Рішення

від 30.11.2023 по справі 460/19682/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2023 року м. Рівне№460/19682/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» (далі - позивач, ТОВ «Партнерагро») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000077/2 від 16.06.2023, № UA204000/2023/000081/2 від 16.06.2023;

визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000103, № UA204000/2023/000107.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» подано до Рівненської митниці Державної митної служби України митну декларацію № 23UA204020024078U9 (щодо бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 ) на загальну суму 13408,11 GBP (620126,26 грн.); митну декларацію № 23UA204020024296U4 (щодо бувшого у використанні сідельного тягача MAN, модель TGX 26.460, номер шасі НОМЕР_2 ) на загальну суму 13408,14 GBP (620103,75 грн.). Позивачем надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що митна вартість імпортованого товару за ціною договору не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять розбіжності та неточності. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митних декларацій. Позивач вказує, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, а підстав для витребування додаткових документів не існувало. Просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 21.08.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до суду офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою відповідно до кількості учасників справи, документа про сплату судового збору та належним чином засвідчених читабельних копій доданих до позовної заяви.

31.08.2023 позивачем подано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви, надано копію платіжної інструкції про сплату судового збору у сумі 5267,92 грн., офіційного перекладу інвойсу № 4140327637 від 31.05.2023, інвойсу № 4140328251 від 05.06.2023, інвойсу № 4140327638 від 31.05.2023, інвойсу № 4140328252 від 05.06.2023 та автотранспортних накладних.

Ухвалою суду від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд справи по суті призначено на 03.10.2023, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

19.09.2023 представник відповідача О. Федченко подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Доводи поданого відзиву є ідентичними змісту оскаржуваних рішень № UA204000/2023/000077/2 від 16.06.2023, № UA204000/2023/000081/2 від 16.06.2023. Як вважає відповідач, обов`язок доведення митної вартості лежить на імпортерові, митний орган може витребувати додаткові документи лише у наявності обґрунтованих сумнівів. Представник відповідача вказав, що на вимогу митниці декларантом не було подано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Оскільки декларантом подано документи, які на думку митниці фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення про коригування митної вартості, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

03.10.2023 представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині розподілу судових витрат.

В судовому засіданні 03.10.2023 оголошено перерву до 07.11.2023.

07.11.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку з відрядженням головуючого судді У.М. Нор.

Ухвалою суду від 10.11.2023 розгляд справи відкладено на 16.11.2023.

16.11.2023 представником позивача адвокатом А. Дяденчуком подано до суду клопотання про розгляд справи без позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив за даних обставин відповідно до ст. 205 КАС України ухвалою суду вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний).

В процесі провадження своєї господарської діяльності між ТОВ «Партнерагро» та Компанією MAN TruckBus UK Limited укладено Контракт № 20/23 від 31.05.2023 (а.с. 28-29).

Відповідно до п.1 укладеного Контракту продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів товар: бувший у використанні сідельний тягач MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 ; бувший у використанні сідельний тягач MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_2 .

У п.2.1. Контракту № 20/23 від 31.05.2023 зазначено, що загальна вартість діючого Контракту становить 25000,00 GBP. Ціна на Товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP.

Згідно з п.3.1. Контракту № 20/23 від 31.05.2023 покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, на умовах 100% передоплати. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на підставі контракту.

Відповідно до п.4.1. Контракту № 20/23 від 31.05.2023 товар буде поставлений на умовах FCA Rotterdam згідно правил «Інкотермс 2020».

Приймання товару проводиться в місці призначення, шляхом підписання покупцем товаро-супровідних документів (CMR) (п.5.1. Контракту № 20/23 від 31.05.2023).

Суд зазначає, що укладений Контракт № 20/23 від 31.05.2023 підписано уповноваженими представниками сторін - Компанії MAN TruckBus UK Limited та ТОВ «Партнерагро».

Придбаний позивачем товар оплачено, підтвердженням чого є банківський платіжний документ від 31.05.2023 на суму 25000,00 GBP (а.с. 30). У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за Контрактом № 20/23 від 31.05.2023.

Транспортування придбаного товару здійснювалося відповідно до умов договору № 4 про надання транспортних послуг від 10.01.2022 (а.с.36-37), який укладений з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Всі транспортні засоби ввезено на митну територію України.

Щодо поставки бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 , суд встановив таке.

На виконання Контракту № 20/23 від 31.05.2023 Компанією MAN TruckBus UK Limited сформовано попередній інвойс № 4140327637 від 31.05.2023 (а.с. 31, 72-73), який містить відомості про вартість товару в розмірі 12 500,00 GBP, реєстраційний номер DK17KUW, модель TGX 26.460 6Х2/2 BLS, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_3 , пробіг 649 555 км, дата першої реєстрації 07.03.2017.

Компанією MAN TruckBus UK Limited складено інвойс № 4140328251 від 05.06.2023 (а.с. 32-33, 74-77), який містить ідентичні відомості щодо імпортованого товару, його вартість в розмірі 12 500,00 GBP, реєстраційний номер DK17KUW, модель TGX 26.460 6Х2/2 BLS, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_3 , пробіг 649 555 км, дату першої реєстрації 07.03.2017.

Інвойс № 4140328251 від 05.05.2023 містить інформацію про країну походження імпортованого товару Німеччину.

Транспортування придбаного товару відбувалося відповідно до умов договору № 4 від 10.01.2022, укладеного з ФОП ОСОБА_1 . У рахунку-фактурі № 17 від 15.06.2023 вказано, що транспортні послуги по маршруту Rotterdam, Netherlands Україна (с. Антопіль), CMR № 02062023 від 08.06.2023, становлять: Rotterdam, Netherlands п.п. «Рава- Руська» 42000,00 грн.; п.п. «Рава- Руська» с. Антопіль 3000,00 грн. (а.с. 41).

Товарно-транспортною накладною № 02062023 від 08.06.2023 (а.с. 39) підтверджується здійснення транспортування сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 .

З метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу було подано митну декларацію № 23UA204020024078U9 (а.с. 42-43).

Відповідно до митної декларації № 23UA204020024078U9 задекларовано бувший у використанні сідельний тягач MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_3 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна НОМЕР_4 , колісна формула 6х2, календарний рік виготовлення 2017.

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 13408,11 GBP (620126,26 грн.), з яких 12 500,00 GBP (578126,25 грн.) ціна товару; 908,11 GBP (42000,00 грн.) витрати на транспортування.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 4140328251 від 05.06.2023; автотранспортну накладну № 02062023 від 08.06.2023; декларацію про походження товару № 4140328251 від 05.06.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 01.10.2021; банківський платіжний документ від 31.05.2023; рахунок-фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги № 17 від 15.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20/23 від 31.05.2023; договір про надання послуг митного брокера № 1608 від 04.01.2016; договір (контракт) про перевезення № 4 від 10.01.2022; попередній інвойс № 4140327637 від 31.05.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23GB06Х77538244017 від 06.06.2023.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000077/2 від 16.06.2023 (а.с. 46-47).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач наводить обставини прийняття такого рішення. Зокрема вказується, що:

І. Митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки: 1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.; 2) подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності: інвойс від 05.06.2023 № 4140328251 не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту від 31.05.2023 № 20/23, при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак, такий документ до митного оформлення не надано; відповідно до п.2.1 Договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022 ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення не надано; внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення від 06.06.2023 MRN 23GB06X775382244017, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europe.eu), також у вищезазначеній митній декларації зазначено код товарної позиції 8704, що відрізняється від заявленого до митного оформлення коду товарної позиції -8701; подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.10.2021 № 1274 675 4371 містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/відправника чи покупця транспортного засобу.

ІІ. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, календарним роком виготовлення, країною відправлення), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 13.02.2023 № UA205140/2023/011476 25 000 євро/од.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу від 05.06.2023 № 4140328251 щодо продажу оцінюваного транспортного засобу.

IV. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за роком виготовлення та технічними характеристиками транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено за МД від 13.02.2023 № UA205140/2023/011476 25 000 євро/од.

Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 21355,0349 англійських фунтів стерлінгів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення становить у національній валюті України становить 987 672 грн. (25000 євро/од*1од*39,5069 грн./1 євро).

За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000077/2 від 16.06.2023 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000103 (а.с. 48-49).

Щодо поставки бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_2 , суд зазначає таке.

На виконання укладеного Контракту № 20/23 від 31.05.2023 Компанією MAN TruckBus UK Limited сформовано попередній інвойс № 4140327638 від 31.05.2023, в якому наявні відомості про вартість товару в розмірі 12 500,00 GBP, реєстраційний номер DK17KWL, модель TGX 26.460 6Х2/2 BLS, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_6 , пробіг 633 805 км, дата першої реєстрації 30.03.2017 (а.с. 50, 78-79).

Компанією MAN TruckBus UK Limited сформовано інвойс № 4140328252 від 05.06.2023, який містить ідентичні відомості щодо транспортного засобу, його вартість, а також про країну походження імпортованого товару - Німеччину (а.с. 51-52, 80-83).

Транспортування придбаного товару відбулося відповідно до умов договору № 4 від 10.01.2022, укладеного з ФОП ОСОБА_1 . У рахунку на оплату № 19 від 16.06.2023 вказано, що транспортні послуги по маршруту Rotterdam, Netherlands Україна (с. Антопіль), CMR 01062023 від 08.06.2023 року, становлять: Rotterdam, Netherlands п.п. «Рава-Руська» 42000,00 грн.; п.п. «Рава- Руська» с. Антопіль 3000,00 грн. (а.с. 58).

Товаро-транспортною накладною 01062023 від 08.06.2023 підтверджується здійснення транспортування сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2016 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_2 (а.с. 56).

З метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем, через уповноважену особу, до митного органу було подано митну декларацію № 23UA204020024296U4 (а.с. 59-60).

Згідно митної декларації № 23UA204020024296U4 було задекларовано вантажний тягач сідельний, 1 шт., марка MAN, модель TGX 26.460, номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_6 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 12419 м3 колісна формула 6х2, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік 2017, бувший у використанні.

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 13408,14 GBP (620103,75 грн.), з яких 12 500,00 GBP (578103,75 грн.) ціна товару; 908, 14 GBP (42000 грн.) витрати на транспортування.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 4140328252 від 05.06.2023; автотранспортну накладну № 01062023 від 08.06.2023; декларацію про походження товару № 4140328252 від 05.06.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 01.10.2021; банківський платіжний документ від 31.05.2023; рахунок-фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно експедиційні послуги №19 від 16.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20/23 від 31.05.2023; договір про надання послуг митного брокера № 1608 від 04.01.2016; договір (контракт) про перевезення № 4 від 10.01.2022; копія митної декларації країни відправлення 23GB06Х77538606011 від 06.06.2023.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000081/2 від 16.06.2023 (а.с. 63-64).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач наводить обставини прийняття такого рішення. Зокрема вказується, що:

І. Митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки: 1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. 2) подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять неточності: інвойс від 05.06.2023 не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту від 31.05.2023 № 20/23, при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак такий документ до митного оформлення не надано; відповідно до п.2.1 Договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022 ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення не надано; внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення від 06 червня 2023 року MRN 23GB06X77538606011, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europe.eu), також у вищезазначеній митній декларації зазначено код товарної позиції 8704, що відрізняється від заявленого до митного оформлення коду товарної позиції -8701; подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.10.2021 № 1274 675 4447 містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/відправника чи покупця транспортного засобу.

ІІ. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного транспортного засобу (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, календарним роком виготовлення, країною відправлення), митне оформлення якого здійснене за митною декларацією від 13.02.2023 № 23UA205140011476U7 25 000 євро/од.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) загальні положення та умови контрактів, на підставі яких здійснено формування інвойсу від 05.06.2023 № 4140328252 щодо продажу оцінюваного транспортного засобу.

IV. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за роком виготовлення і технічними характеристика транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено на МД від 13.02.2023 № 23UA205140011476U7 25000 євро/од.

Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 23389,49 фунтів стерлінгів, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 989227,55 грн. (21389,49GBP*46,2483 UAH/GBP).

За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000081/2 від 16.06.2023 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000107.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

У спірних рішеннях (UA204000/2023/000077/2 від 16.06.2023, UA204000/2023/000081/2 від 16.06.2023) відповідачем в обґрунтування розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, зазначено:

інвойс від 05.06.2023 № 4140328251 та інвойс від 05.06.2023 № 4140328252 не містять інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту № 20/23 від 31.05.2023, при цьому містить примітку, що цей продаж регулюється Загальними положеннями та умовами контрактів, однак, такий документ до митного оформлення не надано;

відповідно до п.2.1 Договору надання транспортних послуг № 4 від 10.01.2022 ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказаний документ до митного оформлення не надано;

внаслідок перевірки копій митних декларацій країни відправлення від 06.06.2023 MRN 23GB06X77538606011 та від 06.06.2023 MRN 23GB06X775382244017, встановлено їх відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europe.eu), також у вищезазначених митних деклараціях зазначено код товарної позиції 8704, що відрізняється від заявленого до митного оформлення коду товарної позиції -8701;

подані до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 01.10.2021 № НОМЕР_5 та від 01.10.2021 № 1274 675 4447 містять відомості про особу, на яку зареєстровані транспортні засобу, яка не кореспондується із відомостями про продавця/відправника чи покупця транспортного засобу.

Щодо доводів відповідача про те, що подані до митного оформлення комерційні інвойси не містять інформації про реквізити зовнішньоекономічного Контракту № 20/23 від 31.05.2023, суд вказує таке.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ані міжнародним законодавством, ані законодавством України.

Суд встановив, що у Контракті № 20/23 від 31.05.2023 позивач та компанія MAN TruckBus UK Limited погодили поставки двох бувших у використанні сідельних тягачів: бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 ; бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460, 2017 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_2 .

У п.2.1. Контракту № 20/23 від 31.05.2023 зазначено, що загальна вартість діючого Контракту становить 25000,00 GBP. Ціна на Товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP.

Як перевірено судом, придбаний позивачем товар повністю оплачено, підтвердженням чого є банківський платіжний документ від 31.05.2023 на суму 25000,00 GBP. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за Контрактом № 20/23 від 31.05.2023.

Суд встановив, що на виконання Контракту № 20/23 від 31.05.2023 Компанією MAN TruckBus UK Limited сформовано інвойс № 4140328251 від 05.06.2023 (щодо бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460 6Х2/2 BLS, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 ) на суму 12500,00 GBP, інвойс № 4140328252 від 05.06.2023 (щодо бувшого у використанні сідельного тягача MAN TGX 26.460 6Х2/2 BLS, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_2 ) на суму 12500,00 GBP.

Зі змісту поданих до митного оформлення Контракту № 20/23 від 31.05.2023, інвойсу № 4140328251 від 05.06.2023 та інвойсу № 4140328252 від 05.06.2023 вбачається, що ці документи є взаємопов`язаними. Інвойси складено після укладення контракту, тобто на його виконання.

Суд зазначає, що подані до митного оформлення інвойси містять вичерпні відомості про транспортні засоби, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, за якими їх можна ідентифікувати, що є аналогічним з інформацією, яка зазначена в Контракті № 20/23 від 31.05.2023.

Крім того, заповнення інвойсів знаходиться поза межами компетенції позивача, тому відсутність у інвойсах № 4140328251 від 05.06.2023 та № 4140328252 від 05.06.2023 певних відомостей не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Таким чином, вищевказані доводи Рівненської митниці є безпідставними.

Щодо доводів митного органу про наявність в поданих до митного оформлення інвойсах посилання на Загальні положення та умови контрактів (General Terms and Conditions of Contracts) суд зазначає наступне.

В інвойсі № 4140328251 від 05.06.2023 та інвойсі № 4140328252 від 05.06.2023 наявне посилання на Загальні положення та умови контрактів (General Terms and Conditions of Contracts) http://contracts.man.co.uk/.

Судом перевірено, що Загальні положення та умови контрактів (General Terms and Conditions of Contracts) розміщені за посиланням http://contracts.man.co.uk, відповідно є у вільному доступі. Загальні положення та умови контрактів врегульовують порядок продажу товарів Компанії MAN TruckBus UK Limited невизначеному колу осіб.

Суд приходить до висновку, що зазначений аргумент митного органу не є розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.

Щодо доводів митного органу про те, що відповідно до п.2.1 Договору надання транспортних послуг від 10.01.2022 № 4 ціна за перевезення вантажу згідно акту виконаних робіт, разом з тим вказані документи до митного оформлення не надані, суд вказує таке.

Судом встановлено, що транспортування придбаного товару відбувалося відповідно до умов договору № 4 від 10.01.2022, укладеного з ФОП ОСОБА_1 .

На підтвердження здійснення транспортування товару позивачем надано рахунки-фактури № 17 від 15.06.2023, № 19 від 16.06.2023, відповідно до яких транспортні витрати з Rotterdam, Netherlands до пункту пропуску Рава-Руська, Україна становлять 42000,00 грн.

Згідно п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У відповідності до приписів щодо заповнення графи 20 декларації митної вартості, встановлених Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування товарів декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати:

рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Наведений перелік документів з огляду на застосовану конструкцію «можуть належати» не є вичерпним та свідчить, що витрати на транспортування товарів можуть бути підтверджені одним чи кількома документами з цього переліку або іншими наявними в декларанта документами.

Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надані контролюючому органу рахунки-фактури № 17 від 15.06.2023, № 19 від 16.06.2023, договір № 4 надання транспортних послуг від 10.01.2022 є належними та допустимими доказами розміру таких витрат.

Суд враховує доводи позивача, що на момент здійснення митного оформлення строк надання акту виконаних робіт перевізником ФОП ОСОБА_1 ще не настав, оскільки у товарно-транспортних накладних відсутні відомості щодо отримання позивачем товару (графа 24). Відповідно, акти виконаних робіт не могли бути надані позивачем до митного оформлення.

Отже, наданими декларантом до митного органу документами підтверджуються транспорті витрати, що виключає будь-які сумніви щодо не підтвердження таких відомостей як складової митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу про те, що внаслідок перевірки копій експортних митних декларацій встановлено їх відсутність в базі митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu) суд вказує таке.

Суд зазначає, що декларант не має відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність експортних митних декларацій у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/).

Порядок заповнення митних декларацій країн-походження (експортних митних декларацій) врегульований законодавством Євросоюзу. Проходження товару через митний кордон Євросоюзу за експортними митними деклараціями є підтвердженням належного оформлення та заповнення граф даного документу з точки зору законодавства Європейського Союзу.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що митна декларація країни відправлення не передбачена частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, як документ, що підтверджує митну вартість.

Суд приходить до висновку, що зазначена митним органом підстава не впливає на ціну заявленого товару, відповідно не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що до надані до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів містять відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/відправника чи покупця транспортних засобів, суд зазначає таке.

З поданих декларантом документів (Контракту № 20/23 від 31.05.2023 та інвойсів № 4140328251 від 05.06.2023 та № 4140328252 від 05.06.2023) зрозуміло, що продавцем є компанія MAN TruckBus UK Limited. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм МК України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а отже відомості з гр.С1.1 ніяким чином не впливають на митну вартість, а тому не можуть розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару.

При цьому, питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.

Разом з тим, що стосується інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби, то така взагалі не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, у графі 33 оскаржуваних позивачемрішень про коригування митної вартостітоварів відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.

Поряд із тим, судом враховано, що текст спірнихрішень про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.

Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Суд зазначає, у підтвердження своєї правової позиції відповідач не надав суду жодного доказу того, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.

Суд наголошує, що в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33рішення про коригування митної вартостівідповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Отже, позов слід задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9307 (дев`ять тисяч триста сім) гривень 21 копійка, сплачена відповідно до платіжних інструкцій № 9396 від 25.07.2023, № 9568 від 29.08.2023.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000077/2 від 16.06.2023, № UA204000/2023/000081/2 від 16.06.2023.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000103, № UA204000/2023/000107.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України судовий збір у розмірі 9307,21 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" (вул. Київська, 57 Б,с. Антопіль,Рівненська обл., Рівненський р-н,35371, ЄДРПОУ/РНОКПП 38892443)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104, м.Рівне, 33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя У.М. Нор