Постанова

від 22.11.2023 по справі 160/8054/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/8054/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Темченко Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 р. (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі №160/8054/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогруптранс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогруптранс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44118658) в частині не надання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області висновків про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Єврогруптранс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40390776) надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 523 588,00 грн на підставі заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів сум грошових зобов`язань та пені від 19.12.2022; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44118658) прийняти висновки про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Єврогруптранс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40390776) з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 523 588,00 грн на підставі заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів сум грошових зобов`язань та пені від 19.12.2022 та надати їх до виконання в Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області;

В обгрунтування позову позивач зазначав, що він має статус платника податку на додану вартість. За звітні періоди: квітень, грудень 2020 року, січень серпень 2021 року позивач сплатив суму ПДВ 527672,00 грн. У подальшому, з огляду на те, що зазначені вище платежі були здійснені не з рахунку, відкритого системі СЕА ПДВ, в наступних періодах відповідачем було здійснено повторне утримання цих сум вже з рахунку, відкритого в системі СЕА ПДВ, внаслідок чого утворилась переплата на бюджети рахунку Державної казначейської служби. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення надміру сплачених до бюджету сум ПДВ. Проте відповідач, з посиланням на різні підстави, повертав ці заяви без виконання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що заяви позивача не відповідають вимогам пункту 43.4 ПК України, оскільки переплата сформована за рахунок зарахованих сум до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, тому можуть бути повернуті лише в порядку статті 43.4-1.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, як платником податку на додану вартість, був сплачений податок на додану вартість за звітні періоди: квітень, грудень 2020 року, січень серпень 2021 року на загальну суму 527672,00 грн. Відповідно до витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 29.03.2023 у ТОВ «Єврогруптранс» відсутній борг за платежами до бюджету. Зазначені вище платежі були здійснені не з рахунку, відкритого системі СЕА ПДВ, в наступних періодах відповідачем було здійснено повторне утримання цих сум вже з рахунку, відкритого в системі СЕА ПДВ, внаслідок чого утворилась переплата на бюджети рахунку Державної казначейської служби. Позивач звернувся до відповідача із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів сум грошових зобов`язань та пені. Листом від 30.12.2022 №77266/6/04-36-04-08-18 відповідач повідомив про залишення заяв без виконання, посилаючись на невірно зазначені дати сплати платіжних доручень). Листом від 19.01.2023 №3944/6/04-36-04-08-18 відповідач повідомив про залишення заяв без виконання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно не надав органам Казначейства висновків про повернення позивачу з Державного бюджету України надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 523588,00 грн.

За приписами п. 43.4. ст. 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Пунктом 43.4-1 цієї ж статті визначено, що в разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 43.5).

Спірним у справі є питання про те, на який рахунок мають бути повернуті суми ПДВ: на електронний рахунок чи на поточний рахунок. Для вирішення цього питання необхідно визначитись, яка оплата вважається переплатою: та, що сплачена позивачем чи та, що списана контролюючим органом с електронного рахунку.

Як пояснив представник позивача, оплата ПДВ здійснена не з електронного рахунку внаслідок помилки відповідальної особи позивача. Представник відповідача, у свою чергу, не зміг пояснити суду, чому за наявності оплати позивачем ПДВ і відсутності заборгованості, ця сума знов була списана с його електронного рахунку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, вирішивши спір на користь платника податків.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 р. в адміністративній справі №160/8054/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 листопада 2023 р. та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29 листопада 2023 р.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий