Постанова

від 22.11.2023 по справі 369/9974/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року м. Київ

Справа №369/9974/23

Провадження № 22-ц/824/13378/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 22 листопада 2023 року

Повний текст постанови складено 28 листопада 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Мандрики О.П.

розглянувши апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове входження до володіння особи, у якої знаходиться майно боржника, -

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Літвиненко Олексій Вікторович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з поданнямпро надання дозволу на примусове входження до володіння особи, у якої знаходиться майно боржника мотивуючи його тим, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження № 71880029 з виконання виконавчого листа виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 29.12.2022 р. на виконання рішення по справі № 369/8422/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації 2/3 вартості автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 119 860 грн., стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 95 162,50 грн., стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 2 150,30 грн.

Подання обґрунтовує тим, що 24.05.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Літвиненком О.В. було відкрито виконавче провадження № 71880029 з виконання виконавчого листа виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 29.12.2022 р. на виконання рішення по справі № 369/8422/21 та того ж дня боржнику було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик державного/приватного виконавця. Відповідно до даних перевірки на офіційному сайті Укрпошти даного поштового відправлення, воно було отримано боржником 13.06.2023 р. У виклику державного/приватного виконавця боржника було зобов`язано надати декларацію про доходи та майно та виконати рішення суду.

Боржник до приватного виконавця не з`явився, жодних документів не надав.

Відповідно до відповіді МВС за боржником зареєстрований транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 . Постановою про розшук майна боржника № 71880029 від 08.06.2023 р. даний транспортний засіб було оголошено в розшук.

27.06.2023 р. виконавцем було здійснено вихід за адресою реєстрації місця проживання боржника, а саме: АДРЕСА_1 , де було встановлено, що за даною адресою знаходиться житловий будинок, який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3222487201:01:003:0034, яка належить батькові боржника ОСОБА_3 . Земельна ділянка огороджена парканом. За парканом знаходиться транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в розшуку. До виконавця вийшла мати боржника ОСОБА_4 та батько ОСОБА_3 , які пояснили, що проживають в будинку, з сином, ОСОБА_1 не спілкуються, знаходяться у поганих стосунках, після цього погодились надати доступ до транспортного засобу для опису та арешту та транспортування його на майданчик ДП «СЕТАМ». Через 15 хвилин після вищезгаданих подій, прибув боржник в присутності представника, який не представився, викликали поліцію, заявили, що виконавець незаконно потрапив на приватну територію, після цього мати та батько боржника також попросили виконавця покинути територію домоволодіння, та відмовились надати доступ до транспортного засобу, про що був складений акт приватного виконавця.

Відповідно до відповіді ДПС боржник на обліку як фізична особа-підприємець не перебуває, єдиним джерелом його доходів є проценти АТ «Універсалбанк» (за 1-й квартал 2023 р. він отримав 240,82 грн.), станом на 27.06.2023 р. кошти на рахунку в даному банку відсутні. Інших рахунків в банківських установах боржник не має. Нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Тобто єдиним майном, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача є вищезазначений транспортний засіб.

Тому приватний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення на територію земельної ділянки із кадастровим номером 3222487201:01:003:0034, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить батькові боржника ОСОБА_3 , з метою проникнення (входження) до майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2023 рокувідмовлено в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка О.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове входження до житла боржника.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, приватний виконавець Літвиненко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інтенції та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.

Зазначає, що про суд першої інстанції при розгляді подання приватного виконавця про надання дозволу на примусове входження до володіння особи, у якої знаходиться майно боржника, не в повному обсязі з`ясував всі обставини справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

В судовому засідання представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Домітращук І.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання.

Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив того, що звертаючись до суду з поданням про входження до житла боржника приватним виконавцем не надано докази та не перевірено обставини про наявність у боржника намірів ухилення від примусового виконання рішення суду, не надано доказів, що боржнику було відомо про проведення виконавчих дій, пов`язаних з описом та арештом майна у визначений час і він ухилився від проведення таких дій.

Крім того, суду не надано доказів на підтвердження відсутності у боржника коштів на банківських рахунках, оскільки стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка О.В. знаходиться виконавче провадження № 71880029 з виконання виконавчого листа виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 29.12.2022 р. на виконання рішення по справі № 369/8422/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації 2/3 вартості автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 119 860 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят тисяч) 00 грн. Стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 95 162 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 50 коп. Стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 2 150 (дві тисячі сто п`ятдесят) грн. 30 коп.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець обґрунтовував його тим, що боржник ОСОБА_1 жодного разу на виклики приватного виконавця не з`явився, жодних документів не надав.

Приватним виконавцем встановлено, що відповідно до відповіді ДПС боржник на обліку як фізична особа-підприємець не перебуває, єдиним джерелом його доходів є проценти АТ «Універсалбанк» (за 1-й квартал 2023 р. він отримав 240,82 грн.), станом на 27.06.2023 р. кошти на рахунку в даному банку відсутні. Інших рахунків в банківських установах боржник не має. Нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Тобто єдиним майном, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача є транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на територію земельної ділянки із кадастровим номером 3222487201:01:003:0034, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить батькові боржника ОСОБА_3 .

Згідно з Актом від 27.06.2023 року приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича складеного у ВП № 71880029, ним було здійснено виїзд за місцем реєстрації боржника, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою опису та арешту майна боржника. В ході виїзду приватного виконавця за вищевказаною адресою було встановлено, що у дворі будинку, за парканом знаходиться транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить боржнику, однак мати боржника відмовилася надавати доступ виконавцю до транспортного засобу.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування необхідності надання дозволу на примусове входження до володіння особи у якої знаходиться майно боржника, виконавцем зазначено, що ним було проведено ряд виконавчих дій та встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке нерухоме майно, в тому числі грошові кошти, на яке виконавець міг би звернути стягнення з метою виконання рішення суду, єдиним майно боржника за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача є транспортний засіб Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності боржника та знаходиться на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 30 Конституції України , ст. 311 ЦК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`зком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Частиною першою статті 439 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншої володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина щодо якої є виконавчий документ, про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного, приватного виконавця.

Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В апеляційній скарзі приватний виконавець зазначає про те, що відповідно до відповіді ДПС боржник на обліку як фізична особа-підприємець не перебуває, єдиним джерелом його доходів є проценти AT«Універсалбанк» (за 1-й квартал 2023 р. він отримав 240,82 грн.), станом на 27.06.2023 р. кошти на рахунку в даному банку відсутні. Інших рахунків в банківських установах боржник не має. Нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Тобто єдиним майном, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача є вищезазначений транспортний засіб.

Разом з тим, доказів того, що рахунків в банківських установах, окрім АТ «Універсалбанк» боржник не має, приватним виконавцем як в суд першої так і в суд апеляційної інстанції, не подано.

Таким, чином колегія суддів приходить до висновку, що суд , встановивши фактичні обставини справи, дійшов привального висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року про відмову в задоволенні подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, постановлена з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування - відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна