ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2023 р. Cправа № 902/1106/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд", 21034, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Юрія Клена, будинок 28, ідентифікаційний код юридичної особи 39894284
про визнання припиненими зобов`язань
за участю представників:
від позивача - адвокат Арустамян А.Е, згідно ордеру
від відповідача - адвокат Путілін Є.В., згідно ордеру
В С Т А Н О В И В:
До Господарського суду Вінницької області 21.08.2023 надійшла позовна заява № б/н від 21.08.2023 (вх. № 1113/23 від 21.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" до Селянського (фермерського) господарства "Краснянське" про визнання припиненими зобов`язань ТОВ "Бест Ойл Трейд" по поставці відповідачу 31 500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) за договором поставки нафтопродуктів № БС2053 від 18.01.2022 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 28.08.2023 судом позовну заяву № б/н від 21.08.2023 (вх. № 1113/23 від 21.08.2023) залишено без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та способу усунення недоліків позовної заяви.
08.09.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2023 року.
Ухвалою від 11.09.2023 судом відкрито провадження у справі № 902/1106/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання у справі на 10.10.2023 об 11:00 год.
20.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 20.09.2023 (вх. № 01-34/8798/23 від 20.09.2023) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просить відмовити.
09.10.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 09.10.2023 (вх. № 01-34/9516/23 від 09.10.2023) про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 10.10.2023 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1106/23 на 24.10.2023 о 12:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою від 24.10.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1106/23, призначено справу № 902/1106/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.11.2023 року о 14:00 год.
На визначену судом дату у судове засідання з`явилися представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 21.11.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час повернення.
Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" звернулося до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Краснянське" про визнання припиненими зобов`язань ТОВ "Бест Ойл Трейд" по поставці відповідачу 31 500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) за договором поставки нафтопродуктів № БС2053 від 18.01.2022 року.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.01.2022 між Селянським (фермерським) господарством "Краснянське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" було укладено договір поставки нафтопродуктів №БС2053.
За умовами п.1.1. договору ТОВ "Бест Ойл Трейд" прийняв на себе зобов`язання передати у власність ФГ "Краснянське" нафтопродукти, а ФГ "Краснянське" в свою чергу - прийняти та оплатити товар на умовах передбачених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується у супровідних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.
Умовами п. 3.3. сторони погодили, що ФГ "Краснянське" зобов`язується оплатити повну вартість партії товару (100%) в сумі, відображеній в рахунках-фактурах, наданих постачальником до дати узгодженого відвантаження такого товару, тобто на умовах 100% передоплати.
26.01.2022 позивачем було виставлено ФГ "Краснянське" рахунок-фактуру №СФ-0000186 від 26.01.2022 на 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) загальною вартістю 916650,00 грн.
26.01.2022 ФГ "Краснянське" було сплачено ТОВ "Бест Ойл Трейд" у 916650,00 грн вартості палива дизельного за рахунком-фактурою №СФ-0000186 від 26.01.2022, що підтверджується платіжним дорученням №55 від 26.01.2022 р. Таким чином, предметом поставки було паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023р. у справі № 902/536/22, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 р. позов Селянського (фермерського) господарства "Краснянське" було задоволено, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" виконати умови договору поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022 та здійснити поставку Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) в пункт відвантаження за адресою: Немирівське шосе, 187/б, м. Вінниця автотранспортом (бензовозом) Селянського (фермерського) господарства "Краснянське" (с.Краснянка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23343, ідентифікаційний код 31261161).
Позивач заначив, що на виконання зазначеного рішення судом видано наказ від 08.06.2023р. у справі № 902/536/22.
20.06.2023 ТОВ "Бест Ойл Трейд" звернулося до Господарського суду Вінницької області із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що паливо дизельне (ДТ-3-К5, сорт F ) є продуктом, виробництво якого здійснює АТ "Мозирський нафтопереробний завод", що зареєстроване в Республіці Білорусь та заборонено до обігу в Україні.
Позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.07.2023 р. у справі № 902/536/22 у задоволенні заяви було відмовлено з підстав, зокрема, ненадання ТОВ "Бест Ойл Трейд" доказів припинення або відсутності його зобов`язань за цим виконавчим документом.
10.05.2022 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 555 (набула чинності 13.05.2022р.), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.013 р. № 927 "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" шляхом викладення в новій редакції абзацу 2 пункту 5 Технічного регламенту : "дозволяється введення в обіг і обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з Російської Федерації та Республіки Білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території Російської Федерації та Республіки Білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є Російська Федерація та Республіка Білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції"), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб`єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам ЕN 228 (автомобільні бензини) і ЕN 590 (дизельне паливо) або їх аналогів, - до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів."
Позивач зазначив, що паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F є продуктом, виробником якого є АТ "Мозирський нафтопереробний завод", Республіка Білорусь. Оскільки як умовами договору поставки нафтопродуктів №БС2053 від 11.01.2022р., так і рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.02.2023 р. у справі № 902/536/22 встановлено зобов`язання ТОВ "Бест Ойл Трейд" здійснити поставку палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F), виконати таке зобов`язання неможливо у зв`язку з існуванням юридичних обставин, а саме: законодавчо встановленої заборони обігу палива походженням з Республіки Білорусь.
З урахуванням наведеного позивач просив визнати припиненим зобов`язання ТОВ "Бест Ойл Трейд" по поставці Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) за договором поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022 на підставі статті 607 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо позову та у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
На обгрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/536/22 за позовом Селянського фермерського господарства "Краснянське" до ТОВ "Бест Ойл Трейд" про зобов`язання ТОВ "Бест Ойл Трейд" виконати умови договору поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022р. та здійснити поставку Фермерському господарству "Краснянське" 31 500 літрів палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F в пункті відвантаження м. Вінниця вул. Немирівське шосе, 187/б автортранспортом (бензовозом) покупця.
02.02.2023р. Господарським судом Вінницької області було винесене рішення про задоволення позову. Вказане рішення суду було залишено без змін, згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 р. та на виконання рішення суду 08.06.2023р. видано судові накази.
Відповідач вважає, що позивач може скористатись правом на відстрочення виконання зобов`язання, оскільки заходи визначені постановою Кабінету Міністрів України мають тимчасовий характер на період введення воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення або скористатись своїм процесуальним правом у разі продовження воєнного стану після 18.05.2024 р. на зміну способу виконання зобов`язання.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
18 січня 2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю " Бест Ойл Трейд" (далі - постачальник, позивач) та Селянським (фермерським) господарством "Краснянське" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів №БС2053 (далі - договір) (а.с.5-6).
Згідно пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах передбачених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується у супровідних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.
За умовами пункту 2.1. договору пункт відвантаження: м. Вінниця, Немирівське шосе, 187/6.
Положеннями пункту 2.3. договору сторони погодили, що датою переходу права власності на товар сторони вирішили вважати дату виписки видаткової накладної чи/або акта приймання-передачі нафтопродуктів.
Згідно умов пункту 2.3. договору товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по кількості і якості відповідно до технічних умов і інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу-виробника) та супровідних документів (ТТН, накладна та/або акт приймання-передачі нафтопродуктів) з урахуванням умов "Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №271/121 від 04.06.2007 року та "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 року, а також згідно інших умов даного договору та додаткових угод до нього.
Умовами пунктів 3.2., 3.3. договору сторонами погоджено, що покупець оплачує товар відповідно виставленого постачальником рахунку-фактури протягом терміну його дії. Покупець зобов`язується оплатити повну вартість партії товару (100%) в сумі відображеній в рахунках-фактурах наданих постачальником до дати узгодженого відвантаження такого товару, тобто на умовах 100% передоплати.
