Постанова

від 01.12.2023 по справі 420/13070/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/13070/21

Перша інстанція: суддя Цховребова М.Г.,

повний текст судового рішення

складено 23.12.2022, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» (надалі позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0159650702 від 07.07.2021 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2021 року на суму 222819,00 грн..

Викладене в позовній заяві обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що відповідач неправомірно виніс спірне повідомлення-рішення, оскільки воно ґрунтуються на безпідставних висновках акту документальної планової виїзної перевірки позивача від 09.06.2021 року 11054/15-32-07-02/42398892, в якому податковий орган дійшов помилкових висновків про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ) за березень 2021 року на суму 222819,00 грн. по операціям з ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 09.06.2021 року №11054/15-32-07-02/42398892 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АФ-ГРУПП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (надалі акт перевірки) (а.с.125-135), за висновками якого позивачем допущені наступні порушення:

- п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України, Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 222819,00 грн. за березень 2021 року.

За змістом акту перевірки, виявлені порушення полягають в тому, що до складу податкового кредиту за березень 2021 року позивач неправомірно включив суму ПДВ в розмірі 222819,00 грн., яка була сплачена позивачем у складі вартості придбаних послуг у ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» в загальній сумі 1336915,00 грн. (в т.ч. ПДВ 222819,00 грн.) на виконання умов Договору на організацію перевезень автомобільним транспортом від 02.03.2021 року №20321-1.

Обґрунтування такого порушення викладені у розділі 3.2 акту перевірки і полягають в тому, з аналізу наявної податкової інформації по контрагенту позивача ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» вбачається неможливість надання таким контрагентом послуг з організації перевезень автомобільним транспортом з таких причин:

- ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» новостворене підприємство з 10.01.2020 року, і згідно Єдиного реєстру податкових накладних придбання товарів (робіт, послуг) за січень та лютий 2021 року не було;

- відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних за березень 2021 року ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» придбало дизельне паливо у ТОВ «АЛЬФА ОЙЛ» у кількості 129312 л, яке в березні 2021 року було реалізовано на ТОВ «ТЕРРАГРОУП ВІННЕР» у кількості 111452 л, тобто в залишках у ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» знаходилось дизельного пального всього 17860 л., що, з урахуванням середнього витрачання дизельного пального вантажним автомобілем на 100 км (33-35л), є недостатнім для виконання всіх послуг з перевезень для позивача в березні 2021 року;

- у наданих позивачем до перевірки ТТН та CMR зазначені автомобілі, які відсутні в об`єктах оподаткування ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» (Форма 20-ОПП), що дає підстави вважати, що послуги не були виконані ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ»;

- вказані в цих ТТН/CMR водії не працевлаштовані в ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ»;

- ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» не декларувало операцій з оренди автомобілів чи операцій з придбання автотранспортних послуг;

- згідно ТТН/CMR щодо перевезень, які відбувались 15, 16 та 17 березня 2021 року, то вказані в цих ТТН/CMR водії були працевлаштовані на ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» тільки 18 та 23 березня 2021 року (всього 8 осіб), і яких недостатньо для виконання перевезень, які відбувались 08.03.2021 року (8 перевезень), 19.03.2021 року (9 перевезень), 20.03.2021 року (8 перевезень), 21.03.2021 року (3 перевезення), 22.03.2021 року (19 перевезень), 23.03.2021 року (8 перевезень), 24.03.2021 року (5 перевезень) та 25.03.2021 року (3 перевезення);

- відповідно до відкритих інформаційних ресурсів інтернет-мереж авто номера транспортні засоби, які вказані у ТТН/CMR зареєстровані на фізичних та юридичних осіб Одеської області 52 авто на фізичних осіб, Київської області 1 авто на фізичних осіб, Черкаської області 1 авто на фізичних осіб, Дніпропетровської області 1 авто на юридичну особу, Миколаївської області 2 авто на фізичних осіб, м. Одеса 11 авто на фізичних осіб та 4 авто на юридичну особу;

- 3 легкових автомобіля зареєстровано на фізичних осіб Одеської області марки PEUGEOT, MAZDA, ВАЗ, і згідно ТТН/CMR на автомобілі PEUGEOT перевозились світодіодні лампи, світильники вагою 11710 кг, на автомобілі MAZDA перевозилась риба морожена вагою 25920 кг, на автомобілі ВАЗ перевозились кусторізи масою 21946,92 кг, що свідчить про неможливість виконання вантажного перевезення легковими автомобілями.

