Рішення

від 23.11.2023 по справі 947/3846/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/3846/21

Провадження № 2/947/164/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

за участі:

- представника позивача ОСОБА_1 адвоката Жуган Любові Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА»,

про визнання протиправним і скасування рішення

та про визнання недійсними електронні торги,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Матвієнко Андрія Анатолійовича уповноваженого на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА», про визнання протиправним і скасування рішення та про визнання недійсними електронні торги, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині затвердження умов продажу активів АТ Дельта Банк», зокрема квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсними електронні торги проведені 27.01.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» із реалізації лоту №GL22N019333щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1501/0708/55-012, відповідно до умов якого банк надавав позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 120000 доларів США на строк по 25 липня 2018 року включно.

На виконання умов договору, 25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №1501/0708/55-012-Z-, відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.10.2004 року, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.11.2004 року за номером запису 3372, в книзі 550 пр., нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 .

За договором купівлі - продажу прав вимоги від 25.05.2012 року, ВАТ «Сведбанк» відступив право вимоги ПАТ «Дельта Банк» за вказаним кредитним договором.

З цивільної справи №520/10686/15-ц вбачається, що в подальшому ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, вважаючи що зобов`язання за кредитним договором виконуються останньою не належним чином.

В рамках цієї справи, ОСОБА_1 було подано зустрічний позов про визнання договору іпотеки припиненим.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2017 року по справі №520/10686/15-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року, та ухвалою Верховного суду України від 14.12.2018 року (ухвала суду не оскаржується) у справі № 520/10686/15-ц, провадження № 61-47205 ск18, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

В подальшому, 12.07.2019 року, AT «Дельта Банк» зареєструвало право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності: 32407577, дата, час державної реєстрації: 12.07.2019 17:55:29, вчинений державним реєстратором комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, на підставі винесеного ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47795313 від 16.07.2019 11:25:42, за наслідком поданих документів як підстава виникнення права власності: іпотечний договір від 25.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим №5873, доказ повідомлення (видавник: «Укрпошта") від 01.04.2019 року №6510405191580 та лист-вимогу від 22.03.2019 року №02.4.1/426/19.

Будучи не згодною з вказаними діями банку, ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з відповідним позовом про скасування запису в держаному реєстрі речових прав про державну реєстрацію права власності за AT «Дельта Банк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , (цивільна справа №947/36168/20).

В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1724 від 24 вересня 2020 року «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «ДЕЛЬТА БАНК», відповідно до якого, строк управління майном (активами) АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та задоволення вимог його кредиторів, продовжено на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

Також позивачка вказує, що згідно інформації наданої на адвокатський запит за вих. №2843 від 30.10.2020 року встановлено, що в межах процедури реалізації майна банку, в якому запроваджено ліквідаційну процедуру, на підставі договору про відступлення прав вимоги №2307/К від 02.10.2020 року, банк відступив ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у складі пулу право вимоги за кредитним договором №1501/0708/55-012 від 25.07.2008 р, укладеним із ОСОБА_1 .

Зазначене свідчить про набуття ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 02.10.2020 року усього обсягу майнових прав у тому числі за кредитним договором №1501/0708/55-012 від 25 липня 2008 року у тому числі за іпотечним договором №1501/0708/55-012-Z-1 від 25 липня 2008 р.

Однак, не зважаючи на вказані дії, ОСОБА_1 26.01.2021 року випадково стало відомо, що 27.01.2021 року відбудуться відкриті торги з продажу активів (майна) АТ «Дельта Банк», згідно рішення прийнятого Фондом гарантування вкладів, рішення ФГВФО № 22/21 від 15.01.2021 року.

Відповідно до інформації з Паспорту відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ «Дельта Банк», розміщеної на сайті https://www.fg.gov.ua, лот № GL22N019333, Пул активів, якого складається в тому числі з нерухомого майна - Трикімнатної квартири, реєстраційний№1872932751101, загальною площею 87,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (3081408).

За результатами торгів було сформовано Протокол електронного аукціону №UA-EA-2021-01-16-000037-b, відповідно до якого, переможцем торгів було визнано ОСОБА_2 .

Позивачка вказує, що її про вказані дії повідомлено не було, а також вважає такі дії банку незаконними.

Як стверджує позивачка, недійсність відкритих електронних торгів (аукціону), полягає в тому, що AT «Дельта Банк» здійснило реалізацію нерухомого майна, права на яке належить ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС», тобто фактично був відсутній предмет договору купівлі-продажу, оскільки за змістом договору № 2307/К про відступлення вимоги від 02.10.2020 року AT «Дельта БАНК» фактично відмовився від власних майнових вимог за Кредитним Договором №1501/0708/55-012 від 25 липня 2008 року, а також похідним від нього Іпотечним Договором №1501/0708/55-012-Z-1, що є наслідком вивільнення забезпечення за кредитним договором.

При цьому позивач вважає, що внаслідок укладення банком правочину відступлення права вимоги за кредитним договором, у якому банк відмовився від вимог за договором іпотеки, банк втратив можливість задовольнити свої кредиторські вимоги за рахунок коштів від продажу зазначеного майна, а відтак AT «Дельта Банк» не мало права продавати нерухоме майно.

За наслідком чого, AT «Дельта Банк», як продавцем, фактично зазначено недостовірну інформацію щодо лоту № GL22N019333, а саме квартири: АДРЕСА_3 , та введено в оману щодо наявності незавершених судових справ щодо виставленого лоту, приймаючи наявне в провадженні Київського районного суду м. Одеси судове провадження за №947/36168/20.

Приймаючи вищевикладені обставини позивачка вважає рішення та спірні електронні торги недійсними, що стало підставою для її звернення до суду з даним позовом.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 10.02.2021 року прийнято вказану заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

15.02.2021 року позивачкою подано до суду заяву про забезпечення позову.

За наслідком розгляду вказаної заяви, 17.02.2021 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Матвієнко Андрія Анатолійовича уповноваженого на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА», про визнання протиправним та скасування рішення та електронних торгів залишено без задоволення.

15.06.2021 року до суду надійшла заява від представника позивача про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням за наслідком розгляду цивільної справи №947/36168/20.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 15.06.2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 прозупинення провадження посправі задоволено. Зупинено провадження по справі №947/3846/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Матвієнко Андрія Анатолійовича уповноваженого на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА», про визнання протиправним та скасування рішення та електронних торгів, до набранням законної сили судовим рішенням за наслідком розгляду цивільної справи №947/36168/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Матвієнка Андрія Анатолійовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фондугарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» про скасування запису в держаному реєстрі речових прав.

В подальшому, перевіряючи актуальність підстав зупинення провадження по справі, судом встановлено, що за наслідком розгляду цивільної справи №947/36168/20, 17.11.2022 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Матвієнка Андрія Анатолійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення державного реєстратора та запису в держаному реєстрі речових прав задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП «Агенція-реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.07.2019 року, індексний номер 47795313 про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Дельта Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності 32407577, дата, час державної реєстрації:12.07.2019 17:55:29, за Акціонерним товариством «Дельта Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м., вчиненийдержавнимреєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг»МанютоюСергієм Васильовичем.

Встановлено порядок виконання рішення, відповідно до якого, у разі набрання рішенням законної сили, воно є підставою дляскасуванняв Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за Акціонерним товариством «Дельта Банк»(код ЄДРПОУ 34047020) права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м., що здійснений державним реєстратором КП «Агенція-реєстраційних послуг» Манютою Сергієм Васильовичем, номер запису про право власності: 32407577, дата, час державної реєстрації:12.07.2019 17:55:29, та для поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності попереднього власника, а саме: приватної власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.10.2004 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 14.02.2023 року заяву представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» адвоката Чубун Тетяни Сергіївни про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі № 947/36168/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Матвієнка Андрія Анатолійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення державного реєстратора та запису в держаному реєстрі речових прав залишено без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі №947/36168/20, не оскаржувалось сторонами по справі, а відтак набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, оскільки за наслідком розгляду цивільної справи №947/36168/20 наявне судове рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про припинення підстав які викликали зупинення провадження в цій справі, ухвалою суду від 24.04.2023 року поновлено провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання

26.09.2023 року судом без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

До судового засідання призначеного на 23.11.2023 року з`явилась представник позивача, яка позовні вимоги підтримала та клопотала про їх задоволення в повному обсязі.