Покупець зобов`язується перед покупцем після надходження грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок поставити покупцю узгоджену партію товару (пункт 3.8. договору).
Згідно пункту 9.1. договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 18 січня 2023 року. Якщо на останній день дії договору залишаються невиконані зобов`язання будь-якої із сторін, договір діє до моменту виконання зобов`язань за цим договором у повному обсязі. Якщо до 01 грудня календарного року жодна зі сторін письмово не заявить про припинення договору, то строк дії цього договору автоматично продовжується на наступний календарний рік без обмежень по кількості пролонгації.
Датою письмової заяви сторони про припинення договору вважається дата штемпеля відділення поштового зв`язку на описі вкладення до листа про припинення договору.
За умовами пункту 9.2. договору даний договір може бути розірваний за згодою сторін, а також постачальником в односторонньому порядку шляхом повідомлення покупця про передбачувану дату розірвання не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до її настання.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000186 від 26.01.2022 на оплату палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) у кількості 31500,00 літрів на загальну суму 916 650,00 гривень (т.1 а.с.7).
Цього ж дня відповідачем згідно платіжної інструкції № 56 від 26.01.2022 перераховано відповідачу 916 650,00 гривень із призначенням платежу «за диз.паливо по рах. № 186 від 26.01.2022» (т.1 а.с.7 зворотня сторона).
Відповідачем на адресу позивача було направлено претензію від 19.05.2022 року відповідно до якої відповідач просив поставити оплачений за рахунком № 186 від 26.01.2022 товар протягом 7 робочих днів за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, 187/6.
Позивач зазначив, що 23.06.2022 відповідачу було вручено лист позивача, у якому останній повідомив про відмову від виконання своїх зобов`язань за договором у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин, про розірвання договору з моменту отримання цього листа та про намір повернути попередню оплату в розмірі 916 650,00 гривень (т. 1 а.с. 9-10).
13.07.2022 позивачем надіслано відповідачу повідомлення про розірвання договору поставки нафтопродуктів №БС2053" б/н від 13.07.2022 з 11 дня з моменту отримання СФГ «Краснянське» цього повідомлення.
Із матеріалів справи також вбачається, що між сторонами здійснювалися грошові перекази в сумі 916 650,00 гривень, відповідно до яких позивач повертав відповідачу кошти у зв`язку із розірванням договору поставки, а відповідач у свою чергу повертав такі кошти позивачу як помилково перераховані (т.1 а.с 11зворотня сторона - 13).
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про визнання припиненим зобов`язання ТОВ "Бест Ойл Трейд" по поставці Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) за договором поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022 року.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями ЦК України та ГК України.
За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу бере на себе обов`язок здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/536/22 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Краснянське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" про зобов`язання виконати умови договору поставки.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2023 у справі №902/536/22 позов Селянського (фермерського) господарства "Краснянське" задоволено, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю " Бест Ойл Трейд" виконати умови договору поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022 та здійснити поставку Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) в пункт відвантаження за адресою: Немирівське шосе, 187/б, м. Вінниця автотранспортом (бензовозом) Селянського (фермерського) господарства "Краснянське" (т.1 а.с.15-23).
Під час розгляду справи №902/536/22 судом було встановлено, що беручи до уваги те, що зобов`язання відповідача з поставки товару за договором виникло та було прострочено до ініціювання відповідачем одностороннього розірвання договору на підставі п.9.2. договору, суд констатує, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" з поставки товару за договором залишається чинним.
Як вбачається із рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року у справі №902/536/22 суд констатував, що матеріалами справи встановлено наявність обов`язку відповідача поставити товар за договором та факт ухилення відповідача від його виконання, а тому позовні вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" виконати умови договору та здійснити поставку позивачу 31500,00 літрів пального дизельного підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.
Відповідно до вимог частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду спору між сторонами у справі №902/536/22 судом встановлено, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" щодо поставки Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) є чинним та підлягає виконанню у примусовому порядку.
Таким чином, обставини, щодо укладення спірного договору поставки та чинності зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" щодо поставки Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) є встановленими рішенням суду, що набрало законної сили та не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.
04.07.2023 року Господарським судом Вінницької області у справі №902/536/22 постановлено ухвалу, відповідно до якої у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню б/н від 20.06.2023 у справі №902/536/22 відмовлено (т.1 а.с. 24-25).
16.08.2023 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дзюбенко Т.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 08.06.2023 року у справі № 902/536/22 на підставі п.11 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (т.1 а.с. 45).
Згідно приписів частини 1-2 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи,яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», заява № 48553/99, пункт 77, та від 05 липня 2005 року у справі «Агротехсервіс проти України», заява № 62608/00, пункт 42).
Отже, рішення Господарського суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року у справі №902/536/22, яке набрало законної сили на момент розгляду справи № 902/1106/23 є обов`язковими до виконання, а встановлені у ньому обставини не може бути поставлено під сумнів, зокрема, через ініціювання інших судових спорів.
У позові, що є предметом розгляду у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" на обгрунтування своїх вимог зазначило про наявність підстав для припинення зобов`язання, що підлягає виконанню за рішенням суду, оскільки виробником палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F), яке було предметом договору поставки та яке відповідно до рішення суду позивач зобов`язаний поставити відповідачу є АТ "Мозирський нафтопереробний завод", республіка білорусь, яке позивач не має можливості виконати у зв`язку з існуванням юридичних обставин, а саме законодавчо встановленої заборони обігу палива походженням з республіки білорусь.
Вважаючи, що за дану обставину ТОВ "Бест Ойл Трейд" не може відповідати, позивач просить визнати припиненим зобов`язання ТОВ "Бест Ойл Трейд" по поставці Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) за договором поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022 року на підставі статті 607 Цивільного кодексу України.
Надаючи оцінку наведенням твердженням судом враховано таке.
У постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 Велика Палата Верховного Суду погодилися з висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності в певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку.
Відповідно до пункту 1.1. договору поставки постачальник (позивач) взяв на себе зобов`язання передати у власність покупцю (відповідачу) нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах передбачених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується у супровідних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.
Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 визначено, що нафтопродукт - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.
Судом встановлено, що умовами договору поставки сторонами не погоджено конкретних видів, найменування та виробників нафтопродуктів. Не містить договір поставки також умов щодо походження палива та обов`язку постачальника поставити паливо конкретного виробника.
Водночас, як вбачається із матеріалів цієї справи та встановлено судом під час розгляду справи №902/536/22 позивачем було виставлено та відповідачем оплачено рахунок-фактуру №СФ-0000186 від 26.01.2022 на оплату палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) у кількості 31500,00 літрів на загальну суму 916 650,00 гривень.
Відомостей щодо виробника та походження цього палива, ні договір поставки, ні рахунок-фактура не містять.
Відповідач мотивуючи неможливість виконання зобов`язання з поставки дизельного палива, обгрунтовує таку неможливість тим, що згідно сертифікату відповідності (т.1 а.с. 26) виробником цього палива є ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод», місцезнаходженням якого є республіка білорусь та відносно якого діє заборона щодо його обігу на території України.
Відповідно до частини 1, частини 4 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За загальним правилом зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Положеннями статті 607 ЦК України, яка кореспондується з положеннями статті 205 ГК України встановлено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18 обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.
Оскільки положення статті 607 ЦК України, статті 205 ГК України регулюють відносини між кредитором і боржником, неможливість виконання як підстава припинення зобов`язання означає абсолютну втрату боржником можливості виконати зобов`язання та відповідно втрату кредитором можливості вимагати від боржника виконання такого зобов`язання.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 555 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 927 і від 26 травня 2021 р. № 523 абзац другий пункту 5 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 927 викладено в такій редакції:
«Дозволяється введення в обіг і обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з Російської Федерації та Республіки Білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території Російської Федерації та Республіки Білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є Російська Федерація та Республіка Білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції"), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб`єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і EN 590 (дизельне паливо) або їх аналогів, - до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів.»
Твердження позивача про припинення зобов`язання на підставі статті 607 ЦК України фактично зводяться до неможливості виконання ним зобов`язання з огляду на відсутність на ринку товару, потрібного для виконання зобов`язання викликаного обмеженням його обігу територією України згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 № 555.
Водночас, відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 927 дизельне паливо (газойль) - суміш рідких вуглеводнів, отриманих в процесі переробки нафти, газового конденсату або їх сумішей, не більш як 65 відсотків фракцій якого за об`ємом (включаючи втрати) дистилюється до 250 °С і як мінімум 85 відсотків (включаючи втрати) дистилюється до 350 °С та використовується у двигунах внутрішнього згоряння із запаленням паливно-повітряної суміші від стискання.
Згідно пункту 2 Додатку № 1 до Технічного регламенту позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс:
перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів;
друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне);
третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5;
четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7.
Як вбачається із сертифікату відповідності серії АА № 000435, продукція - паливо дизельне ДТ-З-К5, сорт F, код УКТЗЕД 2710 відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне ЄВРО, Технічні умови». п. 4.2. (таблиця 1) для палива дизельного ДП-З-Євро5-В0 (т.1 а.с.26).
Отже, паливо дизельне ДТ-З-К5, сорт F за своїми технічними ознаками належить до категорії - паливо дизельне ДП-З-Євро5-В0.
Відповідно до частини 2 статті 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Дизельне паливо одного і того ж виду та класу належить до речей з родовими ознаками, тому суд вважає безпідставним твердження позивача щодо неможливості виконати зобов`язання з поставки палива дизельного на користь відповідача, яке з огляду на правову природу речей з родовими ознаками є замінним та за своїми технічними характеристиками відповідає паливу дизельному ДП-З-Євро5-В0, що виключає наявність фактичної обставини для припинення зобов`язання з поставки палива за статтею 607 ЦК України.
Суд також звертає увагу, що обмеження щодо обігу палива, походженням з республіки білорусь, запроваджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 555 мають тимчасовий характер «до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів», а тому не є юридичною обставиною для припинення зобов`язання за статтею 607 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що положення статті 607 ЦК України та статті 205 ГК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, від 31.03.2021 у справі №910/17881/19, від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, від 15.12.2021 у справі №910/4908/21 тощо).
Особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (відповідна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
Суд вважає, що вимога позивача про визнання зобов`язання припиненим з посиланням на обставини, які існували під час вирішення спору у справі №902/536/22, фактично є намаганням переглянути у такий спосіб рішення суду у справі №902/536/22, яке набуло законної сили та є обов`язковим до виконання.
Приписами частини 2, частини 3 статті 13 ЦК України встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
З огляду на встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для визнання припиненим зобов`язання ТОВ "Бест Ойл Трейд" по поставці Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) за договором поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022 року, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання припиненим зобов`язання ТОВ "Бест Ойл Трейд" по поставці Селянському (фермерському) господарству "Краснянське" 31500,00 літрів палива дизельного (ДТ-3-К5, сорт F) за договором поставки нафтопродуктів №БС2053 від 18.01.2022 року слід відмовити у зв`язку з їх необгрунтованістю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник судового рішення направити сторонам до електронного кабінету у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду електронні адреси: представнику позивача - advocat.vn@gmail.com, представника відповідача - adv.putilin@gmail.com.
Повний текст рішення складено та підписано 01 грудня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС, advocat.vn@gmail.com;
3 - відповідачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС, adv.putilin@gmail.com.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2023 |
Оприлюднено | 04.12.2023 |
Номер документу | 115350090 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Шамшуріна М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні