Рішення

від 15.02.2023 по справі 120/8549/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2023 р.Справа № 120/8549/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Соломон А.І.

представника позивача: Короля С.І.

представника відповідача: Франчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця, 21036)

до: Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053)

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (далі позивач, КП ВТК) до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами моніторингу UА-М-2022-09-12-000035, що проводився в межах оголошеної КП ВТК закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с Природний газ (надалі - Закупівля), Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області 05.10.22 було опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі, за результатами якого відповідач констатував про порушення законодавства про публічні закупівлі та зобов`язав позивача вчинити певні дії.

Позивач вважає висновки про допущенні порушення законодавства помилковими, обов`язок покладений по вчиненню дій не має реального механізму виконання, а тому висновок, як індивідуальний акт, підлягає скасуванню.

Посилаючись на численну практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, позивач зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретних заходів (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Також, посилаючись на статтю 8 Закону України "Про публічні закупівлі", зауважує, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. На момент проведення моніторингу процедура закупівлі є закінченою, договір укладеним та виконаним.

Тобто, а ні юридично, а ні технічно позивач не має можливості вносити зміни в документи, оприлюднені (створенні) до 02.11.2020. А тому, у цій частині висновок не може відповідати ознакам обґрунтованості, оскільки жодну реальну вимогу не можливо буде виконати.

Крім того, позивач вважає, що із змісту законодавчого визначення поняття моніторингу випливає, що не може бути предметом моніторингу аналіз поведінки замовника під час самого моніторингу, а тому твердження відповідача про порушення ч. 5 ст. 8 Закону є протиправним, оскільки зроблене за наслідками виходу відповідача за власні повноваження.

Також щодо стверджуваного порушення п.2 ч. 2 ст. 21 Закону №992 позивач зазначає, що відповідач жодним чином не дослідив та не встановив факт укладання додаткової угоди №10, дійшовши хибного висновку про існування такої угоди із інформації, оприлюдненої посадовою особою, проте не врахував, що дана інформація була опублікована помилково, а також не надав жодної оцінки поясненням, наданим замовником у відповідь на запит відповідача, зроблений під час моніторингу в порядку ч. 5 ст. 8 Закону.

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с Природний газ Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, затверджений 05.10.2022 року.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.11.2022 року представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків, відповідно до якої вимоги ухвали від 25.10.2022 року виконані, з урахування чого ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення адміністративного позову. Зазначає, що моніторинг процедури закупівлі проведено протягом дії договору від 09.12.2020 №227 про постачання природного газу (далі - Договір), що підтверджується наступними доказами.

Умовами Договору визначено строк дії Договору - з 09.12.2020 і до 09.12.2021 включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Строк дії даного Договору може бути продовжений про що сторонами укладається відповідна додаткова угода (пункти 13.1 та 13.2 статті 13 Договору).

Відповідач звертає увагу, що на момент оприлюднення наказу про початок моніторингу закупівлі (12.09.2022), висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (05.10.2022), звіт про виконання договору про закупівлю не був сформований та оприлюднений.

Станом на 12.09.2022 в Управління були відсутні відомості щодо закінчення строку дії договору, укладеного за результатами проведення відкритих торгів.

Згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі закупівель Prozorro, жодних відомостей, які б свідчили про припинення дії договору, не містилось.

Вказане, на думку представника відповідача, свідчить, що моніторинг Управлінням розпочато в порядку, визначеному статтею 8 Закону№922.

Щодо встановленого зобов`язання у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, то представник відповідача зазначає, що Управлінням у висновку за результатами здійснення моніторингу закупівлі зобов`язано позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Тобто, на думку представника відповідача, Управлінням конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, та визначено спосіб усунення, виявлених під час моніторингу порушень.

Щодо виявленого порушення під час моніторингу процедури закупівлі, представник зазначає, що в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено повідомлення про внесення змін до Договору від 18.11.2021 та зазначено номер додаткової угоди 10.

Проте, в порушення пункту 11 частини 1 статті 10 Закону №922 не оприлюднено власне змін до договору.

Управління звертає увагу суду на наступні обставини.

Так, Відповідачем оприлюднено запит 16.09.2022 про надання інформації, в якому зазначено: ...надати шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227 у форматі документа що забезпечує можливість його перегляду. При цьому, розміщений в електронній системі закупівель документ за номером 2306204899_2306204899_ DU210316123944.ZS2 не дає можливості його перегляду....

Однак, вказана додаткова угода від 18.11.2021 №10 на момент складання та оприлюднення Висновку не опублікована в електронній системі закупівель Prozorro.

При цьому КП «ВТК» у відповіді замовника на запит вказано: Надати додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227 не має можливості. З метою максимального сприяння діяльності органу фінансового контролю надаємо для ознайомлення вміст файлу 2306204899_2306204899_DU210316123944.ZS2, отриманого стандартними засобами перегляду ос Windows:....

Відтак, із наданих замовником відповідей на запити Управління, питання щодо внесення змін до Договору дослідити не можливо.

Крім того, представник відповідача зазначає, що при проведенні моніторингу процедури закупівлі замовником не дотримано вимог частини 5 статті 8 Закону №922, згідно з якою протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Управлінням 13.09.2022 оприлюднено в електронній системі закупівель Prozorro запит про надання пояснень замовником. Проте, позивачем не надано у строк, визначений частиною 5 статті 8 Закону №922 (протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту), відповіді на запит.

КП «ВТК» оприлюднено пояснення в електронній системі закупівель Prozorro 19.09.2022, тоді як кінцевий строк припадав на 16.09.2022.

Враховуючи наведені обставини, відповідач не погоджується з позицією та доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, в якій позивач наголошує на безпідставності проведення процедури моніторингу закупівлі відповідачем та відсутність у позивача можливості усунення порушень, оскільки в цьому випадку виконання або невиконання договору закупівлі закінчується оголошенням наміру про укладення договору, за яким власне настає його укладання. Щодо тверджень відповідача про неоприлюднення позивачем додаткової угоди № 10 до договору закупівлі, то позивач зазначає про те, що відповідачем не наведено жодних належних допустимих доказів, що така укладалась.

Також представником позивача надано додаткові пояснення, в яких, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 року "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", зазначає що проведений моніторинг закупівель є незаконним втручанням у господарську діяльність КП "Вінницька транспортна компанія".

Заперечення на відповідь на відзив відповідачем не подавались.

Усною ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 20.12.2022 року, закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти адміністративного позову та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на доводи відзиву.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

В ході проведення процедури відкритих торгів в електронній системі закупівель «Prozorro» щодо закупівлі КП "Вінницька транспортна компанія" природного газу №UА-2020-10-06-001074-с, за результатом отриманих тендерних пропозицій, переможцем визначено ТОВ «Ровер» і 10 листопада 2020 року о 10:50 опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

09.12.2020 року КП "Вінницька транспортна компанія" укладено договір № 227 від 09.12.2020 з постачальником ТОВ "Ровєр" на постачання природного газу в обсязі 225 тис.куб.м. на суму 1243200,00 грн., про що в системі « Prozorro» опубліковано відомості 10 грудня 2020 року о 11:32.

В подальшому між сторонами договору були укладені додаткові угоди, в тому числі і щодо збільшення ціни товару.

Зокрема, замовником опубліковано повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю №UА-2020-10-06-001074-с на підставі додаткової угоди від 18.11.2021 року №10. Вказані зміни опубліковані позивачем в електронній системі закупівель Prozorro 19.11.2021, файл 2306204899_2306204899_DU210316123944.ZS2.

29.08.2022 року на адресу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від заступника керівника Вінницької окружної прокуратури надійшло звернення, в якому повідомлено, що в порядку ст. 23 Закону України « Про прокуратуру» Вінницькою окружною прокуратурою вивчається питання наявності підстав для можливого вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави у бюджетній сфері при здійсненні закупівель за бюджетні кошти. Встановлено, що за результатами проведеної закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с замовником КП "Вінницька транспортна компанія" укладено договір №227 від 09.12.2020 з постачальником ТОВ "Ровєр" на постачання природного газу в обсязі 225 тис.куб.м. на суму 1243200,00 грн. Зазначено, що в ході опрацювання вказаної публічної закупівлі встановлено наявність можливих порушень вимог Закону України « Про публічні закупівлі», зокрема ст. 41 Закону при внесенні змін до істотних умов договору. З огляду на викладене, прокурор просив повідомити чи проводився ( планується провести ) моніторинг закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с з приводу дотримання вимог Закону України « Про публічні закупівлі» при їх проведенні, а також відповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації замовника та надати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі ( в разі його проведення ).

Відповідно до наказу відповідача №51-з від 12.09.2022 року «Про початок моніторингу закупівель» проведено моніторинг закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с. Як підстава для прийняття рішення про початок моніторингу вказана інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому, приймаючи зазначений наказ відповідач керувався ч. 2 ст. 8 Закону України « Про публічні закупівлі».

Так, 16.09.2022 року відповідачем оприлюднено запит про надання інформації, в якому зазначено: ...надати шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227 у форматі документа, що забезпечує можливість його перегляду. При цьому, розміщений в електронній системі закупівель документ за номером 2306204899_2306204899_ DU210316123944.ZS2 не дає можливості його перегляду....

КП ВТК надано відповідь на вказаний запит, в якому зазначено: Надати додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227 не має можливості. З метою максимального сприяння діяльності органу фінансового контролю надаємо для ознайомлення вміст файлу 2306204899_2306204899_DU210316123944.ZS2, отриманого стандартними засобами перегляду ос Windows:....

Як зазначає відповідач, вказана додаткова угода від 18.10.2021 №10 на момент складання та оприлюднення висновку не опублікована в електронній системі закупівель «Prozorro», а з наданих замовником відповідей на запит Управління питання щодо внесення змін до Договору дослідити неможливо. Крім того, КП «ВТК» оприлюднено пояснення в електронній системі закупівль «Prozorro» 19.09.2022 року, тоді як кінцевий строк припадав на 16.09.2022 року.

Відтак, за результатами моніторингу процедури закупівлі UА-2020-10-06-001074-с відповідачем 05.10.2022 складено та оприлюднено висновок, відповідно до констатуючої частини якого зазначено наступну інформацію про результати моніторингу. Встановлено, що згідно з повідомленням про внесення змін до Договору №227, яке оприлюднено Замовником 19 листопада 2021 року, додатковою угодою від 18 листопада 2021 року №10 внесено зміни до істотних умов Договору №227, з підстави - дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Однак, на порушення вимог п.11 частини першої статті 10 Закону, Замовник, не оприлюднив в електронній системі закупівель додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227.

Згідно із частиною п`ятою статті 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Однак, моніторингом установлено, що на запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 13 вересня 2022 року про надання пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності Замовник надав пояснення з перевищенням строку визначеного частиною п`ятою статті 8 Закону.

Окрім того, із наданих Замовником відповідей на запити Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, питання щодо внесення змін до Договору №227 та виконання умов Договору №227 дослідити не можливо.

В п. 2 розділу ІІ Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відповідачем викладено наступний висновок про наявність порушень законодавства.

За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог п.11 частини першої статті 10 Закону.

За результатами аналізу питання щодо надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону.

За результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись з вищезазначеним висновком в частині зафіксованих порушень законодавства у сфері публічних закупівель, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з такого.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.93 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі Закон № 2939-XII).

Згідно з статті 1 цього Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року затверджено Положенням про Державну аудиторську службу України (далі Положення). Положенням визначено, що Державна аудиторська служба України (далі Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас згідно з пунктом 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Статтею 2 Закону№ 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII, у редакції, чинній на день оформлення спірного висновку (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону № 922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 8 Закону № 922-VIII унормований порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вимогами частин шостої, сьомої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможців конкурсу у сфері публічних закупівель. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом України "Про публічні закупівлі".

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.

Предметом спору у цій справі є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-06-001074-а в частині порушення КП "ВТК" вимог частини п`ятої статті 8 та п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону № 922-VIII.

Водночас позивач обґрунтовує неправомірність вказаного висновку як по суті зафіксованих порушень, так і з процедурних порушень, як-от проведення моніторингу процедури закупівлі під час дії заборони на його проведення в умовах воєнного стану, незаконність ( відсутність підстав ) проведення моніторингу, порушення предметної юрисдикції перевірки.

Надаючи оцінку доводам позивача в цій частині, суд зауважує таке.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку надходженням 29.08.2022 року на адресу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від заступника керівника Вінницької окружної прокуратури звернення, в якому прокурор просив повідомити чи проводився ( планується провести ) моніторинг закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с з приводу дотримання вимог Закону України « Про публічні закупівлі» при їх проведенні, а також відповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації замовника та надати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі ( в разі його проведення ), було прийнято наказ відповідача №51-з від 12.09.2022 року «Про початок моніторингу закупівель». Як підстава для прийняття рішення про початок моніторингу вказана інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель, при цьому, приймаючи зазначений наказ, відповідач керувався ч. 2 ст. 8 Закону України « Про публічні закупівлі».

Пунктом 2 частини 2 статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності такої підстави: інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд критично оцінює твердження позивача, що окружна прокуратура не відноситься до органів державної влади, а тому у відповідача не було законних підстав для початку моніторингу, та зазначає таке.

На механізм держави, класифікацію її вищих органів справляє безпосередній впливпринцип поділу влади на законодавчі, виконавчі та судові органи. Проте, механізм сучасної держави є значно більш складним та розгалуженим, що не дає підстав для висновку, що всі державні органи можна розподілити на законодавчі, виконавчі і судові.

Із внесенням змін до Конституції України 2 червня 2016 року прокуратуру віднесено до розділу Правосуддя.

Так, відповідно до ст. 131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

В свою чергу, відповідно до визначення, наведеного в ст. 1 Закону України « Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Суд наголошує, що не дивлячись на наявність дискусій про роль прокуратури у системі органів державної влади, щодо віднесення прокуратури до тієї чи іншої гілки влади, її становища у державному механізмі, такі не скасовують статусу прокуратури як органу державної влади.

Відтак, суд не погоджується з доводами позивача про незаконність ( відсутність підстав) проведення моніторингу, за наслідком отримання відповідачем 29.08.2022 року інформації, викладеної в листі заступника керівника Вінницької окружної прокуратури.

В свою чергу, щодо тверджень позивача, які наводилися представником в ході надання усних пояснень під час судового розгляду справи, про "заборону проведення моніторингу" на підставі постанови КМУ від 13.03.2022 №303 та, відповідно, порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" від 13.03.2022 року (далі - Постанова №303), то суд вважає їх необгрунтованими та безпідставними, вказує, що такими доводами позовна заява не мотивувалась, разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Постанова № 303 регулює питання щодо припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).

В свою чергу, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII від 26.01.1993 року.

Згідно із частиною 2 статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Інше питання, яке регулює Постанова № 303 - це державний ринковий нагляд.

Поняття державного ринкового нагляду визначає Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" відповідно до якого, державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Враховуючи законодавче розмежування поняття державного нагляду (контролю) із поняттям державного фінансового контролю, слід дійти висновку, що Постановою № 303 не охоплюються питання припинення заходів державного фінансового контролю. Відтак, доводи позивача в цій частині є необгрунтованими.

Щодо аргументів позивача про порушення відповідачем предметної юрисдикції, суд зазначає наступне.

З констатуючої частини спірного висновку вбачається, що предметом моніторингу (аналізу) були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідність вимог тендерної документації вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі», розгляду тендерної документації, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю та їх оприлюднення, надання інформації та документів у випадках, визначених Законом.

Аналіз наведених питань, які були предметом моніторингу доводить, що вони охоплюють практично усі стадії (етапи) процедури закупівлі. При цьому, моніторинг розпочався 12.09.2022 року і на момент його проведення процедура закупівлі була закінченою, договір укладеним ( 09 жовтня 2020 року ) та фактично виконаним.

Суд наголошує на тому, що, виходячи із основних завдань Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу повинна бути спрямована саме на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні державних закупівель. Адже саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства. Водночас, повноваження Державної аудиторської служби України у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення.

Слід наголосити, що Верховний Суд в своїх постановах неодноразово наголошував, що територіальний орган Державної аудиторської служби України був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. Зазначений висновок викладений, зокрема у постанові від 30 листопада 2021 року в справі № 160/8403/19, постанові від 26 січня 2023 року в справі № 400/3948/20.

