Ухвала

від 30.11.2023 по справі 337/2849/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 337/2849/22

провадження № 61-14872ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року та касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Саліан», ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року касаційні скарги було залишено без руху та надано заявникам строк для усунення недоліків щодо подання нової редакції касаційних скарг, в якій зазначити підстави касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.

У листопаді 2023 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного суду від 02 листопада 2023 року, які містять уточнену касаційну скаргу, подану кожним заявником окремо.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційних скаргах заявники посилюється на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження, тобто відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. На переконання заявників, відсутність висновку підтверджується змістом оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, який не посилався на висновки Верховного Суду.

Водночас, визначаючи підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, заявники не конкретизують, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду, враховуючи, що у вказаних правовідносинах судами були застосовані статті 23, 92, 1167, 1168, 1172, 1187, 1190 Цивільного кодексу України, які є правозастосовчими судами всіх інстанцій, зокрема і Верховним Судом, який у своїх рішенням сформулював правові висновки щодо застосування зазначених норм права, як окремо так і сукупності цих норм.

Серед іншого довід заявників, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах спростовується змістом оскаржуваного судового рішення, відповідно до якого, апеляційний суд врахував висновки суду касаційної інстанції, викладені у постановах від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19.

Отже, неналежний виклад підстав касаційного оскарження, необґрунтованість цих підстав особою, яка звертається із касаційною скаргою унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

У зв`язку з зазначеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 02 листопада 2023 року про залишення касаційних скарг без руху заявниками не виконано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами і є підставою для визнання касаційних скарг неподаними та повернення їх заявникам.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року та касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року вважати неподаними і повернути заявникам.

Заявникам надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара