Постанова

від 30.11.2023 по справі 380/7802/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 рокуСправа № 380/7802/23 пров. № А/857/11131/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Затолочного В.С., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТГРАС ДИСТРИБЮШН» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року (суддя Коморний О.І., м.Львів, повний текст складено 25 травня 2023 року),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТГРАС ДИСТРИБЮШН» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління) в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2023 №3845 (далі Комісія, Рішення, ЄРПН, Реєстр відповідно), яким визначено ТОВ платником податку, що відповідає критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління виключити ТОВ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить змінити рішення суду, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що підставою для включення ТОВ до переліку ризикових платників податків слугувала податкова інформація, яка стала відома за проведеним аналізом інформації, що міститься в інформаційній системі «Податковий блок», даних ЄРПН та податкової звітності. Зазначає, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що ТОВ здійснювало придбання, реалізацію товарно матеріальних цінностей (далі ТМЦ) у ризикових суб`єктів господарювання. Також зауважує, що позивачем на розгляд комісії не надано в повному обсязі первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем в оскарженому Рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку (далі Критерії) з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ з 15.03.2021 перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, основний вид діяльності КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

28.02.2023 Комісією Головного управління прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ критеріям ризиковості платника податків на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно даного рішення відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з підстав : «Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД КОРП» (далі ТОВ-1), в результаті чого встановлено, що податковий кредит (реєстраційний ліміт СЕА ПДВ) сформовано від платників, які здійснюють ризикову фінансову господарську діяльність, саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІМПАКТ», «МАКРО СИСТЕМ», «ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «РОВАБУД ГРУП», «ТЕГЕТГОФ», «Столичний шлях», Приватних підприємств «Виробничо-комерційна фірма «Екоенергосервіс», «МІЦНИЙ».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 ПК передбачено при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

«Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям має розглядатись Комісією за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.

Як видно з матеріалів справи, згідно з оскаржуваним Рішенням позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 08.02.2023 № 3.

Код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, зазначено:

12 - постачання товарів (послуг) у платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 01.04.2021 по 31.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 5703; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43274011;

- тип операції: постачання; період здійснення господарської операції: з 01.04.2021 по 31.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 5703; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43914609;

- тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.04.2021 по 31.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 2517; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43274011;

- тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 01.04.2021 по 31.01.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 3909509090; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 43914609.

Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, позивачем було надано більше 60 первинних документів, які підтверджують придбання/ транспортування/ відвантаження та оплату товару своїм контрагентам (як отримання від постачальників так і реалізацію покупцям).

Апеляційний суд погоджується з тим, що позивачем до матеріалів справи долучено докази на підтвердження здійснення господарських операцій, зокрема укладені між Товариствами з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР СПОРТ ГРУП», ТзОВ «БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ «РСГ» та іншими контрагентами цивільно-правові договори, акти надання послуг, платіжні доручення на оплату послуг, докази транспортування, контракти, митні декларації, виписки по рахунках тощо.

При цьому, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Отже, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у пункту 8 Порядку №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.02.2023 № 3.

Окрім того, після розгляду пояснень контролюючий орган змінює перелік контрагентів, що в свою чергу унеможливлює надання документів у повному обсязі.

Натомість, жодної іншої інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, окрім віднесення контрагентів позивача до ризикових платників податків, відповідач суду не надав.

Крім того, спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року №160/3364/19 порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У спірному Рішенні проставлена позначка у колонці з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 20.02.2023 №1 відповідно, проте в рядку «Податкова інформація» не зазначено, чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій, не наведено які саме документи не були враховані контролюючим органом та з яких причин. Дані обставини не знайшли свого відображення і в протоколі Комісії від 28.02.2023.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу».

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то у даному випадку задоволення такої вимоги, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 8 листопада 2019 року по справі №227/3208/16-а.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді В. С. Затолочний В. В. Ніколін