Ухвала

від 27.11.2023 по справі 520/30456/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

27 листопада 2023 р. Справа № 520/30456/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Олітто О.О.,

за участі представника відповідача - Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управління ДПС у Харківській області № 0206820414 від 12 липня 2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 367 865,47 грн.

Ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито спрощене провадження з викликом сторін в судове засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Справа призначалась до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2023 року та на 27.11.2023 року. Проте, в судові засідання представник позивача не з`являвся.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 129 КАС України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має електронного кабінету, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Суд звертає увагу, що про дату, час та місце судових засідань, призначених на 16.11.2023 року та на 27.11.2023 року, позивач повідомлявся відповідно до вимог статті 129 КАС України шляхом надсилання судових повісток на електронну адресу, зазначену позивачем в позовній заяві, що підтверджено електронними роздруківками від 02.11.2923 та від 24.11.2023.

Як доказ отримання судових повісток з викликом в судові засідання в матеріалах справи містяться листи Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" від 06.11.2023 Вих. №6/11 та від 24.11.2023, якими підприємством повідомлено про отримання судових повісток про виклик в судове засідання на 16.11.2023 та на 27.11.2023.

Отже, позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судових засідань, призначених на 16.11.2023 року та на 27.11.2023 року.

При цьому, жодних клопотань про відкладення розгляду справи чи слухання справи за відсутності представника позивача до канцелярії суду не надходило, також не повідомлено поважності причин його неприбуття в судові засідання.

Таким чином, представник позивача без поважних причин не прибув в судові засідання, призначені на 16.11.2023 року та на 27.11.2023 року.

Згідно ч.5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

При цьому, суд звертає увагу, що для унеможливлення залишення позовної заяви без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи, позивач має обґрунтувати поважність причин неявки або подати заяву про розгляд справи за його відсутності з додержанням принципу гласності судового процесу відповідно до частини першої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 6 частини другої статті 129 Конституції України, статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України, практики Європейського суду з прав людини (§ 63 рішення у справі "Podbielski and PPU Polpure v. Poland", рішення у справі "Мельхоус проти Чеської республіки", § 27 рішення у справі "Ріпан проти Австрії").

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №682/210/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95364220) зазначив, що серед підстав для застосування передбаченого статтями 205 та 240 КАС України наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Разом з тим, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Дана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Водночас, в судових засіданнях, призначених на 16.11.2023 року та на 27.11.2023 року, представник відповідача на розгляді справи без позивача не наполягав. Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

У відповідності до положень частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський Суд) у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому суд погоджується із дотриманою ЄСПЛ позицією, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України").

У вищевказаній постанові від 05.03.2021 у справі №682/210/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95364220) Верховний Суд зазначив, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з`ясувати обставини справи, а також дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі залишення позову без розгляду є правомірним.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, підлягає обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Враховуючи те, що позивач не прибув в судові засідання, призначені на 16.11.2023 року та на 27.11.2023 року, про призначення яких був сповіщений належним чином відповідно до вимог статті 129 КАС України, причин своєї неявки не повідомив, жодних клопотань не надавав, за таких підстав адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 240 КАС України.

Згідно із ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись положеннями ст. ст. 240, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (код ЄДРПОУ 41102980, адреса: 61045, м. Харків, вул. Отака Яроша, 18) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали виготовлено 01 грудня 2023 року.

Суддя О.В.Шевченко