Відповідачі та третя особа до судового засідання призначеного на 23.11.2023 року не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомлення про вручення судової кореспонденції скерованої за місцезнаходженням відповідачів та третьої особи, однак про причини неявки суд не повідомили, процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористались.

Поряд з цим, судом враховується, що наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції підтверджують саме факт вручення відповідачам та третім особам судової кореспонденції, що є належним повідомленням та свідчить про обізнаність останніх про наявне судове провадження.

Також, з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час розгляду справи надавались до суду заяви про відкладення судового засідання, що свідчить про повну обізнаність з судовим провадженням.

Підстав для відкладення судового засідання передбачені ст. 223 ЦПК України відсутні.

У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховується, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»(даліКонвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції.

Також слід зазначити, що відповідно дост. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно зіст. 12-2 вказаного Законув умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Згідно зіст. 26 вказаного Законуправосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно доКонституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Враховуючи вищевикладене, неявку відповідача та третьої особи до судового засідання без поважних причин та строки розгляду справи, з урахуванням думки представника позивача, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 23.11.2023 року за наявною явкою сторін по справі та на підставі наявних документів в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши усі документи наявні в матеріалах справи, суд вважає позов ОСОБА_1 не підлягаючим до задоволення.

Судом встановлено, що 25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1501/0708/55-012, за умовами якого, банк надав ОСОБА_1 як позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США на строк по 25 липня 2018 року включно. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов`язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, визначені договором.

За умовами п. 1.4. кредитного договору, кредитні кошти призначені на споживчі потреби.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору, 25 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладеного іпотечний договір №1501/0708/55-012-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстрований за реєстровим №5874, відповідно до умов якого, іпотекодавець - ОСОБА_1 передала в іпотеку іпотекодержателю - Відкритому акціонерному товариству «Сведбанк» належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , та в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною житловою площею 48,5 кв.м., загальною площею всієї квартири 87,8 кв.м.

У зв`язку з укладенням іпотечного договору, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. було накладено заборону відчуження іпотечного майна - квартири квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.10.2004 року, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.11.2004 року, за номером запису 3372 в книзі 550 на стор. 1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 8379844.

25 травня 2012 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим №1306, 1307, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув прав кредитора за кредитним договором №1501/0708/55-012 та забезпечувальним до нього іпотечним договором № 1501 /0708/55-012-Z-1.

31 липня 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.06.2017 року по справі №520/10686/15-ц у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу, яку постановою апеляційного суду Одеської області від 16.10.2018 року було залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду від 21.06.2017 року було залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ПАТ "Дельта Банк" було подано касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.06.2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16.10.2018 року до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" було відмовлено.

22.03.2019 року ПАТ "Дельта Банк" надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-вимогу за вих. №02.4.1/426/19, зі змісту якого вбачається, що АТ "Дельта Банк" вимагає достроково, в шестидесятиденний строк виконати зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, в тому числі, сплатити всю заборгованість за кредитним договором, яка станом на 05.03.2019 року становить 2431 745,49 гривень, а у разі незадоволення даного листа-вимоги банк буде вимушений захищати свої майнові права шляхом звернення стягнення на іпотечне (заставне) майно (в тому числі, шляхом позасудового врегулювання спору), або шляхом звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу на загальну суму заборгованості за кредитним договором.

Вказаний лист-вимога була отримана ОСОБА_1 30.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В подальшому, 16.07.2019року державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47795313 від 16.07.2019 року,на підставі якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м., зареєстровано за ПАТ «Дельта Банк», номер запису про право власності 32407577, дата державної реєстрації 12.07.2019 17:55:29.

Отже, ПАТ «Дельта Банк» звернув стягнення на іпотечне майно надане ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м..

Надалі, 02 жовтня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариствомзобмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» було укладено договір № 2307/К про відступлення прав вимоги, посвідчений Приватнимнотаріусом Київського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстровано у реєстрі № 1971. Зацим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів зазначених у додатку 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорамипоруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.

За цим договором новий кредитор набуває усі права кредитора за основнимидоговорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у додатку№2 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 525 України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, прав, що випливають із судових справ у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодомайнаборжників, яке не було реалізовано на торгах та підлягає передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участівкомітеті кредиторів боржників, тощо.

Згідно додатку № 1 до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшли права кредитора за кредитним договором №1501/0708/55-012 від 01.11.2007 року. Згідно додатку№2 розмір загальної суми заборгованості перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»за договорами станом на 02.10.2020 р. становить 468 156,87 грн.Новий кредитор набув право вимоги даним кредитним договором в повній сумі заборгованості за кредитним договором, яка існувала станомна 02.10.2020 р.

З моменту відступлення права вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» стало правонаступникомбанкуу всіх судових справах та/або виконавчих провадженнях щодо кредитного договорутадоговорів забезпечення, майнові права за якими відступаються за цим договором.

02.12.2020 року ОСОБА_1 будучи незгодною з проведеною державною реєстрацією права власності за ПАТ «Дельта Банк» на належне їй нерухоме майно передане в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , звернулася до Київського районного суду м. Одеси з відповідним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Матвієнка Андрія Анатолійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (справа № 947/36168/20).

За наслідком розгляду вказаної справи, 17.11.2022 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення суду, яким позов ОСОБА_1 , задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП «Агенція-реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.07.2019 року, індексний номер 47795313 про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Дельта Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності 32407577, дата, час державної реєстрації:12.07.2019 17:55:29, за Акціонерним товариством «Дельта Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 87,8 кв.м., вчиненийдержавнимреєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг»МанютоюСергієм Васильовичем. Встановлено порядок виконання рішення, відповідно до якого, у разі набрання рішенням законної сили, воно є підставою дляскасуванняв Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за Акціонерним товариством «Дельта Банк»(код ЄДРПОУ 34047020) права власності на вказану квартиру, та для поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності попереднього власника, а саме: приватної власності ОСОБА_1 на цю квартиру.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 14.02.2023 року заяву представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»адвоката Чубун Тетяни Сергіївни про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі № 947/36168/20,залишено без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.09.2023 року апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 17 листопада 2022 року по справі №947/36168/20, вирішено вважати неподаною та повернуто скаржнику.

Будь-яких інших доказів на підтвердження оскарження заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі № 947/36168/20, матеріали справи не містять.

Навпаки з наданої представником позивача до суду належним чином засвідченої копії заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі № 947/36168/20 вбачається, що воно набрало законної сили 17.03.2023 року.

Вище встановлені судом обставини підтверджуються встановленими обставинами заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі № 947/36168/20.

Частинами 4і 5статті 82ЦПК Українипередбачено,що обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Приймаючи вказані положення ст. 82 ЦПК України, в силу преюдиційності, встановлені обставини заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі № 947/36168/20, яке набрало законної сили та не спростовані в даній справі, судом приймаються як встановлені та не ставляться під сумнів, за наслідком додатковому доказуванню не підлягають.

Поряд з цим, судом встановлено, що під час розгляду цивільної справи №947/36168/20, тобто до скасування державної реєстрації права власності Акціонерного товариства «Дельта Банк» на квартиру АДРЕСА_2 , мали місце наступні обставини.

Так, постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 віднесено публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, за наслідком чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин в цій частині та надалі, з дня початку процедури ліквідації банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту «Фонд») приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Згідно ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

Відповідно до ч.3 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», майно банку, майно, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна (активів) банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Згідно ч.3 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Відповідно до ч.6 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Згідно с.7 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24 березня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 606/28736 від 20 квітня 2016 року, затверджено «Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються».

Як вбачається з поданих позивачкою до позову доказів, вбачається, що в рамках процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» було здійснено реалізацію активів останнього, як неплатоспроможного банку, шляхом продажу активів на електронному аукціоні.

У відповідності до наданого до суду Паспорту відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ «Дельта Банк , вбачається наявна інформація про проведення, на сайті за посиланням: https//www.fg.gov.ua/lot/164459, електронного аукціону з продажу 27.01.2021 року лоту №GL22N019333 щодо пулу активів АТ «Дельта Банк», що складається у тому числі з нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , в опису якого відсутня інформація щодо наявного судового провадження відносно цього майна в рамках справи № 947/36168/20. Також визначено початкову ціну лоту в сумі 1181511,40 грн.

Матеріали справи не містять інформації, що станом на момент внесення інформації про опис лоту №GL22N01933, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був обізнаний про наявне судове провадження № 947/36168/20.

Також судом встановлено, що в день проведення електронного аукціону 27.01.2021 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогою про зняття лоту №GL22N019333 з відкритих торгів призначених на 27.01.2021 року, враховуючи наявне відкрите судове провадження справа № 947/36168/20 про оскарження державної реєстрації права власності АТ «Дельта Банк» на спірну квартиру АДРЕСА_1 .

Поряд з цим, судом встановлено, що 27.01.2021 року відбувся електронний аукціон щодо пулу активів АТ «Дельта Банк», що складається у тому числі з нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , за номером лоту №GL22N01933, зазначенням про продаж лоту за ціною 789000,00 грн., переможцем яких є ОСОБА_4 , що оформлено протоколом електронного аукціону №UA-ЕА-2021-01-16-000037-b.

Як вбачається проведення електронного аукціону було проведено через електронний майданчик ТОВ «Закупки.пром.уа».

Позивачкою в даній справі оскаржується рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині затвердження умов продажу активів АТ Дельта Банк», зокрема квартири АДРЕСА_1 та електронні торги проведені 27.01.2021 року із реалізації лоту №GL22N019333 щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першоїстатті 48 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, «правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

У постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від22 червня 2022 року у справі № 644/8684/19 (провадження № 61-1808св21) із посиланням на висновки, викладені упостанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18), зазначено, що «набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства».

Як вбачається, предметом позову в даній справі є проведені електронні торги з продажу пулу що включає спірне нерухоме майно, які відбулись та засвідчені наданим до позову Протоколом електронного аукціону №UA-ЕА-2021-01-16-000037-b.

Вказані електронні торги, як встановлено судом, відбулись в порядку реалізації майна неплатоспроможного АТ «Дельта Банк» на відкритих торгах (аукціоні).

У відповідності до положень п.2-1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції станом на момент проведення спірного аукціону, передбачено, що відкриті торги - спосіб продажу майна (активів), за якого переможцем (покупцем) стає учасник, що відповідає конкурсним умовам, запропонував за майно (активи) найвищу ціну та взяв на себе виконання конкурсних зобов`язань, а для об`єктів цивільних прав, обмежених в обороті, - також може мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права та має відповідні ліцензії і дозволи.

Розділами VI та VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженимРішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 388, в редакції станом на момент проведення спірного аукціону, передбачено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується:

основні засоби;

майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу;

майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження;

дебіторська заборгованість;

права вимоги.

Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством.

Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС.

Проведення відкритих (торгів) аукціону здійснюється на підставі договору, укладеного між організатором відкритих торгів (аукціону) та Фондом.

Для участі у відкритих торгах (аукціоні) потенційний покупець зобов`язаний внести на рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) гарантійний внесок у вигляді грошових коштів, розмір яких встановлюється Фондом, та/або надати електронну банківську гарантію, яка передбачає строк для оплати вимоги не більше трьох робочих днів і бенефіціарами за якою є банк (кілька банків), майно (активи) якого (яких) виставляється для продажу, у розмірі грошового забезпечення (покриття) за мінусом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону).

Судом встановлено, що спірні електронні торги не є відступленням прав вимоги за кредитними договорами та за договорами забезпечення виконання зобов`язання, оскільки як вбачається, було реалізоване нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , як нерухоме майно набуте АТ «Дельта Банк» в порядку звернення стягнення до передачі права вимоги ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» за кредитним договором укладеним з позивачкою, а відтак на спірних електронних торгах відбувся продаж не права вимоги за борговими зобов`язаннями,а саме нерухомого майна належного АТ «Дельта БАНК».

Отже, позивач оспорюючи проведені електронні торги засвідчені Протоколом електронного аукціону №UA-ЕА-2021-01-16-000037-b, оспорює виходячи з правової природи процедури реалізації майна банку на відкритих торгах (аукціону), у тому числі в електронній формі, що полягає у продажу майна, фактично правочин з купівлі-продажу, учасниками якого є: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який діє як суб`єкт управління майном АТ «Дельта Банк», організатор відкритих електронних торгів (аукціону) - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА», переможець торгів - ОСОБА_4 .

Поряд з цим, позивач клопотань про залучення до участі по справі належних співвідповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА», як організатора відкритого електронного аукціону, та ОСОБА_4 , як переможця спірних торгів, не заявляв.

Судом приймається, що відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц «Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача».

Враховуючи вищевикладене, оскільки вимоги про визнання електронних торгів недійсними позивачем пред`явлено до неналежного відповідача та до не належного складу співвідповідачів, як сторін спірного правочину з купівлі-продажу, суд вважає позов в цій частині вимог не підлягаючим до задоволення.

Щодо вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині затвердження умов продажу активів АТ Дельта Банк», зокрема квартири АДРЕСА_1 , суд вважає також необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Згідно зч.1 ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається, позивач стверджуючи про протиправність та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині затвердження умов продажу активів АТ Дельта Банк», зокрема квартири АДРЕСА_1 , посилається на порушення порядку оприлюднення інформації про майно в друкованих засобах інформації, на веб-сайті банку та Фонду, строки оприлюднення інформації, порушення етапів проведення процедури аукціону з продажу майна банку, однак в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надав до суду жодного доказу на підтвердження вказаних доводів, як і не заявляв під час розгляду справи жодного клопотання з витребування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб усіх документів що слугували підставою для проведення спірного аукціону.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо зазначення недостовірної інформації відносно лоту до якого включено спірне нерухоме майно, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на момент оприлюднення Паспорту відкритих торгів був обізнаний про наявне відкрите провадження по цивільній справі №520/36168/20, враховуючи, що інформація про зазначене судове провадження була повідомлена позивачкою у скарзі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поданій 27.01.2021 року, тобто в день проведення спірних електронних торгів.

Щодо доводів позивачки про неможливість включення спірного об`єкту нерухомого майна Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до лоту з продажу активів (майна) АТ «Дельта Банк», з підстав того, що за наслідком договору № 2307/К про відступлення вимоги від 02.10.2020 року AT «Дельта БАНК» фактично відмовився від власних майнових вимог за Кредитним Договором №1501/0708/55-012 від 25 липня 2008 року, а також похідним від нього Іпотечним Договором №1501/0708/55-012-Z-1, а предмет іпотеки перейшов до ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС», суд вважає помилковими та необґрунтованими, оскільки як вбачається, АТ «Дельта Банк» було набуто у власність квартиру АДРЕСА_1 , в порядку звернення стягнення - 16.07.2019року, за наслідком проведеної державної реєстрації прав на підставі рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за №47795313 від 16.07.2019 року, тобто до вчинення дій з відступлення права вимоги на користь ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» за кредитним договором та іпотечним договором, укладених з позивачкою, що мало місце 02.10.2020 року.

Отже, набуття АТ «Дельта Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , відбулось в порядку звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 16.07.2019 року.

Крім того, зі встановлених у рішенні Київського районного суду міста Одеси від 17.11.2022 року по цивільній справі №947/36168/20 обставин вбачається, що під час проведення вказаної державної реєстрації права власності, АТ «Дельта Банк» визначав заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року у розмірі 2431745,49 грн., в той час як за договором № 2307/К про відступлення вимоги від 02.10.2020 року, ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором №1501/0708/55-012 від 01.11.2007 року до ОСОБА_1 у розмірі 468 156,87 грн.,станом на 02.10.2020 року, що свідчить про змінену суму заборгованості ОСОБА_1 після проведених дій зі звернення стягнення на належне їй майно, як іпотечне.

За наслідком чого вбачається, що станом момент відступлення АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним договором №1501/0708/55-012 від 01.11.2007 року, АТ «Дельта Банк» вже набув у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , право на яке, як іпотечне майно, не перейшло до ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС».

На підставі викладеного вбачається, що станом на момент включення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до лоту з продажу активів (майна ) АТ «Дельта Банк», спірне нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , перебувала на балансі майна АТ «Дельта Банк», як неплатоспроможного банку, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача в цій частині.

Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять, як і інших підстав, викладених позивачем в обґрунтування позову.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Приймаючи вищевикладене, здійснюючи розгляд справи в межах заявлених позовних вимог та підстав, суд вважає позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА», про визнання протиправним і скасування рішення та про визнання недійсними електронні торги, не підлягаючим до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України до відшкодування не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 267, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» (місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201-203), про визнання протиправним і скасування рішення та про визнання недійсними електронні торги відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.12.2023 року.

Головуючий Калініченко Л. В.