Рішення

від 01.12.2023 по справі 280/8013/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2023 року Справа № 280/8013/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 21 від 18 травня 2023 року про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки кадастровим номером 2321587300:04:005:0029 площею 7.0000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати протиправним та скасувати рішення Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 22 від 18 травня 2023 року про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки кадастровим номером 2321587300:04:004:0017 площею 8.0000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати протиправним та скасувати рішення Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 23 від 18 травня 2023 року про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки кадастровим номером 2321587300:03:002:0002 площею 12.5000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області затвердити технічну документацію із землеустрою та передати в оренду земельну ділянку кадастровим номером 2321587300:04:005:0029 площею 7.0000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області затвердити технічну документацію із землеустрою та передати в оренду земельну ділянку кадастровим номером 2321587300:04:004:0017 площею 8.0000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області затвердити технічну документацію із землеустрою та передати в оренду земельну ділянку кадастровим номером 2321587300:03:002:0002 площею 12.5000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області судовий збір.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6441,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржуваними рішеннями Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області позивачу відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 2321587300:04:005:0029 площею 7.0000 га, 2321587300:04:004:0017 площею 8.0000 га, 2321587300:03:002:0002 площею 12.5000 га на підставі того, що Петро-Михайлівська сільська рада своїм рішенням нібито припинила надавати дозволи на виділення в оренду та проведення консервації всіх випасів, сінокосів (балок) до наступної передачі їх в екологічну мережу. Петро-Михайлівська сільська рада розпорядилася даними землями, як землями комунальної власності, які на теперішній час такими не являються за даними Державного земельного кадастру. Дані рішення не відповідають Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачем виконано всі умови по формування земельних ділянок для передачі в оренду. Претензій щодо технічної документації Петро-Михайлівська сільська рада не заявляла. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

19.10.2023 до суду надійшов відзив, у якому відповідач зазначає, що згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту, на стадії ж затвердження проекту землеустрою у селищної ради відсутні повноваження на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору. За таких обставин, сільська рада мотивувала свої рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, тим, що дані земельні ділянки будуть використовуватися сільською радою для інших цілей. Зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаних земельних ділянок є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб. В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про наявність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду. Петро-Михайлівська сільська рада зазначає, що рішення, які приймалися депутатами сільської ради могли бути не зовсім коректними та розсудливими по відношенню до позивача тому при вирішенні даного спору сільська рада покладається на розсуд суду вирішити даний спір.

19.10.2023 позивачем надане до суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки виконавчого комітету Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 18.10.2023 №160 про належність земельних ділянок: площею12,5 га кадастровий номер 2321587300:03:002:0002, площею 7,0 га кадастровий номер 2321587300:04:005:0029, площею 8,0 га кадастровий номер 2321587300:04:004:0017 до земель сільськогосподарського призначення нерозподілених земельних часток (паїв) колишнього КСП «Дніпро».

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

27.05.2021 позивач звернувся до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області із заявами про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та з подальшою передачею в оренду земельних ділянок площею12,5 га кадастровий номер 2321587300:03:002:0002, площею 7,0 га кадастровий номер 2321587300:04:005:0029, площею 8,0 га кадастровий номер 2321587300:04:004:0017.

15.02.2023 позивач повторно звернувся з заявою до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Технічна документація із землеустрою розроблена позивачем на підставі рішень Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №№ 27 та 28 від 13.08.2020 та № 3 від 02.10.2020.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 № 1009-IX орган місцевого самоврядування «Тернівська сільська рада» (код ЄДРПОУ: 04353304) був реорганізований і увійшов до складу Петро-Михайлівської громади.

18.05.2023 рішеннями тридцять четвертої сесії восьмого скликання Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №№ 21, 22, 23 позивачу відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу в оренду земельних ділянок, з підстави того, що згідно технічної документації вказані земельні ділянки є пасовищем. У рішеннях Петро-Михайлівська сільська рада повідомляє, що рішення №27,28 від 13.08.2020 та №3 від 02.10.2020 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_1 », були прийняті сесією Тернівської сільської ради сьомого скликання. В листопаді 2020 після об`єднання сільських рад, Тернівська сільська рада ввійшла до складу Петро- Михайлівської сільської ради. 18 лютого 2021 року восьмим скликанням Петро- Михайлівської сільської ради головою постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, адміністративно-територіального планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою ОСОБА_2 був підготовлений проект та винесений на розгляд сесії «Про тимчасове припинення надавання дозволу на виділення в оренду та проведення консервації всіх випасів, сінокосів (балок) Петро-Михайлівської сільської ради до наступної передачі їх в екологічну мережу».

Вважаючи протиправними рішення відповідача про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (стаття 3 Земельного кодексу України, тут і надалі в редакції від 23.03.2023, на момент прийняття спірного рішення).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Положеннями ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями ст. 186 Земельного кодексу України.

Пунктом 5 ч. 5 вказаної статті передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:

у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;

в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Відповідно до ч. 8 - 10 вказаної статті підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, надання у користування земельної ділянки здійснюється, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. При цьому затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється рішенням уповноваженого органу у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування. Підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як встановлено судом, спірними рішеннями відмовлено позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з підстави того, що згідно технічної документації вказані земельні ділянки є пасовищем, проте 18 лютого 2021 року восьмим скликанням Петро- Михайлівської сільської ради головою постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, адміністративно-територіального планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою ОСОБА_2 був підготовлений проект та винесений на розгляд сесії «Про тимчасове припинення надавання дозволу на виділення в оренду та проведення консервації всіх випасів, сінокосів (балок) Петро-Михайлівської сільської ради до наступної передачі їх в екологічну мережу».

Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування (ст. 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858, у редакції від 18.05.2023).

Статтею 6 Закон № 858 визначені принципи землеустрою.

Землеустрій базується на таких принципах:

а) дотримання законності;

б) забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки з метою раціонального розміщення продуктивних сил, комплексного економічного і соціального розвитку регіонів, формування сприятливого навколишнього природного середовища;

в) організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів;

г) створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю;

ґ) забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування;

д) забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів і відтворення родючості ґрунтів, продуктивності земель сільськогосподарського призначення, встановлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

е) відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її погодження та затвердження.

Зазначаючи про невідповідність технічної документації принципам землеустрою відповідачем не конкретизовано який пункт статті 6 Закону № 858 порушений позивачем при її формуванні.

Згідно статті 28 Закону № 858 встановлені права та обов`язки розробників документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою мають право:

а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою;

б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;

в) безперешкодного доступу до об`єктів землеустрою;

д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;

е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою;

є) у процесі розробки документації із землеустрою, на підставі якої формуються відомості про об`єкти Державного земельного кадастру (у тому числі документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією), одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацію про місце розташування таких об`єктів та їх характеристики (з урахуванням законодавства про користування інформацією, що становить державну таємницю).

Розробники документації із землеустрою зобов`язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору;

г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору;

ґ) страхувати свою професійну відповідальність перед замовниками документації із землеустрою та третіми особами.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Виконавці робіт із землеустрою не мають права складати документацію із землеустрою у разі, якщо:

об`єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать виконавцю робіт із землеустрою або особам, які працюють у його складі;

особи, які працюють у складі виконавця робіт із землеустрою, мають родинні зв`язки із замовником робіт із землеустрою, або у юридичній особі, керівництво якої має родинні зв`язки із замовником;

об`єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать засновникам або учасникам виконавця робіт із землеустрою;

замовником робіт із землеустрою є засновник або учасник виконавця робіт із землеустрою.

Документація із землеустрою, складена з порушенням вимог цієї статті, не може бути затверджена.

Суд зазначає, що у оскаржуваному рішенні відповідачем не визначено, які права та/або обов`язки позивачем не виконані, що потягло за собою невідповідність технічної документації статті 28 Закону № 858.

Стаття 29 Закону № 858 містить загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.

Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:

підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);

основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою;

використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;

використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;

використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;

використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;

використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;

використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;

опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);

опис та обґрунтування проектного рішення;

інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);

інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);

інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;

виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;

умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);

інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;

інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок;

заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.

До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.

У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об`єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).

Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні порушення загальних вимог до технічної документації, які визначені ст. 29 Закону № 858 не наведені.

Згідно з статтею 55 Закону № 858, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Суд вказує, що оскаржуване рішення не містить висновку відповідача щодо конкретного порушення позивачем положень статті 55 Закону № 858.

Оцінюючи оскаржуване рішення, суд керується нормами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суд звертає увагу, що критерій «прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що закон наділяє відповідача правом відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою лише в разі невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, як вже було вказано, рішення щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Суд наголошує, що оскаржуване рішення всупереч таким вимогам частини 10 статті 186-1 Земельного кодексу України не містить посилання на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, яким не відповідає технічна документація. Також у рішенні не зазначено, вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку.

Відтак таке рішення ставить позивача у становище правової невизначеності, не дозволяючи належним чином усунути недоліки, які не визначені у рішенні.

Суд акцентує увагу на тому, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд також критично ставиться до доводів відповідача про те, що 18 лютого 2021 року восьмим скликанням Петро-Михайлівської сільської ради головою постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, адміністративно-територіального планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою ОСОБА_2 був підготовлений проект та винесений на розгляд сесії «Про тимчасове припинення надавання дозволу на виділення в оренду та проведення консервації всіх випасів, сінокосів (балок) Петро-Михайлівської сільської ради до наступної передачі їх в екологічну мережу», оскільки, такий проект підготовлений вже після надання позивачу відповідних дозволів на виготовлення технічної документації 13.08.2020 та 02.10.2020.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №№ 21, 22, 23 від 18.05.2023 про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок, є необґрунтованими, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Обираючи ефективний та належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступних міркувань.

Судом враховані висновки Верховного Суду зазначені у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 440/4187/19 щодо дискреційності повноважень, то такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Зобов`язання судом відповідача затвердити документацію із землеустрою може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою, які передбачені законом, а саме невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А відтак прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити документацію із землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у затвердженні документацію із землеустрою, може бути необґрунтованим та призвести до затвердження такої документації з порушенням закону.

За таких обставин, суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови відсутності перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин органом місцевого самоврядування з цього питання, а тому в цій частині позовні вимоги, не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачами судові витрати на оплату судового збору в розмірі 6441,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 21 від 18 травня 2023 року про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки кадастровим номером 2321587300:04:005:0029 площею 7.0000 га, № 22 від 18 травня 2023 року про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки кадастровим номером 2321587300:04:004:0017 площею 8.0000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, № 23 від 18 травня 2023 року про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки кадастровим номером 2321587300:03:002:0002 площею 12.5000 га ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та з подальшою передачею в оренду земельних ділянок площею12,5 га кадастровий номер 2321587300:03:002:0002, площею 7,0 га кадастровий номер 2321587300:04:005:0029, площею 8,0 га кадастровий номер 2321587300:04:004:0017, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області судові витрати зі сплати судового збору сумі 6441,60 грн. (шість тисяч чотириста сорок одна гривня шістдесят коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - Петро-Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області (вул.Миру, буд. 70, с. Петро-Михайлівка, Запорізький район, Запорізька область, 70015; код ЄДРПОУ 043532968).

Повне судове рішення складено 01.12.2023.

Суддя Б.В. Богатинський