, 5 статті 83 ЦПК України, та письмово повідомити про це суд із зазначенням того, який доказ не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; підтвердження вчинення ним всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання вказаного доказу. Суд же, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Крім цього, відповідно до частини 6 цієї ж статті суд може прийняти до розгляду докази, не подані у встановлений строк, у випадку обґрунтування особою неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Хоча суд певною мірою погоджується з тим, що у строк для подання відзиву рецензування звіту ТОВ «Ексерт ІН» для відповідача могло бути обтяжливим, проте, беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та з огляду на тривалість судового розгляду цієї справи, суд вважає, що відповідачеві була забезпечена можливість провести як рецензування Звіту, так і провести власну оцінку розміру збитків, завданих залиттям квартири позивача. Такою можливістю відповідач не скористався.

Беручи до уваги недоведеність відповідачем того, що Звіт про оцінку є неповним, неясним або неправильним, а також те, що відповідач не позбавлений був можливості самостійно звернутись до експертної установи для складання свого висновку, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про проведення повторної експертизи.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 проживає поверхом вище у квартирі АДРЕСА_4 в тому ж будинку.

27 січня 2022 року сталося залиття квартири позивача. Факт пошкодження квартири АДРЕСА_1 був зафіксований актом комісії ОСББ № б/н від 27.01.2022.

Згідно вказаного акту залиття сталось внаслідок протікання води з верхнього поверху і в результаті огляду вище розташованої квартири АДРЕСА_4 виявлена причина протікання - прорив фільтру бойлера.

Позивач замовив у ТОВ «Експерт ІН» та оплатив послуги із визначення вартості відновлювального ремонту після залиття (потопу) на суму 9 500,00 грн.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку - визначення розміру матеріальних збитків, нанесених внаслідок затоплення трикімнатної квартири, загальною площею 103,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , складеного ТОВ «Експерт ІН» (далі - Звіт), вартість матеріальних збитків внаслідок залиття квартири становить 110 399,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Актом обстеження житлового приміщення за фактом шкоди, завданої внаслідок залиття від 27 січня 2022 року, складеного комісією ОСББ «Драгоманова 4А», підтверджується факт залиття квартири АДРЕСА_1 з вини відповідача, яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 за цією ж адресою.

Зазначений акт на думку суду є належними і допустимим доказом, оскільки складений за участю представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затверджений Головою ОСББ, він містить відомості про дату і факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та їх обсяг.

Будь-які докази на спростування зазначених у цьому Акті відомостей відповідач не надав.

Заперечення відповідача проти цього Акту суд відхиляє, оскільки законодавство не вимагає обов`язкового складення Акту безпосередньо у момент залиття, Акт містить відмітку про відмову відповідача від підписання цього акту, відсутність у Акті відомостей про орієнтовану вартість завданої матеріальної шкоди не впливає на належність цього акту з огляду на те, що комісія, яка проводила обстеження, не є належним суб`єктом визначення розміру матеріальної шкоди.

Відсутність у додатках до Акту фотоматеріалів не впливає на доказову силу цього документу, оскільки він містить детальний опис пошкоджень квартири позивача і узгоджується з наданим позивачем Звітом про оцінку.

Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача про невідповідність вартості матеріального збитку, визначеного відповідно до Звіту про оцінку, попередньо досягнутим домовленостям між сторонами щодо відшкодування шкоди, оскільки з часу таких домовленостей до дати складання Звіту про оцінку внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року суттєво змінилися соціально-економічні, фінансові, організаційні обставини, що впливає на вартість робіт і матеріалів, необхідних для відновлення пошкодженої квартири позивача.

Суд при цьому враховує, що відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна саме на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частин 4 - 5 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Таким чином, у цій справі позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача та причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, натомість відповідач відповідно до покладеного на нього обов`язку доказування не довів відсутності його вини у заподіянні шкоди.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення з відповідача на користь позивача 110 399,00 грн. у її відшкодування.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд керується нормами статті 23 ЦК України, яка закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди, визначаючи, що моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, та статті 1167 цього Кодексу, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн як компенсацію душевних страждань, які позивач зазнав у зв`язку пошкодженням її майна.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач зазначає, що внаслідок залиття квартири їй було завдано моральну шкоду, яка виразилася у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, через що вона стала неприданою для використання без проведення ремонту. Також було порушено звичний та розмірений спосіб її життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого часу для вирішення проблем, пов`язаних з усуненням наслідків залиття.

Суд в цілому погоджується з доводами позивача, що внаслідок залиття належної їй квартири вона зазнала певних душевних страждань та переживань у зв`язку з погіршенням стану майна та необхідністю вжиття заходів щодо його відновлення, які погіршили умови її звичної життєдіяльності та викликали необхідність докладання зусиль для вирішення проблем, пов`язаних з усуненням наслідків залиття.

Водночас суд враховує, що на момент залиття квартири у ній проживав син позивача, про що зазначено у позовній заяві, позивач не брала участі у огляді квартири після її залиття та участі у складанні акту обстеження, а тому залиття квартири хоч і призвело до змін в житті позивача, однак лише в частині необхідності вирішення питань щодо відновлення квартири. Позивач також не довела факту непридатності квартири для проживання без проведення її ремонту, а характер наслідків залиття і їх обсяг викликають сумніви у таких твердженнях.

З урахуванням цих обставин суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття, в сумі 20000 грн. є завищеним, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства і, враховуючи характер душевних страждань, ступінь вимушених змін у її житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в сумі 3 000,00 грн., що відповідатиме принципу розумності та пропорційності.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач завила вимоги про відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 1800 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн та витрат, понесених на проведення оцінки майна у розмірі 9 500 грн.

Як визначено статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З урахування предмету доказування у цій справі суд вважає, що витрати на проведення оцінки майна, які відповідно до умов договору №VR220714-001 від 14 липня 2022 року, акту прийому-передачі виконаних робіт та платіжних квитанцій понесені позивачем у розмірі 9500,00 грн, пов`язані з розглядом справи та були необхідними для підготовки для звернення з позовом до суду та розгляду справи. А отже такі витрати підлягають стягненню з відповідача згідно з правилами розподілу судових витрат.

Позивачем також заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що 10 червня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Каракашем Віталієм Миколайовичем було укладено договір про надання правової допомоги.

Пунктом 3.1. договору визначено, що за правову допомогу, передбачену п. 1.2. договору замовник в момент підписання договору сплачує адвокату гонорар у розмірі 40 (сорок тис) грн, на підтвердження сплати гонорару до матеріалів справи долучено розписку від 10 червня 2022 року в якій зазначено, що адвокат отримав від ОСОБА_1 40 000 тисяч гривень за надання юридичних послуг.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Водночас, як зазначено у попередньому розрахунку судових витрат, витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою включають: 1) зустріч клієнта, консультація, вивчення судової практики, розробка та погодження правової позиції - 5 000,00 грн; 2) організація проведення оцінки завданих збитків - 4 000,00 грн; 3) збір доказів, та подання позовної заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття жилого приміщення до Дарницького районного суду міста Києва - 6 000,00 грн; участь адвоката у всіх судових засіданнях - 25000,00 грн.

Як визначено частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 цієї статті).

Відповідач у поданому відзиві заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що (1) розгляд справи проводився без виклику сторін, що не передбачає участі в судових засіданнях ані сторін, ані їх представників, (2) дії проведені з метою оцінки завданих збитків відбувалися без участі адвоката, а послуги з оцінки надавалися сторонніми особами; (3) розмір витрат складає 1/3 від суми позовних вимог; (4) позивачем і його представником не надано доказів оплати витрат а правову допомогу.

Визначаючи суму відшкодування в цій частині, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та співмірності їхнього розміру і, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, відсутності у справі судових засідань, так як справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, складність справи та ціну позову, суд вважає, що за обставинами цієї справи відповідатиме наведеним критеріям розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме:

судовий збір у сумі 1133,99 грн. (113399/130399х1303,99);

витрати на проведення експертного дослідження у сумі 8 261,49 грн. (113399/130399х9500);

витрати на правову допомогу у сумі в сумі 6 957,04 грн. (113399/130399х8000).

Відповідно до частини 7 статті 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується, зокрема, про повернення судового збору.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено як підставу повернення судового збору внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини 1 стаття 176 ЦПК України). Тобто ціна позову - це грошове вираження майнових вимог позивача, при цьому судові витрати мають іншу правову природу, а тому не включаються до ціни позову.

Як слідує з позовної заяви позивачем заявлені вимоги про стягнення 130 399 грн., а тому розмір судового збору, який підлягав платі позивачем становить 1303,99 грн. Натомість при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 798,00 грн., тобто у більшому розмірі, ні встановлено законом.

За таких обставин надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 494,01 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в наслідок залиття у розмірі 110 399 (сто десять тисяч триста дев`яносто дев`ять) гривень, моральну шкоду в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, витрати на проведення оцінки майна у розмірі 8 261 (вісім тисяч двісті шістдесят одну) гривню 49 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 957 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 04 коп. та судовий збір у розмірі 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) гривні 99 копійок.

В іншій частині - у позові відмовити.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у сумі 494,01 гривень, надміру сплачений згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2660521197.1 від 01 вересня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01 грудня 2023 року.

Суддя О.В. Якусик