З урахуванням таких обставин, в акті перевірки міститься висновок про те, що операції ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» по автоперевезенню не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, наявності автотранспортних засобів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Також зазначено, що ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про достатню наявність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з надання послуг та придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не придбавались.

На підставі таких висновків акту перевірки ГУ ДПС винесло оскаржуване податкове повідомлення №0159650702 від 07.07.2021 року, яким позивачу зменшило розмір від`ємного значення з ПДВ за березень 2021 року на суму 222819,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного:

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення за своїм змістом не відповідає вимогам законодавства, так як в порушення положень Додатку 15 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (пункт 2 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року №1204, містить посилання на порушення положень Закону №996 та Положення №88, а не виключно норм Податкового кодексу України, що, на думку суду першої інстанції, вказує на невиконання відповідачем вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного ППР, як акту індивідуальної дії, та призводить до його протиправності;

- висновки документальної перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» ґрунтуються на податковій інформації стосовно цього контрагента, при тому що податкова інформація є лише однією, а не єдиною та/або альтернативною, з перелічених у ПК України підстав щодо її проведення та підстав для висновків під час її проведення;

- зроблені відповідачем на підставі податкової інформації по контрагенту ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» висновки про недостаніть у такого контрагента матеріальних та трудових ресурсів для надання послуг позивачу є необґрунтованими, оскільки не виключається можливість реального виконання цим контрагентом господарських операцій шляхом залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу);

- податковим органом не заперечується факт реєстрації відповідних податкових накладних по спірних господарських операціях з придбання позивачем відповідних послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в акті перевірки зауважень до їх оформлення не зазначено;

- у періоді здійснення вказаних господарських операцій як позивач, так і його контрагент-постачальник були зареєстровані, як юридичні особи, не перебували та не перебувають у стані припинення;

- матеріали справи не містять доказів та відомостей про скасування податковими органами свідоцтв платників ПДВ як позивача, так і його контрагента;

- податкове законодавство не ставить в залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від господарських та виробничих можливостей, від відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу якщо цей платник (покупець, орендар тощо) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи;

- порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товарів (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

- надані позивачем первинні документи, які були у розпорядженні відповідача під час перевірки, у повній мірі розкривають зміст спірних господарських операцій та підтверджують їх реальність.

В апеляційній скарзі податковий орган посилається на помилковість висновків акту перевірки з підстав, які фактично повторюють аргументацію розділу 3.2 акту перевірки щодо неможливості надання послуг контрагентом позивача ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ».

При цьому, в апеляційній скарзі не наведено заперечень щодо висновку суду першої інстанції стосовно невідповідності змісту спірного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.2 ст.308 КАС України).

Оскільки висновок суду першої інстанції стосовно невідповідності змісту спірного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства стосується застосування судом першої інстанції норм матеріального права, і доводи апеляційної скарги не заперечують такого висновку, то такий висновок в рамках даного апеляційного провадження не підлягає перегляду.

Разом з тим, оскільки суд першої інстанції зазначив, що невідповідності змісту спірного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства призводить до його протиправності, і, як наслідок, може бути самостійною підставою для задоволення позову, то виходячи з вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наведені судом першої інстанції доводи про неправомірність включення до тексту спірного повідомлення-рішення посилань на порушення положень Закону №996 та Положення №88, не можуть бути достатніми та безумовними підставами для визнання протиправним та скасування такого рішення, оскільки самі по собі такі посилання не спростовують наявність того порушення, яке зумовило винесення такого рішення, і яке в повному обсязі відображено в ньому з посиланням на відповідний акт перевірки.

Виходячи зі змісту доводів апеляційної скарги, в рамках даного апеляційного перегляду апеляційному суду необхідно надати оцінку висновкам акту перевірки та суду першої інстанції стосовно правомірності включення позивачем до податкового кредиту березня 20121 року суми ПДВ в розмірі 222819,00 грн. по операціям з ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ».

При наданні такої оцінки, колегія суддів виходить з наступних положень законодавства, які були чинними на час виникнення спірних відносин.

За змістом ст.198 ПК України право платника податків на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником-платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пункт 201.11 статті 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про такі операції та підтверджують факти їх здійснення (абз.11 ст.1, ч.1 ст.9 Закону №996-XIV).

Правила оформлення первинних документів, згідно з якими такі документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.9 Закону№996-XIV), та містити відомості: про назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис (інші дані, що можуть ідентифікувати особу) (ч.2 ст.9 Закону №996-XIV), направлені саме на забезпечення відображення платником податку у бухгалтерському обліку фактичної господарської діяльності.

Одним з основних принципів, яким має відповідати ведення бухгалтерського обліку, є превалювання сутності над формою, що означає - облік операцій має здійснюватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абз.8 ст.4 Закону №996-XIV).

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що формування грошових показників у бухгалтерському обліку, як джерелі фінансового та податкового обліків, має здійснюватися платником податку на підставі оформлених у встановленому порядку первинних документів, які підтверджують сутність проведених господарських операцій та їх фінансові результати, які вплинули або можуть вплинути на зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

В іншому разі не можна вважати, що платник податків виконав свій податковий обов`язок належним чином.

На створені державою контролюючі органи у сфері оподаткування покладені функції з контролю достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів (пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

Обов`язку платника податку вести фінансову звітність з дотриманням вимог законодавства кореспондує право контролюючого органу в межах покладених на нього функцій запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів (пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України).

При цьому за загальним правилом платник податків після початку перевірки має надати контролюючому органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки (п.85.2 ст.85 ПК України).

Таким чином, як в ході здійснюваних контролюючим органом перевірок, так і в суді у спорах щодо достовірності первинних документів, на підставі яких проводився облік господарської діяльності, платник податків має демонструвати доброчесну поведінку у дотриманні вимог податкового законодавства.

Якщо контролюючий орган обґрунтовує правомірність прийнятого рішення відсутністю документального підтвердження облікованих господарських операцій, обов`язок довести протилежне, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, покладається на платника податків.

Спростовуючи висновки акту перевірки, позивач надав суду наступні документи по операціям із ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ»:

- Договір від 02.03.2021 року №020321-1 на організацію перевезень автомобільним транспортом, укладеного між позивачем, як Замовником, та ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», як Виконавцем, згідно з яким Виконавець зобов`язується виконати та організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів Замовника автомобільним транспортом, по ТТН/CMR/TIR-карнету, на умовах, погоджених Сторонами;

- платіжні доручення на оплату послуг за вказаним договором: від 16.03.2021 року №43251 на суму 48150,00 грн., від 17.03.2021 року №43271 на суму 271850,00 грн., від 19.03.2021 року №43312 на суму 700000,00 грн., від 22.03.2021 року №43331 на суму 300000,00 грн., від 23.03.2021 року №43349 на суму 250000,00 грн., від 29.03.2021 року №43427 на суму 327854,00 грн., від 29.03.2021 року №43423 на суму 372146,00 грн., від 31.03.2021 року №43461 на суму 412366,00 грн., від 31.03.2021 року №43456 на суму 287634,00 грн., від 22.07.2021 року №44744 на суму 3342,29 грн.;

- рахунок на оплату №1 від 30.03.2021 на суму 1336915,00 грн. (в т.ч. ПДВ 222819,00 грн.) за автотранспортні послуги на території України;

- акт №1 прийому-передачі (наданих послуг) від 31.03.2021 року, складений позивачем, як Замовником, та ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», як Виконавцем, про те, що Виконавцем були виконані такі послуги: автотранспортні послуги на території України на загальну суму 1336915,00 грн. (в т.ч. ПДВ 222819,00 грн.);

- міжнародні автомобільні накладені (CMR) та товарно-транспортні накладні (ТТН) (т.1 а.с.60-103);

- податкові накладні: від 31.03.2021 року №№27, 28; від 29.03.2021 року №№25, 26; від 17.03.2021 року №18; від 23.03.2021 року №24; від 16.03.2021 року №17; від 22.03.2021 року №23; від 19.03.2021 року №22, згідно з якими постачальник (продавець) ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», отримувач (покупець) ТОВ «АФ-ГРУПП»;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.07.2021 року стосовно ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», відповідно до якого це товариство здійснює, зокрема, такі види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 17.22 Виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 82.92 Пакування;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.07.2021 року стосовно ТОВ «АФ-ГРУПП», відповідно до якого це товариство здійснює, зокрема, такі види діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний), 49.10 Пасажирський залізничний транспорт міжміського сполучення, 49.20 Вантажний залізничний транспорт, 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, 49.32 Надання послуг таксі, 49.39. Інший пасажирський наземний транспорт, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду);

- оборотно-сальдову відомості позивача по рахунку 631 за березень 2021 року стосовно контрагента «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ».

Крім того, в ході апеляційного розгляду ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 року у позивача було витребувано інформацію та підтверджуючі її документи стосовно автотранспортних послуг, які увійшли до вказаного прийому-передачі №1 від 31.03.2021 року, а саме: перелік перевезень із зазначенням дат та маршрутів перевезень, місць навантаження та розвантаження, автомобілів та водіїв, які здійснювали перевезення, товарів, які перевозились, документів, якими оформлювались ці перевезення, вартості кожного перевезення, заявок ТОВ «АФ-ГРУПП» на перевезення, які передбачені п.3.1.1 договору №020321-1 від 02.03.2021 року на організацію перевезень автомобільним транспортом, укладеним між ТОВ «АФ-ГРУПП» та ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ».

На виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 року ТОВ «АФ-ГРУПП» 12.10.2023 року надало до канцелярії апеляційного суду лист за вх.№24042/23, яким долучило до матеріалів справи копію акту приймання-передачі №1 від 31.03.2021 року, перелік перевезень до цього акту та копії CMR/ТТН в кількості 67 аркушів, а також зазначило, що заявки на перевезення вантажу за договором №020321-1 від 02.03.2021 року на організацію перевезень автомобільним транспортом, укладеним між ТОВ «АФ-ГРУПП» та ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» оформлювались виключно в електронній формі та не є первинними документами.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2023 року у позивача було витребувано інформацію та підтверджуючі її документи стосовно того, яким чином долучені позивачем міжнародні автомобільні накладні (CMR) та ТТН підтверджують факт надання позивачу автотранспортних послуг згідно договору від 02.03.2021 року №020321-1, враховуючи той факт, що ТОВ «АФ-ГРУПП» не фігурує в цих CMR/ТТН в жодному статусі, зокрема, в статусі замовника, перевезень та/або вантажоотримувача.

На виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2023 року ТОВ «АФ-ГРУПП» через систему «Електронний суд» 21.11.2023 року надіслало пояснення, в яких зазначило, що укладення договору з ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» від 02.03.2021 року №020321-1 було здійснено з метою надання позивачем логістичних послуг з забезпечення експорту та імпорту товарів як на території України так і за її межі, і надання таких послуг оформлено відповідними договорами, копії яких долучені да цих пояснень, в яких позивач виступає як експедитор.

Також в цих поясненнях позивач зазначив, що за договором від 02.03.2021 року №020321-1 ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» здійснювало перевезення на підставі заявок позивача на кожне перевезення, копії яких долучені да цих пояснень.

До своїх пояснень від 21.11.2023 року позивач через систему «Електронний суд» також долучив в електронній (цифровій) формі додатків на 184 аркушах, а саме: заявки до договору від 02.03.2021 року №020321-1 на організацію перевезень автомобільним транспортом, міжнародні автомобільні накладні (CMR) та товарно-транспортні накладні, договори транспортного експедирування, укладені ТОВ «АФ-ГРУПП» з такими підприємствами, як ТОВ «Флексомир» від 20.12.2019 року, ТОВ «ПАУЕР ДЖЕНЕРЕЙШН» від 22.09.2020 року, ТОВ «Планета Пластик» від 24.06.2019 року, ТОВ « 1-А Ікорна Компанія» від 20.02.2020 року, ТОВ «Таламус ЛТД» від 21.04.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Проаналізувавши в сукупності всі надані позивачем документи, колегія суддів приходить до висновку, що декларування позивачем господарських операцій з ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» за березень 2021 на суму 1336915,00 грн., та віднесення по таким операціям ПДВ до складу податкового кредиту за цей період в сумі 222819,00 грн., підтверджено позивачем належним чином складеними первинними бухгалтерськими та іншими документами, що в сукупності доводять реальність таких господарських операцій, які, в свою чергу, пов`язані із господарською діяльністю як позивача, так і його контрагента - ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», і вказують на наявність розумної економічної причини (ділової мети) для обох учасників таких операцій.

Надані позивачем до перевірки та описані в акті перевірки товарно-транспортні накладні (ТТН) та міжнародні автомобільні накладні (CMR), які завірені печатками митних органів, містять в собі підтвердження того факту, що ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» виступає в усіх перевезеннях за цими документами в якості перевізника.

Пов`язаність цих ТТН та CMR із господарською діяльністю позивача підтверджується наданими позивачем на запит П`ятого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» в електронній (цифровій) формі договорами транспортного експедирування, укладеними позивачем, як експедитором, з такими замовниками як ТОВ «Флексомир», ТОВ «ПАУЕР ДЖЕНЕРЕЙШН», ТОВ «Планета Пластик», ТОВ « 1-А Ікорна Компанія», ТОВ «Таламус ЛТД», а також заявками до договору від 02.03.2021 року №020321-1 на організацію перевезень автомобільним транспортом, складання яких передбачено п.3.1.1 цього договору, і якими ТОВ «АФ-ГРУПП» та ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» письмово погоджували маршрути кожного конкретного перевезення, зміст та вагу вантажу, номери контейнерів, адресу розвантаження, найменування вантажоотримувача та вартість перевезення.

Колегія суддів вважає, що всі ці документи в сукупності підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» за березень 2021 на суму 1336915,00 грн., а податковим органом не доведені суду належними доказами твердження про нереальність таких операцій чи фіктивність такого контрагента

Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що в акті перевірки податковий орган не ставить під сумнів пов`язаність всіх описаних в акті перевірки товарно-транспортних накладних (ТТН) та міжнародних автомобільних накладних (CMR) із господарською діяльністю позивача.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з посиланнями податкового органу на податкову інформацію з інформаційних баз контролюючого органу стосовно ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», яка, за висновком акту перевірки, свідчить про недостатність у цього контрагента матеріальних та трудових ресурсі для здійснення господарських операцій на користь позивача, оскільки така податкова інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів цього контрагента та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Колегія суддів зазначає, що посилання на можливі порушення податкового законодавства вказаним контрагентом без проведення в установленому законом порядку перевірки його господарської діяльності не відповідає вимогам ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наявність вказаної податкової інформації відносно ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» про відсутність у нього необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не доводить факту безтоварності операцій позивача з цим контрагентом, а в межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення цим контрагентом позивача матеріально-технічних, майнових, трудових ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період надання послуг.

Така позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.01.2018 року по справі №820/4648/13-а, стосовно того, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність операцій з позивачем.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував як неправомірне спірне податкове повідомлення-рішення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суд від 23 грудня 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька