Рішення

від 30.11.2023 по справі 160/12397/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 рокуСправа №160/12397/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельнн підприємство «Тритон», в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 284 032,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 284 032,18 грн.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/12397/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

22.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ТОВ «ВТП «Тритон» у 2022 році цілком та повністю дотримувалось вимог ст.ст. 18, 19 Закону № 875-ХІІ та створило відповідну кількість робочих місць для осіб з інвалідністю, з метою сприяння працевлаштування осіб з інвалідністю. Також відповідач зазначає, що 05.06.2022 Кам`янська філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» відповідь, в якій вказано, що протягом 2022 року ТОВ «ВТП «Тритон» надавало звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН для працевлаштування осіб з інвалідністю. Особам з інвалідністю, які перебували на обліку у Кам`янській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості пропонувались дані вакансії, але вони не відповідали індивідуальній програмі реабілітації та не являлись підходящою роботою для осіб, яким були запропоновані. Фактично відмова направлених до відповідача осіб з інвалідністю була пов`язана з небажанням працювати, а працевлаштування даних осіб є їх правом, а не обов`язком. Більш того, відповідь центру зайнятості свідчить про те, що відмовлялись від роботи особи з інвалідністю, які мали відповідну кваліфікацію. Отже, відповідач сприяв працевлаштуванню осіб з інвалідністю та виконував усі вимоги законодавства щодо забезпечення прав інвалідів на працевлаштування у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» (відповідач) перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (позивач).

Позивач склав розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік, що підлягають сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон», у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з цим розрахунком:

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 165 особи;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 3 особи;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 7 осіб;

фонд оплати праці штатних працівників 11716327,62 грн;

середня річна заробітна плата штатного працівника 71008,05 грн;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше одиниць - 4;

сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 284032,18 грн.

Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» 17.04.2023.

Таким чином, за 4 робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняті особами з інвалідністю у 2022 році відповідач до 15.04.2023 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 284032,18 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 ст. 19 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення..

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (ч. 1 ст. 20 Закону № 875).

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України (далі ГК України), підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Зі змісту ч. 2 ст. 218 ГК України видно, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у виді відшкодування збитків, штрафні санкції або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у виді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

За приписами п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» №5067 (далі Закон № 5067), роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону № 5067 Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» (далі - Наказ № 316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, затверджені форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Пунктом 5 розділу І цього Порядку визначено, що форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наказ Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 втратив чинність 07.07.2022 на підставі Наказу Міністерства економіки України 12 квітня 2022 року № 827-22.

Так, Наказом Міністерства економіки України 12 квітня 2022 року № 827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» (далі - Наказ № 827-22), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 року за № 565/37901, затверджені форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Згідно з пунктом 1.5. розділу І Порядку, затвердженого Наказом № 827-22, форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством установлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

При цьому, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №120/4975/22, від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а та від 04.10.2023 у справі №640/14143/21.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю в силу приписів ч.3 ст.17, ч. 1 ст. 18, ч. 2,3, 5 ст. 19 Закону № 875 фактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, яка самостійно звернулась до роботодавця або була направлена до нього державною службою зайнятості (в силу ст. 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067;

- у разі невиконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

У свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Законом №875 також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для таких осіб, є звітність за формою №3-ПН, яка подавалась позивачем за 2022 рік.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону № 875 до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалдіністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Отже, передбачена ч. 1 ст. 20 Закону № 875 міра юридичної відповідальності у виді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або (1) у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону №875, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування таких осіб, або (2) у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч.ч. 2, 3, 5 ст.19 Закону № 875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, центр зайнятості і роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за працевлаштування осіб з інвалідністю.

Обов`язок працевлаштування осіб з інвалідністю, головним чином, покладений на центр зайнятості, і повинен бути виконаний шляхом визначення кількості вакантних посад для осіб з інвалідністю на підставі поданих звітів роботодавців, проводити пошук та направлення осіб з інвалідністю до роботодавців, у яких наявні вакантні посади.

До обов`язків роботодавця належить створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування осіб з інвалідністю, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.

Суд установив, що відповідач протягом 2022 року подавав до територіального органу Державної служби зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН, у якій була відображена наявність вакансії, із зазначенням працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, листом Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 05.06.2023 №727/2023 підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» протягом 2022 року надавало звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: 31.01.2022 7 вакансій; 18.03.2022 7 вакансій; 28.03.2022 7 вакансій; 29.04.2022 5 вакансій; 31.05.2022 4 вакансії; 22.06.2022 4 вакансії; 27.07.2022 4 вакансії; 29.08.2022 4 вакансії; 29.09.2022 4 вакансії; 26.10.2022 4 вакансії; 28.11.2022 4 вакансії; 23.12.2022 5 вакансій. Також у цьому листі зазначено таке: протягом 2022 року на обліку в міському центрі зайнятості перебували 91 особа з інвалідністю. За цей період було запропоновано працевлаштування на ТОВ «ВТП «Тритон» - 32 особам, з них 29 осіб відмовились, 3 особи працевлаштовані. Особам з інвалідністю, які перебували на обліку в міському центрі зайнятості пропонувались дані вакансії, але вони не відповідали індивідуальній програмі реабілітації та не являлись підходящою роботою для осіб, яким були запропоновані.

Позивач не зазначив жодних фактів безпідставної відмови відповідачем особам з інвалідністю, які самостійно звертались до відповідача з метою працевлаштування, або направлені державною службою зайнятості для працевлаштування. Відповідач здійснював повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю, надав копії звітів про попит на робочу силу та оголошень про вакантні посади.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідач виконав обов`язок щодо виділення і створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році та повідомив центр зайнятості про виникнення вакансій.

При подачі звітів до центру зайнятості відповідач зазначив про наявні для осіб з інвалідністю вакансії, а тому не може відповідати за не направлення уповноваженим органом необхідної кількості осіб з інвалідністю. Відтак у діях відповідача немає складу правопорушень, а отже й відсутні підстави для сплати адміністративно-господарських стягнень.

Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена ст. 20 Закону №875, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування.

З урахуванням того, що відповідач виконав вимоги Закону № 875 щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів того, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв особам з інвалідністю у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, позивачем не надано, суд дійшов висновку, що причини непрацевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідачем у свою чергу доведено відсутність підстав для стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Під час розгляду справи позивачем такі витрати понесені не були, тому судові витрати у виді судового збору, не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд.52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» (вул. Тритузна, буд. 253, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900, код ЄДРПОУ 39899785) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд.52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Тритон» (вул. Тритузна, буд. 253, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900, код ЄДРПОУ 39899785).

Суддя Н.В. Кучугурна