У цьому випадку, відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі, відтак в сенсі оперативного та ефективного виправлення можливих порушень, допущених замовником при проведенні закупівлі, проведення моніторингу після закінчення процедури закупівлі та виконання укладеного договору не дає можливості замовнику позивачу виправити виявлені порушення, а свідчить про формальний підхід до проведення самого моніторингу, оскільки, у даному випадку, ефективність проведення державного заходу втрачається взагалі, а також втрачається сама сутність такого заходу.

Таким чином, суд визнає доводи позивача в цій частині слушними.

Надаючи оцінку висновку про результати моніторингу в частині встановлення порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII, суд зауважує таке.

Відповідно до висновку Управління від 05.10.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-06-001074-с, який є предметом оскарження у цій справі, КП "ВТК" допустило порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки на запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 13 вересня 2022 року про надання пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності Замовник надав пояснення з перевищенням строку визначеного частиною п`ятою статті 8 Закону. Окрім того, із наданих Замовником відповідей на запити Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, питання щодо внесення змін до Договору №227 та виконання умов Договору №227 дослідити не можливо.

Так, в силу приписів ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що під час проведення моніторингу процедури публічної закупівлі державний аудитор вправі витребовувати у замовника пояснення, інформацію та документи з приводу тих рішень та/або дій чи бездіяльності, які приймалися (вчинялися/не вчинялися) замовником та охоплюються предметом дослідження в межах відповідного моніторингу процедури закупівлі. Водночас замовник зобов`язаний надати запитувані пояснення, інформацію та документи протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту. Ненадання таких пояснень (інформацію, документів) свідчить про порушення замовником вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Судом встановлено, що 13.09.2022 року в межах моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-06-001074-с відповідач в електронній системі закупівель оприлюднив запит про надання замовником пояснень з ряду питань.

На зазначений запит позивачем надано відповідь, в якій викладено письмові пояснення та надано відповідні документи, завантажені в форматі pdf файлів ( а.с. 14 ).

Суд констатує, що дійсно, така відповідь надана позивачем 19.09.2022 року, тобто в строк понад три робочих днів з дня оприлюднення запиту.

Крім того, судом встановлено, що 16.09.2022 в межах моніторингу процедури закупівлі відповідач в електронній системі закупівель оприлюднив запит про надання замовником пояснень, в якому, серед іншого, зазначено питання 3: Надати шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227 у форматі документа що забезпечує можливість його перегляду. При цьому, розміщений в електронній системі закупівель документ за номером 2306204899_2306204899_ DU210316123944.ZS2 не дає можливості його перегляду....

У відповідь на вказаний запит 21.09.2022 позивач завантажив у систему письмові пояснення щодо поставлених відповідачем питань, зокрема щодо питання №3 зазначено таке:

Надати додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227 не має можливості. З метою максимального сприяння діяльності органу фінансового контролю надаємо для ознайомлення вміст файлу 2306204899_2306204899_DU210316123944.ZS2, отриманого стандартними засобами перегляду ос Windows:....

При цьому, як видно зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач прийшов до висновку що із наданих позивачем відповідей на запити неможливо дослідити питання щодо внесення змін до договору №227 та виконання умов договору №227, у зв`язку з чим констатував порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

В свою чергу, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.11 частини першої статті 10 Закону грунтується на тому, що замовник, не оприлюднив в електронній системі закупівель додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, фактично додаткова угода від 18 листопада 2021 року №10 до Договору №227 позивачем ( замовником ) не укладалась ( тобто такої взагалі не було ).

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду справи, уповноважена особа позивача при завантаженні ( оприлюдненні ) документів в електронній системі закупівель помилково замість вибору підпису ключа вибрала файл додаткової угоди і такий був опублікований під номер 10. Відтак, така додаткова угода №10 була помилково опублікована. Проте її фактично не існує, і вміст файлу 2306204899_2306204899_DU210316123944.ZS2 не містить змістовного викладення. Про що позивачем 21.09.2022 було повідомлено відповідача у відповіді на запит від 16.09.2022, з розкриттям вмісту файлу.

В свою чергу, як пояснив представник позивача, належна додаткова угода була опублікована в електронній системі закупівель під номером 11, оскільки двічі неможливо опублікувати в електронному реєстрі додаткову угоду під одним і тим же номером ( зазначене не допускає функціонал системи ).

Вищенаведені встановлені фактичні обставини представником відповідача не спростовані в ході судового розгляду справи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем в спірних правовідносинах не допущено порушення вимог п.11 частини першої статті 10 Закону.

Надаючи оцінку правомірності висновків відповідача про наявність порушення ч. 5 ст. 8 суд насамперед враховує, що позивач все-таки надав пояснення на запит органу державного фінансового контролю, звернення відповідача не проігнорував, бездіяльності не допустив та виконав свій обов`язок, визначений законом, щодо надання запитуваних пояснень (інформації, документів).

В спірних правовідносинах необхідно встановити, чи правомірним був запит відповідача в оспорюваній частині, а саме чи були законні підстави для витребування у замовника відповідних пояснень (інформації, документів) та чи запитувані пояснення стосувалися тих рішень, дій, бездіяльності, які повинен був вчинити замовник в процесі публічної закупівлі, внаслідок чого вони увійшли до предмету дослідження моніторингу та могли бути витребувані органом державного фінансового контролю; чи був запит достатньо чітким для того, щоб позивач міг належним чином виконати свій обов`язок щодо надання пояснень із запитуваних питань. Водночас, визнання запиту неправомірним (таким, що зроблений без достатніх підстав) або неконкретним (таким, що допускає різні варіанти пояснень суб`єктивного характеру, оцінка яких може бути різною) не може вказувати на порушення замовником вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Аналіз встановлених судом фактичних обставин свідчить про те, що запит був зроблений відповідачем без достатніх правових підстав та допускав різні варіанти пояснень замовника суб`єктивного характеру, оцінка яких, відповідно, також буде суб`єктивною.

Звернення заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, яке надійшло на адресу відповідача, містило лише загальне твердження, що в ході опрацювання публічної закупівлі встановлено наявність можливих порушень вимог Закону України « Про публічні закупівлі», зокрема ст. 41 Закону при внесенні змін до істотних умов договору. Проте, зміст таких можливих порушень у зверненні не розкритий. Прокурор просив повідомити чи проводився ( планується провести ) моніторинг закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с з приводу дотримання вимог Закону України « Про публічні закупівлі» при їх проведенні, а також відповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації замовника.

Сам висновок за результатами моніторингу, згідно з яким не встановлено будь-яких інших порушень, крім вищенаведених, які є предметом спору у цій справі, свідчить, що направлений відповідачем запит в частині спірних питань, як і відповідь на нього замовника, ніяк не впливали на досягнення мети моніторингу процедури закупівлі.

В той же час суд зауважує, що виявлені відповідачем недоліки є формальними (несуттєвими), не свідчать про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та фактично не можуть бути усунуті в будь який спосіб, на що додатково вказує відсутність в пункті 3 розділу ІІ висновку конкретних рекомендацій щодо усунення таких порушень.

Так, надаючи в свою чергу оцінку зобов`язальній частині Висновку від 05.10.2022 № UА-М-2022-09-12-000035, суд зазначає таке.

Згідно з пп. 5 ч. 7 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 року № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку", у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином законодавець поклав обов`язок на відповідача у Висновку про результати моніторингу закупівлі, у разі виявлення порушень, зобов`язати замовника усунути порушення чітко визначивши установлений законодавством порядок усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість.

Так, згідно з зобов`язальною частиною Висновку від 05.10.2022 № UА-М-2022-09-12-000035 зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язує позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що зазначивши в оскаржуваному висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі неконкретизованих норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зобов`язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов`язкового способу їхнього усунення.

Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема у постановах від 10 грудня 2019 року в справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року в справах №240/9993/19, №400/4458/19, №420/3411/19 та №480/3179/19, від 28 січня 2021 року в справі №160/12925/19, від 05 лютого 2021 року в справі №160/4347/19, від 19 квітня 2021 року в справі №1.380.2019.006879 та від 13 травня 2021 року в справі №160/13090/19.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акта індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року у справі №160/8403/19.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, долучені позивачем до позовної заяви в обґрунтування позову, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2020-10-06-001074-с «Природний газ» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, затверджений 05.10.2022 року.

Стягнути на користь комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" сплачений судовий збір в сумі 2481,00 гривня ( дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця , 21036 ЄДРПОУ 03327925).

Відповідач: Північний офіс Держаудитслужби України (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053 ЄДРПОУ 40479560).

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна