Ухвала

від 29.11.2023 по справі 634/1020/23

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 634/1020/23

Провадження № 1-кп/634/114/23

"29" листопада 2023 р. смт Сахновщина Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Сахновщина матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудового розслідування за № 42023222100000038 від 30.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, з укладеною 25.10.2023 року між прокурором Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 угодою про визнання винуватості, -

встановив:

26.10.2023 до Сахновщинського районного суду Харківської області з Красноградської окружної прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023222100000038 відносно ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України, разом із угодою про визнання винуватості від 25 жовтня 2023 року, укладеною між прокурором Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 .

За змістом обвинувального акту та вищевказаної угоди вбачається, що ОСОБА_5 з метою отримання прибутку за рахунок обробітку землі та вирощування сільськогосподарської продукції, в період з травня 2023 року по жовтень 2023 року, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, всупереч ст.14 Конституції України, ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, достеменно знаючи, що він не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності сільськогосподарського призначення, за допомогою найманої сільськогосподарської техніки та сторонніх осіб, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт ОСОБА_5 , вчинив самовільне зайняття земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером:6324855100:04:000:0651 загальною площею 50 га, розташованої поблизу смт Сахновщина Красноградського району та власником якої є Сахновщинська селищна рада , у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури соняшнику, внаслідок чого було заподіяно збитки на загальну суму 176400 гривень (сто сімдесят шість тисяч чотириста гривень), що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто заподіяна значна шкода інтересам Сахновщинської селищної ради Харківської області.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості з урахуванням, викладених у ній підстав. Клопотань, пов`язаних з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення, прокурором до суду не подавалось.

У підготовчому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали угоду про визнання винуватості, просили її затвердити на підставах, викладених в ній. При цьому обвинувачений пояснив, що є учасником бойових дій з 24.02.2022 року, 24.09.2022 року отримав поранення, внаслідок якого втратив кінцівку, є інвалідом І групи. Проходив лікування близько 9-11 місяців, приблизно у серпні 2023 року був виписаний із лікарні по закінченню лікування. На цей час пенсію не отримує, не працює. Зазначив, що згідно угоди йому буде призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 3200, 00 грн., але не зміг пояснити суду наслідки укладання угоди.

Представник Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відстуності й про те, що підтримує надану прокурору добровільну згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 .

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт з додатками, з долученою до них угодою, суд прийшов до висновку, що необхідно відмовити в затвердженні угодипро визнання винуватостіта повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.

Згідно п.1 ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.469КПКУкраїни Угода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена щодокримінальних проступків,злочинів,внаслідок якихшкода завданалише державнимчи суспільнимінтересам.Укладення угодипро визнаннявинуватості укримінальному провадженніщодо уповноваженоїособи юридичноїособи,яка вчинилакримінальне правопорушення,у зв`язкуз якимздійснюється провадженнящодо юридичноїособи,а такожу кримінальномупровадженні щодокримінальних правопорушень,внаслідок якихшкода завданадержавним чисуспільним інтересамабо правамта інтересамокремих осіб,у якихберуть участьпотерпілий абопотерпілі,не допускається,крім випадківнадання всімапотерпілими письмовоїзгоди прокуроруна укладенняними угоди.

Частиною 1 ст.472КПК Українипередбачений зміст угоди про визнання винуватості, який полягає у визначенні її сторін, формулюванні підозри чи обвинувачення та його правової кваліфікації з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язків підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умов часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгодженого покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідків укладення та затвердження угоди, передбаченихст. 473 цього Кодексу, наслідків невиконання угоди.

Як зазначено вище, в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (обов`язкова складова змісту угоди). Тобто, укладення угоди стає можливим лише за умови беззаперечного визнання підозрюваним своєї винуватості, а його добровільні показання замінюють характерістиниу цьому провадженні та доцільність використання інших засобів для її встановлення. У такому випадку основним є беззастережне визнання вини, добровільність якого є головною умовою процедури судового провадження на підставі угоди.

У зв`язку з вищевикладеним, угоди можуть бути затверджені судом лише за наявності фактичних підстав для визнання винуватості підозрюваного. Одного бажання обвинуваченого і прокурора для укладання угоди не достатньо. Суд затверджує угоду за наявності фактичних підстав (доказів) для визнання винуватості підозрюваного. Це правило спрямоване на недопущення ухвалення обвинувального вироку судом на підставі угоди у разі обмови чи самообмови обвинуваченого, а також за відсутності доказів його винуватості.

Обов`язковою умовою укладання угод про визнання винуватості є повноцінне забезпечення права на юридичну допомогу, тобто за участю захисника підозрюваного протягом усього періоду досудового розслідування, адже підозрюваний, укладаючи таку угоду, зобов`язується беззастережно визнати свою вину і погоджується на призначення певного виду покарання. Він таким чином відмовляється від свого права на судовий розгляд його справи, під час якого прокурор має довести його винуватість. До того ж сторона захисту надалі втрачає право на апеляційне та касаційне оскарження ухваленого вироку (за певними виключеннями, про які йдеться нижче). Прокурор же, уклавши угоду, звільняється від обов`язку проводити повноцінне розслідування та доказувати винуватість підозрюваного чи обвинуваченого у суді, що у випадку наявності певних сумнівів на користь підозрюваного, може створювати умови до зловживань вказаним інститутом.

Умови угоди повинні відповідати інтересам суспільства. Кримінальне правопорушення є суспільно небезпечним діянням, за яке закон передбачає кримінальне покарання. Однак у кримінальних провадженнях про певні кримінальні правопорушення законодавець дозволяє учасникам кримінально-правового конфлікту вирішити його шляхом укладення угоди. Учасники кримінального провадження укладають їх для забезпечення власних інтересів (прокурор з метою процесуальної економії; потерпілийшвидкого і повного відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обвинуваченийзменшення покарання). Якщо ці інтереси суперечать суспільним інтересам, то у затвердженні угоди суд повинен відмовити.

Частиною 2 ст. 272 КПК України передбачено, що в угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Приписамист.470 КПК Українизакріплено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.ч.6, 7ст.474 КПК Українисуд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11.12.2015 року, За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень:

а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або

б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбаченихч. 7ст. 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченомурозділом IIIКПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

З обвинувального акту вбачається, що у цьому кримінальному провадженні статус потерпілої особи має Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області.

При цьому, представником Сахновщинській селищній раді Красноградського району Харківської області ОСОБА_6 надано прокурору письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості та зазначено, що будь-яких претензій до обвинуваченого немає.

Із змісту обвинувального акту вбачається, що обвинуваченим у повному обсязі відшкодовано збитки у розмірі 176400 грн.

Тобто, під час укладання угоди дотримано вимогу ч. 4 ст. 469 КПК України щодо згоди потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості.

Разом з тим, судом встановлено, що умови наданої угоди про визнання винуватості суперечать вимогамКримінального кодексу УкраїнитаКримінального процесуального кодексу України, а також не відповідають інтересам суспільства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо існує очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Так, згідно умов угоди підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 197-21 КК україни проступку і зобов`язується:

- беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні;

- співпрацювати з правоохоронними органами та судом у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою.

Сторони погоджують на призначення ОСОБА_5 , який щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні - проступку та призначити покарання за ч. 1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

При цьому, прокурором в угоді не конкретизовано суму штрафу, яка підлягає сплаті у разі затвердження угоди про визнання винуватості.

Так, згідно санкції ч. 1 ст. 197-1 КК України мінімальний розмір штрафу встановлено у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у перерахунку відповідає 3400, 00 грн.

Разом з тим, обвинувачений у судовому засіданні вказав, що між ним та прокурором досягнуто згоди щодо сплати штрафу у розмірі 3200,00 грн, що не відповідає мінімальній межі покарання санкції ч. 1 ст. 197-1 КК України у разі призначення покарання у виді штрафу. Окрім цього, обвинувачений є інвалідом І групи, який на війні втратив кінцівку, на даний час пенсію не отримує, іншого доходу також не має, оскільки є непрацюючою особою.

Так, при визначення покарання у вигляді штрафу прокурором не взято до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України 24.10.2003 N7 «Пропрактику призначення судамикримінального покарання»,положеннями якоїпередбачено,що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і

визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають

враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні

неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Отже, суд, враховуючи майнове положення обвинуваченого, вбачає очевидну неможливість виконання ним взятих на себе за угодою зобов`язань в частині сплати штрафу, оскільки у нього відстуній дохід, що відповідно до п. 5 ч. 7ст. 474 КПК Україниє підставою для відмови у затвердженні угоди.

Пунктами 3, 4 ч.1ст.470 КПК Українивстановлено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Так, в зазначеній угоді про визнання винуватості прокурор вказує, що окрім беззастержного визнання вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні обвинувачений зобов`язується співпрацювати з правоохоронними органами та судом у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою. При цьому однією із найважливіших умов угоди є відображення в ній дій, які підозрюваний (обвинувачений) зобов`язується вчинити з метою співпраці у викритті кримінальних правопорушень. Угода не може бути укладена, якщо підозрюваний, обвинувачений не вкаже конкретні дії, які він готовий зробити з метою сприяння стороні обвинувачення у розкритті та розслідуванні злочину, викритті та кримінальному переслідуванні інших співучасників злочину, розшуку майна, отриманого в результаті злочину. Також не може бути укладена угода, якщо сприяння підозрюваного слідству полягало лише у повідомленні відомостей про його власну участь у злочинній діяльності.

У підготовчому судовому засіданні з приводу вказаного зобов`язання, передбаченого угодою, пояснень ОСОБА_5 взагалі надано не було.

На думку суду, лише визнання ОСОБА_5 своєї винуватості у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення та його згода із видом та мірою покарання, вказаною в угоді, є недостатньою підставою для затвердження зазначеної угоди, оскільки його пояснення по обставинах справи, що б свідчали про беззастережне визнання обвинувачення без дослідження судом інших доказів не переконали суд у істинному характері пред`явленого обвинувачення, що в свою чергу не відповідає інтересам суспільства.

Також в резолютивній частині угоди про визнання винуватості не вказано дату її укладання, що суперечить ч. 2 ст. 472 КПК України.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає, що на даний час правових підстав в затвердженні вказаної угоди про визнання винуватості не має.

Оскільки, угоду в даному кримінальному провадженні було досягнуто під час досудового розслідування, клопотання, пов`язане з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення, прокурором до суду не подавалось, тому суд, відповідно до положень ч.7ст. 474 КПК України, вважаєза доцільне повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,372,474 КПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у затвердженні угоди, укладеної 25.10.2023 року між прокурором Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості, та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено учасникам справи 01.12.2023 року.

Суддя: