Рішення

від 18.08.2023 по справі 752/9954/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9954/21

Провадження № 2/752/2289/22

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр № 1» про розірвання договору про надання послуг, відшкодування збитків та моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

19.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 9 вересня 2019 року між ним, як замовником, та ТОВ «Сервісний центр № 1», як виконавцем, укладено договір, відповідно до якого він доручив, а виконавець прийняв на себе обов`язок провести протягом 3-7 днів діагностику холодильника марки «SAMSUNG» модель RL39SBSW, серійний номер 900041AL, що підтверджується актом приймання техніки та устаткування № 170224/4029 від 9 вересня 2019 року. Проте, на день подання позовної заяви відповідачем не виконано умови договору та не повернуто належне йому майно. Оскільки відповідач протягом місяця із дня закінчення строку на проведення діагностики не повернув холодильник, тому він вимушений був придбати у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» новий холодильник марки «LG», модель GC-Q247CANT на заміну втраченому обладнанню, вартість якого склала 43999 грн., вартість доставки - 1 грн. та вартість програми технічного обслуговування «Comfi Assist» - 6000 грн., що разом становить 50000 грн. Тому відповідачем йому завдані реальні збитки у розмірі 50000 грн. Крім цього, йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, будучи пенсіонером за віком, та його сім`я протягом одного місяця перебували в постійному очікуванні ремонту холодильника, а також ігнорування відповідачем вимог щодо повернення належного йому майна, яке могло бути знищене чи пошкоджене завдавало йому душевних страждань. Завдану йому моральну шкоду оцінює у 10000 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору останній має сплатити йому неустойку за прострочення виконання зобов`язань, яка становить 3% від загальної вартості замовлення, яку позивач оцінив у 6000 грн., тобто 180 грн. Позивач 21 грудня 2019 року направив відповідачу претензію щодо невиконання умов договору, у якій вимагав розірвати вищевказаний договір, повернути йому холодильник, у разі неможливості його повернення відшкодувати збитки в розмірі 6000 грн. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді.

Позивач просить суд розірвати договір від 9 вересня 2019 року про проведення робіт з технічного обслуговування обладнання, укладений між ним та ТОВ «Сервісний Центр № 1»; витребувати у ТОВ «Сервісний Центр № 1» рухоме майно - холодильник марки «SAMSUNG» модель RL39SBSW, серійний номер 900041AL; стягнути з відповідача на його користь реальні збитки у розмірі 50000 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., неустойку у розмірі 180 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 33).

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

21 вересня 2021 року представник позивач подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 48-49).

Ухвалою Голосіївського районного суду від 18 жовтня 2021 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука С.С. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено (а.с. 51).

В підготовчих засіданнях сторони відсутні, про час і місце розгляду справи в підготовчому засіданні повідомлені належним чином.

Представник позивача направив до суду клопотання в якому просить позовні вимоги задовольнити повністю, справу розглядати у його відсутність та у відсутність позивача (а.с. 69-72).

Відповідач ТОВ «Сервісний центр № 1» про причини неявки в підготовче засідання представника суд не повідомило. Судова повістка, яка була направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою відділу зв`язку, «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 45), відзиву на позов не подало, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не зверталося.

Ухвалою від 14 червня 2022 року підготовче провадження у справі закрито; справу призначено до розгляду по суті на 18 серпня 2022 року (а.с. 74-75).

В судовому засіданні 18 серпня 2022 року сторони відсутні.

Представник позивача направив до суду клопотання в якому просить позовні вимоги задовольнити повністю, справу розглядати у його відсутність та у відсутність позивача (а.с. 90-94).

Відповідач ТОВ «Сервісний центр № 1» про причини неявки в судове засідання представника суд не повідомило. Судова повістка, яка була направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою відділу зв`язку, «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 89).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії Акту приймання техніки та устаткування № 1702241/4029 від 9 вересня 2019 року (а.с. 23) ОСОБА_1 замовив у ТОВ «Сервісний центр № 1» проведення діагностики холодильника марки «SAMSUNG» модель RL39SBSW, серійний номер НОМЕР_1 , який був в неробочому стані. Діагностику ТОВ «Сервісний центр № 1» зобов`язалося провести протягом 3-7 днів.

Я зазначив у позовній заяві позивач відповідач свої зобов`язання у встановлений строк не виконав, діагностику не провів та холодильник не повернув.

В зв`язку з чим 14 жовтня 2019 року позивач придбав у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» новий холодильник марки «LG», модель GC-Q247CANT на заміну втраченому обладнанню, вартість якого склала 43999 грн., вартість доставки - 1 грн. та вартість програми технічного обслуговування «Comfi Assist» - 6000 грн., що разом становить 50000 грн., що підтверджується копією фіскального чеку (а.с. 16).

Позивач 21 грудня 2019 року направив відповідачу претензію щодо невиконання умов договору, у якій вимагав розірвати вищевказаний договір, повернути йому холодильник, а у разі неможливості його повернення відшкодувати збитки в розмірі 6000 грн. (а.с.18-21). Вказану претензію відповідач залишив без відповіді.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

На підтвердження укладення договору з відповідачем ТОВ «Сервісний центр № 1» на проведення робіт із діагностики холодильника марки «SAMSUNG» модель RL39SBSW, серійний номер НОМЕР_1 , який був в неробочому стані, позивачем надано Акт приймання техніки та устаткування № 1702241/4029 від 9 вересня 2019 року (а.с. 23).

Вказаним Актом було визначено строк проведення діагностики холодильника - 3-7 днів.

Як зазначив у позовній заяві позивач та не спростував відповідач у встановлений строк діагностика холодильника не проведена та холодильник не повернутий.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Ст. 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Відтак сторони обумовили умови договору, в тому числі і строк виконання діагностики.

У встановлений строк, так й на час розгляду справи, відповідач не виконав визначену договором роботу.

У зв`язку з недобросовісним ставленням відповідача до зобов`язань за договором, позивач не отримав замовлені послуги, тому були порушені його права як споживача.

Отже, позов в частині розірвання договору та зобов`язання повернути позивачу холодильник слід задовольнити.

Вимоги позивача щодо стягнення реальних збитків у розмірі 50000 грн., тобто вартості холодильника марки «LG», модель GC-Q247CANT, якого позивач вимушений був придбати у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В даному випадку під витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вартість має підтверджуватися відповідними розрахунками, кошторисами тощо. Також під дане визначення підпадають ті грошові штрафні санкції, які потерпілий сплатив або має сплатити у зв`язку із невиконання ним зобов`язання перед третьою особою, якщо таке невиконання є наслідком порушення його цивільного права.

З огляду на вказане покупка нового холодильника не є реальними збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення реальних збитків у розмірі 50000 грн. слід відмовити.

В позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору останній має сплатити йому неустойку за прострочення виконання зобов`язань, яка становить 3% від загальної вартості замовлення, яку він (позивач) оцінив у 6000 грн., тобто 180 грн.

Відповідно до п. 5 ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Як встановлено в судовому засіданні в Акті приймання техніки та устаткування № 170224/4029 від 9 вересня 2019 року (а.с. 23), як вартість роботи так і вартість замовлення сторонами не погоджувалася. Доказів того, що вартість холодильника марки «SAMSUNG» модель RL39SBSW, серійний номер НОМЕР_1 , якого позивач передав відповідачу, становить 6000 грн. позивачем суду не надано, що позбавляє суд можливості перевірити наданий позивачем розрахунок пеня.

В зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки у розмірі 180 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що відповідачем йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, будучи пенсіонером за віком, та його сім`я протягом одного місяця перебували в постійному очікуванні ремонту холодильника, а також ігнорування відповідачем вимог щодо повернення належного йому майна, яке могло бути знищене чи пошкоджене завдавало йому душевних страждань.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року)

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховано моральний стан позивача, який будучи пенсіонером за віком, та його сім`я протягом одного місяця перебували в постійному очікуванні ремонту холодильника, ігнорування відповідачем вимог щодо повернення належного позивачу майна призвело до душевних страждань останнього, керуючись принципом справедливості, виваженості, розумності, суд приходить до висновку, що з боку неправомірних дій відповідача ТОВ «Сервісний центр № 1» позивач дійсно зазнав моральних страждань, які суд визначає в розмірі 6000 гривень та які вважає за необхідним стягнути з ТОВ «Сервісний центр № 1» на користь позивача. Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди. У решті заявлених вимог, слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За правилом ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №922/1163/18, від 19 листопада 2019 року в справі №5023/5587/12, від 12 серпня 2020 року в справі №916/2598/19, від 27 серпня 2020 року в справі №873/2/20, від 07 вересня 2020 року в справі №910/4201/19 та від 17 вересня 2020 року в справі №904/3583/19.

При цьому суд враховує, що договір про надання правової допомоги укладається між двома суб`єктами - адвокатом та його клієнтом, однак, у випадках встановлених ЦПК України, на його підставі можуть виникнути права та обов`язки у особи, яка не є стороною цього договору та на яку судом буде покладено обов`язок щодо їх відшкодування.

Зважаючи на зазначене, ЦПК України, зокрема в статтях 137, 141, встановлено повноваження суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмови у їх відшкодуванні, залишення без розгляду заяви про їх відшкодування тощо.

Додатково суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Згідно змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати за надання правової допомоги.

Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу було надано до суду лише копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1066283 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 14, 15).

Водночас, матеріали справи не містять договору про надання правничої допомоги, клієнтом за яким є позивач саме по даній справі, з зазначенням розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару, акт приймання-передачі наданих послуг по справі, розрахунок таких витрат, докази проведення оплати.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5000 гривень.

Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про захист прав споживачів», який підлягає стягненню з відповідача на користь держави відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 18, 82, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр № 1» про розірвання договору про надання послуг, відшкодування збитків та моральної шкоди, задовольнити частково.

Договір про проведення робіт з технічного обслуговування холодильника марки «SAMSUNG», модель RL39SBSW, серійний номер 900041AL, укладений від 9 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр № 1», розірвати.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр № 1» повернути ОСОБА_1 холодильник марки «SAMSUNG», модель RL39SBSW, серійний номер НОМЕР_1 .

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр № 1» (місцезнаходження: м. Київ проспект Оболонський, 10, код ЄДРПОУ 41649310) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр № 1» (місцезнаходження: м. Київ проспект Оболонський, 10, код ЄДРПОУ 41649310) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк