Рішення

від 30.11.2023 по справі 440/10719/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10719/23Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Кременчуцької гімназії №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької гімназії №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що під час проведення вивчення стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлено факт неналежного виконання відповідачем вимог статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №440/10719/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 отримано відповідачем 12.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.11.2022 №01-32/1194:

- у 2020 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчив Кременчуцьку гімназію №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, навчається у Професійному-технічному училищу №26 м. Кременчука;

- у 2020 році ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закінчила Кременчуцьку гімназію №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, навчається у Кременчуцькому медичному фаховому коледжі імені В.І. Литвиненка;

- у 2021 році ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закінчила Кременчуцьку гімназію №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, навчається у Кременчуцькому професійному ліцеї ім. А.С.Макаренка.

Крім того, у листі Кременчуцької гімназії №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.01.2023 №01-16/18 наведено про те, що грошові виплати не здійснювались.

Матеріалами справи підтверджено наявність статусу дитини - сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у вищезазначених осіб.

Предметом розгляду у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати випускникам одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З преамбули Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III (далі - Закон № 2402-III) передбачено, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно з статтею 1 Закону № 2402-III забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Статтею 2 вищевказаного Закону визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері і його завданням є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Відповідно до статті 4 Закону № 2402-III система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства, встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.

Згідно з статтею 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 53 Конституції України та статтею 19 вищевказаного Закону передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до статей 24, 25 Закону № 2402-III утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава. Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Законом, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, є Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (надалі - Закон № 2342-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 2342-IV статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - це визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Згідно з статтею 4 Закону № 2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою, та встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не може бути нижчою за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, частина сьома статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші. Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 8 Закону № 2342-IV вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум". Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

Статтею 9 Закону № 2342-IV встановлено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Статтею 25 Закону № 2342-IV передбачено, що порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі за текстом - Постанова).

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Тобто, порядок виплати одноразової грошової допомоги випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, визначений Законом № 2342-IV, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги згідно із Постановою.

Водночас, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" № 2342-IV прийнятий 13.01.2005 та набрав чинності 02.02.2005.

Водночас, постанова Кабінету Міністрів України № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 05.04.1994.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови прийняті до набрання чинності Законом та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV, згідно із яким одноразова грошова допомога підлягає виплаті випускникам вказаної категорії саме у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів.

Отже, обов`язок щодо виплати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантований частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи покладено на відповідача.

Водночас, всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем допущено бездіяльність в частині ненарахування та невиплати випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Докази іншого відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд зазначає, що частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV не конкретизовано, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, для отримання одноразової допомоги, у зв`язку із чим за змістом наведеної норми - право на отримання одноразової допомоги мають усі випускники усіх навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку з чим встановлене право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку без обмеження будь-яких умов.

При цьому, частина сьома статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.7. Статуту Кременчуцької гімназії № 3, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22.12.2020 (далі - Статут), за правовим статусом суб`єкту господарювання гімназія є юридичною особою публічного права комунальної форми власності та являється неприбутковим закладом освіти. Гімназія є юридичною особою, має печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням та інші реквізити, може мати рахунки в органах казначейства та банківських установах.

Згідно з пунктами 1.11., 1.12., 1.12.1., 1.12.2., 1.12.3., 1.12.4. Статуту гімназія самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним Статутом. Гімназія несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за: 1) безпечні умови освітньої діяльності; 2) дотримання державних стандартів; 3) дотримання договірних зобов`язань з іншими суб`єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов`язань за міжнародними угодами; 4) дотримання фінансової дисципліни.

Відповідно до інформації Департаменту освіти від 25.11.2022 №01-30/1532 заклади загальної середньої освіти є розпорядниками коштів нижчого рівня, окремими юридичними особами, які самостійно укладають договори тощо. Департамент освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є головним розпорядником бюджетних коштів. Видатки здійснюють розпорядники нижчого рівня (заклади загальної середньої освіти) шляхом замовлення коштів у Департаменті фінансів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області через головного розпорядника (департамент освіти).

Отже, обов`язок щодо виплати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантований частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", одноразової грошової допомоги в розмірі не менше 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи покладено на Кременчуцьку гімназію № 3, як розпорядника бюджетних коштів.

Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 164/1907/16-а також висвітлена позиція щодо права випускників навчальних закладів, які мають статус позбавлених батьківських прав або ж дітей-сиріт, на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, визначеному діючим законодавством.

Водночас, неналежне виконання Кременчуцькою гімназією № 3 делегованих їй державою функцій суперечить принципам верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та, як наслідок, реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької гімназії №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів дітям, позбавлених батьківського піклування, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, зобов`язавши відповідача нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів дітям, позбавлених батьківського піклування, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (пр. Свободи, 4а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. І. Приходька, 90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 40258348) до Кременчуцької гімназії №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Мічуріна, 28, м. Кременчук, Полтавська область, 39618, код ЄДРПОУ 22548922), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької гімназії №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів дітям, позбавлених батьківського піклування, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів.

Зобов`язати Кременчуцьку гімназію №3 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області нарахувати та виплатити випускникам навчальних закладів дітям, позбавлених батьківського піклування, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна