Постанова

від 30.11.2023 по справі 420/16336/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/16336/21

Головуючий І інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 14.08.2023р.) про відмову у встановленні судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання протиправною та скасування відповіді, -

В С Т А Н О В И В:

07.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Василівської сільської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати відповідь (рішення) відповідача від 26.08.2021р. №12/02-17/725 про відмову йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Калчева, Болградського району, Одеської області;

- зобов`язати Василівську сільську раду надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтованою загальною площею 2,00 га, що виділена на графічному зображенні та знаходиться в районі поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами: 5121484100:01:002:0690; 5121484100:01:002:1254; 5121484100:01:002:1302 (для визначення місцезнаходження ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території за межами населеного пункту с. Калчева, Болградського району, Одеської області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021р. позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано відповідь (рішення) Василівської сільської ради від 26.08.2021р. № 12/02-17/725, якою було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Калчева, Болградського району, Одеської області. Зобов`язано відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2021р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами його розгляду відповідний розпорядчий індивідуальний правовий акт. В решті позовних вимог - відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції учасниками справи в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили - 07.12.2021р.

На відповідну заяву позивачу 20.01.2022р. було видано виконавчий лист.

04.08.2023р. ОСОБА_1 подано до суду 1-ї інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/16336/21, в якій він просив зобов`язати Васильківську сільську раду надати звіт про виконання в повному обсязі рішення судове рішення від 05.11.2021р. у даній справі та, відповідно, встановити строк для подання звіту у десять днів з моменту отримання відповідного рішення. У той же час, посилаючись на обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, та триваюче порушення відповідачем конституційних прав, ігнорування будь-яких яких вимог державного виконавця стосовно виконання судового рішення, позивач просив накласти на голову Василівської сільської ради, як на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у справі №420/16336/21, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначені вище вимоги обґрунтовані умисним, на думку позивача, не виконанням суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили у цій адміністративній справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року (ухваленою в порядку письмового провадження) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою суду першої інстанції, позивач 04.09.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного судового рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2023р. та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви про встановлення судового контролю від 04.08.2023р. - задовольнити повністю.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

19.09.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями ч.2 ст.55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або ж бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як передбачено у ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання ж судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.ч.2,3 ст.14 КАС України).

За приписами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив про те, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» Суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Також, варто звернути увагу на те, що обов`язковість виконання судового рішення є однією зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя, яка виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень). Виконання рішення суду повинно бути справедливим, швидким, ефективним та пропорційним, тобто для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, проаналізувавши положення ст.382 КАС України, виходив із того, що КАС України встановлено саме право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого було ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання цього судового рішення.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що Законом України від 24.03.2022р. №2145-XI, який набрав чинності 07.04.2022р., внесені зміни до Земельного кодексу України. Так, вказаним Законом України розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено п.27, згідно з яким, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам цієї справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано, зокрема, ст.382 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, ст.382 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Судом можуть бути вжиті заходи реагування у межах судового контролю за виконанням судових рішень у формі встановлення нового строку для подачі звіту та/або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Підставами його застосування є, відповідно, неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або ж якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення (дій зобов`язального характеру) є неповажними.

Для застосування вищенаведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення, встановлення нового строку подання звіту або ж накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є дійсно правом суду, а не його обов`язком.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, серед іншого, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19 та від 01.02.2022р. у справа №420/177/20.

Так, зі змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021р. у справі №420/16336/21 вбачається, що відповідача було зобов`язано повторно розглянути клопотання позивача від 30.06.2021р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами його розгляду відповідний розпорядчий індивідуальний правовий акт.

Враховуючи вказане, Василівська сільська рада з дня набрання даним рішенням суду законної сили, була зобов`язана виконати таке рішення суду.

На момент звернення позивача до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю адміністративна справа №420/16336/21 не містить доказів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021р., яке набрало законної сили.

Обставини щодо фактичного виконання судового рішення не підтверджуються і наявними у матеріалах цієї справи листами Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області від 14.06.2022р. №54-45/10250 та від 12.06.2023р. №40-32/12359.

Як вбачається зі змісту вказаного вище листа Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області від 14.06.2022р. №54-45/10250, 07.06.2022р. до Відділу надійшов лист №04/02-17/634 від відповідача, в якому, з посиланням на норми Закону №2145-XI, зазначено, що в період воєнного стану заборонено виділення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватну власність.

Вказане у сукупності є підставою для висновку суду щодо порушення відповідачем положень ст.ст.58,129-1 Конституції України та ч.2 ст.14 КАС України.

На переконання колегії суддів, судове рішення у справі №420/16336/21 в частині зобов`язання Василівської сільської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2021р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами його розгляду відповідний розпорядчий індивідуальний правовий акт залишається невиконаним, а наведені сільською радою причини невиконання судового рішення є неповажними та такими, що не відповідають зазначеним вище нормам чинного законодавства, оскільки вказане рішення набрало законної сили ще 07.12.2021р., тобто більше ніж за два місяці (79 днів) до введення Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 (затв. Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX) воєнного стану в Україні.

У даному випадку, вказуючи на положення Закону №2145-XI, суд першої інстанції помилково надав у такий спосіб правову оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень, яке на виконання судового рішення прийнято не було.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного та з метою належного судового контролю за виконанням рішення у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ст.382 КАС України, встановити для суб`єкта владних повноважень 30-денний строк на виконання судового рішення у справі №420/16336/21 та подання відповідного звіту до суду першої інстанції з дати вирішення порушеного процесуального питання.

Разом із тим, слід зазначити про те, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не було забезпечено виконання рішення суду та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або ж у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Отже, у даному конкретному випадку, жодні підстави для накладення на керівника відповідача штрафу за неподання звіту чи невиконання рішення - відсутні.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.

Як передбачено ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для даної справи, що призвело до неправильного вирішення відповідного процесуального питання, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду 1-ї інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви позивача щодо встановлення судового у справі, з наведених вище підстав.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пп. «ґ» п.4 ч.1 ст.322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини з зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем (Василівською сільською радою) до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Керуючись ст.ст.249,308,311,315,317,321,322,325,328,382 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким встановити Василівській сільській раді Болградського району Одеської області 30-денний строк з дня одержання даної постанови для подання до Одеського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення від 05.11.2021 року у справі №420/16336/21.

Направити адміністративну справу №420/16336/21 до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду відповідного звіту Василівської сільської ради Болградського району Одеської області в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України.

Попередити суб`єкта владних повноважень, що за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 30.11.2023р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко