Постанова

від 21.11.2023 по справі 140/2419/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/2419/19 пров. № А/857/17879/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі №140/2419/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Сорока Ю.Ю., час ухвалення 11.17год., місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 03.08.22),-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «ДОФ Арбо» звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0006521403 в частині.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вказує на протиправність висновків податкового органу, викладених в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 21.12.2018 щодо не підтвердження взаємовідносин із фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» (Канада).

Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій із вищевказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ГУ ДФС є необґрунтованими та безпідставними.

Також вказує, що в ході проведення вказаної перевірки відповідачем жодних порушень щодо заниження доходів позивачем доведено не було, а навпаки в акті вказано, що в бухгалтерському обліку вказані операції відображені бухгалтерськими проведеннями ДТ70 КТ362 - на суму доходів від реалізації товарів, що вказує на те, що висновки акту перевірки про заниження позивачем доходів по взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» не підтверджені доказами, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, залишеним без змін згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 10.06.2019 №0006521403 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 178308,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 89154,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» судові витрати в розмірі 4011,93 грн.

Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 05.05.2022 замінено у справі відповідача Головне управління ДФС у Волинській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Волинській області.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10.06.2019 №0006521403, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 178308,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 89154,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» судові витрати в розмірі 4011,93 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі №140/2419/19 - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.03.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОФ Арбо» - задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, апеляційний судом переглядає рішення суду першої інстанції у даній справі від 26 липня 2022.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апелянта зводяться до того, що в ході перевірки позивача було встановлено взаємовідносини позивача із фірмою-нерезидентом LINHEAVEN SALES LP (Канада), з якою було укладено контракт, предметом якого є поставка лісоматеріалів. Проведеною перевіркою встановлено, що товар на LINHEAVEN SALES LP фактично не реалізовувався, в ході проведення перевірки не було надано жодних первинних документів щодо прийому-передачі товару, що експортувався від продавця ТзОВ «ДОФ Арбо» до покупця LINHEAVEN SALES LP та документів, що уповноважують перевізника отримувати товари від продавця в інтересах LINHEAVEN SALES LP. Відтак перевіркою правомірно зроблено висновок про те, що позивачем занижено інші доходи у фінансовій звітності та суми доходів від будь-якої діяльності у розмірі 990 600,00 грн. за третій квартал 2018 року.

Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем подані пояснення на апеляційну скаргу, суть яких зводиться до того, що в ході розгляду справи встановлено правосуб`єктність фірми-нерезидента «LINHEAVEN SALES LP» (Канада); позивачем надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарської операції із вказаним контрагентом; обов`язок позивача є виконаним з моменту передачі товару оскільки поставка здійснювалась на умовах FCA. Також Позивач вказує на преюдиційність обставин та покликається на рішення Волинського ОАС від 03 квітня 2020 у справі №140/239/20 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що в період з 28.03.2019 по 14.05.2019 ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірки ТОВ «ДОФ Арбо» податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2017 по 31.12.2018, про що складено акт перевірки від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлені порушення ТОВ «ДОФ Арбо», зокрема, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.21 пункту 1, підпункти 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пункту 8 П(С)БО № 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000, ПсБО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, пунктів 5, 7 ПсБО «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 477836,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2017 року на 18566,00 грн., за 1 квартал 2018 року на 19220,00 грн., 3 квартал 2018 на 284726,00 грн. та 4 квартал 2018 року на 155324,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, відображених в пункті 3.1.1.1. розділу 3 акта перевірки.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0006521403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 716754,00 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями в розмірі 477836,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 238918,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 17.07.2019 №33406/6/99-99-11-04-01-25 скаргу ТОВ «ДОФ Арбо» залишено без розгляду.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0006521403 в частині збільшення податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями в розмірі 178308,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 89154,00 грн.

З акту перевірки від 21.05.2019 №10670/14-03/31979936 вбачається, що податковим органом встановлено, зокрема, здійснення позивачем експортних операцій із фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» (Канада). ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що для перевірки товариством було представлено експортний контракт №16012017 від 16.01.2017 підписаний ТОВ «ДОФ Арбо» з нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) підписаний в особі директора Ilіаs Gеоrgіоu. Загальна сума контракту приблизно складає 500 000,00 Євро. Умови поставки: FСА- Камінь-Каширський. Предмет контракту: заготовки для європіддонів (Лісоматеріали розпилені уздовж нестругані, нешліфовані, хвойні).

За даними перевірки за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 на виконання умов експортного контракту в перевіреному періоді ТОВ «ДОФ Арбо» по контракту від 16.01.2017 №16012017 оформлено вантажно митні декларації на відвантаження пиломатеріалів в адресу «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) в загальній сумі 41 981,13 Євро, що еквівалентно 1 370 836,29 грн.

В бухгалтерському обліку вказані операції відображені бухгалтерськими проведеннями ДТ70 КТ 362 - на суму доходів від реалізації товарів; ДТ 90 КТ 26 - списано на витрати собівартість готової продукції та списано зі складу продукцію відображену у ВМД.

За період з 01.10.2017 по 31.12.2018 на валютний рахунок ТОВ «ДОФ Арбо» по контракту від 16.01.2017 №16012017 надійшло від фірми «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) - в загальній сумі 47457,42 Євро, що еквівалентно 1571442,75 грн. Валютні кошти перераховано з рахунку LV79АІZК0000010412471, АВL BANK, SWIFT: АІZКKL22XXX.

Станом на 31.12.2018 по контракту від 16.01.2017 №16012017 укладеному з нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) за даними бухгалтерського обліку рахується кредиторська заборгованість в сумі 8093,73 Євро, що еквівалентно 276793,73 грн.

Разом з тим перевіркою встановлено, що товар на «LINHEAVEN SALES LP» фактично не реалізовувався.

Так, в ході проведення перевірки ТОВ «ДОФ Арбо» не можливо встановити на підставі якого документу здійснюється приймання-передача ТМЦ для нерезидента із назвою «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) або його уповноваженому представнику, оскільки у позивача відсутні первинні документи по відпуску товару для вказаного нерезидента.

Разом з-тим договір не містить інформації про перелік уповноважених осіб, передача товару яким свідчить про передачу товару для нерезидента із назвою «LINHEAVEN SALES LP» (Канада).

Крім того, в ході проведення перевірки не було надано документів на підтвердження оформлених повноважень іншим особам на здійснення господарської операції, які в інтересах «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) одержують продукцію (ТМЦ), що відвантажується на експорт (письмові договори, довіреності, тощо).

Для перевірки не надано жодних первинних документів щодо прийому-передачі товарів, що експортувались від продавця ТОВ «ДОФ Арбо» до покупця «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) та документів, що уповноважують перевізника отримувати товари від продавця ТОВ «ДОФ Арбо» в інтересах «LINHEAVEN SALES LP».

На підприємстві ТОВ «ДОФ Арбо» відсутні акти прийому-передачі ТМЦ, що експортувалися на фірму «LINHEAVEN SALES LP», її уповноваженому представнику.

Отже, враховуючи викладені обставини не можливо встановити, хто зі сторони нерезидента «LINHEAVEN SALES LP» представляв його інтереси, отримував товар та підтвердити перехід права власності на товар.

Для перевірки не надано жодних документів, які містять вказівки «LINHEAVEN SALES LP» щодо адреси на яку необхідно відвантажувати товар.

Отже, перевіркою встановлено, що у зв`язку з відсутністю у ТОВ «ДОФ Арбо» будь-яких документів на відпуск товарів для нерезидента «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) або його представнику (перевізнику), відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, такі документи вважаються відсутні у товариства на момент складання податкової звітності.

Також зазначено про те, що банківські рахунки компанії-нерезидента відкрито в банку «АВL BANK», 23 Elizabet Street, Riga, LV-1010, Latvia, SWIFT-АIZKLV, 22, а не в банківських установах, розташованих у Канаді, як адреса реєстрації даного нерезидента.

Окрім того, на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США 13.02.2018 за адресою http//www.fincen.gov/news-releases/ fincen-names-ablv-bank-latvia-institution-primary-money-laundering-concern-and розміщено негативну інформацію щодо АВL BANK, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТОВ «ДОФ Арбо» для закриття зобов`язань по зовнішньоекономічному контракту з «LINHEAVEN SALES LP».

Листом ДФС України від 07.08.2018 №24227/7/99-99-01-02-02-17 на запити ГУ ДФС в області від 18.12.2017 №5848/8/03-20-14-02-06 та від 04.01.2018 №51/8/03-20-16-06 надано інформацію стосовно діяльності компанії «LINHEAVEN SALES LP», отриману від компетентного органу Канади, згідно якої слідує: «5 квітня 2016 року у канадській провінції Альберта зареєстровано як командитне товариство «LINHEAVEN SALES LP». Група товариства «LINHEAVEN SALES LP» складається з двох компаній нерезидентів та обидві зареєстровані на

ОСОБА_1 суб`єкт господарювання «LINHEAVEN SALES LP» здійснює діяльність у Канаді як фіктивна компанія, про діяльність якої в Канаді нічого не відомо. При цьому зазначено, що учасники у Канаді зобов`язані індивідуально звітувати про канадські податки. Жодних податкових декларацій із задекларованими доходами її учасниками не подано. Інформація, яка б свідчила, або можливість визначити, чи здійснює або здійснювало «LINHEAVEN SALES LP» діяльність в Канаді, відсутня.

За здійсненим у канадських базах даних та податкових системах пошуком щодо пана Ilіаs Gеоrgіоu,- не знайдено жодної податкової інформації, а також відсутня інформація щодо взаємозв`язку із компанією «LINHEAVEN SALES LP». Крім того, зазначена адреса, як місце здійснення господарської діяльності «LINHEAVEN SALES LP» відома Податковій агенції Канади як місце розташування великої кількості фіктивних компаній.

Враховуючи зазначені вище обставини про відсутність у ТОВ «ДОФ Арбо» первинних документів по відпуску товару для «LINHEAVEN SALES LP» та інформацію компетентного органу Канади про фіктивність контрагента, відсутність даних про зв`язок особи від імені якої підписано договір зі сторони «LINHEAVEN SALES LP» із діяльністю вказаного підприємства, в ході перевірки не підтверджено факт відпуску відповідних товарів для нерезидента із назвою «LINHEAVEN SALES LP».

За даними бухгалтерського обліку ТОВ «ДОФ Арбо» дані операції відображено наступними записами: по Дт бал.рах.362 «Розрахунки з іноземними покупцями» з Кт бал.рах.701 «Дохід від реалізації готової продукції» та Кт бал.рах.714 «Дохід від операційної курсової різниці» та по Дт бал.рах.312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» з Кт бал.рах.362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

Перевіркою встановлено, що товари фактично були відпущені зі складу та вивезені за межі митної території України згідно митних декларацій, однак не встановлено кому саме та на яких підставах такі товари були відпущені.

В ході перевірки встановлено завищення доходів від продажу по контрагенту «LINHEAVEN SALES LP» та заниження доходів від продажу по невстановлених контрагентах на загальну суму 1 370 836,29 грн. Разом з тим перевіркою встановлено, що ТОВ «ДОФ Арбо» не відображено у складі доходів суму коштів отриманих за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 на валютний рахунок ТОВ «ДОФ Арбо», відкритий у філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк») з рахунку компанії-нерезидента у сумі 1 571 442,75 грн.

Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про заниження суми інших доходів в фінансовій звітності та суму доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у декларації з податку на прибуток (рядок 1 декларації) на загальну суму 1 571 442,75грн.

Також зазначено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОФ Арбо» (акт від 06.03.2019 №4072/14-09/31979936) платнику вже було збільшено суму доходів по всіх операціях з отримання коштів від нерезидента «LINHEAVEN SALES LP» (Канада), крім операції з надходження коштів 30.08.2018 на суму 30000,00 євро, що еквівалентно 990600,00 грн.

Враховуючи наведене, плановою перевіркою встановлено, що ТОВ «ДОФ Арбо» занижено інші доходи в фінансовій звітності та суми доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у декларації з податку на прибуток (рядок 1 декларації) у розмірі 990600,00 грн. за третій квартал 2018 року.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що на порушення вимог пункту 8 П(С)БО №21 «Вплив змін валютних курсів» ТОВ «ДОФ Арбо» занижено суму доходів від курсової різниці на 476722 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що доводи контролюючого органу про заниження позивачем інших доходів саме в розмірі 990600,00 грн. за третій квартал 2018 року за операціями із фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими, оскільки досліджені первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «ДОФ Арбо» та фірмою «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) щодо поставки лісоматеріалів за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 згідно укладеного контракту №16012017 від 16.01.2017.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Водночас статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкту оподаткування.

В іншому випадку, первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, є недостовірними.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як уже зазначалось вище та в становлено судом, 16.01.2017 між ТОВ «ДОФ Арбо», як продавцем, та фірмою «LINHEAVEN SALES LP» (Канада), як покупцем, укладено зовнішньоекономічний контракт №16012017, предметом якого є поставка на умовах ФСА - Камінь-Каширський (згідно правил Інкотермс 2000) заготовок для європіддонів, піддонів дерев`яних різної ширини, товщини і довжини в кількості 5000 м. куб. відповідно до специфікації. Приблизна сума контракту складає 500000,00 Євро. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. Платежі за поставлену партію товару здійснюються в євро шляхом перерахунку коштів на валютний рахунок продавця. Оплата за кожну партію товару здійснюється по факту відгрузки і митного оформлення товару, а також покупець може вносити передоплату. В разі несвоєчасної оплати товару покупець оплачує штраф продавцю в розмірі 0,5% від вартості товару за кожен тиждень прострочки, але не більше 100% суми, що залишилась. Термін дії контракту - до 31.12.2018. Зі сторони нерезидента контракт підписано директором Ilіаs Gеоrgіоu. Адреса нерезидента: 260, 2323-3ns Ave NE, Calgery Alberta, T2E 6Z3, Канада.

На виконання умов даного контракту позивачем за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 здійснювались поставки деревини, що підтверджується рахунками-фактури, міжнародними товаро-транспортними накладними (CMR), вантажними митними деклараціями (ВМД), повідомленнями про фактичне вивезення товару.

Оплата за поставлений товар проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти, про що свідчать меморіальні ордери філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк», листи-повідомлення про поступлення коштів, складені позивачем.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, досліджені первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «ДОФ Арбо» та фірмою «LINHEAVEN SALES LP» (Канада) щодо поставки лісоматеріалів за період з 01.10.2017 по 31.12.2018 згідно укладеного контракту №16012017 від 16.01.2017.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам ( підпункт 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 ПК України ).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною першою статті 246 Митного кодексу України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України).

Статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.

Згідно із частинами першою та другою статті 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

За змістом підпункту 14.1.122. пункту 14.1. статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Верховний Суд у постанові від 14.09.2023 р. у цій справі зазначив, що «висновки контролюючого органу базувалися як на дефектності певних документів, якими супроводжуватися задекларовані позивачем з контрагентом господарські операції (зокрема, йдеться про обставини отримання уповноваженою стороною контрагента товару, місця його відвантаження тощо), але й на іншій інформації та доказах, які були у розпорядженні податкового органу (негативна інформація з веб-сайту Міністерства фінансів США щодо банківської установи, в якому контрагент має відкриті банківські рахунки, лист Канадського податкового агентства, в якому зафіксовано обставини щодо фіктивності суб`єкта господарювання LINHEAVEN SALES LP (Канада).

Як видно із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції останнім було надано детальну правову оцінку кожному доказу, який містився у справі, здійснено аналіз усіх доводів та аргументів податкового органу, якими він обґрунтовував свою позицію у спорі, і, у підсумку, спір було вирішено на користь платника податку.

Разом із тим, із судового рішення апеляційного суду не вбачається наведення обґрунтованих мотивів, виходячи з яких була надана протилежна правова оцінка обставинами справи, встановленим судом першої інстанції обставинам, та які були покладені останнім в основу задоволення позову. Апеляційний суд мотивів суду першої інстанції не спростував, обмежившись лише переліченням фактичних обставин, викладених в акті перевірки, та, навівши у мотивувальній частині свого рішення інформацію, зазначену в листі Канадського податкового агентства від 06 червня 2018 року, зробив однозначний висновок про фіктивність суб`єкта господарювання LINHEAVEN SALES LP (Канада)».

Отже, підставами для висновків податкового органу про заниження позивачем інших доходів у фінансовій звітності та суми доходів від будь-якої діяльності, визначених за правилами бухгалтерського обліку у декларації з податку на прибуток у розмірі 990600,00 грн. за 3 квартал 2018 року стало те, що товар на фірму «LINHEAVEN SALES LP» фактично не реалізовувався, оскільки в ході проведення перевірки не підтверджено факт відпуску відповідних товарів для нерезидента (не встановлено на підставі якого документу здійснюється приймання-передача ТМЦ від позивача для нерезидента, так як в позивача відсутні первинні документи по відпуску товару); банківські рахунки компанії-нерезидента відкрито в банку Латвії, а не в банківських установах, розташованих у Канаді, за адресою реєстрації фірми-нерезидента; отримано інформацію від компетентного органу Канади стосовно фіктивної діяльності компанії «LINHEAVEN SALES LP»; на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США розміщено негативну інформацію щодо банку, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТОВ «ДОФ Арбо» для закриття зобов`язань по зовнішньоекономічному контракту з вказаним нерезидентом.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про безпідставність наведених вище висновків податкового органу з огляду на наступне.

По перше, укладений між позивачем та фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» експортний контракт №16012017 від 16.01.2017 не поставлено контролюючим органом під сумнів, не визнано судом в установленому порядку фіктивним, нікчемним чи недійсним, а тому цей контракт є дійсним на даний час і обов`язковим для виконання сторонами. Саме у відповідності до цього контракту, позивач і виконував свої зобов`язання щодо експорту ТМЦ нерезиденту «LINHEAVEN SALES LP».

По друге, за період, що перевірявся, від нерезидента «LINHEAVEN SALES LP» надходила валютна виручка як передоплата за реалізовані лісоматеріали власного виробництва згідно з умовами контракту №16012017 від 16.01.2017.

Щодо висновку контролюючого органу про те, що позивачем товар фактично на «LINHEAVEN SALES LP» не реалізовувався.

Реалізація товару повністю підтверджується первинними документами, які були надані на момент проведення перевірки та наявні в матеріалах справи.

Акт перевірки не містить обґрунтувань чому саме ці документи не враховані відповідачем в ході проведення перевірки.

Зокрема відповідач не ставить під сумнів дійсність перерахованих в акті перевірки вантажно-митних декларацій та задекларованої в них інформації, що була перевірена самою ж фіскальною службою під час митного оформлення експортованих позивачем лісоматеріалів. Ніяких порушень, чи невідповідностей встановлено не було. Разом з тим, відповідно до ВМД, CMR, рахунків-фактур одержувачем та покупцем експортованих позивачем ТМЦ є саме фірма-нерезидент «LINHEAVEN SALES LP», а не будь-які інші компанії.

Відповідач вказує на те, що неможливо встановити на підставі якого документу здійснюється приймання-передача ТМЦ від позивача для нерезидента «LINHEAVEN SALES LP» та покликається на відсутність первинних документів.

Проте, усі наявні первинні документи позивачем були представлені в ході проведення перевірки, однак відповідачем не взяті до уваги.

У міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) як одержувача товару зазначено саме фірму-нерезидента «LINHEAVEN SALES LP», вони містять відбитки печаток та підписи перевізників в отриманні від позивача як відправника вантажу «заготовок для виготовлення тари» відповідної кількості, пакування, ваги та об`єму. За цими міжнародними ТТН та відповідно до умов контракту ФСА - Камінь- Каширський, позивач як продавець передав перевізнику товар для доставки його до покупця. Таким чином, з моменту передачі, обов`язок позивача щодо поставки товару за контрактом від 16.01.2017 виконано.

Посилання контролюючого органу як на доказ фіктивності фірми-нерезидента на те, що компанією-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» з місцезнаходженням у Канаді перераховувались валютні кошти на адресу позивача через Латвійський банк, судом першої інстанції вірно не взято уваги, оскільки зареєстрована в Канаді фірма, здійснюючи свою діяльність в країнах Європи не позбавлена права мати відкриті рахунки в банківській установі, розташованій у Латвії та користуватись ними.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на розміщену на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США (FinCEN) 13.02.2018 негативну інформацію щодо ОСОБА_2 , засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТОВ «ДОФ «Арбо» для закриття зобов`язань по зовнішньоекономічному контракту з «LINHEAVEN SALES LP».

Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач до ОСОБА_2 ніякого відношення не має, оскільки цей банк обраний іноземним контрагентом за контрактом №16012017 від 16.01.2017 і через рахунки цього банку на рахунок позивача, відкритий в АТ «Ощадбанк» вчасно надходили валютні кошти передоплати за експортовані лісоматеріали.

Окрім цього, за наведеним відповідачем в акті перевірки посиланням, розміщено текст не українською мовою, офіційного перекладу наведеної інформації, контролюючим органом не зроблено та не надано такого перекладу на запит позивача. Вказане, на думку суду, не дає можливості переконатися в тому, що в даному випадку має місце негативна інформація щодо ОСОБА_2 , а тому наведені в акті перевірки посилання не можуть бути доказом негативності цього банку. Також, в тексті за цим посиланням відсутні вказівки як на позивача ТОВ «ДОФ «Арбо» так і на фірму-нерезидента «LINHEAVEN SALES LP», а також і на операції з перерахування коштів від цього нерезидента позивачу. Відтак наведені в акті перевірки посилання контролюючого органу на розміщену на закордонних сайтах інформацію як на таку, що є негативною щодо банку ОСОБА_2 є надуманими і не підтвердженими належними доказами.

Окрім цього, з акту документальної позапланової перевірки від 06.03.2019 №4072/14-09/31979936 вбачається, що перевіркою документів, відповідно до яких в бухгалтерському обліку позивача відображено фінансово-господарські операції з фірмою «LINHEAVEN SALES LP» не виявлено фінансових операцій, що підлягають обов`язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу згідно з статтею 15 Розділу III Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення».

Крім цього, у акті перевірки податковий орган покликається на надану ДФС України компетентним органом Канади інформацію про фіктивність нерезидента «LINHEAVEN SALES LP», викладену у листі від 07.08.2018 №24227/7/99-99-01-02-02-17. Ураховуючи наведене, позивачем з метою отримання вищезазначеної інформації компетентного органу Канади в оригіналі та в офіційному перекладі на українську мову було направлено відповідачу листи №186 від 16.10.2018, №227 від 18.12.2018, №15 від 17.01.2019.

Листом від 15.01.2019 №1373/10/03-20-14-09-12 ГУ ДФС у Волинській області надано виписку з відповіді компетентного органу Канади щодо фірми «LINHEAVEN SALES LP». Однак ця виписка з відповіді компетентного органу Канади є неофіційним перекладом, про що в ній так і зазначено. Також, в надісланій виписці, нічого не зазначено про те, який саме компетентний орган Канади надав відповідь щодо вказаної фірми. Із виписки із відповіді не вбачається на яку адресу та коли саме компетентним органом Канади було надіслано відповідь щодо фірми-нерезидента та яким саме державним органом України і коли саме було отримано цю відповідь.

Крім того, надіслана виписка з відповіді компетентного органу Канади не завірена в установленому законом порядку, є неофіційним перекладом, не містить жодної інформації щодо відправника та одержувача, а також щодо дати відправлення та дати надходження інформації. Окрім цього, у наданій інформації зазначено, про відсутність випадків порушення цією фірмою податкового законодавства Канади.

З урахуванням наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо не взяття до уваги вказаної інформації.

Щодо реєстрації фірми «LINHEAVEN SALES LP» за адресою, яка відома Податковій агенції Канади як місце розташування великої кількості фіктивних компаній, то суд першої інстанції правильно зазначив, що така інформація не заперечує можливості реєстрації і дійсних компаній та не може категорично свідчити про фіктивність компанії за ознакою місця її реєстрації.

В акті перевірки не вказано та не підтверджено будь-якими доказами, коли саме фірма «LINHEAVEN SALES LP» визнана як фіктивна. Посилання на те, що про діяльність фірми «LINHEAVEN SALES LP» в Канаді нічого не відомо не може свідчити про її фіктивність.

Також податковий органом будь-яких інших документів, які б свідчили про фіктивність вказаного нерезидента, окрім листа компетентного органу Канади щодо фірми «LINHEAVEN SALES LP» суду не представлено.

Також апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що сам факт реєстрації нерезидента підтверджено і актом перевірки, в якому зазначено, що вказане товариство зареєстровано як командитне у Канадській провінції Альберта 05.04.2016. Це також підтверджується і копією посвідченого 20.12.2018 нотаріусом перекладу засвідчених 10.10.2018 Генеральним консульством України в м. Торонто (Канада) Посвідчення 04.10.2018 державного нотаріуса в провінції Онтаріо (Канада) електронного звіту про пошук торгової назви товариства «LINHEAVEN SALES LP» та копії Електронного звіту про пошук торгової назви товариства «LINHEAVEN SALES LP», отриманого 27.09.2018 від Уряду провінції Альберти Реєстратора корпорацій Системи корпоративної реєстрації.

Щодо покликання в акті перевірки на те, що за здійсненим у канадських базах даних та податкових системах пошуком щодо пана Ilіаs Gеоrgіоu не знайдено жодної податкової інформації, а також відсутня інформація щодо взаємозв`язку із компанією «LINHEAVEN SALES LP», то суд колегія судді апеляційного суду також вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що таке покликання є необґрунтованим та безпідставним, оскільки в акті перевірки відповідачем не наведено інформації щодо заперечення директором фірми «LINHEAVEN SALES LP» паном Ilіаs Gеоrgіоu своєї причетності до підписання експортного контракту від 16.01.2017 за №16012017 та не наведено інформації щодо заперечення засновниками цієї фірми своєї участі у її створенні та в її господарській діяльності.

При цьому, в угоді від 28.03.2016 про створення обмеженого партнерства «LINHEAVEN SALES LP» зазначено, що це партнерство створене обмеженим партнером CYP SATURN LTD та генеральним партнером CEO CORONA LTD, від імені якого пан Ilіаs Gеоrgіоu і підписав угоду про створення «LINHEAVEN SALES LP», що відповідно спростовує використану в акті перевірки інформацію щодо не підтвердження взаємозв`язку пана Ilіаs Gеоrgіоu з компанією «LINHEAVEN SALES LP».

Щодо твердження контролюючого органу про те, що позивачем отримано грошові кошти в розмірі 1571442,75 грн. без виникнення необхідності відвантаження товару, що свідчить про отримання доходу товариством, який не пов`язаний з операційною діяльністю підприємства, а тому такий дохід повинен відображатись у статті «інші доходи» відповідно до статей 6,7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290.

Згідно з пунктом 6.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб як сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, вказане спростовує висновок відповідача про те, що позивачем повинні відображатись у складі доходів суми коштів, отриманих на валютний рахунок з рахунку нерезидента.

Крім цього, апеляційний суд зазначає наступне. Фірма «LINHEAVEN SALES LP» здійснювала діяльність у Європі, оскільки замитнення Товару здійснювали в Україні, розмитнення в країнах Європейського Союзу, банківські рахунки мали відкритті у країнах Європейського Союзу. Відповідачем не було подано жодного доказу про те, що «LINHEAVEN SALES LP» не здійснювала діяльність на території Європейського Союзу.

Відповідачем не надано доказів порушення вимог податкового законодавства Канади, Європейського Союзу чи на території України фірмою «LINHEAVEN SALES LP».

Також відсутні дані про будь-яке кримінальне розслідування (чи то в Канаді, чи Європейському союзі) щодо діяльності вказаної вище компанії у зв`язку з ухиленням від сплати податків чи будь-чого іншого.

Щодо дотримання обов`язку ТзОВ «ДОФ АРБО» стосовно належної обачності, то чинне законодавство не встановлює обов`язок продавця, перевіряти відомості щодо декларування контрагентами-покупцями своїх зобов`язань, виконання ними таких зобов`язань перед бюджетом їх країн реєстрації та наявність чи відсутність ознак фіктивності фірм, ймовірність чи реальність проведення контрагентом транзитних фінансових операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, наявність у контрагента складських приміщень, людських ресурсів, подальший рух та використання експортованих позивачем товарів.

Крім цього, позивач здійснював діяльність з «LINHEAVEN SALES LP» з 2017 р. Будь-яких заборгованостей щодо оплати за поставлений товар перед Позивачем не було. Тобто, нерезидент вчасно виконував свої зобов`язання щодо поставки автомобілів під завантаження та здійснював оплату за товар.

3а умовами контракту, поставка здійснювалася на умовах FCA - (тобто, товар вважається переданим, якщо він переданий визначеному перевізнику на складі продавця). Обов`язок поставки автомобілів належав «LINHEAVEN SALES LP» (самостійно або через третіх осіб) і це не відносилося до компетенції Позивача.

На підтвердження передачі товару були наданні CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна, митна декларація із статусом замитнено та вивезено за межі України. Тобто обов`язок Позивача є виконаним з моменту передачі товару перевізнику.

Щодо необхідності дізнаватися про наявність орендованих чи власних приміщень у нерезидента, то у Позивача не було такої потреби зважаючи на ту обставину, що умови поставки FCA, тобто позивач передає товар на своєму складі.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду висновує про те, що навіть якби фірма «LINHEAVEN SALES LP» могла допуститись якоїсь помилки у своїй діяльності - це не може бути підставою для відповідальності Позивача чи настання для нього будь-яких інших негативних наслідків.

Так, в постанові від 07 липня 2022 року по справі 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вказала: «… платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовіоністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом».

Як пояснив Верховний Суд у постанові від 14 вересня 2023 року по розглядуваній справі, Велика Палата ВС у процитованій вище постанові від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19:

« відступила від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки Фіктивного підприємництва (його несумісність з легальною підприємницькою діяльністю), й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб`єктами господарювання. ВП ВС зазначила, що самий собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість, контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті».

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством. Отже, Позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від імовірних порушень, допущених його контрагентом та контрагентами останнього. Відтак Позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення податкових накладних його контрагентом у вигляді позбавлення права на податковий кредит за такими податковими накладними.

Також колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність у процесуальному праві має вираження у вигляді обов`язку суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дає змогу уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу й засобів.

Звільнення від доказування преюдиційних обставин, тобто тих, які встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, відбувається в разі розгляду справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Наявність такої підстави звільнення від доказування зумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростувати ту чи іншу обставину в іншому процесі та не зробила цього, не може спростовувати цю обставину й під час розгляду адміністративної справи.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОФ Арбо» (Акт від 06.03.2019 №4072/14-09/31979936) платнику вже було збільшено суму доходів по всіх операціях з отримання коштів від нерезидента «LINHEAVEN SALES LP» крім операцій з надходження коштів 30.08.2018р. на суму 990 600 грн.

Крім цього, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДОФ Арбо» щодо взаємовідносин з «LINHEAVEN SALES LP» за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р., про що складено Акт від 16.01.2019р. №783/14-09/31979936.

Під час розгляду заперечень поданих ТОВ «ДОФ Арбо», Акт від 16.01.2019р. №783/14-09/31979936 скасовано та призначено іншу документальну позапланову перевірку з питань які стали предметом заперечень;

Після цього Відповідач знову склав Акт від 06.03.2019 №4072/14-09/31979936 з питань взаємовідносин з «LINHEAVEN SALES LP» за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р. та виніс ППР від 21.03.2019р. №0003011409;

ТОВ «ДОФ-Арбо» подало до ДПС скаргу на ППР від 21.03.2019р. №0003011409, яка була задоволена та призначено повторна перевірка взаємовідносин з «LINHEAVEN SALES LP».

Відповідачем втретє проведено перевірку з питань взаємовідносин з «LINHEAVEN SALES LP» за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р. за результатами якої складено Акт від 12.09.2019р. №753/05-07/31979936 та винесено ППР від 01.10.2019р. №0000721409.

ТОВ «ДОФ Арбо» оскаржив ППР від 01.10.2019р. №0000721409 до Волинського окружного адміністративного суду та рішенням ВОАС від 03 квітня 2020р. у справі №140/239/20 залишеним без змін постановою ВААС від 21 жовтня 2020 року та ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження були встановлені обставини, які виникли щодо: дотримання податкового законодавства у взаємовідносинах ТОВ «ДОФ Арбо» з «LINHEAVEN SALES LP» за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р. (ідентичні правовідносини та аналогічний період розглядається у даній справі); правовідносини стосуються виконання контракту від 16.01.2017р.; досліджувалися ідентичні первинні документи; встановлено правосуб`єктність «LINHEAVEN SALES LP».

Таким чином у даній справі розглядаються ті самі обставини, які були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що взаємовідносини між позивачем та фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» мали на меті настання реальних подій і позивачем до перевірки було надано всі первинні документи (вантажно-митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, документи на закупівлю деревини, документи складського обліку, а також платіжні доручення про отримання іноземної валюти від вказаного нерезидента як передоплату за експортовані лісоматеріали, суми по яких, були віднесені до складу доходів позивача, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток. Також, ведення позивачем бухгалтерського обліку здійснювалось з врахуванням вимог, встановлених Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», 16 «Витрати».

Відповідно висновок податкового органу про фактичну не реалізацію лісоматеріалів фірмі «LINHEAVEN SALES LP» спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Водночас, надана суду первинна документація підтверджує факт господарських відносин позивача із фірмою «LINHEAVEN SALES LP».

Як наслідок, грошові кошти по операції з надходження коштів 30.08.2018 від «LINHEAVEN SALES LP» в сумі 30000,00 Євро, безпідставно кваліфіковано як інші доходи, які призвели до отримання доходу товариством, не пов`язаного з господарською діяльністю підприємства, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем інших доходів саме в розмірі 990600,00 грн. за третій квартал 2018 року за операціями із фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0006521403, в частині донарахування товариству податку на прибуток приватних підприємств саме за операціями із фірмою-нерезидентом «LINHEAVEN SALES LP» в сумі 178308,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 89154,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі №140/2419/19 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга С. М. КузьмичПовне судове рішення складено 01.12.2023